Розглянуто особливості забезпечення навчального процесу викладацькими кадрами у Київській духовній академії (КДА) для власних потреб та для інших духовних семінарій, що було її основним завданням. Висвітлено історію створення церковно-історичного відділення, що пожвавило викладацьку, наукову та видавничу діяльність закладу. Наведено відомості про професорсько-викладацький персонал КДА: І.Королькова, В.Певницького, Д.Поспєхова, К.Скворцова, П.Ліницького. Підкреслено велику роль магістрів і докторів богослов'я та церковної історії у створенні своєрідних навчально-наукових шкіл для викладання світських і богословських дисциплін.

Рассмотрены особенности обеспечения учебного процесса преподавательскими кадрами в Киевской духовной академии (КДА) для собственных нужд и для других духовных семинарий, что было ее главным заданием. Освещена история создания церковно-исторического отделения, что оживило преподавательскую, научную и издательскую деятельность учреждения. Приведены сведения о профессорско-преподавательском персонале КДА: И.Королькове, В.Певницком, Д.Поспехове, К.Скворцове, П.Линицком. Подчеркнута значительная роль магистров и докторов богословья и церковной истории в создании своеобразных учебно-научных школ для преподавания светских и богословских дисциплин.

Визначено місце, роль і значення філософії патристики у розвитку української духовно-академічної філософії XIX ст. Розкрито сутність понять "патристична традиція" та "українська духовно-академічна філософія". Встановлено що творчість філософів-академістів пов'язує з філософією Отців Церкви ідейна спільність, а зверненість до патристичної спадщини обумовлює історико-соціальний контекст. Виявлено, що філософи-академісти розглядали такі питання, як шлях Богопізнання, проблеми особистості та свободи волі, апелюючи до творчості ранньохристиянських авторитетів. З'ясовано, що особливістю прочитання патристичної спадщини філософами-академістами є глибоке зацікавлення апологетичним періодом, в якому вони знаходили аргументи на захист православної віри від нападів сучасних їм філософських учень атеїстичного спрямування.

Приділено увагу біографіям істориків церкви, які певний час навчалися та працювали у Казанській духовній академії - одному з чотирьох вищих духовних навчальних закладів Російської імперії - О. Дмитрієвського та І. Соколова. Доведено, що, незалежно від того, яка велика відстань відділяла Казань і Київ, між ними завжди існував майже містичний зв'язок на рівні особистостей, соціокультурних, наукових та інтелектуальних контактів і взаємовпливів. Біографії зазначених науковців обгрунтовано свідчать, що, будучи вихованцями Казанської духовної академії, вчені зуміли використати отримані там знання та навички наукової роботи, не лише в навчальних закладах і наукових центрах імперії, але й прислужитися становленню науки та освіти в Україні.

The article is devoted to biographies of church historians, who have been educated and worked in the Kazan Theological Academy - one of the four highest religious schools of the Russian Empire - A. Dmitriyevsky and I. Sokolov. Тhe materials examined in the article prove that regardless of a great distance between the cities of Kazan and Kyiv there has always been almost a mystical link between them - through outstanding individuals, social, cultural, and scientific contacts and due to mutual influence. As we can see from the biographies of A. Dmitrivevskiv and I. Sokolov, both scholars, graduates of the Kazan Ecclesiastical Academy, used the knowledge and scientific skills they obtained there not only at various educational institutions and centres of the Russian Empire, but also for laying the foundation for certain areas of research and education in Ukraine.

Уделено внимание биографиям историков церкви, которые получили образование и работали в Казанской духовной академии - одном из четырех высших духовных учебных заведений Российской империи - А. Дмитриевского и И. Соколова. Доказано, что, не зависимо от того, насколько дальнее расстояние отделяло Казань и Киев, между ними всегда существовала почти мистическая связь на уровне личностей особистостей, социокультурных, научных и интеллектуальных контактов и взаимовплияний. Биографии указанных ученых обоснованно свидетельствуют, что, будучи воспитанниками Казанской духовной академии, ученые сумели использовать полученные там знания и навыки научной работы, не только в учебных заведениях и научных центрах империи, но и послужить становлению науки и образования в Украине.