Проаналізовано творчість видатного українського диригента, реформатора оркестру народних інструментів В.А.Комаренка. Розкрито значення диригента у формуванні музичної освіти в Слобідській Україні.

У посібнику викладено матеріал, систематизований за критерієм складу певних оркестрових груп, їх музичними властивостями для допомоги вчителям шкіл, керівникам музичних інструментальних колективів і студентам з питань організації та методики навчання грі на різних народних інструментах. Наведено загальні положення про шкільний музичний колектив: організацію та проведення репетицій, підготовку керівника до репетиції, склад оркестру, планування та облік занять, учбово-творчу роботу, розподіл учасників за інструментами, вивчення нотної грамоти, методи роботи в колективі, організацію та проведення концертного виступу.

A subject of consideration in given article is the life of a horn orchestra in Ukraine.

Висвітлено процес становлення академічного народно-інструментального виконавства на Харківщині, пов'язаного з діяльністю В.А.Комаренка (1887 - 1969 рр.) - фундатора сучасного академічного оркестру народних інструментів. Розглянуто генезис і еволюцію виконавства на вдосконалених народних інструментах в регіоні (1898 - 1919 рр.). Визначено російсько-українські зв'язки в галузі народно-українського виконавства на початку ХХ ст. Висвітлено життєвий та творчий шлях ученого, зокрема, його видавничу діяльність у 1921 - 1940-х рр. Розглянуто роль митця в становленні художнього самодіяльного руху в Україні. Проаналізовано діяльність оркестру народних інструментів у селі Наталине, а також Харківському державному педагогічному інституті.

Освещен процесс становления академического народно-инструментального исполнительства в Харьковской области, который связан с деятельностью В.А.Комаренка - фундатора современного академического оркестра народных инструментов. Рассмотрены генезис и эволюция исполнения на усовершенствованных народных инструментах в регионе в период с 1898 - 1919 гг. Определены российско-украинские связи народно-украинского исполнительства в начале ХХ ст. Освещен жизненный и творческий путь ученого, в частности, его издательская деятельность в 1921 - 1940-х гг. Определена роль Комаренка в становлении художественного самодеятельного движения на Украине. Проанализирована деятельность оркестра народных инструментов в селе Натальино, а также Харьковском государственном педагогическом институте.

Розглянуто питання формування репертуару для оркестру народних інструментів. Висвітлено способи функціонального розподілу інструментальних груп і тембрів, особливості тембрової взаємодії, симфонічної партитури як матеріалу обробки для оркестру народних інструментів.

Рассмотрены вопросы формирования репертуара для оркестра народных инструментов. Освещены способы функционального распределения инструментальных групп и тембров, особенности тембрового взаимодействия, симфонической партитуры как материала обработки для оркестра народных инструментов.

Наведено відомості про Національний оркестр українських народних музичних інструментів, діяльність якого розпочалася в 1969 р. під художнім керівництвом Я.Орлова. Висвітлено організаторську діяльність його наступного керівника В.Гуцала, який домігся сприятливих умов праці для оркестру, а також забезпечив музикантів якісними інструментами.

Представлены сведения о Национальном оркестре украинских народных музыкальных инструментов, деятельность которого началась в 1969 г. под художественным руководством Я.Орлова. Освещена организаторская деятельность его последующего руководителя В.Гуцала, который добился благоприятных условий труда для оркестра, а также обеспечил музыкантов качественными инструментами.

Розглянуто питання розвитку української оркестрово-ансамблевої культури, а також історію народно-інструментального виконавства та напрямки розвитку оркестру й ансамблю народних інструментів. Проаналізовано діяльність В.А.Комаренка, а також особливості розвитку національної професійної освіти для виконавців на народних інструментах. Висвітлено проблему становлення оригінального симфонічного репертуару для оркестру народних інструментів у жанровому та стилістичному аспектах.

Рассмотрены вопросы развития украинской оркестрово-ансамблевой культуры, а также история народно-инструментального исполнительства и направления развития оркестра и ансамбля народных инструментов. Проанализированы деятельность В.А.Комаренко, а также особенности развития национального профессионального образования для исполнителей на народных инструментах. Освещена проблема становления оригинального симфонического репертуара для оркестра народных инструментов в жанровом и стилистическом аспектах.

Розглянуто особливості становлення та розвитку українського оркестру (УО) народних інструментів (НІ) як явища музичної культури України. Розкрито культурно-історичні передумови виникнення оркестру. Визначено головні чинники впливу на формування УО НІ. На підставі аналізу творчої діяльності професійних УО НІ описано особливості професіоналізації УО на сучасному етапі. Увагу приділено тенденціям розвитку УО НІ у період незалежності України.

