Висвітлено онтологічні та світоглядно-особистісні передумови звернення людини до Бога, особливості осмислення її взаємозв'язку з Богом. Розкрито витоки української духовності, проаналізовано вплив ідей Ренесансу та Реформації на духовний клімат в Україні в XVI - XVII ст. Розглянуто проблему морального самовизначення особистості як передумови її самореалізації в філософії українського бароко та романтизму. Описано особистісну природу людського самоздійснення в контексті вітчизняної релігійно-персоналістичної філософії.

Освещены онтологические и мировоззренческо-личностные предпосылки обращения человека к Богу, особенности осмысления взаимосвязи человека с Богом. Раскрыты истоки украинской духовности, проанализировано влияние идей Ренессанса и Реформации на духовный климат в Украине в XVI - XVII ст. Рассмотрена проблема морального самоопределения личности как предпосылки её самореализации в философии украинского барокко и романтизма. Описана личностная природа человеческого самоосуществления в контексте отечественной религиозно-персоналистической философии.

Базуючись на принципах та методах дидактики, розглянуто поняття та фактори формування духовності, взаємозв'язок духовності та релігії, а також варіанти їх нетотожності.

Основываясь на принципах и методах дидактики рассмотрены понятие и факторы формирования духовности, взаимосвязь духовности и религии, а также варианты их нетождественности.

The problems of spirituality and correlation of meanings are discussed in this article.

Освещен опыт философско-теологического обоснования религии и христианства мыслителями православно-академической традиции Российской империи ХІХ - начала ХХ вв. Проанализировано творчество известных в данный период богословов и философов: В.Д.Кудрявцева-Платонова, П.Я.Светлова, В.И.Несмелова, М.М.Тареева. Рассмотрена проблема христианской свободы, приведены доказательства существования Бога.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э210.0 + Ю225.6 + Ю223.7 + Ю215.1

Рубрики:

Філософія в релігії

Ірраціональне в пізнанні

Знання та віра

Проблема бога. Теодицея

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто реальність людини в ракурсі її відносин з цивілізацією та культурою. Надано нове розуміння цивілізації та культури, описано феноменологію й онтологію їх впливу на людину. Розкрито поняття квазікультури та квазіцивілізації. Обгрунтовано оптимістичний погляд на реальність буття людини в просторі цівілізації та культури з позицій християнської філософії.

Рассмотрена реальность человека в ракурсе его отношений человека с цивилизацией и культурой. Дано новое понятие цивилизации и культуры, описаны феноменология и онтология их влияния на человека. Раскрыты понятия квазикультуры и квазицивилизации. Обоснован оптимистический взгляд на реальность бытия человека в пространстве цивилизации и культуры с позиций христианской философии.

Розглянуто філософію релігії як науку та навчальну дисципліну, релігію як певну систему уявлень про ціннісну визначеність світу. Визначено антропологічно-ціннісні передумови релігії, проаналізовано її світоглядний характер. Розкрито природу філософської уваги до релігії. Висвітлено релігійні уявлення про основи буття світу.

Рассмотрены философия религии как наука и учебная дисциплина, религия как определенная система представлений о ценностной определенности мира. Определены антрополого-ценностные предпосылки религии, проанализирован ее мировоззренческий характер. Раскрыта природа философского внимания к религии, освещены религиозные представления об основах бытия мира.

Проанализированы жизненный путь, творческое и духовное наследие выдающегося русского философа В. Соловьева. В контексте вопросов о сути подлинной религиозной традиции исследованы его воззрения на нехристианские системы верований, в частности, буддизм, даосизм, ислам. Особое внимание уделено взглядам философа на проблемы христианской культуры.

Розглянуто світогляд як систему принципів, знань, ідеалів, цінностей, надій, вірувань, поглядів на зміст і мету життя, що визначають діяльність людини. Проаналізовано особливості міфологічного, релігійного, наукового світогляду. Увагу приділено філософському розумінню людини і смислу її буття. Розкрито естетичні аспекти та аксіологічні засади світогляду, висвітлено зв'язок правової та моральної свідомості у їх загальнолюдському вимірі.

