Індекс рубрикатора НБУВ: Ю437

Рубрики:

Модальна і нормативна (деонтична) логіка

Шифр НБУВ: ДС47690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю437

Рубрики:

Модальна і нормативна (деонтична) логіка

Шифр НБУВ: ДС40893 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю437

Рубрики:

Модальна і нормативна (деонтична) логіка

Шифр НБУВ: ДС47690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю437

Рубрики:

Модальна і нормативна (деонтична) логіка

Шифр НБУВ: ДС40893 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю437

Рубрики:

Модальна і нормативна (деонтична) логіка

Шифр НБУВ: ДС40893 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю437

Рубрики:

Модальна і нормативна (деонтична) логіка

Шифр НБУВ: ДС40893 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Робота містить філософський аналіз логічного моделювання, у ході якого визначаються зовнішній та внутрішній аспекти даного моделювання. Це передбачає розгляд логіки як моделі, виділення і аналіз методологічних функцій семантичної моделі. Такий підхід дозволяє систематизувати усі напрямки досліджень з проблем логічного моделювання. Проведення логіко-філософського аналізу поняття "семантична модель" дає можливість простежити зв'язок внутрішніх проблем логіки з низкою філософських питань.

Викладаються основні положення сучасної логіки. Розглядаються як матеріали класичної логіки: логіка висловлювань та логіка предикатів, так і матеріали некласичної логіки: модальна логіка (алетична, темпоральна, епістемічна, деонтична), логіка індивідуальної дії, логіка взаємодії, логіка соціальної дії, логіка норм, заснована на теорії взаємодії, логіка імперативів, логіка запитань і відповідей. Дається загальна характеристика поняття, визначення, описуються основи теорії аргументації, її структура та види. Містяться практикуми до всіх теоретичних розділів, різноманітні тести та завдання, які спрямовані на визначення рівня сформованості й розвитку логічної культури мислення людини, а також словник основних термінів логіки.

Дано определение выводных знаний; раскрыта их сущность; рассмотрен процесс их получения; выявлены приемы, способствующие эффективности этого процесса; приведены конкретные рекомендации по формированию умения получать выводные знания.

Зроблено спробу оригінального подання курсу "Логіка" через збагачення його елементами розповсюдженого за кордоном, особливо в США, курсу "Критичне мислення". У логіки запозичено потяг до грунтовності і систематичності, а у критичного мислення - орієнтацію на розв'язання практично значущих задач, на вироблення навичок виявлення і подолання різноманітних логічних помилок. Розкриваються поняття логіки, основні закони правильного мислення. Висвітлюються логічні операції з поняттями і судженнями, логічні підстави процесу розслідування, особливості логіки в судовому розгляді, фрагменти для вироблення навичок логічного аналізу та ін.

Представлено комплекс логічних вправ для розвитку особистого інтелекту. Містяться численні логічні задачі, виконання яких допоможе активно засвоїти теоретичний курс з логіки. Зібрані запитання, вправи, завдання, тести з різноманітних розділів традиційної і сучасної логіки ("Логіка висловлювань", "Логіка предикатів", "Модальна логіка", "Дедуктивні міркування", "Недедуктивні міркування", "Основи теорії аргументації" та ін.), спрямовані на визначення рівня інтуїтивно сформованої логічної культури мислення людини. Мета пропонованого посібника - допомогти оволодіти основними схемами правильних міркувань, навчити грамотно застосовувати на практиці логічні закони, визначати, поділяти, класифікувати поняття, переконливо обстоювати власну точку зору і критикувати точку зору опонента, значно вдосконалити свою логічну культуру мислення. Наведений словник основних термінів логіки.

Подано основні відомості з формальної логіки. Розкриваються предмет, значення та поняття логіки. На конкретних прикладах показано основні формально-логічні закони: закон тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави. Розглядаються прості та складні судження, безпосередні, індуктивні, а також дедуктивні умовиводи, традиційна силогістика. Наведено логічну структуру та правила доведення і спростування.

