Работа посвящена жизни и актерской деятельности знаменитого русского эстрадного певца первой половины ХХ века - Петра Лещенко. Автор детально и компетентно исследовал творческую обстановку, в которой творил и добился славы певец, подчеркнув нерушимую связь Лещенко с песенной стихией Украины и Бесарабии. Особое внимание уделено в книге гастрольной деятельности певца, в частности его поездкам по Балканам, Прибалтике, Украине, Румынии и Ближнему Востоку. Анализируется дискография оригинального репертуара Петра Лещенко.

Обобщен научно-теоретический и практический опыт работы над различными вариантами концертного исполнения оперного отрывка в сопровождении фортепиано. Проанализирована существующая концертная и педагогическая практика и результаты творческого поиска оптимального, логически выверенного подхода к выделению из оперного клавира сольного номера, способного довольно емко раскрыть в концерте суть драматургии исполняемого отрывка, наиболее удобного для исполнения солистом-вокалистом и пианистом-концертмейстером. Показаны особенности исполнения оперной арии на концертной эстраде. Определены основные функции концертной композиции оперного отрывка. Обоснованы принципы формирования вступления и заключения к арии, приведены характеристика, классификация и методы исполнения "дополнительного материала". Рассмотрены основные этапы работы концертмейстера над фортепианной партией арии.

Вивчено специфіку вокального виконавства в системі музичного мистецтва естради. Надано оцінку сучасного стану музичної естради як специфічної форми мистецтва ХХ - ХХІ ст., яка відповідає етапам розвитку масової культури. Розглянуто аспекти історії, теорії та практики вокального виконавства естради як цілісну систему. Обгрунтовано методологію виховання естрадного співака, що основана на загальнодидактичних принципах вокальної педагогіки та резонансної теорії мистецтва співу В.Морозова. Виявлено особливості естрадної співацької фонації на підгрунті порівняльного аналізу технологій голосоутворення в різних вокальних жанрах (академічному, народному, естрадному). Запропоновано алгоритм аналізу творчості видатних естрадних співаків ХХ ст. (Едіт Піаф, К.Шульженко, Мадонни) в аспекті феноменології.

Розглянуто питання підготовки в музично-педагогічних навчальних закладах учителів музики, здатних здійснювати керівництво естрадним співом школярів. Аргументовано специфічні вимоги для змісту навчання, введення дисциплін, спрямованих на всебічне формування психологічних, художньо-естетичних, технічних виконавських якостей майбутніх фахівців, які спеціалізуються в області естрадного вокалу. Відзначено, що у процесі підготовки студентів до роботи з дітьми та юнацтвом виникають специфічні завдання: збагачення духовного світу та художніх уявлень студента, сукупність вокальної, пластичної, сценічної, емоційно-вольової підготовки, елементи театрально-драматичної школи, елементарні знання щодо акустики, радіоапаратури, аудіо-комп'ютерної технології тощо.

Рассмотрен вопрос подготовки в музыкально-педагогических учебных заведениях учителей музыки, способных осуществлять руководство эстрадным пением школьников. Аргументированы специфические требования для содержания обучения, введение дисциплин, направленных на всестороннее формирование психологических, художественно-эстетических, технических исполнительских качеств будущих специалистов, специализирующихся в области эстрадного вокала. Отмечено, что в процессе подготовки студентов к работе с детьми и юношеством возникают специфические задачи: обогащение духовного мира и художественных представлений студента, совокупность вокальной, пластической, сценической, эмоционально-волевой подготовки, элементы театрально-драматической школы, элементарные знания поакустике, радиоаппаратуре, аудио-компьютерной технологии.

The question of training in music teacher education, music teachers, capable of leadership variety show singing schoolchildren. Is argued and specific requirements for the content of training, the introduction of courses aimed at overall development of psychological, artistic, aesthetic, technical Performing as future professionals, specializing in the vocal department. It is noted that in preparing students to work with children and young people having specific objectives: to enrich the spiritual world and the artistic representations of the student, the set of vocal, plastic, theatrical, emotional-training elements of theatre and drama school, an elementary knowledge of acoustics, radio, audio-computer technology, etc.

Надано аналіз певного матеріалу в ретроспекції з позицій психології подієвості у вітчизняній культурі та її інтеграції з предметом "Художня культура", що поза сторінками підручника на продуктах часу "дітей Срібної доби".

Доведено ефективність формування готовності майбутніх естрадних співаків до вокально-педагогічної діяльності за впровадження експериментальної методики. Досліджено, що дана методика передбачає: розвиток спонукальних мотивів до вокально-педагогічної діяльності, поглиблення теоретичної підготовки, підвищення рівня технічної майстерності, розвиток активної творчої діяльності, збагачення естетичних ціннісних орієнтацій, формування позитивного ставлення до вокально-педагогічної діяльності, активізацію естрадно-вокальної виконавської практики. Визначено педагогічні умови формування готовності майбутніх естрадних співаків до вокально-педагогічної діяльності.

