Розглянуто особливості режисури перших фільмів С.Параджанова: природу довиразного зображення, специфіку кіномови.

Розглянуто актуальну проблему становлення і розвитку української культури - поетичну кіномову. Висвітлено природу кіномонтажу, його співвідношення і взаємодію з українським народно-пісенним віршуванням.

Зазначено, що проблема національної ідентичності залишається особливо актуальною нині, в часи глобалізації. Протистояння асиміляції української культури розглянуто на досвіді минулого, зокрема такого феномену як українське поетичне кіно, де національними були не окремі риси чи моменти, а сама суть художніх стрічок.

Висвітлено характерні особливості педагогічної методики провідних кінорежисерів, зайнятих на ниві кіноосвіти: І. П. Кавалерідзе, О. П. Довженка, В. Т. Денисенка.

Освещены характерные особенности педагогической методики ведущих кинорежиссеров, занятых на ниве кинообразования: И. П. Кавалеридзе, А. П. Довженко, В. Т. Денисенко.

Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність видатного українського кіноактора, сценариста і режисера І. Миколайчука. Подано бібліографічну інформацію про його акторські, режисерські роботи та сценарії, а також список літературних джерел про нього.

Доведено онтичний та онтологічний пріоритет людського буття перед усім іншим сущим, на конкретному кіноматеріалі засвідчено примат екзистенції перед есенцією. Описано основоположні екзистенціали людського існування - тривогу, нудьгу, страх, смерть. В процесі аналізу окремих фільмів з'ясовано, що успішний розвиток інтелекту у людини не супроводжується таким самим прогресом у моральній царині. Проблема співвідношення розуму та віри, поставлена в епіцентр мистецької рефлексії, дозволила встановити внутрішні суперечності всередині екзистенціалізму. Простежено тлумачення проблеми людського співіснування й екзистенціальної комунікації у філософії, з'ясовано чинники переформування суспільством буття індивіда. Наголошено на зв'язку свободи з відповідальністю та екзистенційним вибором у філософії та кіномистецтві. Обгрунтовано логіку звернення екзистенціалізму до проблеми історичного процесу та встановлено, що у перемозі демократичних інституцій екзистенціоналістська філософія вбачає загрозу нівелювання особистості.

Розглянуто проблеми та тенденції розвитку кінопроцесу в Україні в кінці XX - на початку XXI ст. Розкрито особливості творчих лабораторій майстрів екрану, зокрема, Ю. Іллєнка, О. Саніна, М.(Н) Мащенка, С. Маслобойщикова, О. Чепелик, В. Криштофовича. Проаналізовано внутрішню специфіку їх кінематографічних засобів виразності. Визначено тематичні, стилістичні та ментальні акценти вітчизняного кіно періоду незалежності. Наведено каталог фільмів, випущених в Україні протягом 1996 - 2006 рр.

Рассмотрены проблемы и тенденции развития кинопроцесса в Украине в конце XX - начале XXI вв. Раскрыты особенности творческих лабораторий мастеров экрана, в частности, Ю. Илленко, О. Санина, Н. Мащенко, С. Маслобойщикова, О. Чепелик, В. Криштофовича. Проанализирована внутренняя специфика их кинематографических средств выразительности. Определены тематические, стилистические и ментальные акценты отечественного кино периода независимости. Приведен каталог фильмов, выпущенных в Украине на протяжении 1996 - 2006 гг.

Уперше в українському інформаційно-довідковому виданні наведено дані про авторів музики кіно та її виконавців. Охарактеризовано постаті 400-т творців музики художньо-ігрових фільмів, які створювалися на кіностудіях України, від періоду німого кіно до сьогодення, зокрема, визнаних класиків академічної музики, представників різних композиторських шкіл колишнього СРСР, майстрів широкого спектру образно-тематичних, жанрових і стильових спрямувань, а також маловідомих і невідомих музикантів-професіоналів і аматорів, чиї прізвища зазначені у титрах кінострічок. Надано відомості про авторів музики науково-популярного, документального та мультиплікаційного кіно.

Впервые в украинском информационно-справочном издании приведены данные про авторов музыки кино и ее исполнителей. Охарактеризованы личности 400-т творцов музыки художественно-игровых фильмов, которые создавались на киностудиях Украины, с периода немого кино до настоящего времени, в частности, признанных классиков академической музыки, представителей различных композиторских школ бывшего СССР, мастеров широкого спектра образно-тематической, жанровой и стилевой направленностей, а также малоизвестных и неизвестных музыкантов-профессионалов и аматоров, чьи фамилии указаны в титрах кинолент. Даны сведения об авторах музыки научно-популярного, документального и мультипликационного кино.

Розглянуто українське поетичне кіно (УПК) в контексті суспільно-політичного розвитку України в 1960 - 1970-х рр. Визначено естетичну цінність і стилістичну своєрідність фільмів на основі теоретичних досліджень польських науковців та української ідентичності від фундаментальних основ. Доведено концептуальну єдність творів УПК з українським народним мистецтвом і світоглядними цінностями.

