Аналізується творча спадщина гончарів з позицій емоційно-естетичної функції виробів, встановлення ролі та вкладу у розвиток і прогрес духовної культури людності цього регіону української етнографічної території. Розглядаються творчі витоки української кераміки, зокрема, кераміки Покуття, в якій виділяються три яскраві осередки: Коломия, Пистинь та Косів. Кожен з них представлений низкою самобутніх творчо-стилістичних мистецьких явищ.

Відзначено, що природно-кліматичний чинник має суттєвий вплив на розвиток декоративно-прикладного мистецтва. Висвітлено роль природно-кліматичного середовища у трансформаціях орнаментації традиційної кераміки Лівобережної України кінця VII тис. до н.е. - II тисячоліття. Зроблено висновок про те, що вплив природи та клімату проявлявся в різному ступеню декорування глиняних виробів, а також в орнаментальних змінах, що відбулися після кліматичних коливань.

Визначено трансформації традиційної орнаментики кераміки Лівобережної України під час підпорядкування різним державним утворенням від доби неоліту до останнього десятиліття ХIХ століття. Наголошено на тому, що розвиток орнаментації кераміки Дніпровського Лівобережжя залежав від культурних впливів країн, під політичним тиском яких перебувала досліджувана територія.