Актуалізовано проблему впровадження комп'ютерних технологій в сферу освіти, зокрема у підготовці майбутніх викладачів естрадного вокалу. Висвітлено особливості професії викладача естрадного вокалу та розглянуто напрямки застосування нових музичних технологій на уроках вокалу. Показано можливості сучасних технічних засобів та інноваційних комп'ютерних технологій, якими має оволодіти вчитель музики для ефективного проведення занять. Увагу зосереджено на особливостях і перевагах технічного забезпечення шляхах та методах його використання на заняттях з естрадного співу. Констатовано, що застосування новітніх музичних технологій створює передумови для підвищення якості естрадно-виконавської підготовки юних співаків.

Актуализирована проблема внедрения компьютерных технологий в сферу образования, в частности при подготовке будущих преподавателей эстрадного вокала. Освещены особенности профессии преподавателя эстрадного вокала и рассмотрены направления применения новых музыкальных технологий на уроках вокала. Показаны возможности современных технических средств и инновационных компьютерных технологий, которыми должен овладеть учитель музыки для эффективного проведения занятий. Внимание сосредоточено на особенностях и преимуществах технического обеспечения, путях и методах его использования на занятиях по эстрадному пению. Констатировано, что применение новейших музыкальных технологий создает предпосылки для повышения качества эстрадно-исполнительской подготовки юных певцов.

Possibilities of modern hardware and innovative computer technologies which it is expedient to seize to the music teacher for realization of professional out-of-school activity are examined in the article. In a spotlight Ч features of hardware, ways and methods of their use in the occupations.

Розглянуто одну з провідних дисциплін, що викладається на музично-педагогічному факультеті - естрадний спів та особливості його викладання. Охарактеризовано виховання майбутнього вчителя як творчої особистості, професіонала, здатного самостійно і художньо переконливо виконати та розучити з дітьми будь-який вокальний, в тому числі й естрадний твір.

Уточнено поняття "музичне естрадне мистецтво". Проаналізовано проблеми та перспективи професійної підготовки майбутнього естрадного співака, формування його творчої майстерності. Проблему дослідження висвітлено з посиланням на одночасне формування у студентів професійних і загальнолюдських якостей.

Рассмотрены основные этапы формирования джазового вокала. Приведены наиболее значимые исполнители, творчество которых оказало значительное влияние не только на формирование джазовой школы вокала, но и на историю становления джазовой музыки в целом. Отмечена значимость джазовой вокальной культуры в процессе развития отечественной эстрадной культуры и ее влияние на формирование отечественной джазовой вокальной культуры.

Розглянуто значення культури в сфері цілісного формування сучасного естрадного співака. Зазначено, що музичне мистецтво найбільш ефективно сприяє становленню вокальної культури естрадного співака.

Уточнено поняття естрадний співак і духовність особистості та сформовано цілісний образ естрадного співака. Проаналізовано наукову спадщину з обраної проблеми у педагогічній, культурологічній, методичній, психологічній та інших галузях наукового пошуку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ364.14(4УКР-4СУМ)6-831 Білоножко В.я656 + Щ335.433(4УКР-4ДНІ)6-831 Білоножко С. я656

Рубрики:

Сольний естрадний спів

Історія театру оперети

Шифр НБУВ: ВА839537 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено огляд дисертаційних праць українського музикознавства, предметом дослідження яких є ті чи інші проблеми, пов'язані з естрадно-джазовим вокальним виконавством. Це праці В. Олендарьова, В. Романка, О. Воропаєвої, З. Рось, В. Тормахової, Н. Дрожжиної та деякі педагогічні дослідження. Перший аспект указаних робіт, акцентований у статті, є історичним, а саме - джаз як явище радянського (В. Олендарьов) та українського (В. Романко) мистецтва. Серед інших проблем джазового виконавства, що піднімалися в останнє 25-річчя - феномен джаззінгу, фестивальний процес та ін. У сфері естрадного вокального мистецтва вирізнено проблеми взаємодії з фольклором, вокальне інтонування тощо.

