Індекс рубрикатора НБУВ: Э29(0)-62

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э29(0)-433.24

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В контексте идей Н.Бердяева рассмотрены вопросы феномена мессианского призвания в самосознании отдельных наций и роли наций, осознавших свое мессианское призвание, в истории человечества. Сделан вывод о том, что мессианизм в истории - не историческая аномалия, не признак каких-то "экзотических" всплесков в жизни того или иного народа, а фундаментальный принцип исторического развития. Приведен сравнительный анализ теорий мессианских прорывов Н.Бердяева и пассионарности Л.Гумилева. Показано, что подлинное мессианство всегда есть отрицание национализма.

Проаналізовано значення німецької екологічної термінології для розвитку міжнародної співпраці у напрямку розбудови екологічної культури, національну екологічну політику України в контексті гармонійного розвитку держави, релігію й екологію як джерела екологічної етики та моралі, потужні важелі безпечного розвитку людства. Визначено вплив християнської віри на формування позитивної екологічної свідомості людини, роль екологічної етики у формуванні духовного світу сучасної людини.

Проанализированы значение немецкой экологической терминологии для развития международного сотрудничества в направлении развития экологической культуры, национальная экологическая политика Украины в контексте гармонического развития государства, религия и экология как источники экологической этики и морали, мощные рычаги безопасного развития человечества. Определены влияние христианской веры на формирование положительного экологического сознания человека, роль экологической этики в формировании духовного мира современного человека.

Висвітлено міжнародний і зарубіжний досвід реституції церковного майна, визначено причини її сповільнення в Україні, запропоновано альтернативи розвитку та завершення. Зроблено аналітичне оцінювання проекту Закону України "Про засади повернення культових будівель та майна релігійним організаціям". Проведено порівняльний аналіз процесу реституції церковного майна в Україні й інших посткомуністичних країнах, висвітлено питання її правового забезпечення. Наведено статистичні дані про кількість зареєстрованих/незареєстрованих релігійних організацій України та їх культових будівель станом на 2007 р.

Освещен международный и зарубежный опыт реституции церковного имущества, определены причины снижения темпов ее проведения в Украине, предложены альтернативы развития и завершения. Осуществлено аналитическое оценивание проекта Закона Украины "Об основах возвращения культовых сооружений и имущества религиозным организациям". Проведен сравнительный анализ процесса реституции церковного имущества в Украине и других посткоммунистических странах, освещены вопросы ее правового обеспечения. Приведены статистические данные о количестве зарегистрированных/незарегистрированных религиозных организаций Украины и их культовых сооружений по состоянию на 2007 г.

Розкрито досвід державно-церковних відносин у країнах Європи, положення резолюцій і рекомендацій Європейського Союзу щодо захисту суспільства та громадян від протиправних діянь представників неокультів.

Розглянуто основні тенденції розвитку релігій у сучасному глобалізованому світі. Спрогнозовано перспективи створення єдиної світової релігії.

Висвітлено особливості вироблення та реалізації релігійної політики стародавніх і середньовічних держав, зокрема Ассирії, Урарту, Єгипту, Мідії, Китаю, Греко-Бактрійської, Римської, Борспорської та Перської держав, Арабського халіфату, Японії, Візантійської імперії, доколумбової Америки на різних етапах їх історичного розвитку. Охарактеризовано моделі розвитку державної релігійної політики в різних регіонах світу. Увагу приділено особливостям формування та розвитку системи інституційного, кадрового, фінансового, нормативного забезпечення державної політики щодо релігії. Показано безпосередню державотворчу роль релігії, релігійних і державно-релігійних інститутів.

Рассмотрено содержание этических программ национальных и мировых религий в контексте создания современной экологической этики.

Проаналізовано комплекс соціокультурних та релігійних проблем секулярного суспільства на фоні явищ сучасної полікультурності, євроінтеграції світових актуальних проблем XXI ст.

Розглянуто особливості процесу формування релігійної свідомості відповідно до етичних засад традиційних світових релігій. Відзначено зв'язок між різними типами господарювання та релігійними моральними нормами, обстоюється ідея необхідності реалізації моральних засад ведення економічної діяльності, які базуються на релігійних постулатах.

Розглянуто тенденції розвитку Православної церкви в незалежній Україні. Проаналізовано римо-католицизм в Україні як чинник етноконфесійної ідентифікації. Висвітлено католицько-православні відносини на вселенському рівні та в Україні. Досліджено особливості нових тенденцій у світорозумінні, світосприйнятті, практичній діяльності пізньопротестантських конфесій в Україні. Увагу акцентовано на соціальне вчення та соціальну діяльність християнських церков. Розглянуто католицьку інтерпретацію філософських й етично-моральних проблем сучасності. Викладено особливості культури й інкультурації в контексті міжрелігійного та міжкультурного діалогу. Подано інформацію про визнання релігійного плюралізму як фундаменту свободи совісті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф015.29 + Э29(0)36

Рубрики:

Інші фактори політики (релігія, культура, мова, філософія, етика тощо)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості трансформації релігійних заборон у співвідношенні з сучасними проблемами секуляризації та десекуляризації. Стверджено, що секуляризація представлена не в тому понятті, про яке кажуть відомі соціологи, вона трансформується разом з віруючими людьми, з владою секуляризованих країн. В певний момент віруючим набридає утиск, вони починають виступати за десекуляризацію, повалення влади, на прикладі "Арабської весни" досягають своїх цілей.

