Розглядається підхід Лисенка і Римського-Корсакова до слов'янської міфології та її вплив на процес національного та індивідуального стилеутворення. Підкреслюється значення російської міфологічної школи і українських досліджень з міфології в процесі звернення обох композиторів до світу давнього слов'янства. Простежується вплив і вияв міфу як світоглядної моделі в "Різдвяній ночі" та "Ночи перед Рождеством". Для цього застосовано неусталений метод пошуку міфологічного архетипу і віддзеркалення його в музичній драматургії обох опер.

Дисертацію присвячено питанням музично-сценічної творчості М.В.Лисенка, яка розглядається у повному обсязі. Розроблено новий теоретичний напрямок, який грунтується на категорії "картина світу". Встановлено, що "Наталка-Полтавка" - твір культури усного типу в межах авторської творчості, інваріант жанру співогр, який є національним жанром професійної музично-театральної культури України. Твір "Сапфо" вперше розглядається як нова художня концепція "відкритої картини світу". Аналізується клавір "Тараса Бульби" як самодостатній твір М.Лисенка. Пропонується загальна періодизація творчості композитора, вказується на її залежність від процесу національної самоідентифікації ХІХ ст. та історико-культурної ситуації ХХ ст.

Розглянуто фаустіанську модель та архетипи безсвідомого в опері XIX ст., "Сміховий світ" російської опери, а також нездійснені оперні задуми П.І.Чайковського. Окремий розділ присвячено українським враженням Глінки та їх впливу на формування задуму опери "Руслан і Людмила". Наведено характеристику вокальної сфери у радянській камерній опері 60 - 70 рр. ХХ ст. Детально проаналізовано оперну поетику К.Пендеровського, а також становлення молдавської оперної школи.

Проаналізовано прояви міфологеми Повелителя мертвого воїнства у творах Вагнера, завдяки наскрізній дії даної міфологеми встановлено внутрішні функціональні зв'язки, що дозволяє дослідити доробок композитора на підставі прояву принципу крещендування.

На основі семіотичної теорії із застосуванням методу "освіченого еклектизму" розглянуто процеси функціонування елементів оперного тексту в текстах інших знакових систем української та російської культур XIX - XX ст. Визначено семантичну функцію зазначених елементів як інтертекстуальних, з'ясовано семантичну роль опери - геральдичної конструкції в текстах художньої культури, досліджено механізм функціонування в культурі міфу оперної примадонни, виявлено специфіку функціонування оперних елементів у контексті ідеологічного міфу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ317.413(4Укр)5 + Щ313(4Укр)5-81

Рубрики:

Історія опери

Історія музики

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В алфавитном порядке приведены 20000 опер, написанных за четыре века существования оперного искусства на нашей планете. Предложены пояснения к названиям опер. Приведен указатель имен композиторов и их опер.

Розглянуто проблеми оперного синтезу, проведено комплексний аналіз опорно-драматургічної функції хорових сцен в оперному спектаклі та його органічного входження в контекст сучасної музично-театральної культури. Широкий спектр взамодії хору з іншими компонентами вистави, її актуальну змістову якість висвітлено з позицій феноменологічно спрямованого музикознавства через механізм темпо-ритму - об'єднувальний опорний стрижень художньої цілісності вистави. Це дозволяє осмислювати й узагальнювати проблеми оперного жанру в цілому та вузькопрофесійні питання специфіки оперно-хорового виконавства. Результати дослідження, його наукові положення втілено у практику оперних театрів і використано у теоретичних курсах хорознавства та музичної культурології.

Висвітлено деякі сторінки історії театру 1990-х рр., зокрема, постановки опери В.Губаренка на львівській сцені, Ф.Галеві "La Juive" на українській оперній сцені. Розглянуто історію львівського оперного театру. Наведено стислу інформацію про життя та творчість В.Чистякової - української трагедійної актриси Харьківського театру ім. Т.Г.Шевченка. Проаналізовано опери "Поет" Л.Колодуба та "Мойсей" М.Скорика. Вміщено список публікацій М.Черкашиної-Губаренко.

Освещены некоторые страницы истории театра 1990-х гг. , в частности, постановка оперы В.Губенка на львовской сцене, Ф.Галеви "La Juive" на украинской оперной сцене. Рассмотрена история львовского оперного театра. Приведена краткая информация о жизни и творчестве В.Чистяковой - украинской трагедийной актрисы Харьковского театра им. Т.Г.Шевченка. Проанализированы оперы "Поэт" Левка Колодуба и "Моисей" Мирослава Скорика. Помещен список публикаций М.Черкашиной-Губаренко (автора данных трудов).

Вміщено наукові та критико-публіцистичні праці М.Р.Черкашиної-Губаренко - доктора мистецтвознавства, члена-кореспондента Академії мистецтв України, завкафедрою історії зарубіжної музики Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського. Висвітлено питання музичного та театрального мистецтва, наведено інформацію про концертне життя, фестивалі, симпозіуми, оперні та балетні прем'єри, які відбувалися в 1990-х рр. в Україні та за її межами. Проаналізовано творчість філософа та музиканта Ф.Ніцше, а також поезію А.Міцкевича у творчості українських композиторів.

