Наведено реєстр стрілецьких пісень літературного походження, їх фольклоризовані варіанти, а також народні пісні про січових стрільців періоду Першої світової війни - 1930-х рр. Проаналізовано тематику, представлено загальну характеристику стрілецької пісенності, висвітлено особливості реалізації фольклоризму в текстах пісень.

Приведен регистр стрелецких песен литературного происхождения, представлены их фольклоризированные варианты, а также народные песни о сечевых стрельцах периода Первой мировой войны - 1930-х гг. Проанализирована тематика, представлена общая характеристика стрелецкой песенности, освещены особенности реализации фольклоризма в текстах песен.

Розглянуто паралелі у календарній приналежності (використання одного фольклорного твору в різні періоди календарної циклізації), найбільше яких спостерігається між веснянками та піснями літнього календарного обрядового циклу (русальними, петрівчаними та купальськими). Частотна каталогізація текстів і наспівів весняно-літніх пісень виявила ієрархію пріоритетності виконання фольклорних творів у різні часові проміжки календарного циклу.

Рассмотрены параллели в календарной принадлежности (использование одного фольклорного произведения в разные периоды календарной циклизации), наибольше которых наблюдается между веснянками и песнями летнего календарного обрядового цикла (русальными, петривчаными и купальскими). Частотная каталогизация текстов и напевов весенне-летних песен выявила иерархию приоритетности исполнения фольклорных произведений в разные часовые промежутки календарного цикла.

Розглянуто писемні та усні джерела про зруйнування Запорозької Січі. Наведено грамоту російського царя Петра I гетьманові І.Скоропадському про розшук і покарання запорозьких козаків, які воювали на боці гетьмана І.Мазепи та шведського короля Карла XII, а також лист Г.Потьомкіна Катерині II та маніфест про зруйнування Війська Запорозького. Запропоновано народні пісні та фольклорну прозу, в яких відображено процес знищення козацьких вольностей. Представлено біографічні відомості про видатних історичних осіб - політичних і військових діячів, козацьких гетьманів. Наведено плани Малої Хортиці та запорозьких станів - Хортицької Січі, а також Базовлуцької, Томаківської, Чортомлицької, Ком'янської, Олешківської та Нової за Д.Яворницьким.

Рассмотрены письменные и устные источники о ликвидации Запорожской Сечи. Приведены грамота российского царя Петра I гетману И.Скоропадскому о розыске и наказании запорожских казаков, которые воевали на стороне гетьмана И.Мазепы и шведского короля Карла II, а также письмо Г.Потемкина Екатерине II и манифест о ликвидации Войска Запорожского. В данное издание также включены народные песни и фольклорная проза, в которых отражен процесс уничтожения казацких вольностей. Представлены биографические сведения о выдающихся исторических личностях - политических и военных деятелях, казацких гетманах. Приведены планы Малой Хортицы и запорожских станов - Хортицкой Сечи, а также Базовлуцкой, Томаковской, Чертомлицкой, Комянской, Олешковской и Новой по Д.Яворницкому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(23=УКР)-519.2 + Ш3(4УКР)-633 + Щ313(4УКР)0-414.12

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Історія музики

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(23=УКР)-7 + Ш3(4УКР)-694 + Щ313(4УКР)0-414

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Історія музики

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено особливості музичного мислення у ранньотрадиційному фольклорі. Наведено загальну типологію та систематику українських весільних наспівів. На підставі виявлених генетичних зв'язків трьох основних стильових нашарувань у мелодиці українських весільних пісень розглянуто їх стильову єдність. Зазначено, що картографування основних наспівів і обрядових пісенних мікроциклів сприяє визначенню основних регіонів весільної пісенності в Україні.

Освещены особенности музыкального мышления в раннетрадиционном фольклоре. Приведены общая типология и систематика украинских свадебных напевов. На основе выявленных генетических связей и трех основных стилевых наслоений в мелодии украинских свадебных песен рассмотрено их стилевое единство. Указано, что картографирование основных напевов и обрядовых песенных микроциклов способствует определению основных регионов свадебной песенности в Украине.

Викладено питання, що стосуються історії записування та публікації Л.Українкою та К.Квіткою народних пісень і мелодій до них. Висвітлено етапи формування збірника "Народні мелодії. З голосу Лесі Українки записав і упорядив Климент Квітка", показано його значення для української культури. Розглянуто мовні особливості календарно-обрядової поезії у записах поетеси. Проаналізовано фольклористичну спадщину М.Лисенка, музичну фольклористичну спадщину Л.Українки.

Изложены вопросы об истории записи и публикации Л.Украинкой и К.Квиткой народных песен и мелодий к ним. Освещены этапы формирования сборника "Народные мелодии. С голоса Леси Украинки записал и составил Климент Квитка", показано его значение для украинской культуры. Рассмотрены языковые особенности календарно-обрядовой поэзии в записях поэтессы. Проанализировано фольклористическое наследие Н.Лысенко, музыкальное фольклористическое наследие Л.Украинки.

