Досліджено потенційні техніко-художні можливості та репертуар семиструнної гітари у контексті сучасної виконавської технології.

Исследованы потенциальные технико-художественные возможности и репертуар семиструнной гитары в контексте современной исполнительской технологии.

This article is devoted to research of potential technical-art opportunities of a seven-stringed quitar from the point of view of modern performing technology. The author on the basis of the comparative analysis fingering of and phonic features proves, that the seven-stringed quitar by the technical and art opportunities at all does not concede to a six-string quitar, and the distress of a seven-stringed quitar in XX century is historicaly caused by an insufficient variety of repertoire.

У контексті ідей досвідченого виконавця та педагога гри на гітарі висвітлено вирішення технічних та інтерпретаційних проблем у даній сфері, наведено аналітичний аналіз нотних літературних джерел для даного музикального інструмента. Викладено питання філософії музики. Доведено, що у всіх культурах музика є засобом передавання почуттів.

В контексте идей опытного исполнителя и педагога игры на гитаре освещено решение технических и интерпретационных проблем в данной сфере, приведен аналитический анализ нотных литературных источников для данного музыкального инструмента. Изложены вопросы философии музыки. Доказано, что во всех культурах музыка является средством передачи чувств.

Висвітлено історію виникнення та розвитку гітари в Росії, а також досліджено її існування в країнах Європи у взаємодії з іншими щипковими інструментами. Зроблено висновок щодо уточнення ролі та місця гітари (семи- та шестиструнної) в російській музичній культурі кінця ХVIII - початку XIX ст.

Освещена история появления гитары в России и ее развитие в странах Европы во взаимодействии с другими щипковыми инструментами. Сделаны выводы об уточнении роли и места гитары (семи- и шестиструнной) в российской музыкальной культуре конца ХVIII - начала XIX в.

This article discovered origin of guitar in Russia and guitar development in Europe with cooperating to other string instruments. Conclusions consist of clarification of role and place of guitar (seven-string and six-string) in the Russian musical culture in the end of XVIII - early XIX ages.

Розглянуто особливості львівської гітарної школи, що на етапі становлення поєднала національну мистецьку характерність з ознаками австрійського та польського бідермаєру. Встановлено, що подальший розвиток гітарної творчості відбувався в контексті утвердження професійної гітарної освіти (відкритя гітарних класів у спеціальних музичних закладах), а також розвитку комунікативних чинників, зокрема, концертно-гастрольної діяльності. Охарактеризовано гітарну творчість М. Скорика, О. Козаренка, Б. Котюка, Б. Фроляк, О. Герасименко, А. Андрушка, яку розглянуто на прикладах композицій періоду зламу XX - XXI ст., що посіло надійне місце в репертуарі українських і зарубіжних виконавців, що позиціонують у гітарній музиці на світових теренах і сприяють перспективі подальшого розвитку національної творчо-виконавської гітарної традиції.

Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено методику організації та роботи класичного ансамблю гітаристів під час навчання підлітків з застосуванням інформаційних технологій. Розкрито суть та особливості створення нової форми ансамблевого гітарного музикування. Створено методику раціональної організації музично-ігрових рухів учня-гітариста. Упроваджено нове поняття "синхронної" роботи пальців. Сконструйовано та апробовано нові технічні засоби для самонавчання учнів-гітаристів: розвитку опорно-рухового апарату, динаміки звуку, слуху, тактильної чутливості пальців і прискорення формування музично-ігрових навичок. Розроблено способи та засоби для розширення меж виразного інтонування (звуковисотного та тембрового) ансамблю гітаристів та перевірено їх ефективність з використанням комп'ютерних технологій. Запропоновано новий спосіб роботи ансамблю на базі комп'ютерної "мідіграми". Створено механізм концертних виступів без диригента та партитур, запропоновано оптимальну сценічну модель розташування ансамблю гітаристів на сцені. Доведено, що ефективність організації та роботи класичного підліткового ансамблю гітаристів забезпечується попередньо спеціально організованою системою навчальних та репетиційних завдань, поетапністю та системністю у здобутті знань, формуванням у гітаристів-підлітків раціональної організації музично-ігрових рухів, застосуванням форм і методів, спрямованих на формування навичок професійної майстерності.

