Висвітлено специфіку підходу Ю.Габермаса до проблеми концептуального співвідношення права і моралі в контексті його "процедуралістської" інтерпретації сучасного права, наголошено на хибності деяких засадних принципів останньої (нейтральність "принципу дискурсу" щодо моралі, відмова від "надпозитивних" критеріїв для розв'язання проблеми легітимності позитивного права).

Исследована философия Ницше, стоящего у истоков многих процессов и явлений нашего века, будь то фашизм, большевизм или "регенерирование цельного сознания" - мифосознание. Своего рода посредником между немецким мыслителем и русским читателем стала русская литература конца XIX - начала XX веков. Почти каждый писатель этого периода, особенно в среде поколения младших символистов, знал и декларировал своего Ницше. В работе показан Ницше Чехова, Андреева, Белого, а также причины открытости русской ментальности ницшеанству.

Розглянуто широковідому на Заході книгу Г.Маркузе "Одномірна людина. Дослідження з ідеології високорозвинутого індустріального суспільства" (1964). Її основні ідеї та висновки подано на тлі соціально-філософських положень Франкфуртської школи.

Рассмотрена широкоизвестная на Западе книга Г.Маркузе "Одномерный человек. Исследование по идеологии высокоразвитого индустриального общества" (1964). Её основные идеи и выводы представлены на фоне социально-философских позиций Франкфуртской школы.

Вперше розглянуто ніцшеанські мотиви у російській літературі кінця XIX - початку XX ст. з метою виявлення міфологічних структур. Запропоновано введення нової категорії літературознавчого аналізу - "культурний герой", безпосередньо пов'язаної з іменем Ф.Ніцше. Досліджено тексти А.Чехова, Л.Андрєєва, А.Бєлого, в яких відображено постать Ніцше як "культурного героя", а також творчість Ф.Достоєвського та виявлено у світосприйнятті його героїв "передніцшеанські" елементи. Названі письменники належать до різних поколінь, проте кожен з них побачив "свого Ніцше" і "своє ніцшеанство", відбите у сучасній йому суспільній свідомості, тому в цілому у дослідженні запропоновано еволюцію відображення ніцшеанської міфології ментальністю fin de siecle - еволюцію героя-ніцшеанця. Розвиток російської літератури кінця XIX - початку XX ст., починаючи з творчості О.С.Пушкіна, трактується як свого роду міфологія, якій притаманна особиста телеологія, що повторює в загальних рисах біблійну.

Розглянуто одну з найпопулярніших тем філософії ХХ ст. - герменевтику - теорію розуміння й тлумачення текстів і феноменів культури. Окреслено історію герменевтики, коло її проблем на тлі принципового розмежування методологій гуманітарних і природничих наук. Проаналізовано процес поширення проблеми істини на розуміння гуманітарних наук, розширення естетичного виміру в царину трансцендентного, формування поняття "мова" в історії західної думки.

Досліджено місце та роль наукового знання в долі людства: духовно-практичне освоєння світу йде від чуттєво-образного до абстрактно-порівняльного, завдяки чому розширюється здатність людини цілеспрямовано перетворювати світ. Концепцію Освальда Шпенглера проаналізовано в історичному поступі переходу однієї культури в іншу з подальшою трансформацією в цивілізацію, що знаменує інваріантно-уніфіковані характеристики граничного протистояння.

Проаналізовано професійну діяльність відомого гуманіста, вченого, доктора філософії, богослов'я та медицини, активного борця за мир і заборону атомної зброї, лауреата Нобелівської премії Альберта Швейцера.

Проаналізовано філософські аспекти науки і техніки у праці О.Шпенглера "Занепад Європи", морфологію історії філософії письменника, феномен кризи у культурфілософії ХХ ст. Охарактеризовано українську філософську антропологію в контексті методологічної рецепції О.Шпенглера і М.Бубера, містичні моменти культурології німецького філософа.

Висвітлено теоретичні проблеми герменевтики Гадамера. Розглянуто питання поетики й теорії мистецтва, філософії і поезії, філософії та літератури, античності Гельдерліна, морального світу Гете, трагедії культури Прометея, інтерпретації буття Райнером Марією Рільке.

