Розглянуто особливості побудови сценарію масового театралізованого видовища як різновиду драматичної творчості. Наведено порівняльну характеристику зазначеного сценарію та театральної п'єси. Проаналізовано специфіку побудови оригінальних, компілятивних, тематичних, сюжетних, художніх, документальних, перелічувальних, описових і типових (каркасних) сценаріїв. Розглянуто основні етапи роботи над сценарієм масового театралізованого заходу. Запропоновано методику розробки сценарного плану, визначено його обсяг і хронометраж. Показано засоби анонсування масового театралізованого заходу, визначено характерні особливості афіші, запрошення та програми. Розглянуто найтиповіші помилки сценаристів-початківців та їх наслідки. Наведено малий тлумачний словник театрально-драматургічної термінології.

Рассмотрены особенности написания сценария массового театрализованного представления как разновидности драматического творчества. Приведена сравнительная характеристика указанного сценария и театральной пьесы. Проанализирована специфика составления оригинальных, компилятивных, тематических, сюжетных, художественных, документальных, описательных и типичных (каркасных) сценариев. Рассмотрены основные этапы работы над сценарием массового театрализированного представления. Предложена методика разработки сценарного плана, определен его объем и хронометраж. Показаны средства анонсирования массового театрализированного представления и характерные особенности афиши, приглашения и программы. Рассмотрены наиболее типичные ошибки начинающих сценаристов и их последствия. Приведен малый толковый словарь театрально-драматургической терминологии.

Уперше розкрито специфіку режисерської роботи над постановкою естрадних концертів, театральних видовищ. Наведено порівняльний аналіз естрадних постановок з театральними. Проаналізовано особливості процесу підготовки режисера естради та масових видовищ як комплексу навчальних теоретичних і практичних дисциплін, спрямованих на формування творчої особистості режисера, який поєднує у своїй діяльності універсальні та специфічні прийоми творення спектаклю, продиктовані природою естрадного мистецтва та масових дійств.

Впервые раскрыта специфика режиссерской работы при постановке эстрадных концертов, театральных представлений. Приведен сравнительный анализ эстрадных постановок с театральными. Проанализированы особенности процесса подготовки режиссера эстрады и массовых представлений как комплекс учебных теоретических и практических дисциплин, направленных на формирование творческой личности режиссера, объединяющего в своей деятельности универсальные и специфические приемы создания спектакля, продиктованные природой эстранного искусства и массовых действий.

Висвітлено досвід роботи режисера над постановкою видовищ. Розглянуто режисуру шоу-програм і масових дійств як мистецтво та професію. Увагу приділено питанню накопичення матеріалу для постановки шоу. Визначено основні етапи процесу від роботи над сценарієм до інтерпретації драматичного твору. Наведено перелік програм концертів і вистав, здійснених режисером Л. Данчуком, а також список літературних джерел про його творчість.

Освещен опыт работы режиссера над постановкой зрелищ. Рассмотрена режиссура шоу-программ и массовых праздников как искусство и профессия. Внимание уделено вопросам накопления материала для постановки шоу. Определены основные этапы процесса от работы над сценарием до интерпретации драматического представления. Приведены перечень программ концертов и выступлений, осуществленных режиссером Л. Данчуком, а также список литературных источников о его творчестве.

Зроблено спробу здійснити комплексний культурологічний аналіз драматургії циркової вистави у контексті карнавально-сміхової культури. Досліджено історичні засади та сучасні особливості циркових вистав в Україні та СНД, які демонструються з урахуванням традицій національної та світової карнавально-сміхової культури. Запропоновано тезу, що циркова вистава як драматургічна форма репрезентує загальний стан циркового мистецтва та є недостатньо вивченою. Увагу приділено дослідженню драматургічної структури сучасного циркового видовища. Розглянуто питання щодо належності циркового сценарію до драматичного роду літератури. З урахуванням результатів дослідження до наукового обігу введено нові різновиди сучасної циркової вистави, нову циркознавчо-драматургічну термінологію, визначено місце драматургії циркової вистави у сучасному українському видовищному мистецтві.

Досліджуються тенденції розвитку режисури масових свят просто неба, вивчається стан розробки режисерсько-постановочної концепції видатними українськими режисерами у різні історичні періоди. Визначено особливості режисури масових свят на сучасному етапі, які мають грунтовну теоретичну і емпіричну основу.

Розкрито суть поняття "ритуальний сміх". Зроблено спробу тлумачення змістового сенсу даного феномену у культурі архаїки та виявлення його символічних метафор. З'ясовано особливості звернення до ритуального сміху у творчості різних діячів культури наступних епох. Запропоновано концепцію інтерпретації даного сміху, яка базується на використанні можливостей герменевтичного підходу до вивчення явища. Розроблено аналітичний підхід до вивчення даного феномену, який дозволяє враховувати його динамічну природу й онтологічну цілісність. Характерні особливості ритуального сміху розглянуто на матеріалі української народної культури і, зокрема, - українських поховальних "забав", ритуалів "комори" та "перезви" весільного обряду. Проаналізовано "сміхові образи" у творчості М.Гоголя, В.Хлєбнікова, М.Арцибашева, Л.Андрєєва, Ф.Малявіна, С.Прокоф'єва, Д.Шостаковича.

