Констатовано зниження рухового навантаження молодших школярів, пов'язане з особливостями навчання. Висвітлено роль позакласних форм фізичного виховання та заходів, спрямованих на вирішення зазначеної проблеми.

Розглянуто предмет і завдання дидактики, зміст початкової освіти, а також сутність, принципи, правила та етапи навчального процесу. Визначено взаємозв'язок навчання та розвитку учнів, викладено методи та форми організації навчального процесу. Особливу увагу приділено особливостям побудови уроків і варіантам їх структури у малокомплектній школі. Наведено зарубіжний досвід початкової освіти, зокрема, висвітлено актуальні проблеми розвитку шкільної освіти, особливості режиму початкового навчання у країнах Європейської співдружності.

Розкрито суть диференційованого навчання у звичайних класах, де перебувають діти з різними здібностями і рівнем підготовки. Розкрито зміст і методику роботи вчителя. Широко представлені фрагменти уроків і роздільні завдання до найскладніших тем.

Рассмотрены проблемы образования интеллектуально и творчески одаренных детей с привлеченим их к разнообразной творческой деятельности и ознакомлением с правилами охраны здоровья. Доказано, что разработанная креативная педагогическая система образования может быть использована для обеспечения условий развития творческой мотивации, способностей, умений, одновременного укрепления здоровья детей и духовного их становления.

Розглянуто теоретичні підходи до змісту професійної орієнтації підлітків, процес реформи математичної освіти на початку ХХ ст. та її вплив на початкову освіту, а також становлення світської системи освіти у Російській імперії на початку XVIII ст. Проаналізовано актуальні проблеми виховання молодших школярів, зокрема, виховання у підлітків творчого ставлення до праці, проведення професійної просвіти та діагностики вчителями початкових класів. Особливу увагу приділено питанням теорії та практики початкового навчання, ролі передового досвіду в удосконаленні системи початкової освіти, а також проблемам підготовки творчої особистості вчителя початкових класів.

Запропоновано процедури творчої переробки невеликих за обсягом текстів, спрямовані на розвиток і удосконалення у школярів здібностей виділяти найбільш суттєве, стисло формулювати думки, ієрархізувати матеріал за ступенем його значущості, визначати ключові слова тексту тощо.

Висвітлено питання формування мотивації учіння студентів вищих економічних навчальних закладів. Обгрунтовано критерії, рівні, педагогічні умови її розвитку. Проаналізовано проблеми педагогічного стимулювання, ігрову діяльність, колектив академічної групи як засоби забезпечення педагогічних умов формування потреб, мотивів і мети навчання студентів.

Розкривається значення і можливості міжпредметних зв'язків у навчальному процесі. Показані різноманітні шляхи перебудови змісту і діяльності учнів початкових класів під впливом міжпредметних зв'язків з метою розвитку особистості сучасного школяра.

З'ясовуються зовнішні ознаки і сутність творчого процесу, розкривається зв'язок між інтелектуальними задатками і творчими здібностями індивідуума та вичленяються головні складові компоненти творчої особистості. Наводяться мотиви доцільності розвитку творчих здібностей школярів та розкриваються суперечності соціально-економічного і психолого-педагогічного характеру ефективного розв'язання проблеми формування творчої особистості. Систематизуються й узагальнюються організаційні форми реалізації програм формування творчої особистості, методи розвитку творчих здібностей школярів та специфічні прийоми виховної роботи серед них.

Розглянуто деякі аспекти наукового дослідження з питань національного виховання в комплексі "школа - дитячий садок", проблеми розумового виховання дітей дошкільного віку в традиціях народної педагогіки, шляхи і форми удосконалення зв'язків наступності в естетичному вихованні старших дошкільників та першокласників тощо.

Розглянуто теоретичні передумови розвитку творчих здібностей учнів середніх класів у вокально-хоровій діяльності, національні та культурно-історичні умови створення угорської музично-виховної системи, проблеми особистісного самовизначення старшокласників, диференційованого навчання у сучасній школі. Висвітлено питання формування пізнавальних інтересів молодших школярів засобами народознавчого матеріалу, шляхи підвищення ефективності уроку математики у початкових класах, психологічні механізми музичного сприймання, проблеми розвитку пізнавальних інтересів у теорії та практиці вивчення природознавства тощо.

Висвітлюється досвід організації навчального процесу в початкових школах Німеччини. Аналізується зміст освіти та проблема оцінювання в німецькій школі. Розглядаються питання планування навчального процесу, формування комунікативної культури учнів, а також досліджується роль комп'ютера у навчальному процесі. Підкреслюється, що при плануванні навчального процесу у початкових школах Німеччини основна увага зосереджується на формуванні в дітей культури спілкування, мовної етики, побудові текстів різних типів і стилів, розвитку мовленнєвої діяльності.

Розкрито причини низьких досягнень у навчанні значної кількості учнів. Описано труднощі, які зумовлюють неуспішність, визначено шляхи її подолання. Розглянуто педагогічні технології, що сприяють успішному навчанню. Наведено поради учителю щодо організації навчальної діяльності.