Рассмотрены особенности становления и развития украинского оркестра (УО) народных инструментов (НИ) как явление музыкальной культуры Украины. Раскрыты культурно-исторические предпосылки возникновения оркестра. Определены основные факторы влияния на формирование УО НИ. На основе анализа творческой деятельности профессиональных УО НИ описаны особенности профессионализации УО на современном этапе. Внимание уделено тенденциям развития УО НИ в период независимости Украины.

Здійснено комплексне дослідження українського оркестру народних інструментів як унікального явища музичної культури України. До наукового обігу введено архівні матеріали (рукописи епістолярного жанру, директивні документи з питань концертної діяльності колективів, репертуарні списки). Визначено культурно-історичні передумови виникнення українського народного оркестру, до яких належать: широке побутування та популярність ансамблів троїстих музик, організація капел бандуристів і різних за складом оркестрів народних інструментів, запровадження академічного професійного навчання на народних інструментах. Визначено основні чинники, що вплинули на формування українського народного оркестру, серед яких найважливішими є: державна політика у сфері культури та мистецтва, удосконалення та реконструкція українського народного музичного інструментарію, розвиток навчання гри на народних інструментах. На підставі аналізу творчої діяльності професійних українських оркестрів народних інструментів виявлено особливості професіоналізації українського народного оркестру, які полягають у наявності удосконаленого музичного інструментарію, оригінального високохудожнього репертуару, участі висококваліфікованих виконавців і диригентів з професійною музичною освітою у регулярній концертній практиці. Висвітлено провідні тенденції розвитку оркестру на сучасному етапі, до яких належать використання удосконаленого народного музичного інструментарію, усталеність інструментального складу, професіоналізм виконавців, оновлення й ускладнення репертуару, поєднання народного мелосу з музично-стильовими особливостями професійної музики.

Розкрито зміст та особливості художньо-творчої самореалізації підлітків за умов діяльності ансамблю народної музики. Сформульовано принципи, визначено й перевірено педагогічні умови, які впливають на результативність художньо-творчої самореалізації підлітків в ансамблі народної музики. Встановлено критерії (емоційно-перцептивний, мотиваційно-вольовий, пізнавально-активний, ціннісно-орієнтаційний, художньо-діяльнісний) та рівні (високий, середній, низький) її діагностики. Обгрунтовано й експериментально апробовано методичну модель художньо-творчої самореалізації підлітків за умов діяльності ансамблю народної музики на основі вивчення українських народних музичних традицій, цілісність якої обумовлена взаємозв'язком емоційно-комунікативної, мотиваційної, змістової, ціннісної, процесуальної складових. Удосконалено навчально-методичне забезпечення творчих об'єднань (художньо-творчих колективів) позашкільних закладів освіти та позакласної роботи загальноосвітніх шкіл України.

Висвітлено процес генезису та еволюції народно-інструментального академічного мистецтва на Харківщині та відтворення творчого шляху відомого Харківського громадського культурно-просвітнього діяча, організатора народних оркестрів, творця репертуару для них та диригента, удосконалювача народних інструментів, музикознавця Володимира Андрійовича Комаренка (1887 - 1969). Доведено, що становлення виконавства на удосконалених народних інструментах на Харківщині мало свої регіональні особливості, які сприяли широкій популяризації удосконалених народних інструментів на Слобожанщині, а надалі стали провідними чинниками становлення академічного народно-інструментального мистецтва в СРСР. Вперше розглянуто питання стосовно реформи оркестру народних інструментів та з'ясовано її закономірності та етапи. Проаналізовано діяльність В.А.Комаренка як фундатора академічного народно-інструментального виконавства на Слобожанщині, а також визначено його роль у впровадженні професійної підготовки виконавців на народних інструментах у музичних навчальних закладах України.

Народно-оркестровий тембр подано як історичну категорію, змінювану у часі, відповідно до умов використання оркестрів обох напрямків, яка поєднує власне колористичні ознаки звучання окремих інструментів, груп чи їх мікстувань та локальні темброві особливості, зумовлені використовуваним реєстром, динамікою й артикуляцією. На підставі цього виведено основні закономірності у тембровій еволюції народно-оркестрової музики в Україні, визначено характерні особливості в інструментуваннях для оркестрів зі струнно-щипковою та струнно-смичковою основами. Досліджено взаємовплив тембру, фактури та форми, а також характерні методи вибору тембрових еквівалентів під час перекладання з партитур інших складів чи оркестрування клавірів.

Розглянуто проблеми відродження та реконструкції народного музичного інструментарію. Розкрито основні аспекти формування та розвитку репертуару народно-оркестрових колективів. Висвітлено особливості розвитку навчання на народних інструментах в Україні. Проаналізовано створення перших професійних українських оркестрів народних інструментів. Увагу приділено тенденціям розвитку народно-оркестрового виконавства у період незалежності України.