Зазначено, що ярмарок - яскраве, самобутнє явище, яке характеризується специфічною звуковою культурою та структурно-композиційною драматургією і є однією з найпопулярніших тем у мистецтві, яка мала втілення у його різних видах - живопису, музиці, літературі, скульптурі, театральній драматургії. Традиція втілення ярмаркової образності в російській музиці існувала протягом майже двох з половиною сторіч, починаючи від популярних одноактних народно-побутових інтермедій, дивертисментів і водевілів кінця XVIII - початку XIX ст. Обгрунтовано певні тези, що дозволяють "відкоригувати" стереотипний погляд на ярмарок як на суто прагматичний грошово-економічний захід і розглянути його у різних аспектах. Запропоновано думку, що ярмарок - синкретичне дійство, яке грунтується на торгово-трудовому та розважальному аспектах. Аргументовано тезу, що ярмарок є обрядово-ритуалізованим "святом карнавального типу" (М. Бахтін), на підставі порівняльного аналізу карнавалу та ярмарку, який дозволяє визначити спільні та відмінні особливості зовнішнього та типологічного параметрів цих явищ. Зауважено, що за певної подібності до карнавалу, ярмарок є самостійним культурним артефактом зі специфічними, іманентними властивостями. Розглянуто звуковий світ ярмарку й описано кожну сферу його трикомпонентної звукової структури - шумову, музичну та проспівано-лексичну. Кожна звукосфера "дешифрується" у контексті ритуально-знакової карнавалізованої природи ярмаркового дійства. Аргументацію висновків здійснено на конкретних музичних зразках. На прикладі ярмаркових сцен творів В. Пашкевча, О. Сєрова, М. Мусоргського,

Розкрито питання змісту, структури, форм музики в хореографії, взаємозв'язку музичної та хореографічної драматургії, особливостей засобів виразності музики у просторі танцювального мистецтва. Проаналізовано специфіку музичного супроводу навчально-репетиційних занять з класичного та характерного тренажу, систематизовано особливості музичного забезпечення українських народних танців за загальноприйнятою їх класифікацією, танців народів світу, бальних і сучасних танцювальних постановок.

Феномен театральності музичної культури Романтизму першої половини XIX ст. став предметом спеціального музично-культурологічного дослідження з точки зору його інтердисциплінарного розуміння. Запропоновано поняття concordia discors (згода незгодного або ж поєднання різного) як основи багаторівневого синтезу у музичній культурі, що дозволяє зняти протиріччя між музичними та немузичними компонентами феномену "театральність". Визначено найважливіші фактори театральності у музиці композиторів-романтиків першої половини XIX століття - міфотворчість, видовищність, ігрове начало, танцювальність. Систематизовано домінуючі прийоми карнавальності, що продовжують літературні принципи Е.-Т. Гофмана та віддзеркалюють concordia discors театральності у музичній культурі Романтизму ("манера Калло", "Серапіонів принцип", "принцип кутового вікна"). Виявлено, що основні історико-культурні передумови появи театральності у Росії є результатом процесів європеїзації, впливу інокультур на російську культуру, історичних і соціально-політичних подій (Вітчизняна війна 1812 р., повстання "декабристів" 1825 р.), впливу літературних праць і театральних творів, що пропонують модель життя як театру.

Виявлено закономірності, характерні для "театральності" у романсовій творчості російських композиторів-романтиків першої половини XIX ст.: "внутрішній" діалог як часово-просторова багатоплановість, тяжіння до театрально-видовищних та ігрових асоціацій, використання танцювальних ритмів і карнавально-гротескових образів, масочності. Проаналізовано побутові романси С.Ф. Делюсто у контексті романтичної театральності; встановлено значення феномену "театральність" для постромантичної музичної культури, яке обумовлено стремлінням до злиття не тільки різних видів мистецтв, стилів і жанрів, а й самого життя та мистецтва.

Приведены результаты исследования ярмарки в мировоззренческом, культурологическом, социологическом, социокультурном, искусствоведческом и музыковедческом аспектах. Рассмотрена ярмарка как универсальное синкретическое явление в истории, экономике и духовной культуре, искусстве и быте, а также как определенная "модель мира". Проанализирована историческая и стилевая последовательность развития традиции музыкального воплощения ярмарки в разных национальных культурах, в частности, музыкальных произведениях украинских, русских и западноевропейских композиторов.

В приведенном сценарии музыкального концерта, посвященного Дню Победы, освещена история создания популярной в годы войны песни "Катюша" композитора М. Блантера и помещены разные варианты ее исполнения. Уделено внимание песням, рожденным в годы Великой Отечественной войны: "Соловьи", "Землянка, "В лесу прифронтовом" и др., которые укрепляли боевой дух народа, помогали трудиться в тылу.

У наведеному сценарії музичного концерту, присвяченого Дню Перемоги, висвітлено історію створення популярної в роки війни пісні "Катюша" композитора М. Блантера та вміщено різні варіанти її виконання. Приділено увагу пісням, народженим у роки Великої Вітчизняної війни: "Солов'ї", "Землянка, "У лісі прифронтовому" та іншим, які зміцнювали бойовий дух народу, допомагали працювати в тилу.

Дослідження присвячене культурологічному аналізу впливу театральної сценічної мови на формування арт-практик (проміжних форм між мистецтвом і культурою повсякдення). Доведено, що класичний театр стає інтегративним епіцентром формування арт-практик, які редукують театральну поетику (кафе-шантани, рев'ю, мюзик-хол, театри-кабаре, театри мініатюр, мюзикли). Визначено стильові транформації в посткласичному та постнекласичному театрі, особливості пошуків нових виражальних засобів у європейському театрі XX ст. Надано характеристику сучасних арт-практик як сценічно даного соціального простору.