Рассмотрены проблемы образования интеллектуально и творчески одаренных детей с привлеченим их к разнообразной творческой деятельности и ознакомлением с правилами охраны здоровья. Доказано, что разработанная креативная педагогическая система образования может быть использована для обеспечения условий развития творческой мотивации, способностей, умений, одновременного укрепления здоровья детей и духовного их становления.

Розглянуто розвиток інтелектуально-евристичних здібностей учня. Запропоновано методику оцінювання інтелекту та критерії творчої особистості. Здійснено моделювання процесу предметних олімпіад. Розкрито суть понять геніальності, здібностей, таланту, творчої обдарованості. Проаналізовано особливості поетапного формування творчих здібностей школярів.

Рассмотрено развитие интеллектуально-эвристических способностей ученика. Предложены методика оценивания интеллекта и критерии творческой личности. Осуществлено моделирование процесса предметных олимпиад. Раскрыто содержание понятий гениальности, способностей, таланта, творческой одаренности. Проанализированы особенности поэтапного формирования творческих способностей школьников.

Проаналізовано творчість як предмет наукового дослідження. Розглянуто методологічні питання розвитку творчого потенціалу особистості, а також питання формування стратегії аналогізування у контексті структурування знань. Визначено динаміку самооцінки творчих здібностей учнів в учбово-творчій діяльності. Висвітлено проблему регуляції навчальної діяльності за умов переходу до кредитно-модульної системи навчання. Описано особливості формування візуальної медіа-культури особистості, психологічні особливості розвитку особистісно-мотиваційної сфери інтелектуально-обдарованих підлітків. Розкрито теоретико-методичні засади визначення взаємозв'язку когнітивних та особистісних чинників розвитку обдарованості. Наведено результати дослідження трансформації стратегії розв'язування конструктивно-технічних задач.

Проанализировано творчество как предмет научного исследования. Рассмотрены методологические вопросы развития творческого потенциала личности, а также вопросы формирования стратегии аналогизирования в контексте структурирования знаний. Определена динамика самооценки творческих способностей учеников в учебно-творческой деятельности. Освещена проблема регуляции учебной деятельности в условиях перехода к кредитно-модульной системе обучения. Описаны особенности формирования визуальной медиа-культуры личности, психологические особенности развития личностно-мотивационной сферы интеллектуально-одарённых подростков. Раскрыты теоретико-методические основы определения взаимосвязи когнитивных и личностных факторов развития одарённости. Приведены результаты исследования трансформации стратегии решения конструктивно-технических задач.

Розглянуто проблеми розвитку здібностей і обдарованості. З використанням розроблених методик, зокрема, КАРУС, МВЦС (методики вивчення ціннісної свідомості), МВДЗ (методики вивчення динаміки здібностей), розкрито особливості взаємовпливу вікових, соціально-психологічних і суб'єктно-ціннісних чинників у розвитку творчо обдарованої особистості. Запропоновано системи тренінгів ціннісної підтримки розвитку здібностей і результати біографічних досліджень життєвого шляху обдарованих людей.

Рассмотрены проблемы развития способностей и одаренности личности. С использованием разработанных методик, в частности, КАРУС, МИЦС (методики изучения ценностного сознания), МИДС (методики изучения динамики способностей) раскрыты особенности взаимовлияния возрастных, социально-психологических и субъектно-ценностных факторов в развитии творчески одаренной личности. Предложены системы тренингов ценностной поддержки развития способностей и результаты биографических исследований жизненного пути одаренных людей.

Розкрито сутність поняття креативності, описано детермінанти прояву креативності особистості у навчальній і педагогічній діяльності. Особливу увагу приділено динаміці креативності, зокрема, учнів старшого шкільного віку у системі цілеспрямованого педагогічного стимулювання, а також віковій динаміці розвитку креативності. Викладено теоретичні та практичні аспекти психологічної детермінації креативної поведінки особистості. Висвітлено особливості комунікативного програмування креативних моделей поведінки особистості.

Раскрыта сущность понятия креативности, описаны детерминанты проявления креативности личности в учебной и педагогической деятельности. Особое внимание уделено динамике креативности, в частности, учеников старшего школьного возраста в системе целенаправленного педагогического стимулирования, а также возрастной динамике развития креативности. Изложены теоретические и практические аспекты психологической детерминации креативного поведения личности. Освещены особенности коммуникативного программирования креативных моделей поведения личности.

Проаналізовано можливості актуалізації креативного потенціалу особистості у контексті інноваційного освітньо-виховного процесу. Наведено рекомендації щодо розвитку креативності когнітивних процесів під час вивчення психологічних дисциплін майбутніми педагогами, методичні рекомендації вчителям щодо організації роботи дітей з ознаками обдарованості. Запропоновано методику застосування каузального педагогічного мислення.

Проанализированы возможности актуализации креативного потенциала личности в контексте инновационного образовательно-воспитательного процесса. Приведены рекомендации по развитию креативности когнитивных процессов при изучении психологических дисциплин будущими педагогами, методические рекомендации учителям по организации работы детей с признаками одаренности. Предложена методика применения каузального педагогического мышления.

