Характеризуються типологічні особливості та їх прояв у поведінці та навчанні дитини. Розкрито значення врахування особливостей темпераменту у вихованні та учбовій діяльності молодших школярів. Підкреслена необхідність застосування вчителями індивідуального підходу у виховній роботі та учбовій діяльності з метою запобігання негативних проявів темпераменту, а також формування індивідуального стилю учбової діяльності школярів.

Наведено загальну характеристику віку та вікових меж. Проаналізовано соціальну ситуацію розвитку особистості дитини. Охарактеризовано особливості розвитку психічних пізнавальних процесів у молодших школярів, розвиток особистості та її мотиваційної сфери. Висвітлено індивідуально-психологічні особливості особистості. Запропоновано питання для самостійної роботи, альтернативно-тестові завдання для самоконтролю.

Розглянуто теоретичні питання психології дітей молодшого шкільного віку, діагностики психологічної готовності дитини до навчання в школі. Проаналізовано соціально-психологічні особливості розвитку дітей молодшого шкільного віку, описано психодіагностичні методи вивчення шкільної дезадаптації, розвитку пам'яті та мислення дітей.

Рассмотрены теоретические вопросы психологии детей младшего школьного возраста, диагностики психологической готовности ребенка к обучению в школе. Проанализированы социально-психологические особенности развития детей младшего школьного возраста, описаны психодиагностические методы изучения школьной дезадаптации, развития памяти и мышления детей.

Розглянуто актуальну проблему підвищення мотивації навчання молодших школярів засобами навчально-методичного забезпечення навчального процесу. Висвітлено психологічні теорії мотивації, проблему мотивації в контексті теорії діяльності. Розкрито провідну роль мотиваційної функції в системі дидактичних функцій шкільного підручника. Проаналізовано методичну систему формування мотивації вивчення російської мови.

Рассмотрена актуальная проблема повышения мотивации учения младших школьников средствами учебно-методического обеспечения учебного процесса. Освещены психологические теории мотивации, проблема мотивации в контексте теории деятельности. Описана ведущая роль мотивационной функции в системе дидактических функций школьного учебника. Проанализирована методическая система формирования мотивации изучения русского языка.

Розглянуто актуальні проблеми педагогіки початкової школи. Проаналізовано роль фантазії в розвитку творчих здібностей, вплив оцінки на самооцінювання, формування позитивних особистісних стосунків, взаємовідносини в одновіковому колективі молодших школярів. Висвітлено лінгвістичні особливості діалогічного мовлення англійською мовою в молодших класах загальноосвітньої школи. Охарактеризовано роботу над виробленням фонематичного слуху учнів початкової школи під час вивчення української мови.

Рассмотрены актуальные проблемы педагогики начальной школы. Проанализированы роль фантазии в развитии творческих способностей, влияние оценки на самооценивание, формирование позитивных личностных отношений, взаимоотношения в одновозрастном коллективе младших школьников. Освещены лингвистические особенности диалогической речи на английском языке в младших классах общеобразовательной школы. Охарактеризована работа над выработкой фонематического слуха учеников начальной школы при изучении украинского языка.

Проаналізовано особливості вольових проявів у дітей молодшого шкільного віку. Висвітлено психологічні особливості вольових якостей та зусиль, структуру їх комплексу, симптоматику і динаміку. Визначено основні тенденції розвитку вольового процесу в хлопчиків і дівчаток, ступінь впливу сили нервової системи, рівня концентрації і стійкості уваги, характеристик мотиваційної сфери та самооцінки на особливості становлення вольових якостей і зусиль.

Проанализированы особенности волевых проявлений у детей младшего школьного возраста. Освещены психологические особенности волевых качеств и усилий, структура их комплекса, симптоматика и динамика. Определены основные тенденции развития волевого процесса у мальчиков и девочек, степень влияния силы нервной системы, уровня концентрации и стойкости внимания, характеристик мотивационной сферы и самооценки на особенности становления волевых качеств и усилий.

Проаналізовано психологічну природу кризи 7-ми років як важливого закономірного етапу вікового розвитку особистості. У контексті культурно-історичної теорії Л.С.Виготського з'ясовано феноменологію поняття "вікові кризи", і зокрема "криза 7-ми років". Визначено перспективи подальших досліджень кризи 7-ми років та інших вікових криз, зокрема, переходу від молодшого шкільного до підліткового віку та кризи 17-ти років.

Проанализирована психологическая природа кризиса 7-ми лет как важного закономерного этапа возрастного развития личности. В контексте культурно-исторической теории Л.С.Выготского согласована феноменология понятия "возрастные кризисы", и в частности "кризис 7-ми лет". Определены перспективы дальнейших исследования кризиса 7-ми лет и других возрастных кризисов, в частности, перехода от младшего к подростковому возрасту и кризиса 17-ти лет.

