Розглянуто шляхи формування музично-педагогічного мислення у професійній діяльності на рівні висунутих вимог, роль і місце засобів наочності у процесі навчання. Висвітлено особливості застосування зорових і комбінованих засобів наочності, конкретних слухових засобів навчання. Визначено загальну структуру застосування засобів наочності у різних жанрах. Проаналізовано суб'єктивно-психологічні передумови виконавської інтерпретації, питання використання елементів музичної критики у навчанні як педагогічних важелів.

Розглянуто період становлення молодої української виконавської школи та перебудови музичного навчання на початку ХХ ст., формування педагогічних кадрів і концертуючих піаністів, висвітдено діяльність засновника харківської піаністичної школи, видатного концертуючого піаніста і талановитого педагога П.К.Луценка та його учнів. З сучасних естетичних і методологічних позицій відтворено дійсну картину становища музичного життя даного періоду, простежено джерела і шляхи формування харківської піаністичної школи в історичній послідовності культур російського та українського народів. Пов'язуючи народження професійної виконавської школи з заснуванням харківського відділення Російського музичного товариства та музичного училища та діяльністю І.І.Слатіна, надано оцінку та розкрито значення творчості ряду таких талановитих, але маловідомих музикантів і піаністів, як А.Ф.Бенш, Р.В.Геніка, А.В.Шульц-Евлер та ін.

Досліджено маловідомі сторінки історії музичної культури України першої третини ХХ ст. Висвітлено етапи її розвитку, насамперед у Харкові - одному з найбільших мистецьких центрів України даного періоду. Особливу увагу приділено творчій особистості видатного діяча культури, професора П.К.Луценка - фундатора музичної освіти Харкова на початку ХХ ст. Розглянуто праці з теорії музики, музичної педагогіки та історії музики і музичної освіти в Україні.

Визначено та проаналізовано деякі типологічні характеристики жанрових різновидів, що існують у фортепіанному мистецтві. Основними типологічними різновидами фортепіанного виконавства є сольне фортепіанне виконавство, ансамблеве виконавство, яке включає такі жанрові сфери: суто фортепіанні ансамблі; ансамблі за участю фортепіано; фортепіанне виконавство з музичним колективом (оркестром чи хором), що теж має два типи - концертування з оркестром і участь у колективному оркестровому (хоровому) виконавстві.

Висвітлено прийоми і принципи методики гри на фортепіано видатного педагога Регіни Самійлівни Горовиць - викладача-методиста відділу спеціального фортепіано Харківського державного музичного училища ім. Б.М.Лятошинського.

Освещен жизненный и творческий путь В.С.Горовица - одного из выдающихся музыкантов ХХ в. Проанализированы особенности формирования основ его фортепианного стиля. Рассмотрена специфика положения еврейского населения в Российской империи как фактор творческой биографии музыканта.

Висвітлено питання історичної еволюції фортепіанної педалізації. Наведено акустико-органологічні, виконавсько-технологічні та змістово-стилістичні засади мистецтва педалізації. Проаналізовано місце педалі у сучасній музиці для дітей, творах поліфонічного складу та віденських класиків, клавесинній (XVIII ст.) та романтичній музиці.

Освещены вопросы исторической эволюции фортепианной педализации. Приведены акустико-органологические, исполнительско-технологические и содержательно-стилистические основы искусства педализации. Проанализировано место педали в современной музыке для детей, произведениях полифонического содержания и венских классиков, клавесинной (XVIII ст.) и романтической музыке.

Розглянуто проблеми виконавської інтерпретації фортепіанних творів композитора М.Кармінського. На підставі аналізу численних виконавських версій зроблено висновок, що розкриттю художніх намірів митця більше відповідає академічне виконання творів без відтінку сентиментальності.

На основе архивных справок, прошений, протоколов экзаменов, свидетельства о рождении и сведений адресной книги, а также газетных рецензий и аннотаций концертов освещен киевский период жизни В.Горовица (величайшего пианиста ХХ ст.). Воссоздана социокультурная атмосфера, в которой жила семья Горовицев и происходило формирование личности выдающегося музыканта. Приведены материалы, связанные с окружением музыканта - соучениками, учителями.

З використанням порівняльного аналізу творів композиторів різних стилів та епох запропоновано методику викладання курсу фортепіано для студентів музичних спеціалізацій. Наведено методи творчої активізації їх поліфонічного мислення у виконавчій практиці вузів культури.

С учетом сравнительного анализа произведений композиторов различных стилей и эпох предложена методика изложения курса фортепиано для студентов музыкальных специальностей. Приведены методы творческой активности их полифонического мышления в исполнительной практике вузов культуры.

Освещены специфика музыкально-исполнительского творчества, фактура музыкального произведения, стилевые параметры фактуры в работе над интерпретацией. Рассмотрены жанровые закономерности фактуры и интерпретации, основные принципы метода изучения исполнительской интерпретации фактуры, а также особенности исполнительской интерпретации фактуры в работе над драматургией музыкального произведения.

Висвітлено педагогічний досвід одного з засновників професійної фортепіанної школи в Україні, визначного представника української музичної культури XX ст. В.О.Барвінського. На підставі аналізу його рекомендацій в рукописах фортепіанних вправ і в нотах, розкрито особливості фортепіанної педагогіки В.О.Барвінського.