Освещены теоретические проблемы герменевтики Гадамера. Рассмотрены вопросы поэтики и теории искусства, философии и поэзии, философии и литературы, античности Гельдерлина, морального мира Гете, трагедии культуры Прометея, интерпретации бытия Райнером Марией Рильке.

  Скачати повний текст

У контексті інтелектуальних процесів у Західній Європі XIX ст. розглянуто основні ідеї книги Ф.Ніцше "По той бік добра і зла".

В контексте интелектуальных процессов в Западной Европе XIX ст. рассмотрены основные идеи книги Ф.Ницше "По ту сторону добра и зла".

The article deals with the main ideas of the book "Beyond Good and Evil" by F.Nietzsche in the context of intellectual processes in Western Europe of the 19-th century.

Здійснено дослідження та порівняльний аналіз двох некласичних діалектичних методологій представників сучасної екзистенційно-антропологічної філософії - інтуїтивізму А.Бергсона і феноменології Е.Гуссерля. Переосмислено використання ірраціоналістичного методу, розробленого на початку ХХ ст. у сьогоднішньому історико-філософському просторі. Розглянуто методологію безпосереднього досвіду за допомогою якої проведено процесуальне дослідження людської свідомості, проаналізовано екзистенційні складники сучасного історико-філософського знання. Відзначено, що А.Бергсона, який запропонував концепцію інтуїтивно-безпосереднього пізнання та детально розробив поняття тривалості, та Е.Гуссерля - засновника вчення про феноменологічну ідеацію як таку, що дає знання одиничного та загального, можна розглядати як основоположників методології сучасного розуміння пізнавального процесу, свідомості та буття, безпосереднього схоплювання реальності у всьому її неповторному індивідуальному змісті.

Визначено гегелівське поняття модерну. Зроблено екскурс до проблеми нівелювання жанрової відмінності між філософією та літературою. Висвітлено нормативний зміст модерну. Наведено переклад і пояснення найважливіших термінів та виразів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.04:ю + Ю3(4Нім)6-663.9

Рубрики:

Література та філософія

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено життєвий і творчий шлях лауреата Нобелівської премії миру Альберта Швейцера - особистості, яка поєднала в собі талант лікаря, музиканта й письменника, мудрість священика та філософа. Проаналізовано ідеї Альберта Швейцера щодо морального оновлення людства, розвитку гуманітарної медицини та збереження миру.

Виокремлено малодосліджені у вітчизняній літературі державно-правові погляди Ф.Ніцше. Зокрема, розглянуто такі питання: розуміння німецьким мислителем правової справедливості, проблему гармонізації прав і обов'язків людини у його творчості, типи державності та деякі інші. Зазначено, що державно-правові погляди Ф.Ніцше не можна відділити від його футуроорієнтованого світорозуміння.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Нім)6-661.2

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Нім)6

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Нім)6

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На засадах ідей засновника німецької класичної філософії Імануїла Канта досліджено цинізм у всіх його виявах - у світовому процесі, політиці, філософії, культурі, журналістиці сучасним німецьким філософом П.Слотердайком. Розглянуто процес розвінчання фальші раціоналізму. Охарактеризовано просвітництво як організацію полемічного знання, а також випадки просвітницької критики ідеології, зокрема, "Об'явлення", релігійної ілюзії, метафізичної та моральної видимості, ідеалістичної надбудови, прозорості, видимості природи та приватного. Висвітлено особливості Ваймарського симптому моделі свідомості німецького модерну.

С использованием идей основателя немецкой классической философии Имануила Канта исследован цинизм во всех его проявлениях - в мировом процессе, политике, философии, культуре, журналистике современным немецким философом П.Слотердайком. Рассмотрен процесс развенчания фальши рационализма. Охарактеризованы просветительство как организация полемистического знания, а также случаи просветительской критики идеологии, в частности, критики Объявления, религиозной илюзии, метафизической и моральной видимости, идеалистической надстройки, прозрачности, видимости природы и частного. Освещены особенности Ваймарского симптома модели сознания немецкого модерна.