Проаналізовано процес формування етноконфесійних особливостей культури народу, обрядової практики православ'я. Висвітлено вплив новоутвореної етноконфесійності - Українського Православ'я на розвиток інституалізованої релігійності та культуру народу.

Проаналізовано православну релігійну ідентичність та її вплив на формування національної тожсамості України та Росії. На підставі соціально-філософського аналізу категорій "ідентичність", "соціальна ідентичність", "етнічна ідентичність", обгрунтовано соціальну сутність процесу релігійної ідентифікації. Розглянуто феномен релігійної ідентичності як діалектичну єдність екзистенційного та конфесійного компонентів. Проведено реконструкцію православної ідентифікаційної матриці, яка спирається на патристичний ідеологічний конструкт, який знайшов своє суперечне втілення у візантійській духовності. Встановлено певний збіг і відмінності історичних трансформацій українського та російського православ'я, яке відігравало незмінно важливу роль у духовному житті обох народів. Розглянуто найбільш важливі тенденції розбудови новітньої ідентичності у сучасних Україні та Росії й особливості впливу релігійних факторів на дані процеси.