Викладено результати психологічних досліджень самооцінки. Запропоновано оригінальну модель самооцінки здібностей, зокрема творчих. Розкрито психологічні механізми розвитку самооцінки в молодшому шкільному віці.

Изложены результаты психологических исследований самооценки. Предложена оригинальная модель самооценки способностей, в частности творческих. Раскрыты психологические механихмы развития самооценки в младшем школьном возрасте.

Розглянуто сучасний стан психологічних досліджень проблем розвитку креативності дітей в практиці роботи дошкільних навчальних закладів та початкових шкіл. Визначено перспективи зміни технологій навчально-виховного процесу, що має сприяти розвиткові творчого потенціалу дітей.

Проведено порівняльний аналіз досліджень і публікацій із проблем формування творчого потенціалу дітей молодшого шкільного віку. Проблему становлення творчого потенціалу та творчого мислення молодшого школяра розглянуто як психолого-педагогічну проблему.

Розроблено теоретичну модель наслідування як психологічного механізму розвитку творчих здібностей у дошкільному віці. Виділено синкретичний і вибірковий інвенційно-творчий рівень наслідування. Експериментально доведено, що передумовами виникнення творчості є перенасичення діяльністю, використання інвенцій (спонтанних відхилень) та орієнтація дошкільників не лише на дорослих, а й на ровесників у процесі задоволення потреби у визнанні. З'ясовано, що наслідування як механізм розвитку творчих здібностей включає три складові: діяльнісну, пов'язану з нагромадженням операційного досвіду, соціально-педагогічну, що обумовлює творчу або виконавську спрямованість особистості та рефлексивно-ціннісну, пов'язану зі зростанням суб'єктивної активності особистості, спрямованої на саморозвиток власних здібностей. Розкрито інвенційну природу виникнення творчих здібностей, встановлено визначальну роль наслідування у розвитку особистості у дошкільному віці.

Визначено сутність, структуру та функції навчально-творчої діяльності школярів, виявлено її особливості та розроблено інтегровану модель організації. Уточнено критерії та показники результативності даного виду роботи старшокласників. Розроблено особистісно орієнтовану технологію організації навчально-творчої діяльності учнів старших класів на макро- та мікрорівнях, створено комплекс засобів її організації, які впроваджено у навчальний процес ЗНЗ (зокрема, систему творчих завдань різного рівня складності, стратегію творчої діяльності, факультативний курс). За результатами варіативної експериментальної роботи доведено, що застосування запропонованої технології сприяє підвищенню рівня навчально-творчої компетентності старшокласників.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови розвитку творчої активності підлітків засобами культурно-мистецьких програм. Розкрито суть поняття "творча активність". Визначено й обгрунтовано педагогічні умови розвитку творчої активності підлітків, а саме: розробку методики діагностування та критеріїв оцінювання рівнів розвитку творчої актвності підлітків, організацію виховного процесу на основі культурно-мистецьких програм, залучення підлітків до різних видів художньо-творчої діяльності у процесі реалізації даних програм, демократизацію та гуманізацію виховного середовища у діяльності тимчасових колективів, підготовку вчителів (вихователів, керівників, координаторів) до вирішення виховних завдань з розвитку творчої активності підлітків засобами культурно-мистецьких програм. Розроблено функціональну модель розвитку творчої активності підлітка, складовими якої є мета та результат виховання, педагогічні умови, принципи, напрями та засоби культурно-мистецьких програм. Зазначені програми охарактеризовано як засіб розвитку творчої активності підлітків, який базується на духовних надбаннях загальнолюдської культури, акумульованих у творах мистецтва та зразках традиційної народної культури, забезпечує виконання виховних завдань у процесі художньо-творчої діяльності учнів під час проведення тематичних творчих заходів і уроків художньо-естетичного та гуманітарного циклу. Доведено ефективність розроблених педагогічних умов.

Розглянуто теоретичний зміст, співвідношення й емпіричні засоби виміру та оцінки понять "креативність", "творчий потенціал", "творчий стан" і "фактори креативності". Теоретично обгрунтовано й емпірично сконструйовано модель латентних факторів, які супроводжують підвищенний рівень творчого потенціалу молодших школярів. З урахуванням міжстатевих відмінностей у детермінантах творчості школярів розроблено та перевірено методику соціально-психологічного тренінгу формування творчого потенціалу методом зміни стану особистості психотехнічними вправами, які активізують протилежні якості особистості. За допомогою методу факторного аналізу виявлено особливості структурних змін системоутворювального фактора креативності. Розроблено спосіб спостереження за розвитком креативності дитини впродовж формувального експерименту методом кластерного аналізу. Запропоновано принципи проведення та модель розробки психологічних тренінгів, спрямованих на інші вікові категорії й галузі творчості на базі методу зміни стану особистості, виклику творчого стану та формування креативності як риси особистості.

