Висвітлено особливості релігійно-філософських поглядів видатного українського філософа, історика, публіциста, полеміста й оратора першої половини XVI ст. С.Оріховського у контексті віросповідного розмаїття в Україні. Розглянуто етапи формування конфесійної визначеності філософа. Проаналізовано головні його полемічні твори, промови та листи, зокрема твір "Про закон целібату". Розкрито проблему релігійної толерантності у контексті ідей публіциста. Особливу увагу приділено суспільно-політичним уподобанням історика.

Освещены особенности религиозно-философских взглядов известного украинского философа, историка, публициста, полемиста и оратора первой половины XVI в. С.Ореховского в контексте вероисповедального разнообразия в Украине. Рассмотрены этапы формирования конфессионной определенности философа. Проанализированы основные его полемические произведения, выступления и письма, в частности произведение "О законе целибата". Раскрыта проблема религиозной толерантности в контексте идей публициста. Особое внимание уделено общественно-политическим увлечениям историка.

Досліджено еволюцію культового жанру католицького обряду Stabat Mater від XVI до XXI ст., розглянуто семіотичну амплітуду образу Mater Dolorosa у контексті вивчення архетипних, екзистенційних і психологічних чинників. На підставі вивчення способів реалізації жанрово-семантичного інваріанта за різних історико-стильових умов виявлено мотивацію жанрової мобільності, її межі та художню результативність, специфіку жанрової парадигми Stabat Mater, яку утворюють середньовічна григоріанська монодія; багатоголосні акапельні мотети та лауди доби Ренесансу (Жоскен Депре, Дж. Палестріна, О.Лассо); цезурно-циклічні камерні та великі кантатні Stabat Mater XVII - XVIII ст. (Е.Асторгі, А.Скарлатті, Дж.Перголезі, А.Вівальді, А.Кальдара, Ф.Тума, Л.Боккеріні, Й.Гайдн); кантатно-мотетні або мотетно-кантатні Stabat Mater романтичної та постромантичної доби; мішані жанрові утворення XX - XXI ст.

Досліджено особливості становлення релігійно-філософських поглядів С.Оріховського у контексті віросповідного розмаїття в Україні. Виокремлено й охарактеризовано три етапи формування конфесійної визначеності С.Оріховського. Проблему динаміки релігійних поглядів та уявлень мислителя розв'язано на підставі докладного аналізу його найбільш суттєвих творчих здобутків. Проаналізовано основні полемічні твори, промови та листи, в яких мислитель найвиразніше засвідчує свої релігійно-філософські погляди. Особливу увагу приділено вивченню знакового твору "Про закон целібату". Встановлено, що С.Оріховський довгий час захоплювався протестантськими ідеями. Зокрема, в його творах суто протестанськими елементами є: принцип виправдання однією вірою, утвердження винятковості Святого письма, ідея абсолютизму Бога. Виявлено, що дані мотиви найбільш виразно проявляються у дослідженні проблеми унії, закону про целібат, filioque. З'ясовано, що пізніше мислитель відмовився майже від усіх своїх протестантських переконань. Розкрито передумови та причини виступу С.Оріховського на Константському соборі католицької церкви з критичною промовою.

Приведены результаты комплексного исследования феномена мессы XX в. в аспекте литургической реформы католической церкви. Освещена история функционирования литургического канона в жанре мессы. Охарактеризованы исследовательские концепции истории мессы в музыковедении. Проанализированы социологические аспекты мессы. Рассмотрено взаимодействие литургического канона мессы со светскими музыкальными жанрами как источник креативности церковной музыки. Уделено внимание мессе в творчестве таких церковных композиторов, как Ж. Лангле, Г. Шредер, Й. Аренс.

Доведено, що паломництво посідає важливе місце у католицькому релігійному культі та європейському культурному спадку. Паломництво визначено як поширену в багатьох релігіях культову практику, котра розуміється як побожна подорож із виразною релігійною метою поклоніння Богові до особливо шанованих місць, які наділяються властивостями сакральності через відзначеність у корпусах священних текстів; прояв там надприродного; присутність засновників релігій або відомих представників духовенства; святих, що мали особливий авторитет і харизму; наявність культу шанованих чудотворних ікон або скульптур. Окреслено базові поняття, що визначають конфесійну специфіку паломництва Католицької церкви: санктуарій, кальварія, відпуст, коронація ікони тощо. Доведено, що у середні віки в Західній Європі паломництво сприймалося у контексті дуалістичного сприйняття світу з його подвоєнням на земне та потойбічне буття, у християнській моделі "мандрівного життя" ("peregrina vita") як наслідування Ісуса Христа. Визначено, що у католицькому культі особливе місце посідають санктуарії як канонічно визначені місця для зібрань вірних і відправляння богослужінь, одержання духовних відпустів. Проаналізовано головні українські римо- і греко-католицькі санктуарії як паломницькі центри.

Обгрунтовано тезу про те, що Джон Донні був прибічником via media "дороги середини" і інакше кажучи універсального костелу, відкритого для кожного, що свого часу виходило поза межі суспільного сприйняття.Обговорено проблему толерантності в релігії.

Колишній костел і монастир кармелітів босих та теперішня греко-католицька церква Архистратига Михаїла, є однією з найменш досліджуваних сакральних споруд Львова. Незважаючи на його історичну цінність для міста, в небагатьох документах, які збереглися до наших днів, перераховані лише пожертви та королівські привілеї: за допомогою прикладів інших костелів кармелітів, а також італійських святинь, буде зроблена спроба відтворення можливого процесу його будівництва. Не лише вони, а й вже існуючі монастирі та храми міста сформували вигляд костелу львівських кармелітів, що є важливим для розуміння та локалізації його історії в місцевій будівничій традиції.