Досліджено проблему розвитку музичного мислення учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (музичні відділення). Проведено теоретичний аналіз наукової літератури з даної проблеми. Визначено специфіку мислення особистості в музично-творчій діяльності, поняття "музичне мислення", його структуру. Висвітлено педагогічні умови його розвитку. Психологічні особливості учнів молодшого шкільного віку розглянуто з позиції констатування факту домінування емоційної сфери дитини над раціонально-логічною, підкреслюється необхідність поступового досягнення пропорційності цих двох начал. Визначено критерії розвитку музичного мислення молодших школярів і встановлено рівні його розвиненості. Експериментально перевірено впровадження у процес навчання учнів початкових музичних навчальних закладів поетапної методики розвитку музичного мислення.

На підставі розгляду змісту категорії "стиль інструмента" запропоновано оригінальні дефініції виконавського музикознавства: "гітарний стиль", "фактурний стиль гітари", де узагальнюються та диференціюються норми-ознаки фактури інструмента. Вперше запропоновано підхід до розгляду еволюції гітарної музики за критеріями специфіки й універсалізма інструмента у їх взаємодії, висвітлено типологічні особливості фактури в музиці для шестиструнної (класичної) гітари соло, що унаочнено прикладами з творчості видатних композиторів-гітаристів і виконавців у транскрипціях та оригінальних композиціях, які раніше з цього приводу не вивчалися.

Вивчено та вирішено питання сучасного мистецтва класичної гітари, проаналізовано його проблеми та перспективи їх вирішення. Розглянуто кардинальні питання художньої техніки гітариста - орієнтація, координація, синхронність рухів як фактор свободи виконавського апарату - та її психофізіологічні передумови - загальна характеристика психо-моторних дій, виконавський тонус, технічна домінанта, що становить психологічний аспект виконавської техніки. Визначено специфічно-виконавським аспектам - органіці й естетиці гітарного звука, його тембро-динамічним складовим, штриховій техніці й аплікатурі, більш вузьким реалізуючим специфічним факторам - техніці правої та лівої рук, питанням їх автоматизації, позиційній грі та вібрації, слухо-моторній пам'яті на фунті контрольованих попереджувальних слухових уявлень, що формують навички психотехніки. Висвітлено питання специфіки виконавського слуху гітариста на основі поглибленого музично-теоретичного та специфічно-виконавського аналізу роботи над поліфонією І. С. Баха, що посіла значне місце в концертно-педагогічному репертуарі гітаристів.

Розглянуто проблему звуковидобування способом tirando в аспекті вдосконалення виконавського апарату та одночасного розвитку тембро-динамічного слуху, який необхідний виконавцеві в усіх видах музичної практики - від слухання музики до її виконання. Провертання плоскості та кромки нігтя в точці контакту його зі струною дозволяє уникнути утворення дисонуючих шумів під час звуковидобування способом tirando, що сприяє формуванню консонуючого тембру звука.

Системно розглянуто аспекти музичного мислення, які екстраполюються на гітарну творчість. Вперше систематизовано уявлення про музичне мислення стосовно гітарної творчості. Запропоновано критерії універсалізму та специфіки у вивченні проблем гітарного мистецтва. Виявлено особливості універсальних і специфічних гітарних стилів у творчості композиторів-виконавців окресленого періоду. Включено до науково-музикознавчого обігу гітарні твори, які раніше у такому контексті не вивчалися.

Досліджено тенденції розвитку гітарного мистецтва досліджуваного періоду, його внутрішні спадкові зв'язки й аспекти взаємодії з загальним музичним контекстом. Дослідження проведено в історіографічному, музично-естетичному, жанровому, виконавському аспектах. Висвітлено закономірності, що забезпечують високий рівень інтенсивності сучасного етапу розвитку. Виявлено тенденції, які відображують вплив традиційної, авангардної та постмодерністської парадигм творчості на гітарну музику. Збіг процесів глобалізації гітарного мистецтва та генералізації постмодерністської естетики розглянуто з позицій інтерпретуючого мислення, виведеного на рівень цільової творчої настанови. Систематизовано шляхи оновлення жанрів у сучасній гітарній музиці, цехових традицій виготовлення інструментів і розвитку виконавських шкіл.