Установлено, что умственная работоспособность детей младшего школьного возраста характеризуется четкой возрастной зависимостью и умственным утомлением более чем у 25 % школьников. Доказано, что умственное утомление ограничивает работоспособность, нарушает продуктивность труда и умственной деятельности, неблагоприятно влияет на функционирование различных органов и, прежде всего, нарушает процессы высшей нервной деятельности.

Встановлено, що розумова працездатність дітей молодшого шкільного віку характеризується чіткою віковою залежністю та розумовою перевтомою більш ніж у 25 % школярів. Виявлено, що розумове стомлення обмежує працездатність, обумовлює зниження продуктивності праці та розумової діяльності, несприятливо впливає на функціонування різних органів і, насамперед, порушує процеси вищої нервової діяльності.

Висвітлено психологічні особливості становлення індивідуальної суб'єктності (ІС) учнів молодшого шкільного віку. Наведено психодіагностичні методики вивчення суб'єктивних якісних показників молодших школярів (МШ). Охарактеризовано принципи дослідження ІС МШ.

Освещены психологические особенности становления индивидуальной субъектности (ИС) учеников младшего школьного возраста. Приведены психодиагностические методики изучения субъективных качественных показателей младших школьников (МШ). Охарактеризованы принципы исследования ИС МШ.

Висвітлено загальні підходи та сучасні погляди на проблему волі у психології. Розкрито психологічні особливості вольових якостей у дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку. Наведено інформацію про організацію та зміст програми розвитку вольових якостей у молодших школярів.

Освещены общие подходы и современные взгляды на проблему воли в психологии. Раскрыты психологические особенности волевых качеств у детей раннего, дошкольного и младшего школьного возраста. Приведена информация об организации и содержании программы развития волевых качеств у младших школьников.

Проаналізовано проблему "Я-концепції" особистості у психологічній науці. Визначено чинники низького рівня навчальних досягнень (НД) учнів початкових класів, зокрема, порушення мотивації, цілепокладання й операційного блоку учбової діяльності. Висвітлено психолого-педагогічні умови, зміст і особливості організації навчально-розвивальної роботи з формування позитивної "Я-концепції" в молодших школярів з низьким рівнем НД.

Проанализирована проблема "Я-концепции" личности в психологической науке. Определены факторы низкого уровня учебных достижений (УД) учеников начальных классов, в частности, нарушения мотивации, целеполагания и операционного блока учебной деятельности. Освещены психолого-педагогические условия, содержание и особенности организации учебно-развивающей работы по формированию положительной "Я-концепции" у младших школьников с низким уровнем УД.

Провадено огляд наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених, присвячених вивченню моральної поведінки молодших школярів у контексті завдань сучасного розвитку педагогічної психології. Визначено сутність, характерні особливості, соціальні чинники мотивації моральної поведінки школярів. Проаналізовано зв'язок інтелектуального розвитку дитини зі ступенем зрілості моральних суджень. Розглянуто типи мотивів моральної поведінки молодших школярів, розкрито їх зв'язок з якостями особистості, досліджено основні проблеми психології мотивації. Обгрунтовано загальні принципи побудови програми оптимізації мотивації молодших школярів до моральної поведінки.

Проведен обзор научных трудов отечественных и зарубежных ученых, посвященных изучению морального поведения младших школьников в контексте заданий современного развития педагогической психологии. Определены сущность, характерные особенности, социльные факторы мотивации морального поведения школьников. Проанализирована связь интеллектуального развития ребенка со степенем зрелости моральных суждений. Рассмотрены типы мотивов морального поведения младших школьников, раскрыта их связь с качествами личности, исследованы основныне проблемы психологии мотивации. Обоснованы общие принципы формирования программы оптимизации мотивации младших школьников к моральному поведению.

Висвітлено історію розвитку вчення про психічні стани особистості, зокрема, розглянуто теорії У. Джемса, Ч. Дарвіна, К. Ушинського, І. Сеченова, І. Павлова, В. Бехтєрєва, Є. Ільїна. Наведено загальну характеристику, визначено детермінанти та вікові особливості розвитку в учнів молодшого шкільного віку деструктивних емоційних станів та рефлексії. Розкрито роль індивідуально-типологічних особливостей школярів, батьківського виховання та домінуючого педагогічного стилю вчителя у процесі формування деструктивних психологічних станів в учнів початкових класів. Розроблено модель їх розвитку, наведено класифікацію та методи діагностики, розглянуто генезу та динаміку проявів. Розкрито сутність й обгрунтовано шляхи формування патріотичної рефлексії в учнів молодших класів. Обгрунтовано можливості використання засобів української символіки та фольклору, шкільного та сімейного виховання з метою розвитку патріотичної рефлексії як показника самосвідомості учнів молодших класів.