Досліджено проблему розвитку творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл художнього та природничого спрямування. На підставі теоретичних положень діяльнісного й інтегративного підходів запропоновано визначення поняття творчого потенціалу особистості та його структурну модель, яка складається з трьох блоків: мотиваційного, когнітивного, характерологічного. Визначено особливості вияву базових компонентів творчого потенціалу старшокласників шкіл мистецтв і шкіл з поглибленим вивченням природничих дисциплін. Виділено мотиваційні, когнітивні та характерологічні властивості, які найбільш суттєво впливають на творчу продуктивність старшокласників і визначають розвиток їх творчого потенціалу. З урахуванням даних властивостей розроблено спеціальний тренінг з використанням творчих задач і вправ різних типів, спрямованих на формування основних мисленнєвих стратегій. З метою підсилення стимулювальної дії тренінгу застосовано підказки й ускладнювальні умови. На підставі аналізу формувального експерименту визначено специфічні умови розвитку творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл природничого та художнього спрямування.

Розглянуто основні підходи до трактування природи та детермінації креативності. Здійснено аналіз основних чинників, що зумовлюють розвиток креативних здібностей у підлітків. Проаналізовано стан розробленості проблеми дивергентного та конвергентного мислення. На підставі проведених кореляційного, дисперсійного та факторного аналізів визначено когнітивні й індивідуально-особистісні характеристики креативних підлітків. Виявлено найбільш оптимальний (сензитивний для дослідженої вибірки) період у розвитку креативних здібностей. Розроблено різноспрямовані програми корекційно-розвивальних занять. Здійснено оцінювання їх ефективності й установлено статистично вірогідну позитивну динаміку. Експериментально підтверджено вірогідність гіпотези, згідно з якою саме комплексний підхід до формування дивергентного та конвергентного мислення позитивно впливає на креативні здібності підлітків.

Здійснено теоретичне обгрунтування, розкрито теоретичні засади та наведено результати емпіричного дослідження з проблеми готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. З'ясовано зміст, структуру, основні особливості та чинники розвитку цієї якості учнів початкової школи. Проаналізовано підходи до змісту та структури готовності до розвитку креативності та факторів, які впливають на її формування. Доведено доцільність і ефективність програми формування даної готовності майбутніх учителів початкових класів.

Із використанням стратегіально-семантичного підходу до вивчення візуального мислення досліджено особливості розвитку візуальної креативності в підлітковому віці, розкрито її сутність і структуру. Встановлено взаємозв'язок між візуальною креативністю й іншими процесуальними компонентами візуального мислення, а також між візуальною та вербальною креативністю протягом підліткового віку. Проаналізовано ефективність використання комп'ютерних технологій як засобів розвитку візуального мислення, зокрема візуальної креативності. На підставі психологічних принципів розроблено комп'ютерний тренінг з розвитку даної якості у підлітків, який базується на дивергентних задачах, експериментально доведено ефективність його використання.

Уточнено наукові уявлення про психологічну сутність творчої діяльності старших дошкільників. Визначено місце стратегічних тенденцій аналогізування у мисленні дітей старшого дошкільного віку. Встановлено особливості та закономірності прояву аналогізування, рівні сформованості даної якості. Визначено психолого-педагогічні умови, детермінанти та механізми ефективного розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників. Побудовано концептуальну модель розвитку стратегічних тенденцій аналогізування, розроблено й апробовано комплексну методику їх формування. Методику тренінгу складено на базі творчих завдань, які забезпечують розвиток позитивного емоційного ставлення старших дошкільників до творчої діяльності, формування сенсорного досвіду та удосконалення навичок аналогізування. Розроблено методичні рекомендації для педагогів та психологів дошкільних навчальних закладів щодо розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено модель розвитку творчих здібностей учнів V - IX класів засобами ергодизайну. Проаналізовано психолого-педагогічні підходи та закономірності розвитку творчих здібностей учнів. Розкрито особливості впливу ергодизайнерської діяльності на розвиток творчих здібностей учнів V - IX класів у процесі трудового навчання. Обгрунтовано методичні прийоми залучення учнів до творчої ергодизайнерської діяльності у процесі трудового навчання на підставі застосування особистісно-орієнтованого підходу. Розкрито можливості застосування методів оптимізації шляхів розв'язку техніко-творчих задач у процесі ергодизайнерської діяльності школярів. Наведено рекомендації щодо використання рольової гри "ергодизайнерське бюро" як форми організації навчально-творчої ергодизайнерської діяльності учнів у процесі трудового навчання. Встановлено критерії оцінювання ефективності розвитку творчих здібностей учнів V - IX класів засобами ергодизайну у процесі трудового навчання.

Дисертація присвячена питанням удосконалення професійної підготовки вчителя початкових класів в умовах принципових змін в освіті України. Розроблено модель готовності студента педагогічного вузу до роботи з обдарованими дітьми в системі загальної структури готовності до педагогічної діяльності. Виявлено критерії професійної придатності студентів до практичної роботи з обдарованими учнями в початковій школі. Розроблено комплексну програму формування психологічної готовності майбутніх учителів до роботи з обдарованими дітьми в умовах навчання в педагогічному училищі та методичні рекомендації щодо оновлення змісту, форм і методів психолого-педагогічної підготовки.