Освещен педагогический опыт одного из основателей профессиональной фортепианной школы в Украины, выдающегося представителя украинской музыкальной культуры XX в. В.А.Барвинского. На основе анализа его рекомендаций в рукописях фортепианных упражнений и в нотах, раскрыты особенности фортепианной педагогики В.А.Барвинского, средства эффективной работы пианиста с самого начала обучения.

Проаналізовано особливості розвитку здібностей, поліфонічних і технічних навичок, ритму у студентів (загальне фортепіано), а також підготовки та розвитку ансамблевої гри, читання нотного тексту з аркуша.

Проанализированы особенности развития способностей, полифонических и технических навыков, ритма у студентов общего фортепиано, а также подготовки и развития ансамблевой игры, чтения нотного текста с листа.

Рассмотрена одна из сонат Л.Бетховена в аспекте ее исполнительской реализации. Предложены пути преодоления технических и художественных трудностей, возникающих в процессе работы над произведением.

Розглянуто роботу піаніста-концертмейстера над оперною арією, розкрито особливості її виконання в концерті, наведено різні варіанти концертних композицій, які поєднують арію з речитативним матеріалом. Охарактеризовано функціональні особливості концертної композиції оперного уривка та принципи формування вступу до арії та її завершення.

Рассмотрена работа пианиста-концертмейстера над оперной арией, раскрыты особенности ее исполнения в концерте, приведены разные варианты концертных композиций, объединяющих арию с речитативным материалом. Охарактеризованы функциональные особенности концертной композиции оперного отрывка и принципы формирования вступления к арии и ее завершения.

Проаналізовано творчий внесок найвизначніших польських піаністів у формування стилю львівської фортепіанної виконавської школи. Розглянуто питання становлення і розвитку мистецько-професійного рівня концертного фортепіанного та камерного виконавства у Львові. Вивчено вплив концертних виступів львівських і зарубіжних виконавців у міжвоєнний період на формування слухацької культури, мистецької публіцистики і концертної практики.

Проанализирован творческий вклад виднейших польских пианистов в формировании стиля львовской фортепианной исполнительской школы. Рассмотрены вопросы становления и развития художественно-профессионального уровня концертного фортепианного и камерного исполнительства во Львове. Изучено влияние концертных выступлений львовских и зарубежных исполнителей в межвоенный период на формирование слушательской культуры, художественной публицистики и концертной практики.

Розглянуто питання становлення, розвитку та сучасного стану професійної фортепіанної освіти в Харкові у другій половині XX ст. у контексті зміни ідеологічних парадигм. Значну увагу приділено розкриттю суті соціокультурних процесів у зазначений період.

Рассмотрены вопросы становления, развития и действительного состояния профессионального фортепианного образования в Харькове во второй половине XX ст. в контексте смены идеологических парадигм. Большое внимание уделено раскрытию сути социокультурных процессов в отмеченный период.

Запроповано проект історико-аналітичного дослідження основних тенденцій розвитку української фортепіанної школи XX ст. і узагальнення науково-теоретичних, методичних і практичних досягнень її представників у контексті музичної та загальної педагогіки. Проаналізовано методико-технологічні й інноваційні системи педагогів-піаністів XX ст., визначено перспективи науково-педагогічного та музично-творчого розвитку фортепіанної школи України. Висвітлено напрями її функціонування в культурно-освітньому просторі.

Предложен проект историко-аналитического исследования основных тенденций развития украинской фортепианной школы XX в. и обобщения научно-теоретических, методических и практических достижений ее представителей в контексте музыкальной и общей педагогики. Проанализированы методико-технологические и инновационные системы педагогов-пианистов XX в., определены перспективы научно-педагогического и музыкально-творческого развития фортепианной школы Украины. Освещены направления ее функционирования в культурно-образовательном пространстве.

Розкрито історико-культурологічні аспекти дослідження фортепіанної школи (ФШ) в Україні у ХХ ст., узагальнено науково-теоретичні, методичні та практичні досягнення її представників у контексті музичної та загальної педагогіки. Описано методико-технологічні й інноваційні системи педагогів-піаністів ХІХ ст., висвітлено перспективи науково-педагогічного та музично-творчого розвитку ФШ країни. Розглянуто напрямки її функціонування у культурно-освітньому просторі. Проаналізовано теоретичні проблеми ФШ. Визначено стратегію національної музичної освіти за умов розвитку євроінтеграційних процесів.

Раскрыты историко-культурологические аспекты исследования фортепианной школы (ФШ) в Украине в ХХ в., обобщены научно-теоретические, методические и практические достижения ее представителей в контексте музыкальной и общей педагогики. Описаны методико-технологические и инновационные системы педагогов-пианистов ХІХ в., освещены перспективы научно-педагогического и музыкально-творческого развития ФШ страны. Рассмотрены направления ее функционирования в культурно-образовательном пространстве. Проанализированы теоретические проблемы ФШ. Определена стратегия национального музыкального образования в условиях развития евроинтеграционных процессов.

Висвітлено проблеми виховання музичних здібностей людини. Розкрито особливості розвитку уяви, пам'яті, уваги виконавця. Охарактеризовано умови праці піаніста. Розглянуто особливості роботи над музичним твором і засоби боротьби зі втомою виконавця.

Освещены проблемы воспитания музыкальных способностей человека. Раскрыты особенности развития воображения, памяти, внимания исполнителя. Охарактеризованы условия труда пианиста. Рассмотрены особенности работы над музыкальным произведением и средства борьбы с усталостью исполнителя.