Розглянуто історіографію наукових досліджень загальних проблем виникнення, розвитку та функціонування лірництва і кобзарства. Охарактеризовано репертуар українських лірників і кобзарів: пісні релігійного змісту (набожні і з моралізаторською тенденцією), псалми, канти, молитви, акафісти, похоронні голосіння, духовні вірші.

Рассмотрена историография научных исследований общих проблем возникновения, развития и функционирования лирничества и кобзарства. Охарактеризован репертуар украинских лирников и кобзарей: песни религиозного содержания (набожные и с морализаторской тенденцией), псалмы, канты, молитвы, акафисты, похоронные причитания, духовные стихи.

Визначено строфіку тексту купальської пісні "Гей, око Лада" і ритмоструктурний тип купальської мелодії, з якою цей текст міг співатися. Зазначено, що текст пісні виконувався під респонсорно-купальський наспів, а також підкреслено можливість застосування сучасних музично-етнологічних методів для критики, типології і текстології текстів, записаних без мелодій і з дефектами "задиктовування".

Определены строфика текста купальской песни "Гей, око Лада" и ритмоструктурный тип купальской мелодии, с которой этот текст могли петь. Указано, что текст песни исполнялся под респонсорно-купальский напев, а также подчеркнута возможность применения современных музыкально-этнологических методов для критики, типологии и текстологии текстов, записанных без мелодий и с дефектами "задиктовки".

Розглянуто історію народної музичної культури території колишнього Хотинського повіту Бесарабської губернії (нині Чернівецька обл.). Охарактеризовано 340 пісенних творів, зокрема, пісні-романси, колядки та щедрівки, пісні про кохання, мандрівні пісні. Наведено покажчик музично-пісенних форм, виконавських гуртів, ладових систем, а також алфавітний покажчик виконавців (колективний і одиночний спів).

Рассмотрена история народной музыкальной культуры территории Хотинского уезда Бессарабской губернии (ныне Чернивецкой обл.). Охарактеризованы 340 песенных произведений, в частности, песни-романсы, колядки и щедривки, песни о любви, туристические песни. Приведены указатель музыкально-песенных форм, исполнительных групп, ладовых систем, а также алфавитный указатель исполнителей (коллективное и одиночное пение).

Наведено результати комплексного дослідження старовинних історичних пам'яток духовної культури українського народу - літніх обрядів і пісень з відповідними дійствами й іграми, що збереглись у народному побуті до сьогодення. Увагу приділено їх семантиці, етнології, конкретизації діалектики, визначенню території поширення, картографуванню діалектних регіонів.

Приведены результаты комплексного исследования старинных исторических памяток духовной культуры украинского народа - летних обрядов и песен с соответствующими действами и играми, сохранившихся в народном быте до настоящего времени. Уделено внимание их семантике, этнологии, конкретизации диалектики, определению территории распространения, картографированию диалектных регионов.

Досліджено весняну обрядовість Західного Поділля як одного з етнографічних регіонів України, в якому збереглася календарна ритуалістика до нашого часу. Визначено етнографічні кордони західноподільського регіону, виявлено основні ідеї святкування весняних свят у контексті річної обрядовості. Розглянуто етимологію терміна "гаївка" та його синонімічних відмін. Зроблено детальний аналіз основних композиційних елементів гаївкового обряду, а також висвітлено питання щодо участі у ньому західноподільської молоді. Вивчено тематику гаївок, історію становлення та розвитку їх ритмічних і народномузичних форм, силабомелодичних моделей, ладозвукорядних парадигм. Здійснено типологізацію рухових малюнків у гаївках дослідженого регіону.

Висвітлено історію побутування та поширення у загальнонародному культурному контексті стрілецьких пісень (СП) літературного та фольклорного походження як фундаменту розвитку національно-патріотичної свідомості українського суспільства на початку ХХ ст., визначено їх внутрішні взаємозв'язки на рівні трьох складових: фольклоризму, фольклоризації та фольклорності. Розглянуто питання фольклоризації СП в контексті розкриття феномену їх усного побутування. Проаналізовано роль різних історичних, соціокультурних, регіонально-локальних і гендерних чинників впливу на комунікативну ситуацію виконання і текстуальні зміни. Наведено класифікацію народних пісень про січових стрільців за жанровим розподілом, визначено діахронні періоди та сфери їх функціонування.

Освещена история бытования и распространения в общенародном культурном контексте стрелецких песен (СП) литературного и фольклорного происхождения как фундамента развития национально-патриотического сознания украинского общества в начале ХХ ст., определены их внутренние взаимосвязи на уровне трех составляющих: фольклоризма, фольклоризации и фольклорности. Рассмотрены вопросы фольклоризации СП в контексте раскрытия феномена их устного бытования. Проанализирована роль разных исторических, социокультурных, регионально-локальных и гендерных факторов влияния на коммуникативную ситуацию выполнения и текстуальные изменения. Дана классификация народных песен о сечевых стрельцах по жанровому распределению, определены диахронные периоды и сферы их функционирования.