Рассмотрены основные закономерности естественно сложившейся логической формы мышления, предмет и значение логики, логические законы мышления (тождества, противоречия (непротиворечивости), исключенного третьего, достаточного основания). Особое внимание уделено анализу таких логических категорий как понятие, суждение, детуктивное и индуктивное умозаключения, аналогия и гипотеза, доказательство.

Проблема теоретизації уявного не має вирішення через традиційно спрощений підхід до процесу пізнання. В основі цього - орієнтація на звичну для раціонального розуміння логічну інтерпретацію дійсності. Однак, навіть за умов очевидної обмеженості такої інтерпретації, сучасний етап культурно-історичного розвитку суспільства не передбачає іншого способу організації пізнання. Зважаючи на це, необхідно усвідомлювати відносність логічного структурування знання. Це дозволило створити гнучку систему організації теоретичних міркувань, в якій логічне конституювання передбачає подальше смислове переструктурування, а також ефективну понятійну систему, що дозволяє не тільки усвідомити суть процесу прогнозування, а й формулювати його теоретично, тобто без звернення до емпіричного досвіду, на основі сформульованих понять, встановлених правил оперування ними і виведених законів організації висновків.

Дисертація є логіко-філософським дослідженням такого типу спілкування, як діалог. Виявлено та класифіковано види діалогу в історії філософії та логіки; визначено вплив основних мотивів Постмодерну на сучасні філософські та логічні дослідження діалогу; уточнено, що для логічного аналізу діалогу універсальним є логіко-когнітивний підхід; розкрито основні напрями розвитку сучасної інтеррогативної логіки; з'ясовано схеми запитань як прямих та непрямих мовленнєвих актів; виявлено можливості та перспективи логіко-когнітивного моделювання діалогу за схемою запитання/відповідь (на прикладі твору Платона эГоргійю).

Розглядаються предмет, значення і поняття логіки, сутність та види визначень, дається поділ понять. Висвітлюються основні закони логіки, характеризуються прості та складні судження, безпосередні, індуктивні та дедуктивні умовиводи. Наводяться поняття і структура умовиводів за аналогією, а також поняття доведення, спростування та гіпотези. Описуються особливості судового пізнання, показано, як виявляється та чи інша логічна форма в правовому дослідженні, значення та роль логіки в практиці юриста.

Систематизовано і дидактично розкрито предмет, метод логіки, основні форми та закони мислення. Значну увагу приділено логічному аналізу природної мови, який підводить до розуміння побудови формалізованої логічної мови, а також забезпечує емпіричну основу для опису форм висновків і доведень у межах спеціальних формалізованих мов. Розглянуто передумови виникнення сучасної логіки, обгрунтовано поділ класичної логіки на логіку висловлювань та логіку предикатів. Здійснено типологію й аналіз формально-логічних теорій у межах логіки висловлювань та логіки предикатів.

Досліджуються предмет і значення логіки, поняття, судження. Детально розглядаються закони логіки: закон тотожності, несуперечності, виключеного третього, достатньої підстави, подвійного заперечення, ідемпотентності, комутативності, контрапозиції, складної контрапозиції, асоціативності, дистрибутивності, закони де Моргана. Крім того, висвітлені такі питання, як умовивід та його види; гіпотеза, її види, доведення істинності гіпотези, її пізнавальна роль; доведення і спростування, їх види та правила; мистецтво полеміки. Наведено відомості з історії логіки Давньої Індії, Давньої Греції, Середньовіччя, епохи Відродження, нового часу.

Впервые в истории науки логики изложена единая (формальная и диалектическая) логика. Современную класическую формальную логику трактовано не как математическую, а как гуманитарную. Рассмотрены фундаментальные простые понятия формальной и диалектической логики (суждение, умозаключение, вывод, прямое, слабое косвенное, квазисное косвенное, сильное косвенное доказательства, формальный вывод), а также логические методы научного мышления.

Рассматриваются предмет и значение логики, логические законы мышления. Раскрываются особенности дедуктивного и индуктивного умозаключений, аналогии и гипотезы, доказательства, суждения, искусства спора и др.