Розглянуто особливості впливу основних сучасних релігій на шлюбні відносини, що спираються на певну міфологію, систему догматів, культові та обрядові дії, соціалізовані релігійні інститути, конкретні форми взаємин між віруючими і релігійною організацією. Проблема ставлення до шлюбу розглядається на прикладі іудаїзму та трьох основних світових релігій - християнства, ісламу та буддизму.

Проаналізовано роль державного законодавства у забезпеченні свободи релігії та переконань. Висвітлено проблему створення єдиної Помісної Православної Церкви в Україні. Досліджено духовні імперативи християнства у філософсько-культурологічній концепції Є. В. Спекторського. Подано інформацію про археологічні знахідки з розкопок Спаської церкви в Галичі. Розглянуто функцію патріотичного виховання Української Православної Церкви Київського Патріархату в сучасній Україні. Проаналізовано тюркські, ісламські та юдейські взаємовпливи в караїмізмі. Висвітлено християнські аспекти релігійної свободи та прав людини.

The article deals with the existing philosophical approaches to manifestation of the secularization and to determine the origin of post-secular age concept. The focus of the research is directed to human post-secular consciousness. The writer analyses the achievements of Charles Taylor and his contribution in the modern philosophical and religious studies. One of the virtues of Charles Taylor's work has been to show that we become secular not against religion but because of religion. Already in his numerous essays, collected in two volumes, Taylor had written about what he called the "expressivist tradition" and the Romantic tradition of valorizing the subjective and inwanders. This article is an reconstructive and critical project on Charles Taylor recent account of the role of religion in the public sphere. It is reconstructive since it develops an analysis of Taylor previous works as well as his new thoughts related to the key concepts involved in his argument. Finally, it is critical because it offers as well, based onthe previous exegesis and reconstruction, a critical perspective of some of the weakness and deficiencies of Taylor account.

Здійснено аналіз нових релігійних течій та рухів (НРР), показано різновекторність цілей послідовників традиційних і нових релігійних течій та їхніх світоглядних систем (напр., національні - інтернаціональні), розкрито відмінності у розумінні світу і Бога/Богів (політеїзм - монотеїзм; природність - штучність; міфологічність - історичність; іманентність - трансцендентність) та ін., що надало змогу запропонувати критерії для релігієзнавчих класифікацій. Запропонована модель аналізу та класифікаційних критеріїв, що спирається на основні засади богослов'я чи ідеалів. Аргументовано класифікаційну недоречність віднесення рідної віри до "неоязичництва" як сегменту НРР: показано, що ідеологія неоязичництва та рідної віри слов'ян є радикально протилежними. Зроблено висновки, що рідна віра є автохтонною традиційною природною релігією українців, яка довгий час існувала в прихованих формах паралельно з офіційним християнством і лише в незалежній Україні однржала можливість свого відродження як офіційно зареєстрована етнорелігійна (національна) конфесія.

Вперше в українському релігієзнавстві досліджено міжрелігійні та міжконфесійні сімейно-шлюбні відносини в іудаїзмі, християнстві й ісламі в контексті їх релігійної легітимації і правової регуляції релігійним правом та суспільними звичаями авраамічних релігій. Наведено філософсько-релігієзнавчу дефініцію понять "міжрелігійний" та "міжконфесійний шлюб". Проаналізовано класичні для ортодоксального іудаїзму та ханафітського мазхабу ісламу моделі сім'ї, зафіксовані в релігійному та звичаєвому праві, а також конфесійні моделі християнського шлюбу, регламентовані нормами православного та католицького канонічного права, доктринальними положеннями протестантських церков. Визначено основні проблеми релігійно змішаних сімей, зокрема спілкування з родичами різних конфесій, неможливість спільної культової практики, конфесійної належності та релігійного виховання дітей. Виявлено залежність змішаних шлюбів від ступеня релігійно-правових розбіжностей в моделеях сімей, в яких виховувалося подружжя. Окреслено правову базу та державні гарантії для релігійно змішаного подружжя та їх дітей. Доведено наявність в Україні релігійно та суспільно-демографічних умов для "вільної конкуренції" різних релігійних моделей сім'ї. Визначено причини зростання кількості релігійно змішаних шлюбів і проаналізовано наслідки цього явища для соціально-демографічної та міжконфесійної ситуації в українському суспільстві.

Розглянуто особливості адміністративно-правового механізму міграційних процесів у сфері конфесійних відносин. Процес міграції у сучасних умовах потребує законодавчого регулювання у різних сферах суспільства. Особливе місце у міграційних процесах посідає конфесійна міграція, адже кожна людина має право на свободу совісті та віросповідання у різних країнах. Саме тому правове регулювання, зокрема адміністративно-правове регулювання конфесійних відносин, потребує не лише вдосконаленої нормативно-правової бази та впровадження механізмів, але й проведення міжнародних діалогів за участю не лише представників державних органів, але й учасників конфесійних відносин.