Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(2=1Ук) я44 + Щ313(4УКР)6-81 Людкевич С. + Щ312(4УКР) + Щ310,0 + Щ313(4УКР331)-69

Рубрики:

Історія музики

Музична фольклористика

Теорія музики (теоретичне музикозновство)

Шифр НБУВ: В343217 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано філософсько-естетичні проблеми діалектичного розвитку складових музичного естезису, його структуру та рівні, зокрема, об'єктивний, суб'єктивний та інтерсуб'єктивний. Розглянуто проблему особистісного сприйняття музики. Визначено музичний естезис як універсальну умову соціокультурного буття музики.

Проанализированы философско-эстетические проблемы диалектического развития слагаемых музыкального эстезиса, его структура и уровни, в частности, объективный, субъективный и интерсубъективный. Рассмотрена проблема личностного восприятия музыки. Определен музыкальный эстезис как универсальное условие социокультурного бытия музыки.

Розглянуто парамузикознавство як розділ загального музикознавства. Показано роль парамузичномовної комунікації. Висвітлено комунікативні особливості парамузичномовних реалій. Увагу приділено виразовим засобам парамузичної мови, парамузичним засобам у музично-мовленнєвому контексті.

Рассмотрено парамузиковедение как раздел общего музыковедения. Показана роль парамузыкальноязычной коммуникации. Освещены коммуникативные особенности парамузыкальноязычных реалий. Внимание уделено выразительным средствам парамузыкального языка, парамузыкальным средствам в музыкально-речевом контексте.

Обгрунтовано концепцію творчого мислення К.Штокгаузена (музичного, художнього, наукового, філософського, міфопоетичного) як цілісного феномену культури другої половини XX - початку XXI ст. Тип мислення композитора визначено як серіальний, розкрито сутність його фундаментальної категорії - музичного часу та базового методу медіації. На підставі вивчення музично-теоретичних і філософсько-естетичних досліджень композитора, а також фортепіанної музики 1950-х років - початку XXI ст., зокрема, творів "Клавірштюк XI", "Природні тривалості", "Третя година", "Групи", "Міри часу", "Вознесіння", "Перша година" мегациклу "Звук" розкрито цілісність музично-філософського світогляду та творчості К.Штокгаузена, визначено константи творчого мислення митця у контексті їх історичних і культурологічних передумов, проаналізовано нову естетику звуку, розглянуто теорію музичного часу та її трансформацію в композиційний метод. Досліджено генезу алеаторики з серіальної й електронної музики. На підставі введення принципу випадковості проаналізовано основні етапи формування нової поетики можливості в мистецтві. Представлено першу музикознавчу інтерпретацію останнього творчого проекту К.Штокгаузена - мегациклу "Звук", розпочатого у 2004 р. Наведено результати дослідження останнього фортепіанного твору композитора - "Природні тривалості" (2005 - 2006 рр.), розроблено й апробовано метод мобільного аналізу алеаторичної музики, мета якого - зафіксувати змінність версій, виявити ступінь вираженості потенціалу багатозначності "тексту" та визначити естетичний рівень кожної реалізації. Сформульовано термінологічний апарат для опису художніх явищ нової музики.

Розглянуто взаємозв'язок композиції, виконавської поетики та філософського підгрунтя в музиці композитора. Аргументовано, що скрябінські новації в галузі музичного звуку, ритму та простору, які він втілював в межах традиційних музичних форм, заклали основи для новітнього формотворення в музиці композиторів другої половини ХХ ст. Висвітлено питання скрябінського трактування містерії в контексті жанрової традиції, впливу ідей на формування новітнього електронного музичного інструментарію, ролі ідейного спадку композитора в процесі синтезу мистецтва, науки та релігії.

Викладено феноменологічний підхід в дослідженні музики як полісмислової площини в аспекті філософсько-антропологічної парадигми. Актуальність останньої пов'язана із зосередженням музикознавчої думки на нових смислотворчих формах в естетичній сфері.

Зазначено, що специфічну особливість естетичного сприйняття музики як виду мистецтва визначають її ритмічні та інтонаційні значення. Досліджено вплив популярної музики на формування естетичної культури дитини як творчої особистості. Доведено, що завдяки природній ритмічності музика на підсвідомому і свідомому рівнях стимулює художньо-креативні можливості підростаючого покоління.