На підставі практичного досвіду та результатів наукових досліджень розглянуто одну з актуальних проблем сучасної педагогіки та методики навчання - виховання та розвиток молодших школярів у процесі навчальної діяльності на інтегрованих заняттях. Розкрито можливості об'єднання навчального матеріалу гуманітарних і природничо-математичних дисциплін з метою вироблення у школярів цілісного світосприйняття в усій його багатогранності, взаємозв'язку, гармонії з природою, суспільством, самим собою. Визначено й обгрунтовано фактори та педагогічні умови інтегрованих занять, розроблено методику їх проведення. Наведено варіанти тематичного планування, структурування уроків за різних форм їх проведення.

Визначено, що формування творчої активності молодшого школяра як інтегративної якості особистості вимагає дотримання ряду психолого-педагогічних умов, найважливішою з який є створення ситуації педагогічного спілкування типу " учитель - учень". Розглянуто роль спільної діяльності, спілкування та діалогу вчителя й учнів у процесі формування їх творчої активності.

Рассмотрены наиболее существенные положения психологической теории и практики в области творческой деятельности детей. Цели управления процессом созидания дошкольников и младших школьников освещены с позиции достижения гармонии между общественно-значимым и личностно-значимым подходами к проблеме этих целей, с учетом концепции национального воспитания. Принципы управления творчеством детей раскрыты на базе концепции национального воспитания, общих закономерностей педагогического процесса и, собственно, процесса руководства созидательной деятельностью дошкольников и младших школьников, особенностей психологического механизма воображения и творчества. Развитие идей природосообразности и народности воспитания прослеживается в историческом аспекте. Предложена классификация методов управления детским творчеством, разработанная на основе теории целостного построения учебно-воспитательного процесса. Особое внимание уделено путям раскрытия и использования возможностей игры, познавательной и трудовой деятельности для активизации детского творчества; воспитательному потенциалу сказки, развивающему творческие способности, умения и качества ребенка.

Висвітлено актуальні проблеми творчого розвитку національної свідомості учнівської особистості. Розглянуто сутність духовного світу дитини, її громадянськості; сучасні підходи, досвід етнопедагогіки до формування творчих здібностей учнів як громадян України. Подано фрагменти уроків, позакласних заходів, інших розвиваючих форм роботи та методику їх проведення.

Проналізовано проблему формування дії контролю молодших школярів за умов організації навчального діалогу. Висвітлено основні підходи до формування дії контролю в традиційній системі та в системі Д.Б. Ельконіна - В.В.Давидова. Доведено, що ефективність різних видів контролю в учнів залежить від організації їх спільної діяльності. Це зумовило необхідність викладення проблеми організації навчальної взаємодії молодших школярів. Переміщення акцентів у формуванні навчальної взаємодії з підліткового на молодший шкільний вік є необхідним для становлення підлітка як суб'єкта спілкування. Цілеспрямоване формування здатності до навчальної взаємодії у молодших школярів можливе за умов організації навчання, заснованого на змістовному узагальненні навчального матеріалу. Висунуто тезу про необхідність подальшої розробки цих проблем з боку психологів і педагогів. Показано, що вчителі стикаються з серйозними труднощами під час формування дії контролю та пов'язаної з цим організації навчального діалогу. Зроблено висновок про актуальність розробки повноцінного дидактичного забезпечення цих проблем.

Висвітлено концептуальні засади реформування початкової школи, науково-методичне забезпечення початкової освіти у період переходу на 12-річний термін навчання. Досліджено особливості та проблеми запровадження нового змісту у початковій освіті, проблеми підготовки шестирічних першокласників до навчання, підготовки сучасного вчителя початкової школи, введення стандартів освіти, а також організаційно-нормативні аспекти реформування початкової школи у системі загальної середньої освіти. Розглянуто сучасні проблеми наступності дошкільної та початкової освіти за умов переходу загальної середньої освіти на нову структуру. Вивчено розвиток емоційних почуттів і художніх уявлень дітей на уроках читання. Наведено головні напрямки реформування шкільної математичної освіти. Охарактеризовано роль мистецтва як освітньої галузі у розвитку особистісно-ціннісного ставлення школяра до навколишньої дійсності, роль комп'ютерно-ігрового комплексу в процесі підготовки дітей до школи, роль методичного об'єднання та методичних служб, адміністрації школи та психологічної служби у підготовці вчителя початкових класів до роботи у чотирирічній початковій школі. Запропоновано комплексний підхід до організації навчальної діяльності у чотирирічній початковій школі.

Наведено основні підходи до управління розумовою діяльністю у процесі вивчення математики. Особливу увагу приділено методам та прийомам стимулювання творчого, зокрема, продуктивного мислення. Психологічні механізми мислення розглянуто у тісному зв'язку з особливостями викладання математики в старших класах. Надано та рекомендації щодо оптимальної організації навчального процесу.