Проаналізовано стрілецькі пісні, в яких яскраво виражено виховання патріотичних почуттів, відданість своїй справі у боротьбі за Україну. У додатку наведено матеріали з історії виникнення стрілецьких пісень та нотний виклад маршової пісні "Гей, там на горі Січ іде".

Узагальнено існуючі в етномузикознавчій літературі погляди та концепції феномену коломийки. Окреслено жанрово-семантичний простір коломийки в національній артифіційній музиці. Виявлено специфіку авторських втілень фольклорного архетипу. Прослідковано логіку взаємодії та адаптації окремих складових "коломийкового комплексу" в композиторській творчості. Встановлено, що коломийковий архетип, завдяки особливій інформаційній наснаженості іманентних семантико-смислових структур (як потужне осердя національної своєрідності в музиці) впродовж століть є одним з постійних детермінуючих чинників у визначенні-формуванні національного типу музичного вислову українських композиторів. Доведено особливе місце коломийки як жанрового панзнаку української національної музики.

Вперше у вітчизняному етномузикознавстві широко досліджено календарні пісенні традиції басейну цілої ріки без обмежень сучасними адміністративними або міждержавними кордонами. Вперше введено до наукового обігу масив календарних мелодій (фонограми 1 300 різножанрових наспівів). З'ясовано жанрову сітку місцевих календарно-обрядових пісень. Визначено понад 60 пісенних типів, локалізованих у досліджуваній місцевості. Вперше типологічне визначення одержала група мелодій весняного циклу, дотепер поданих у літературі й архівах одиничними зразками. Застосовано комплексний підхід до картографування календарних пісенних традицій, встановлено територіально-географічну та музично-стильову динаміку локальних календарно-обрядових традицій басейну ріки Уборть.

Зроблено музично-теоретичний аналіз пісень, які до сьогодні побутують у Східній Галичині в активному репертуарі співаків старшого покоління. Акцентовано увагу на структурних компонентах повстанських пісень, зокрема визначено типовість їхніх строфічних побудов, народномузичних форм, мелодичного становлення, ладових парадигм і способів виконання. Подано приклади перетекстівок деяких повстанських пісень. Продемонстрровано: за своїми витоками, віршовими й музичними формами, мелодикою повстанські пісні – не локальне, а загальнонаціональне явище, яке після ретельного вивчення допоможе фольклористиці глибше розкрити такі питання, як процесуальність у народній творчості, міжжанрові взаємопереходи, наповнення давніх і нових традицій новим змістом.

Об'єктом вивчення є популярна польсько-українська пісня "Hej, sokoly!" ("Гей, соколи!"), яка існує у двох варіантах - польському та українському - і вважається однією з найулюбленіших у Польщі та Україні. Розглянуто природу пісні як соціокультурний дискурсивний процес, є складною взаємодією позамовних і мовних чинників і розглядається в історичній ретроспективі, а також з погляду кореляцій індивідуального та соціального. Використання методів соціокультурної інтерпретації та декодування смислів репрезентує об'єкт як багатовимірне явище, пов'язане з контекстами створення, комунікативними інтенціями автора, прагматичною зумовленістю сказаного. Використані у творі мовні засоби актуалізують складну конфігурацію смислів, насамперед любові до рідної землі, її славетного минулого та туги за втраченим. Омовлення смислових домінант відбувається на основі стереотипних образів, які сприяють надзвичайній проникливості почуттів і зростанню популярності. У центр концептуального простору твору входять лексеми на позначення людини, природи, матеріальної культури та хронотопу. Водночас все це обарвлюється драматизмом прощання з рідною землею, коханою дівчиною та сумним передчуттям невідворотності подій. Показано широку палітру комунікативної поведінки героя, у якій представлено різні комунікативні акти, що виражають такі прикметні риси українського козацтва, як щирість почуттів, відвага, любов до батьківщини. Аналіз підтверджує гіпотезу про те, що пісня "Hej, sokoly!" - це культурний феномен, своєрідний документ доби, який виконує пізнавально-просвітницьку функцію в різних ракурсах прояву - історичному, світоглядному, етичному, художньо-естетичному.

Здійснено аналіз сучасного стану наукових досліджень українських про хорові обробки духовних пісень. Ці твори поки що не отримали кваліфікованої оцінки українських музикознавців. Лише окремі статті повністю присвячені обробкам духовних пісень, у т.ч. й ті, що стосуються музикознавчого аналізу хорових творів на теми Різдва Христового. Розглянуто деякі питання інтерпретації поетичних текстів різдвяних пісень, їх релігійного, виховного та соціокультурного значення. Звернено увагу на першочергові завдання щодо проблемних питань у питаннях майбутніх досліджень хорових обробок різдвяних пісень.