Рассмотрено мировоззрение как система принципов, знаний, идеалов, ценностей, надежд, верований, взглядов на содержание и цель жизни, определяющих деятельность человека. Проанализированы особенности мифологического, религиозного, научного мировоззрения. Уделено внимание философскому пониманию человека и смысла его бытия. Раскрыты эстетические аспекты и аксиологические основы мировоззрения, освещена связь правового и морального сознания в их общечеловеческом измерении.

Приведено социально-философское обоснование религиозного сознания, проанализированы его генезис и философская рефлексия, закономерности развития, религиозная культура украинского общества на этапе трансформации. Освещены истоки религиозного сознания, его философия периодов античности, средневековья, эпохи Возрождения и до современного периода. Определена взаимосвязь религиозной веры и предельного знания о неизвестном как основная закономерность развития религиозного сознания. Рассмотрены религиозная мораль как регулятор сознания и поведения верующего человека, религиозная культура как закономерный результат её деятельности, в частности, буддийская, христианская и исламская.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю215.11 + Э210.0

Рубрики:

Докази буття бога

Філософія в релігії

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Концептуально проаналізовано функціонування терміна "філософія релігії" на підставі матеріалів переважно кінця XX - початку XXI століть у співвідношенні з іншими термінами. Стверджено його нечіткість, неунормованість, багатозначність, подолання яких зактивізує дослідницький процес.

Надано критичний виклад тих установок в історії світової дослідницької думки, які сприяли ситуації семантичної варіативності філософії релігії. У цьому разі вказано на мотивації подібних установок. Запропоновано авторське бачення проблеми дисциплінарного статусу філософії релігії та її ідентифікацію.

Розглянуто методологічні засади дослідження проблеми цінностей, визначено головні підходи щодо неї в німецькій традиції філософування (І. Кант, А. Шопенгауер, Г. Гегель, Л. Фойєрбах). Проаналізовано погляди провідних німецьких мислителів ХХ ст. - В. Вайєра, У. Гоманн, У. Нойєншвандера, А. Гелена, Ю. Габермаса, Г. Рормозера. Проаналізовано існуючі інтерпретації проблеми цінностей і проблеми людини, виявлено рівні функціонування цінностей: індивідуальний, соціальний, теоретичний. Обгрунтовано підходи щодо проблеми цінностей у працях німецьких філософів і теологів, а також диференційований підхід до цієї проблеми в західноєвропейській та російській традиціях філософування. На основі творчої спадщини німецьких мислителів конкретизовано методологічні та загальнотеоретичні положення проблеми цінностей. Визначено основні методологічні підходи, проведено порівняльний аналіз із поглядами вчених з інших країн Західної Європи.

Проаналізовано сучасні політичні теорії щодо соціальної ролі релігії як важливого інституту суспільних відносин, показано її значення у процесі інтеграції суспільства, описано загальні механізми інтегративної дії. Досліджено процеси модернізації українського суспільства, проаналізовано їх вплив на церковно-релігійну складову. Визначено сучасну роль релігії як інтеграційної компоненти в Україні. На підставі вивчення досвіду функціонування релігійного чинника в українському суспільстві зроблено висновок, що одним з найвпливовіших інститутів, поряд з державою, на всіх етапах історичного розвитку українського суспільства є церква. На підставі застосування комплексного підходу визначено роль релігії в інтеграції українського суспільства. Встановлено, що основними напрямами інтеграційного впливу релігійного чинника є: формування національної самосвідомості, забезпечення національної єдності та консолідація суспільства навколо певних ідей.

Досліджено соціально-філософський зміст релігійної свідомості у сучасному українському суспільстві. Виявлено основні тенденції даної свідомості. З'ясовано специфічні особливості впливу основних історико-культурних і сучасних соціокультурних чинників на процеси трансформації релігійної свідомості в Україні. У порівняльному аспекті проведено філософський аналіз основних теоретичних підходів до визначення соціальної ролі релігійної свідомості. На підставі дослідження віровчень та культової практики неорелігійних рухів доведено наявність проявів "кризових культів". Розкрито суть ідейних принципів, які зближують традиційну релігійну та світську ідеологію, а саме: цілісність, всезагальність, синкретичність і морально-етичні домінанти свідомості, колективізм і солідаризм як антиподи конкуренції та відчуження. Доведено, що зазначені аспекти відображають особливості функціонування релігійної свідомості у сучасному українському суспільстві, притаманні колективістському типу суспільства. Визначено особливості зазначеного процесу за умов українського суспільства як конструюючо-відновлювальні, морально-ціннісні та світоглядні, а також компенсаторні відносно наслідків маргінального положення особистості на стику різнокультурних ціннісних впливів. Уточнено понятійно-категоріальний апарат та висвітлено методологічні принципи дослідження. Розглянуто особливості сучасного стану релігійної свідомості українського суспільства.

