Розглянуто проблему збереження архітектурної спадщини історичних середовищ міст Лівану (на прикладі міста Тир). Визначено принципи, що забезпечують архітектурну організацію та регенерацію міст даної країни у контексті сталого розвитку міст. Розроблено концепцію збереження та регенерації архітектурної структури міста Тир. Запропоновано архітектурно-планувальні та дизайнерські засоби, зокрема: толерантність щодо історичної панорами міста, збереження та відродження в археологічних районах планувально-просторової історичної системи міста, принцип контекстуалізму, урахування археологічних залишків, "легенди" міста та його історичної символіки, "міфопоетики" кожного конкретного місця, збереження етнокультурної ідентичності середовища у композиційно-просторовому рішенні нової забудови та наслідування у ній традиційних історичних елементів, способів декорування та матеріалів оздоблення фасадів, реконструкція втраченої забудови, реставрація та збереження міських інтер'єрів, перетворення історичних елементів благоустрою, відтворення та реставрація історичних вулиць різного рангу з акцентуванням уваги на їх символіці, історичних деталей, розробка ландшафтного дизайну рекреаційних зон, пристосування історичних будівель до нових функцій без руйнування традиційної забудови, реставрація та відтворення архітектурної колористики, архітектурного декору, реклами.

Розроблено принципи і методи реставрації пам'яток архітектури Лівану на прикладі архітектурної спадщини міст Бейрута, Сайди. Проаналізовано розвиток архітектурної спадщини Лівану періодів Оттоманської імперії (початок XVI - початок XX ст.) і Французького мандату (1920 - 1943 рр.). Виявлено загальні принципи і методи реставрації пам'яток архітектури Лівану першої половини XX ст. Надано рекомендації щодо проведення реставраційно-відбудовних робіт і використання особливостей Бейрутського еклектизму.

Розглянуто особливості формування архітектурно-ландшафтного середовища міста в арабських країнах з урахуванням комплексу впливаючих факторів. Проаналізовано сучасний стан науки та практики з даної проблеми. Розкрито суть основних теоретичних понять, виявлено регіональні особливості формування архітектурно-ландшафтного середовища міста на певних етапах його історичного розвитку. На прикладі Лівану визначено сучасні тенденції архітектурно-ландшафтного формування міського середовища. Наведено класифікацію відкритих просторів та охарактеризовано їх основні структурні елементи. Розроблено принципи проектування та наведено рекомендації щодо перспективного розвитку архітектурно-ландшафтного середовища міста з використанням пріоритетних засобів ландшафтного дизайну за умов жаркого клімату для створення комфортних умов за функціональними, екологічними й естетичними показниками.

Досліджено перспективи розвитку громадських просторів у сучасній архітектурі Лівану й обгрунтовано шляхи удосконалення архітектурного проектування та соціального управління. На прикладі найбільших міст країни (Бейрута, Сайди та Тріполі) досліджено історичне значення громадських просторів для архітектури Лівану. Проаналізовано втрати громадських просторів у період громадянської війни, визначено тенденції післявоєнної реконструкції, запропоновано їх політичну та конфесіональну диференціацію. Досліджено проблеми функціонування громадських просторів, визначено перспективні підходи щодо управліня їх розвитком у країні. Сформульовано принцип розвитку громадських просторів як єдиного функціонально-просторового континуума. Визначено особливості організації та державного управління діяльністю з формування громадських просторів у Лівані. Розроблено принципову структуру й етапи реалізації громадсько-професійного проекту на користь охорони та розвитку громадських просторів.

Узагальнено результати досліджень, що стосуються житлового ліванського інтер'єру, визначено основні підходи до його вивчення. Констатовано переважно описовий, пов'язаний з розвитком туристичного бізнесу, підхід до висвітлення традиційної архітектури в сучасних публікаціях. Виявлено пріоритети архітектурно-планувальних рішень у вивченні ліванської житлової архітектури і низький ступінь вивченості її дизайнерських аспектів.