Работа посвящена всестороннему изучению уникального культа Партенос - верховной богини - покровительницы и сакральной защитницы Херсонесского государства и всей античной Таврики. Проанализированы взаимосвязанные с ним основные особенности понтийских мифов об Артемиде и Ифигении, роль Геродота в создании нового мифа о таврской богине, идеологический аспект трагедии Еврипида "Ифигения в Тавриде". Большое внимание уделено выяснению характерных и особенных черт в культе Партенос, анализу ее образа и символики на монетных изображениях, тождества с Артемидой, связи с политической и культурной жизнью Херсонеса Таврического. Рассмотрены художественные образы Ифигении и Артемиды в искусстве.

Проанализированы основные этапы исторического развития Херсонеса Таврического и Юго-Западной части Таврики в позднеантичный период (последняя четверть III - VI вв.). На основе обобщения литературных и исторических источников объективно рассмотрены сложные и еще не до конца выясненные обстоятельства начального периода проникновения и распространения христианской религии в регионе, особенности данного процесса в конкретно-исторических условиях.

Наведено результати всебічного історіографічного аналізу існуючих концепцій та гіпотез щодо греко-варварських релігійних взаємовпливів на Боспорі, особливо у вивченні культів головних божеств і героїв - Аполлона, Афродіти, Ахілла, Геракла, Бога Найвищого та ін. Вивчено деякі релігійні поховальні обряди, які нерідко визначаються як варварські - комплекси з Великої Близниці, матеріали з деяких боспорських святилищ, особливості ритуальних поховань тварин, людей, людських черепів тощо. Проаналізовано основні гіпотези про можливе існування на Боспорі культу верховного жіночого божества, які не знаходять підтвердження в джерелах.

Досліджено історію проникнення і поширення християнства в Боспорській державі у III - VI ст. На основі комплексного використання археологічних даних, розроблено нову класифікацію і хронологію боспорських грунтових склепів, розкрито символічний зміст їх розписів. Охарактеризовано різні типи християнських культових місць, запропоновано їх періодизацію. Виділено основні етапи становлення нової релігії: знайомство боспорян із християнським віровченням (перша половина III ст.), створення ранньохристиянських громад (друга половина III - початок IV ст.), самостійне функціонування Боспорської єпархії (перша чверть IV - друга третина V ст.), встановлення християнства як державної релігії Боспору (третя третина V - VI ст.). Зазначено, що процес поширення християнства відбувався досить повільно, протягом тривалого часу основні маси сільського населення були язичеськими, водночас на певному етапі християнська церква починає відігравати основну роль у суспільно-політичному житті держави. Встановлено, що основи суспільного і релігійного життя, закладені на Боспорі християнською церквою в ранньовізантійську епоху виявилися міцними і, незважаючи на вторгнення варварів, зберігалися ще багато століть.

Уперше в історико-філософській науці здійснено спробу відтворити філософські та релігійно-світоглядні погляди мешканців античних міст Північного Причорномор'я та людності давньої України. Проаналізовано геополітичні умови розвитку філософської думки даного регіону. Значну увагу приділено культурному перевороту в Давній Греції та історичним чинникам "грецького дива". Розглянуто історичні гіпотези щодо походження пеласгів та їх впливу на грецьку культуру. Подано характеристику населення грецьких колоній і народів, що проживали на теренах сучасної України. Висвітлено релігійно-міфологічні та науково-культурні погляди населення означеного регіону, показано роль Гомера, піфагорейства та орфізму в культурі Північного Причорномор'я. Розкрито філософські ідеї відомих мудреців, уродженців нашої землі - Сальмоксія, Анахарсіса, Діфіла Боспорського, Сфера Боспорського, Біона Борисфеніта та інших. Проаналізовано твір "Борисфенітська промова" Діона Хризостома. Досліджено культурну роль праукраїнських народів у виникнені філософської та релігійної думки Греції та Італії.

Наведено тлумачення імен божеств скіфського пантеону, а також деяких найбільш значних персонажів скіфської міфології.

Приведены толкования имен божеств скифского пантеона, а также некоторых наиболее значительных персонажей скифской мифологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(2)231 + Э322.423.1

Рубрики:

Археологія

Релігія Боспорського царства

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто ідеологічну модель скіфського танатологічного міфу, що відповідає загальноіранському. З'ясовано природу базової міфологічної моделі Інобуття та есхатологічних уявлень щодо посмертної долі у світоглядній системі іраномовних номадів. На підставі результатів дослідження подано нову семантичну інтерпретацію низки витворів "елліно-скіфської" торевтики IV ст. до н. е., зокрема, сахнівської пластини, пекторалі з Товстої Могили та інших.