На підставі аналізу положень загальної теорії символу та положень музичної семіотики запропоновано інваріантну структуру музичного символу як художнього виміру. Висвітлено семантичні та логічні функції Дзеркала як предмета культури. Вивчено специфіку виявів принципу Дзеркала в музиці, систематизовано функції Дзеркала в музичному творі (ідею, образ, метафору, техніку, символ). Досліджено музикознавчу проблематику в аспектах: співвідношення Дзеркала та інтерпретації (виконавської та слухацької), інтроспекції та сприйняття, свідомості та мислення, символізація музичного тексту та мовлення. Існуючу ієрархію виявів дзеркала в музиці доповнено новими категоріями - своєрідними синонімами Дзеркала, які є ключовими для осягнення символу Дзеркала в музиці: свідомість автора; "Я - Свідомість", тип спілкування ("Я - Я"; "Я - Інший"). Запропоновано концепцію, за якою ключове поняття "Я - Свідомість" пов'язане з духовною сутністю авторського "Я" та "героя" твору як його відображення. Розглянуто ідею належності Дзеркала до метафізичних символів культури. Для музичного мистецтва такий феномен визначено як символ особливого різновиду. Розглянуто семантичні функції Дзеркала як образу Людини. Зведено всі існуючі дефініції та запропоновано модель Дзеркала як об'єкта музичного мистецтва.

У музикознавчому аспекті досліджено феномени вічного образу, концепту та концептосфери. Виявлено спільні риси категоріальних значень вічного образу та концепту, що дозволяє досліджувати вічний образ як концепт. На підставі вивчення інтерпретацій (словесних, музичних) образу Гамлета обгрунтовано його визначення як різновиду концепту. Зроблено порівняльний аналіз художніх втілень культурного концепту Гамлета у літературі та музиці та виділено два історичні етапи його прояву в мистецтві: як локалізацію, фіксацію в словесних емблемах і подальше розфокусування за допомогою музики. Багатозначність звуку протиставлено обмеженості слова, що має словесне "фіксоване" значення. Виявлено, що різні принципи концептуалізації музики та літератури демонструють переваги музики, яка дозволяє швидше осягнути смисл, оскільки музична лексема завжди більш контекстуальна, об'ємна, ніж слово або словосполучення і може належати до певної жанрово-стилістичної сфери. Обгрунтовано цілісне системне уявлення про феномен музичного концепту, що розуміється, перш за все, як інструмент аналізу смислу та як внесення певного предметного смислу в звукову структуру, яка виявляє свої можливості як невербальна мова. Музичну концептосферу у творах композиторів XIX - XX ст. розглянуто як жанрово-стилістичну концептуальну єдність музичного образу Гамлета та як індивідуальну композиторську поетику С. Слонимського, центром якої є Гамлет-концепт. Визначено особливості використання С. Слонимським прийомів концептуалізації.

Розглянуто інтонаційний образ світу як категорію історичного музикознавства. Приділено увагу методологічній мозаїці та концептуальній цілісності історії музики. Розкрито зміст поняття предмета історії музики, охарактеризовано інтонаційний образ світу (від метафори до категорії). Описано інтонаційний образ світу й інтонаційну практику, висвітлено питання про структуру цього образу. Запропоновано феноменологічний підхід в аналізі інтонаційного образу світу (від твору до творчості). На основі досвіду музикознавчих рефлексій проведено порівняльний аналіз конфігурацій досліджуваного образу.

Проаналізовано проблему формування катарсичного сприйняття особистості як значеннєвого складника музичного сприйняття, охарактеризовано поняття катарсичного об'єкта та 5 видів катарсичної діяльності. Представлено напрями формування катарсичного сприйняття музичного образу в майбутніх учителів музики. Розглянуто серію завдань (художній аналіз катарсичних об'єктів, розповіді про твори мистецтва, "інструментування" художнього твору, підготовка катарсичних занять), що спрямовані на опанування студентами різних видів катарсичної діяльності в навчально-виховному процесі університету.

Здійснено загальний аналіз досліджень, присвячених формуванню музичного сприйняття та мислення в процесі розвитку танцювальності підлітків у музично-педагогічній і мистецтвознавчій теорії і практиці. Розкрито їх взаємозв’язок та педагогічні основи керівництва цим процесом.

Осуществлен общий анализ исследований, посвященных формированию музыкального восприятия и музыкального мышления в процессе развития танцевальности подростков в музыкально-педагогической и искусствоведческой теории и практике. Раскрыта их взаимосвязь и педагогические основы руководства этим процессом.

Presents the general analysis of the studies on the formation of music perception and music thought in the process of developing teenagers’ dance skills in the music, education, and art theory and practice. It shows their interconnection and pedagogicprinciples of managing this process.