Індекс рубрикатора НБУВ: Щ125.23(4УКР) + Щ125.208.063(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено діяльність київської школи художнього скла, що існувала на базі Київського заводу художнього скла. Вперше у максимальному обсязі проведено комплексне вивчення даного мистецького явища. Розглянуто питання історії розвитку підприємства. Проаналізовано творчість провідних художників. Визначено основні художньо-стильові тенденції та напрямки. Окреслено специфічні, самобутні риси київської школи художнього скла, введено у загальний мистецький контекст її художній доробок. Запропоновано методику дослідження на підставі історико-фактологічного та порівняльно-аналітичного методів.

Розглянуто народні ікони на склі як мистецький феномен, цілісне художнє явище, характерне для країн Центральної Європи. Вперше в мистецтвознавстві український іконопис на склі представлений рівноцінною складовою частиною європейської спадщини. Комплексно висвітлено генезис цього виду творчості в Центральній Європі, визначено типологію артефактів за основними тематичними характеристиками, встановлено, що в народному малярстві на склі найбільш поширеними були ікони. Виділено тематичні пріорітети різних осередків та основні композиційні типи творів. Конкретизовано час створення, авторство певних груп українських ікон на склі, здійснено їх поділ на стилістичні групи, проведено порівняльний аналіз зі зразками сусідніх етносів.

Розглянуто технологічні особливості виконання української картини на склі. Запропоновано шляхи застосування цього різновиду народного декоративно-прикладного мистецтва на уроках трудового навчання в загальноосвітній школі.

Рассмотрены технологические особенности выполнения украинской картины на стекле. Предложены пути применения этого вида народного декоративно-прикладного искусства на уроках трудового обучения в общеобразовательной школе.

The article is devoted to the studying of the technological specialties of making picture on the glass. The author proposes the ways of this kind of folk arts and crafts on the lessons of labor studies at secondary school.

Розглянуто один з видів декоративно-ужиткового мистецтва - народну картину на склі (НКС) - як засіб естетизації шкільного приміщення, котрий має психолого-педагогічний вплив на особистість у системі організації навчально-пізнавальної та творчої художньої діяльності учнів. Указано на те, що переважна більшість сучасних шкіл не відповідає вимогам у сфері оформлення шкільних інтер'єрів, що назріла необхідність пошуку нових рішень формування їх естетичного внутрішнього простору. Висвітлено історію, прикметні стилістичні та сюжетні ознаки НКС, особливості техніки малярства на склі. Описано композиції народних майстрів Анастасії Рак та Івана Сколоздри, котрі відроджують давно забуту в народному мистецтві техніку НКС. Наголошено, що застосування творів народного мистецтва не повинно зводитися до простого оздоблення шкільного приміщення, а школярі повинні бачити у них помічника у розв'язанні соціальних питань, формуванні ідеалів, школу моральності.

Рассмотрен один из видов декоративно-прикладного искусства - народная картина на стекле (НКС) - как средство эстетизации школьного помещения, имеющее психолого-педагогическое воздействие на личность в системе организации учебно-познавательной и творческой художественной деятельности учащихся. Указано на то, что подавляющее большинство современных школ не соответствует требованиям в области оформления школьных интерьеров, что назрела необходимость поиска новых решений формирования их эстетического внутреннего пространства. Освещена история, характерные стилистические и сюжетные признаки НКС, особенности техники живописи на стекле. Описаны композиции народных мастеров Анастасии Рак и Ивана Сколоздры, которые возрождают давно забытую в народном искусстве технику НКС. Отмечено, что применение произведений народного искусства не должно сводиться к простой отделке школьного помещения, но школьники должны видеть в них помощника в решении социальных вопросов, формировании идеалов, школу нравственности.

The article is devoted to the problem creation of the esthetic environment of the classroom. The author advises to decide the problems using of folk picture of the glass as element art-folk-design.

Досліджено роль і взаємодію традицій та інновацій у процесі формування стильових особливостей китайського художнього скла другої половини XX - початку XXI ст. Висвітлено зміст китайської культурної традиції, уточнено основні етапи розвитку скла, його місце у світоглядній та естетичній системах Китаю; з’ясовано специфіку утворення професійних термінів. Розвиток художнього скла досліджуваного періоду розглянуто в контексті історичних і культурних реалій. Вивчено характер його трансформацій у процесі ідеологізації китайського суспільства 1949 - 1976 pp., а також в альтернативному русі відродження національних культурних надбань Китаю в 1980 -1990-х pp. Охарактеризовано основні тенденції розвитку художнього скла кінця XX - початку XXI ст., роль склоробних центрів і студій, виявлено основні стильові особливості. Простежено взаємозв’язок традиційного (міфологічний та релігійно-філософський світ символів і образів, вплив давнього живопису, скульптури, каліграфії) та інноваційного (нові технології, формальний метод творчості, антиутилітарна спрямованість) факторів.

Зазначено, що дослідження творчого досвіду кафедри художнього скла Львівської національної Академії мистецтв порушує проблему взаємозв'язку традицій школи, її творчо-педагогічного осередку й індивідуальної творчості. Розглянуто художньо-педагогічну діяльність кафедри, розвиток традицій львівської школи скла, запровадження мистецьких інновацій. Встановлено, що еволюція мистецької концепції кафедри відображає тенденції розвитку львівської школи художнього скла у другій половині XX ст.

Досліджено проблематику гутної продукції українських підприємств-скловиробників кінця XX - початку XXI ст. Узагальнено наукові та методологічні підходи до вивчення зазначеної теми, опрацьовано значний обсяг літератури та візуальних джерел. Розкрито історичні передумови розвитку гутництва в Україні, окреслено основні його етапи та визначено ключові осередки, на базі продукції яких виконано глибинний аналіз формотворчих і технологічних властивостей. Увагу сконцентровано на діяльності двох провідних підприємств, які виконували тиражну продукцію способом вільного формування - Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики та "Компанії "Галицьке скло". Визначено основні типологічні групи малотиражної гутної продукції підприємств і проаналізовано їх у контексті проектної діяльності провідних художників і майстрів-гутників. З'ясовано основні стилістичні засоби, технологічні прийоми, методи формотворення і колористичні принципи, а на їх підставі зроблено узагальнений висновок щодо індивідуальних рис і характерних особливостей української гутної продукції кінця XX - початку XXI ст., де превалювали традиційні засади класичної гути. Досліджено рівень впливу діяльності Міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові на розвиток гутного виробництва в рамках українського декоративно-прикладного мистецтва та вітчизняної школи художнього скла загалом. Проаналізовано також діяльність провідних іноземних художників і ключових осередків скловиробництва в контексті поширення міжнародного руху студійного скла, який вплинув також на розвиток художнього скла в Україні.

У процесі дослідження сучасних вітражів в оздобленні храмів і каплиць проаналізовано технологію виготовлення, композиційне рішення, їх колористичну гаму та виявлено основні особливості художньо-образного виразу.