Здійснено аналіз сучасного стану, актуальних проблем і перспектив дослідження однієї з найважливіших галузей історико-філософського українознавства - історії філософії ХІХ - початку ХХ ст.

Вивчено вплив антропології Й. Міхневича на російський космізм. Подано стислий огляд біографії та наукової творчості філософа. Розглянуто основні теми його творчого доробку. Порівняно ідеї українського філософа Міхневича та російського вченого М. Федорова і зроблено висновок про гіпотетичну можливість прямого впливу Й. Міхневича на формування доктрини М. Федорова.

Висвітлено життя, наукову діяльність та погляди академіка Б.О.Кістяківського (1868 - 1920 рр.) - українського правознавця, філософа, журналіста, дослідника теорії конституціоналізму, федералізму та засад правової держави, наукові, суспільно-правові праці та статті якого посідають значне місце в світовій теорії соціал-демократичного та ліберального руху, гуманізму й універсальних прав людини.

Изложены основные биографические сведения о П.Д.Юркевиче. Проанализировано его философское творчество в контексте мировой и отечественной философской мысли. Раскрыты концептуальные основы философии сердца.

Зазначається, що керівною засадою дослідження та теоретичного узагальнення людини стали у П.Ліницького ідеї гуманізму, ставлення до філософії як до вкраплення людських спрямувань, досягнення більшої повноти буття, духовної свободи. Наголошується, що творча спадщина Ліницького спрямована на філософські пошуки та осмислення проблеми людини, з'ясування її морально-духовних основ, де сутність людини, її місце в світі, сенс людського буття пов'язуються з духовністю вільної духовної особистості.

Вперше в українській історико-педагогічній науці цілісно представлена педагогічна спадщина П.Д.Юркевича (1826-1874), уродженця Полтавщини, філософа і педагога, оригінального на теренах гуманізації людської особистості засобами освіти і виховання, творця всесвітньо відомої "філософії серця". Представлена його педагогічна концепція: фактори формування особистості, сутність, мета, принципи, методи, прийоми і засоби виховання. Значна увага приділяється розгляду дидактики П.Д.Юркевича: розкрито предмет дидактики, мета, сутність, принципи, зміст, методи, прийоми, засоби і форми процесу навчання. Висвітлена роль П.Д.Юркевича як історика педагогіки.

Викладені переконання П.Ліницького в необхідності реформування суспільства, удосконалення його через слідування принципу справедливості, де мислитель передбачав появу ряду негативних тенденцій, таких як популізм, прислужництво, спроби видати свої інтереси народним уповноваженим за суспільні, пророкував постійність непродуманих переворотів політичного життя в Росії на початку ХХ століття.

На основі наявного джерельного матеріалу про діячів "Руської трійці" - Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького зроблено спробу філософського осмислення їх творчості з позицій традицій духовності українського народу. Висвітлено проблему "людина - нація" у творчій діяльності "Руської трійці".

Висвітлено внесок наддніпрянських священників у розвиток української культури та просвіти рідного народу, зокрема, діяльність визначного українського теолога, філософа та педагога - Миколи Івановича Сагарди. Значну увагу приділено його працям: "Изъяснение главы II первого соборного послания св.Апостола Іоанна", "К житию св.Ефима Печерского, еп.Переяславского", "Значения дня сошествия св.Духа в истории церкви Христовой", "Русская православная миссия в Китае" тощо.

На основі конкретного аналізу праць українського філософа доводиться, що соціально-політичні погляди П.Ліницького не є чимось зовнішнім по відношенню до його філософського доробку, а органічно вплетені в його загальнофілософську концептуальну побудову. Виділяються основні соціальні складники філософської спадщини П.Ліницького. Особлива увага звертається на виявлення методологічних аспектів дослідження соціальних процесів та явищ, показується їх дієвість в процесі наукових досліджень.