Помещены научные и критико-публицистические труды М.Р.Черкашиной-Губаренко - доктора исскуствоведения, члена-корреспондента Академии исскуств Украины, заведующей кафедрой зарубежной музыки Национальной музыкальной академии Украины им. П.И.Чайковского. Освещены вопросы музыкального и театрального исскуства, приведена информация о концертной жизни, фестивалях, симпозиумах, оперных и балетных премьерах, которые происходили в 1990-х гг. на Украине и за ее пределами. Проанализированы творчество философа и музыканта Фридриха Ницше, а также поэзия Адама Мицкевича в творчестве украинских композиторов.

Розглянуто особливості відбиття сюжету "Майської ночі" М.Гоголя в операх М.Лисенка та П.Сокальського, а також процесу формування української музичної гоголіани як частини загальної панорами історії української опери в культурно-історичному контексті доби. Висвітлено проблеми українського у М.Гоголя, визначено причини популярності сюжетів його "Вечорів на хуторі біля Диканьки" у композиторів.

Рассмотрены особенности отражения сюжета "Майской ночи" Н.Гоголя в операх М.Лисенко и П.Сокольского, а также процесса формирования украинской музыкальной гоголианны как части общей панорамы истории украинской оперы в культурно-историческом контексте эпохи. Освещены проблемы украинского у Н.Гоголя, определены причины популярности сюжетов его "Вечеров на хуторе возле Диканки" у композиторов.

Розглянуто хорові сцени у порівнянні з образним світом твору у контексті специфічного розподілу двох паралельних планів - світу реальних та світу фантастичних персонажів.

Рассмотрены хоровые сцены в сравнении с образным миром произведения в специфическом распределении двух параллельных планов - мира реальных и мира фантастических персонажей.

The choral scenes in matching with a figurative world of product in specific allocation of two parallel schedules - world actual and world of the fancy characters are surveyed.

Запропоновано оригінальне трактування оперної спадщини Ж.Массне та значення його творчої діяльності у культурному житті Франції другої половини XIX - початку XX ст. На противагу сформованим уявленням про вторинність стилю композитора Ж.Массне охарактеризовано як значну, класичну постать французької оперної школи другої половини XIX ст. Розроблено нову жанрову класифікацію музичних творів митця, до наукового обігу введено маловідомі факти з його творчої біографії. Наведено переклад російською мовою стислого змісту деяких оперних лібрето композитора. Висвітлено історію створення та сценічну долю опер "Манон" і "Вертер", здійснено аналіз музичних творів у контексті сучасного оперознавства, визначено їх особливе місце у творчості композитора, пов'язане з відродженням класичних сюжетів і типів героїв та формуванням зрілих рис жанру французької ліричної опери. За матеріалами періодичних видань наведено відомості про постановки опер "Манон" і "Вертер" на сценах театрів російського, радянського та пострадянського просторів.

Досліджено становлення нового жанрового різновиду опери - акапельної хорової опери в контексті стилістичних та жанрових пошуків останньої третини XX ст. в українській музиці. Висвітлено специфіку використання фольклорних джерел (зокрема архетипних) українськими композиторами, виявлено їх вплив на типові жанрово-стилістичні моделі. Визначено стильові тенденції в творчості вітчизняних композиторів; висвітлено оригінальну модифікацію жанрової парадигми опери у процесі еволюції її різновиду - акапельної хорової опери. Застосовано новий методологічний підхід щодо аналізу драматургії музичних творів, виявлено специфічні закономірності у її зразках. Досліджено хорову акапельну оперу "Золотослов". Окреслено концепційні засади стилістики Л.Дичко та багаторівневі зв'язки її творчості з українським фольклором у контексті сучасних композиторських пошуків. Висвітлено специфічні прояви музичного мислення, характерні для останніх десятиліть минулого століття, що суттєво доповнює уявлення про активні чинники сучасної музичної творчості.

Докладно й системно зроблено історичний огляд розвитку китайського оперного мистецтва. Зазначено, що цей процес досліджується із середини ХІІІ до початку ХХ ст. Більш конкретно подано опис Пекінської опери.

Подробно и системно сделан исторический обзор развития китайского оперного искусства. Этот процесс исследуется с середины ХІІІ до начала ХХ веков. Более конкретно дано описание Пекинской оперы.

