Исследованы поэтика библейского слова, его полисемантичность в контексте романтического произведения.

Рассмотрена рецепция библейских мотивов, образов в произведениях писателей-современников - А.Блока и Л.Украинки. Проведен сопоставительный анализ поэм, позволяющий выявить общие закономерности, которые наблюдались в начале века в осмыслении художественной литературой Святого Письма. На уровне мотивов, образов освещены особенности интерпретации Библии, отмечено своеобразие творческих индивидуальностей.

Виявлено лінгвокульторологічні особливості фразеологічних біблеїзмів на матеріалі мов європейського ареалу. Проведено зіставний аналіз культурних концептів біблійних виразів. Встановлено культурно-мовну спільність ціннісних духовних домінант міжмовних біблійних фразеологічних еквівалентів.

Выявлены лингвокультурологические особенности фразеологических библеизмов на материале языков европейского ареала. Проведен сопоставительный анализ культурных концептов библейских выражений. Установлена культурно-языковая общность ценностных духовных доминант межъязыковых библейских фразеологических эквивалентов.

The lingual and cultural peculiarities of the biblical phraseological units are revealed on the European languages material. The comparative analysis of biblical expressions cultural concepts has been made. The cultural and lingual community of valuable spiritual dominants of interlanguage biblical phraseological equivalents is established.

Обгрунтовано роль і місце біблійної герменевтики в українській бароковій прозі. Доведено, що українська література XVII - XVIII ст. мала релігійний характер, стиль художніх творів був обумовлений метафізичною та власне богословською проблематикою та християнською обрядовістю. Показано, що в літературі українського бароко та усієї Європи від часу Тридентського собору набула поширення чотирисенсова біблійна герменевтика, суть якої полягає у розрізненні буквального, відкритого, зрозумілого сенсу Святого Письма, й "темного", закритого, таємного. Прикладом застосування чотирисенсової біблійної герменевтики є творчість Іоаникія Галятовського. Трактати та діалоги Григорія Сковороди розглянуто в аспекті всезагальної алегорези. Зазначено, що схильність до буквального сенсу та заперечення сенсу алегоричного відображена в прозі Феофана Прокоповича.