Проаналізовано основні парадигми філософського розуміння свідомості та здійснено системну реконструкцію феномену свідомості у містичній традиції ісихазму з застосуванням феноменологічного та історіографічного методів, а також контент-аналізу концепцій свідомості у ісихазмі в його теологічному, праксеологічному, антропологічному і гносеологічному аспектах. Здійснено порівняння підходів до феномену свідомості філософсько-наукової та релігійної парадигм, формулювання визначення свідомості та систематизації її основних характеристик у ісихастському дискурсі. Основним відповідником філософського поняття "свідомість" у ісихазмі визнано сумління. Зроблено висновок про схожість розуміння феномену свідомості у межах ісихастського дискурсу та її постмодерної інтерпретації та про відмінність у трактуванні ними свідомості як ноумену. Розроблено епістемологічну стратегію теоретичного визначення свідомості як містичної й онтологічної універсалії, враховуючи полісемантичність існуючих підходів до її осмислення.

Доведено, що розуміння релігії розвивалось протягом всієї творчості Г.Гегеля. Визначено два основних етапи розвитку гегелівської думки та розкрито особливості тлумачення релігії на кожному з них. Значну увагу приділено гегелівській інтерпретації релігійної свідомості, розкрито діалектику людини та Бога у філософії Гегеля, особливості його трактування історії релігії, проаналізовано значення принципу системності для формування філософії релігії як окремої дисципліни. З'ясовано функції релігійної спільноти в суспільстві та проаналізовано гегелівську тему "смерті Бога" у співвідношенні з розвитком цієї теми у роботах Ф.Ніцше.

Відзначено полісемію та інваріантність терміна "священне". Обгрунтовано положення щодо специфіки вживання вказаного поняття у рамках богословської та наукової традицій. Проаналізовано погляди Р.Отто, М.Еліаде, Е.Дюркгейма. Особливу увагу приділено типології уявлень про священне та способу його маніфестації у контексті людської культури.

Розглянуто методологічні засади формування ідеї часу. Визначено головні підходи до його розуміння (Августина та Гайдеггера, Гегеля). Розглянуто феномен формування часу у філософському та релігієзнавчному контекстах. Проаналізовано погляди провідних філософів у історичному аспекті, оцінено їх внесок у формування проблеми. Розглянуто інтерпретації проблеми часу в добу античності, середновіччя, філософії Нового Часу, німецькій класичній філософії. Відзначено, що суб'єктивізація часу є однією з домінант, яка розпочинається (у концептуальному оформленні) у Р.Декарта. Зауважено, що історико-філософський процес виявляє рівні часу як космічного, соціального та суб'єктивного. Обгрунтовано положення щодо застосування позитивістського підходу до проблеми часу, а також диференційованого підхіду до цієї проблеми у західноєвропейській та російській традиціях філософування. На підставі творчої спадщини румунського філософа М.Еліаде конкретизовано методологічні та загальнотеоретичні положення проблеми часу. Запропоновано методологічні підходи та проведено порівняльний аналіз з поглядами інших учених. Розглянуто формування проблеми часу у різних релігійних традиціях.

Розглянуто еволюцію гегелевських поглядів на релігію. Показано місце філософії релігії як окремої філософської дисципліни у системі філософії Г. Гегеля. Основну увагу приділено аналізу розуміння Г. Гегелем релігійної свідомості, поняттю віри, проблемі особистості та гегелівській "етиці визнання". Проаналізовано особливості феноменології релігійної свідомості. Висвітлено тему "смерті Бога" в європейській філософії.

Рассмотрена эволюция гегелевских взглядов на религию. Показано место философии религии как отдельной философской дисциплины в системе философии Г. Гегеля. Основное внимание уделено анализу понимания Г. Гегелем религиозного сознания, понятию веры, проблеме личности и гегелевской "этике признания". Проанализированы особенности феноменологии религиозного сознания. Освещена тема "смерти Бога" в европейской философии.