Розглянуто різні види джерел і висвітлено історіографічні етапи вивчення проблеми. Досліджено ставлення митця щодо суспільно-економічної, культурної та національної політики влади. Проаналізовано взаємодію його національних орієнтирів і цензурних утисків. Вперше розглянуто погляди та принципові позиції режисера як карикатуриста та кінодокументаліста. Чітко визначено його роль у захисті української мови та культури. Висвітлено особливості поглядів на післявоєнне суспільне та культурне життя країни.

Освещены малоизвестные страницы истории игрового кино Третьего Рейха (1933 - 1945 гг.) в Германии. Раскрыты методы политической пропаганды средствами игрового кино. Дана информация о немецких режиссерах и актерах данного периода, в частности, К. Риттере, Г. Штейнгофе, В. Лиенэйнере, К. Фрелихе, П. Рихтере, М. Рекк.

Проаналізовано стратегії українського кіноавангарду 1920-х рр. Розглянуто питання переоцінки мистецького досвіду українсько-німецьких художніх взаємозв'язків на початку ХХ ст. Висвітлено творчість українських художників у контексті розвитку німецького кіно 1920-х рр. Описано тоталітарну модель кіновиробництва та прокату в СРСР і Німеччині (1930 - 1940 рр.). Увагу приділено сценічному мистецтву в Україні періоду німецько-фашистської окупації (1941 - 1944 рр.).

Проанализированы стратегии украинского киноавангарда 1920-х гг. Рассмотрены вопросы переоценки художественного опыта украинско-немецких художественных взаимосвязей в начале ХХ ст. Освещено творчество украинских художников в контексте развития немецкого кино 1920-х гг. Описана тоталитарная модель кинопроизводства и проката в СССР и Германии (1930 - 1940 гг.). Внимание уделено сценическому искусству в Украине периода немецко-фашистской оккупации (1941 - 1944 гг.).

Розглянуто проблематичний статус інтерпретації наративних фільмічних текстів у добу після кінця "великих теорій". Обстоюється необхідність деяких інтерпретацій, зокрема психоаналітичної, а також їх контекстна обумовленість. Матеріалом слугує радянський, американський та французький кінематограф 1930 - 1950-х рр.

Розглянуто структуру повоєнного львівського кінопрокату, стан кінотеатрів, їх спеціалізацію й спрямування. Проаналізовано процес поширення радянської ідеології через кінофільми, цінову й репертуарну політику.

Досліджено погляди українського письменника і кінорежисера Олександра Довженка на кіносценарій як художньо-літературну форму роботи. Виходячи з такого бачення ним кіносценарію, вивчено і структурно проаналізовано сценарій та фільм "Арсенал" в ракурсі стилю експресіонізму.

Эстетическая практика экранизаций означает поиск эквивалентных средств выразительности, спектр которых располагается между двумя крайними решениями: буквальным следованием за сюжетом исходного произведения с максимальным использованием его художественного языка или воплощением его идеи альтернативными средствами. Трансформация вербального содержания в аудиовизуальное в процессе экранизации осуществляется, прежде всего, в нарративной организации фильма. Анализ нарративных структур в романе М. Булгакова "Мастер и Маргарита" и одноименном фильме В. Бортко позволяет сделать вывод о доминировании родовидовой природы произведения над авторскими интенциями. Адекватная передача содержания литературного произведения требует не буквального следования за ним, а пересоздания его конструктивных элементов.

Висвітлено характерні особливості педагогічної методики найкращого кінорежисера "усіх часів і народів", одного з перших теоретиків кінематографа, кінопедагога, заслуженого діяча мистецтв, професора, доктора мистецтвознавства, лауреата двох Державних премій - С. М. Ейзенштейна.

Вперше в українському літературознавстві досліджено функціонування компонентів мови кіно в художньому творі. Виявлено природу реалізації кінозасобу як конструкції в тектоніці української художньої прози 1920 - 1930 рр. На основі впливу як типу інтегративного зв'язку словесного мистецтва з кінематографічним проаналізовано функціональне навантаження засобів мови кіно в епічному творі Г. Шкурупія, Д. Бузька, Л. Скрипника, Ю. Яновського та ін.

Розглянуто лінгвостилістичні особливості американського відеовербального дискурсу комічного. Виявлено, що така стилістична фігура як парапросдокіан є поширеною в американському кінематографі. Частотно зустрічаються такі мінітропи, американські різновиди фігури парапросдокіан як "Chic and awe", "And a diet coke", "Arson, Murder, and Jaywalking", "Bread, Eggs, Milk, Squick". Щонайменше частково вони базуються на когнітивному патерні чіткого контрасту й асоціативному механізмі провокації.

Розглянуто маловідомий епізод з історії українського кіно - апропріацію фільму "Небо кличе" (Кіностудія ім. Довженка, 1959) до американського кінопрокату часів Холодної війни. Проаналізовано культурний контекст доби, що сприяв зближенню антагоністичних ідеологій, а також несвідомі бажання, експлуатовані радянськими та американськими кінематографістами.