Вперше у вітчизняному мистецтвознавстві компаративно досліджено народно-інструментальне виконавство Західної України академічного, автентичного, аматорського та самодіяльного напрямків у контексті умов його соціокультурного функціонування. Доведено, що модифікація "ентнокультурного змісту" колективного народно-інструментального виконавства, яка відбулася внаслідок насадження соціально-культурних стереотипів, потребує і частково відновлює свою питому інфраструктуру й автентичні виконавські традиції. Простежено еволюцію різних типів колективного народно-інструментального виконавства, освіти та репертуару. Висвітлено визначальні тенденції у цій сфері виконавської діяльності та стильові особливості, зумовлені традиціями музикування та специфікою освіти. Наведено інформацію про діяльність регіональних колективів академічного, самодіяльного, автентичного спрямування, а також здобутки їх організаторів, диригентів та керівників, творчість фахових і самодіяльних митців.

Здійснено комплексний аналіз творчої діяльності Національного оркестру народних інструментів України в культурно-історичному та мистецькому просторі другої половини XX ст. Проаналізовано комплекс чинників, що відкрили нові перспективи розвитку оркестрового народно-інструментального виконавства. Серед них удосконалення народного інструментарію, створення оркестрового колективу нового формату, формування репертуару, професіоналізація освіти, виконавська манера (підпорядкування диригенту, а не імпровізаційна манера гри). Висвітлено багатогранну концертно-гастрольну і музично-просвітницьку діяльність творчого колективу.

Здійснено систематизацію науково-теоретичних праць з метою комплексного вивчення народного інструментарію України в контексті формування ансамблевих традицій. Поряд із традиційними, до переліку досліджуваних народних інструментів України включено баян, акордеон, домру, балалайку, гітару, які отримали популярність у сольному, ансамблевому та оркестровому народно-інструментальному виконавстві у ХХ ст.

Розглянуто взаємозумовленість функціонування, особливостей комплектування і дидактичних завдань учбового оркестру народних інструментів та формування художньої концепції перекладу конкретного симфонічного твору – "Української карпатської рапсодії № 2" Левка Колодуба. Розглянуто репертуарну специфіку учбових оркестрових колективів як складової учбового комплексу виховання виконавця-інструменталіста. Підкреслено значимість і засоби формування навичок колективного музикування та ансамблевої гри, відпрацювання відмінностей та особливостей стильової та жанрової інтерпретації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ315.040-712 + Щ315.19-713.2

Рубрики:

Симфонічна музика. Симфонія

Оркестр народних інструментів

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено процес становлення та розвитку репертуару українського оркестру народних інструментів (УОНІ). Розглянуто особливості даного типу оркестру та його відмінності від симфонічного, камерного, духового оркестрів. Проаналізовано процес еволюції УОНІ. Показано, що якщо на початку існування (1920-ті рр.) його утворювали переважно народні мелодії, пісні, танці та марші, то вже з 1980-х рр. творча діяльність УОНІ викликала інтерес професійних композиторів, які почали створювати високохудожні оригінальні твори для колективів. З'ясовано, що основна частина репертуару УОНІ на сьогоднішній день - оригінальні твори для оркестру, перекладання (інструментовки) класичної музики, обробки (транскрипції) народного мелосу, сучасний авангард, твори для різних видів ансамблів тощо.

Освещен процесс становления и развития репертуара украинского оркестра народных инструментов (УОНИ). Рассмотрены особенности данного типа оркестра и его отличия от симфонического, камерного, духового оркестров. Проанализирован процесс эволюции УОНИ. Показано, что если в начале его существования (1920-е гг.) его составляли преимущественно народные мелодии, песни, танцы и марши, то уже с 1980-х гг. творческая деятельность УОНИ вызвала интерес профессиональных композиторов, которые начали создавать высокохудожественные оригинальные произведения для коллективов. Выяснено, что основная часть репертуара УОНИ на сегодняшний день - оригинальные произведения для оркестра, переложения (инструментовки) классической музыки, обработки (транскрипции) народного мелоса, современный авангард, произведения для разных видов ансамблей прочее.

Висвітлено питання творення та популяризації оригінальної композиторської творчості для народних інструментів. Здійснено огляд мистецьких проектів Дрогобича, зокрема конкурсів "Візерунки Прикарпаття" та "Perpetuum mobile", у яких представлено зразки музики для народних інструментів. Розглянуто твори композиторів для баяна-акордеона, ансамблів та оркестрів народних інструментів, запропоновано їх класифікацію. Проаналізовано творчий доробок Я. Олексіва, Р. Стахніва, А. Марценюка, В. Годлеського, В. Віцькова, О. Бекеші, О. Мовчана, О. Сурових, В. Губанова, В. Власова з погляду стилеутворення та затребуваності репертуару.