In article it is very detailed and it is system the historical review of development of the Chinese opera art is given. This process is investigated from middle ХIII prior to the beginning of XX centuries. The description of the Peking opera is more particularly given.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ335.410.75 + Щ317.41-83

Рубрики:

Мистецтво режисера

Опера

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано неофольклорний напрямок розвитку українського музичного театру кінця XX - початку XXI ст. Вперше проведено комплексне дослідження фольк-опери Є.Станковича "Цвіт папороті" в аспекті цілісності її словесно-музичного та сценічно-виконавського змісту. Розкрито сутність поняття оперний неофольклоризм й охарактеризовано його індивідуально-стилістичні музичні вияви у творчості композитора. Виявлено та охарактеризовано основні жанрові ознаки "Цвіту папороті" Є.Станковича як особливого, новаторського та етапного для свого часу мистецького явища. Встановлено стильову логіку формування національного варіанта неофольклористичного напрямку в сучасній українській музиці. Проведено змістовні історичні паралелі з музичними театром Б.Бартока, І.Стравінського, К. Орфа, М.Равеля, Л.Яначека. Встановлено нерозривний зв'язок фольк-опери з національною музично-театральною традицією М.Лисенка, М.Леонтовича, Б.Лятошинського. Визначено якісні стильові ознаки оперного неофольклоризму Є.Станковича, що утверджується шляхом використання комплексних поліжанрових технологій сценічної театральної форми.

"Світопоглядання" безпосередньо взаємопов'язано з цілісним інтелектуально-емоційним сприйняттям світу та ставлення до нього і тому має естетичне забарвлення. Проаналізовано багатогранну діяльність М.Римського-Корсакова, яка є віддзеркаленням особистості композитора як мислителя особливого типу, що тяжіє до інтуїтивного пізнання Світу в його нерозчленованості та співприродності людини. Цільність світоспоглядання композитора відобразилось на властивих йому смислотвірних чинниках, які означуються за допомогою "космосу", "гри", "повсякденного" та "святкового". Рівнем художнього тексту, відповідним космосу, визначається поетика музичного театру, що трактується як особливий тип синтезу мистецтв. На противагу домінантності музично-словесного чинника в оперному мистецтві, у творчості М.Римського-Корсакова виникає взаємодія звукових і візуальних уявлень, які втілюються іманентно музичними засобами. Такий тип художнього синтезу зумовлений пізнавальною моделлю, притаманною композитору. Тому поетика його музичного театру визначається як поетика споглядання. Гра характеризується універсальним принципом організації оперного твору. Повсякденне та святкове розглядаються як парні поняття, що акцентують онтологічний сенс буття в його безпосередньо життєвому вимірі.

Розглянуто основні напрями розвитку оперної музики XVIII ст. в Італії, Франції, Німеччині та Англії. Висвітлено історію становлення інструментальної музики XVII - XVIII ст. Встановлено призначення та роль нових струнно-смичкових інструментів: скрипки, альта, віолончелі та контрабаса. Охарактеризовано джерела розвитку західноєвропейської поліфонії, визначено її основні ознаки та особливості, наведено відомості про органну музику. Проаналізовано музичні твори для струнних інструментів А.Кореллі та А.Вівальді, встановлено призначення та роль клавірної музики, розглянуто її основні жанри: варіації на народні теми, фантазії, пов'язані з традиціями органного мистецтва, сюїти з різних танців та різноманітні програмні твори. Висвітлено життєвий і творчий шлях видатних композиторів XVII - XVIII ст. - Й.С.Баха (1685 - 1750), Г.Ф.Генделя (1685 - 1759), К.В.Глюка (1714 - 1787). Розглянуто основні етапи становлення та розвитку віденської класичної школи, наведено характеристику опери "Орфей і Евридіка", показано видатну роль К.В.Глюка в реформі оперного мистецтва 60-х років XVIII ст.

Рассмотрены основные направления развития оперной музыки XVIII ст. в Италии, Франции, Германии и Англии. Освещена история становления инструментальной музыки XVII - XVIII ст. Определены назначение и роль новых струнно-смычковых инструментов: скрипки, альта, виолончели и контрабаса. Охарактеризованы источники развития западноевропейской полифонии, установлены ее основные признаки и особенности, приведены сведения об органной музыке. Проанализированы музыкальные произведения для струнных инструментов А.Корелли и А.Вивальди, раскрыта сущность клавирной музыки, рассмотрены ее основные жанры (вариации на народные темы, фантазии, связанные с традициями органного искусства, танцевальные сюиты и разнообразные программные произведения). Освещен жизненный и творческий путь выдающихся западноевропейских композиторов XVII - XVIII - И.С.Баха (1685 - 1750), Г.Ф.Генделя (1685 - 1759), К.В.Глюка (1714 - 1787). Описаны основные этапы становления и развития венской классической школы, приведена характеристика оперы "Орфей и Эвридика", показана выдающаяся роль К.В.Глюка в реформе оперного искусства 60-х годов XVIII ст.

Обобщен научно-теоретический и практический опыт работы над различными вариантами концертного исполнения оперного отрывка в сопровождении фортепиано. Проанализирована существующая концертная и педагогическая практика и результаты творческого поиска оптимального, логически выверенного подхода к выделению из оперного клавира сольного номера, способного довольно емко раскрыть в концерте суть драматургии исполняемого отрывка, наиболее удобного для исполнения солистом-вокалистом и пианистом-концертмейстером. Показаны особенности исполнения оперной арии на концертной эстраде. Определены основные функции концертной композиции оперного отрывка. Обоснованы принципы формирования вступления и заключения к арии, приведены характеристика, классификация и методы исполнения "дополнительного материала". Рассмотрены основные этапы работы концертмейстера над фортепианной партией арии.