Розглянуто основні методологічні принципи дослідження української національної ідеї. Охарактеризовано її вплив на формування громадянського суспільства в Україні. Значну увагу приділено національному питанню в ідеології українського політичного руху наприкінці XIX - на початку XX ст.

На підставі аналізу біографії Лесі Українки, збережених мемуарів висвітлено чинники, що вплинули на становлення її світогляду. Відзначено, що творчість Олени Пчілки, Михайла Драгоманова сприяли розвитку філософсько-поетичної особистості Лесі Українки.

Проаналізовано дидактичну систему відомого українського і російського педагога П.Д.Юркевича, яка грунтується на своєрідному філософському осмисленні процесу пізнання - "філософії серця". Відповідно до основних положень побудовано саму дидактику, метою якої є розвиток самостійної та духовно багатої особистості. Основним шляхом розвитку внутрішньої розумової самодіяльності у процесі навчання, за Юркевичем, є завдання, які ставлять учня у такі умови, коли він виконує, перероблює, виправляє, розрізняє готову роботу, яка відповідає певному зразку, та виконану в чорновому варіанті. Таким чином, щоб розвинути здатність до розумової самодіяльності, школа повинна бути "не стільки місцем навчання, скільки місцем вправляння та занять юнацтва".

Проаналізовано основні положення філософської спадщини П.Д.Юркевича, одного з найвідоміших представників Київської академічної філософії другої половини ХІХ ст. Розкрито філософські засади мислителя в контексті історико-філософського процесу в Україні. Визначено місце його "філософії серця" в духовній культурі України та в тогочасній боротьбі ідей.

Розглянуто соціально-політичні фактори еволюції концептуальних засад етнополітології у другій половині ХХ ст., трансцендентальні схематизації в гносеології І.Канта, своєрідність скептичної позиції Д.Юма стосовно означення природи людини. Висвітлено сутність логіко-методологічного аналізу, філософсько-правові погляди П.Юркевича, взаємозв'язок партійної та виборчої систем в Україні. Проаналізовано символіку стародавнього християнського храму в Київській Русі, проблему страждання у православному морально-філософському осмисленні, світовий досвід щодо трансформації політичних режимів, а також питання формування національної спільноти як громадянського суспільства тощо.

Проаналізовано життя та творчість провідних вчених-філософів Київської духовної академії на основі наукових джерел, маловідомих архівних документів, які значною мірою формували особливу ауру цього вищого навчального закладу, забезпечували його вплив на культурне життя не тільки Києва, України, а й значних європейських територій.

Проанализирована жизнь и творчество ведущих ученых-философов Киевской духовной академии на основании научных источников, малоизвестных архивных документов, которые в значительной мере формировали особенную ауру этого высшего учебного заведения, обеспечивали его влияние на культурную жизнь не только Киева, Украины, а и значительных европейских территорий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Укр)5/6

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто та проаналізовано явища, що стали етапними на початку заснування філософії Відродження у галузях етнофілософії, політико-правових вчень (витоки української національної ідеї, діяльність Кирило-Мефодіївського товариства, філософська та політико-правова думка у Галичині) та музичної культури (етнічна спрямованість музичних творів першої половини ХІХ ст., ідеї народництва у творчості композиторів).

Розглянуто лібералізм у контекстуальному баченні. Проаналізовано консерватизм як ідеологію, наведено метафізичне обгрунтування консервативного лібералізму у філософії С.Л.Франка. Висвітлено цінності громадянського суспільства як основу розвитку демократії. Описано інституційні якості організованої злочинності. Визначено рівень інтегрованості України до європейських структур.

Рассмотрен либерализм в контекстуальном видении. Проанализирован консерватизм как идеология, приведено метафизическое обоснование консервативного либерализма в философии С.Л.Франко. Освещены ценности гражданского общества как основа развития демократии. Описаны институционные качества организованной преступности. Определен уровень интегрированности Украины к европейским структурам.

Розкрито суть і значення невідомого рукопису представника Київської релігійно-філософської школи ХІХ - початку ХХ ст. П.Кудрявцева.