Окреслено місце естради як мистецького явища в українській культурі XX - початку XXI ст. Обґрунтовано концептуально-методологічні засади естрадознавства як мистецтвознавчого напряму, що вивчає естрадне мистецтво у його жанрових, родових та видових відгалуженнях, визначено базові засади естрадного мистецтва. Висвітлено етапи розвитку української вокальної естради XX ст., виявлено специфічні риси естрадного вокалу в його відмінності від академічного, окреслено сучасні тенденції естрадної вокальної естетики. Висвітлено проблемне поле мистецтвознавчої рецепції вокального мистецтва естради в українській культурі початку XXI ст. Доведено, що естрадознавство є напрямом мистецтвознавчої науки, що вивчає естрадне мистецтво у його видових, родових, жанрових та стильових відгалуженнях. Зазначено, що синтетична природа естрадного мистецтва зазначає його приналежність одночасно до масової та елітарної культури. Посилення масового компонента у добу шоу-бізнесу руйнує естрадне мистецтво зсередини, що ми спостерігаємо сьогодні в Україні. Відтворення багаторічних традицій української естради сприятиме реалізації її завдань в українському суспільстві.

Досліджено вагомі чинники аудіовізуального мистецтва з боку звукозапису, що впливають на результат роботи естрадного співака в умовах студійного процесу. Проведено паралель між використанням мистецьких технологій звукозаписуючих компонентів у період концертної та студійної діяльності. Охарактеризовано вплив комп'ютерних музичних програм на основі естетичного сприйняття, що впливатиме на фахову майстерність співака, підкріплюючись перспективами обробки звуку під час виступу.

Досліджено сольний концерт як специфічну форму естради. Розглянуто процес створення художнього образу сольного концерту. Визначено головну специфічну особливість даної форми, акцентовано увагу на синтезі всіх засобів виразності у сольному концерті. Охарактеризовано особливості естрадного номера сольного концерту та його трансформацію. Проаналізовано різновиди і постановки сольних концертів на вітчизняній естраді. Доведено, що головним напрямком розвитку сучасної вітчизняної естради є процес апробації створення нових концертних форм, що потребують ретельної професійної підготовки.

Розкрито соціально-культурне середовище та основні джерела розвитку західноукраїнської регіональної традиції популярної естрадної пісні 1980 - 1990-х рр. Розглянуто ключові процеси нового якісного витка розвитку естрадного виконавства регіону на основі оглядового аналізу творчої діяльності плеяди композиторів, виконавців та мистецьких формацій Західної України. Виявлено, що популярна пісня західноукраїнського регіону є одним із визначальних факторів у збереженні і пробудженні національної самосвідомості та у процесах самоутвердження нації як повноцінної частки європейського простору.

Запропоновано вивчення музично-естрадного виконавства у контексті процесів соціокультурної комунікації, визначено стильові напрями та системні чинники сучасного українського вокально-естрадного виконавства як художньо-естетичного явища. Виявлено тенденції омасовлення та академізації як відображення антиномічної природи естрадних форм музичної творчості й охарактеризовано магістральні тенденції жанрової стратифікації вокально-естрадного виконавства в Україні. Вивчення явища нового академізму у жанрово-стильових формах естрадного вокалу дозволяє визначати семантичну своєрідність вокально-естрадного українського виконавства з позиції теорії інтерпретації. Послідовно розкрито зміст процесу відтворення та проектування "життєвого світу" в естрадному співі, також визначено складові процесу стильової адаптації естрадного шлягеру в творчості українських естрадних співаків. Матеріал та методологічні засади дослідження дозволяють знаходити та категоризувати системні риси українського вокально-естрадного виконавства як художньо-естетичного явища. Доведено, що серед магістральних тенденцій стильового розвитку вокально-естрадного виконавства настійливо виділяється академізація, але з особливими рисами, тобто суттєво оновлена та перебудована відносно попередніх сталих форм. Виділено жанрову форму шлягеру, що може віднайти свої художні пролегомени в композиторській розважальній музиці початку XX століття, має власні структурно-композиційні та семантичні витоки, передбачає високий рівень художнього моделювання з широким охопленням соціокомунікативного матеріалу, потребує мистецької майстерності та психологічної зрілості від авторів і виконавців, часто зумовлюючи наближення їх професійних якостей та завдань.

Досліджено проблеми формування навичок естрадного співу в учнів молодшого шкільного віку (МШВ). Виявлено стан розробленості проблеми становлення дитячого вокального виконавства та методики формування навичок сольного, зокрема, естрадного співу. Визначено поняттєвий апарат дослідження та розроблено структуру навичок естрадного співу в єдності базово-фонаційного, виконавсько-інтерпретаційного та виконавсько-сценічного компонентів. Обґрунтовано методику формування досліджуваного явища, яка містить комплекс взаємопов’язаних елементів: мета, наукові підходи, принципи, педагогічні умови, етапи, методи, компоненти, критерії, результат. Розроблено критерії, показники та рівні сформованості навичок естрадного співу в учнів МШВ. Експериментально перевірено ефективність методики формування навичок естрадного співу в учнів МШВ.