Виявлено основні напрями музикознавчого осягнення феномену семиструнної гітари та провідні образно-семантичні характеристики гітари в європейській культурі. Доведено російське походження семиструнної гітари зі строєм G-dur. Простежено історичну динаміку її еволюції та тенденції сучасного розвитку. Визначено органологічну та темброво-акустичну специфіку шестиструнної та семиструнної гітар та особливості виконавства на кожній з них, а також виконавський потенціал семиструнної гітари зі строєм G-dur та g-moll. Здійснено жанрово-стильовий та виконавський аналіз творів для семиструнної гітари композиторів XIX - XXI ст.

Подано як збірку статей - результат наукового осмислення актуальної проблематики у сучасній технології та естетиці гітарного виконавства, що суттєво відображається і на її методиці викладання. За останні десятиріччя бурхливо розвивається і її виконавське музикознавство, що вже становить солідний напрям спеціального теоретичного мислення, базуючись на науковому узагальненні та обґрунтуванні у розкритті різноманітних аспектів, проблем і шляхів формування виконавської та педагогічної майстерності гітариста-музиканта. Цей розвиток теоретичного осмислення "світу класичної гітари" активізовано як у всьому світі, так і в Україні. Вміщено історіографію нашого інструмента - багато новітньої інформації про гітарну музику різних епох та народів, її сучасні тенденції, про видатних її представників - як вітчизняних, так і світових сучасних та минулих років, закладення підвалин гітарного мистецтва, про важливі події та звершення сучасної гітари. Текст проілюстровано нотними прикладами та фотоматеріалами.

Європейську гітарну музику ХХ століття як великий історико-культурний зріз представлено у вигляді глобальної і динамічної платформи, яка об'єднує надзвичайно неоднорідні процеси і явища. Її емпіричною основою є величезний масив феноменів творчості, створених колективними зусиллями генерації композиторів і виконавців. Ключовою локалізацією дослідження став пошук суті даних феноменів, їх смислових аспектів і змістовних шарів. Новий напрям вивчення гітарної музики з позицій феноменології як широкого міждисциплінарного дискурсу відкриває перспективи пізнання сутнісних характеристик музичних творів з метою більш глибокої виконавської інтерпретації. Запропоновано інтенціонально-дискурсивний підхід як ефективний механізм вивчення гітарних творів, що інтегрує філософські ідеї феноменології, феноменологічні процедури (дескрипцію, ідеацію, таргетування, редукцію, конституювання, герменевтичне тлумачення) у сучасний музикознавчий апарат. Систематизовано досягнення виконавців і композиторів іспанської, англійської, італійської, французької, німецької, польської, балканської, української шкіл. Визначено їх специфіку та національну самобутність, а також вплив на цілісну глобальну систему світового гітарного мистецтва. Виявлено зв'зки європейської гітарної музики з історичними, етнокультурними, жанрово-стильовими традиціями музикування, що склалися в латиноамериканських, азіатських, африканських культурах.

Рассмотрены категории интенции и дискурса с позиций философии, психологии, социологии, культурологии, лингвистики, искусствоведения. Разработан интенционально-дискурсивный подход как эффективный механизм исследования феноменов современного гитарного искусства. Аналитический путь нацелен на познание смысла, содержательных слоёв изучаемых явлений, процессов и продуктов творчества. Систематизированы феноменологические процедуры, актуальные для исследования гитарной музыки: дескрипция, идеация, таргетирование, редукция, конституирование, герменевтическое толкование. Исходя изпредложенного подхода, выстроен маршрут изучения одного из центральных гитарных сочинений ХХ века - "Ноктюрнала" Б. Бриттена.

Увагу присвячено важливій з точки зору процесів глобалізації проблемі формування виконавського еталону в контексті європейської культури, у тому числі – відбиття основних настанов у виконавському жанрі – гітарній транскрипції. Вперше в українському музикознавстві концептуалізовано поняття “еталон гітарного виконавства” в музичній творчості ХХ – початку ХХІ ст., висвітлено специфіку його національних проявів (зокрема, в угорській музиці). З точки зору відбиття усталеного виконавського еталону та його трансформації представлено аналіз транскрипцій К. Ямашити, Й. Етвьоша та Imre Czomba (проєкт “100 гітар”).