Освещена история развития учения о психических состояниях личности, в частности, рассмотрены теории У. Джемса, Ч, Дарвина, К. Ушинского, И. Сеченова, И. Павлова, В. Бехтерева, Е. Ильина. Дана общая характеристика, определены детерминанты и возрастные особенности развития в учащихся младшего школьного возраста деструктивных эмоциональных состояний и рефлексии. Раскрыта роль индивидуально-типологических особенностей учащихся, родительского воспитания и доминирующего педагогического стиля учителя в процессе формирования деструктивных психологических состояний в учащихся младших классов. Разработана модель их развития, дана классификация и методы диагностики, рассмотрена генеза и динамика проявления. Раскрыта сущность и обоснованы пути формирования патриотической рефлексии в учащихся младших классов. Рассмотрены возможности использования средств украинской символики и фольклора, школьного и семейного воспитания с целью развития патриотической рефлексии как показателя самосознания учащихся младших классов.

Проведено порівняльний аналіз досліджень і публікацій із проблем формування творчого потенціалу дітей молодшого шкільного віку. Проблему становлення творчого потенціалу та творчого мислення молодшого школяра розглянуто як психолого-педагогічну проблему.

Здійснено теоретичне дослідження проблеми регуляції моральної поведінки особистості, особливостей регуляції поведінки молодших школярів. Визначено структуру моральної саморегуляції.

Досліджено психологічні особливості агресивних дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано підходи різних психологічних шкіл до трактування природи та детермінації агресії. Розкрито зміст поняття "агресивні реакції". Розглянуто основні фактори, які обумовлюють дані реакції молодших школярів. За результатами кореляційного, кластерного та факторного аналізів виділено психологічний симптомокомплекс особливостей молодших школярів, схильних до агресивних реакцій, описано його зміст. Надано методичні рекомендації щодо профілактики агресивної поведінки школярів і розроблено психологічний тренінг корекції даної поведінки, оцінено його ефективність. Виявлено статистично вірогідну позитивну динаміку в експериментальній групі після тренінгу за більшістю показників.

Одержано нові дані про структуру та динаміку агресивної комунікації у парі "мати - дитина". Досліджено феномени невербальної комунікації матері й дитини, в яких описано особливості інтервенції матері в простір дитини під час навчання. Визначено залежність показників соціальної дезадаптованості молодшого школяра від проявів агресії в комунікації матері та дитини. Визначено складний характер залежності, за якої соціальна дезадаптованість школяра пов'язана з високим і низьким рівнем агресії у парі "мати - дитина". Проаналізовано конструктивні аспекти агресії, емпірично обгрунтовано дезадаптивну роль дефіцитарної агресії.

Досліджено актуальну проблему виховання відповідальності в дітей віком шести років у взаємодії сім'ї та школи. На підставі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних дослідників розкрито суть відповідальності стосовно даних дітей. Виявлено їх психофізіологічні особливості як передумови виховання в них відповідальності. Визначено структурні компоненти вихованості у шестирічних учнів відповідальності (когнітивний, емоційно-мотиваційний, діяльнісний), критерії та показники їх оцінювання. Охарактеризовано педагогічні умови виховання у шестирічних учнів відповідальності у взаємодії сім'ї та школи, проведено їх апробацію у межах розробленої організаційно-функціональної моделі.

Проаналізовано основні підходи до вивчення закономірностей впливу несприятливих умов соціалізації на формування особистості дитини. Виявлено, що одними з таких умов є прояви насильства до дітей, зокрема, фізичне, психологічне, сексуальне насильство, нехтування потребами дитини. З'ясовано особливості впливу несприятливих умов соціалізації на рівні емоційної, пізнавальної, мотиваційної сфери, образу-Я та міжособистісної взаємодії. Доведено, що під впливом зазначених умов соціалізації діти зазнають емоційного ураження, стосовно образу-Я, значною мірою гальмується пізнавальна активність та виникають порушення у сфері міжособистісної взаємодії. Визначено зміни структурних компонентів психічного розвитку дитини, що виникають під впливом несприятливих умов соціалізації. З урахуванням зазначених змін розроблено типологію дітей, які зазнали цього впливу. Запропоновано діагностичний інструментарій для визначення провідних сфер ураження дітей, що виникають під впливом несприятливих умов соціалізації. Показано, що основою реабілітаційних заходів має бути диференційований підхід, який передбачає врахування уражених сфер психічного розвитку дитини та несприятливих умов. Розроблено напрями соціально-психологічної реабілітації відповідно до запропонованої типології дітей.

Теоретично обгрунтовано й експериментально вивчено динаміку розвитку патріотичної рефлексії особистості у молодшому шкільному віці, розроблено та впроваджено програму її удосконалення. Запропоновано психологічну модель, досліджено детермінанти, встановлено критерії, показники та рівні розвитку патріотичної рефлексії учнів I - IV класів. Вивчено вплив засобів української державної й національної символіки та фольклору на розвиток патріотичної рефлексії молодших школярів. Визначено готовність вчителів до патріотичного виховання учнів. Виявлено взаємозв'язок особливостей патріотичної самосвідомості батьків і рівня розвитку патріотичної рефелексії дітей. Розроблено й апробовано програму цілеспрямованого формування патріотичної рефлексії у молодших школярів, яка включає систему виховних заходів, вправ на самопізнання, розвиток патріотичної самосвідомості, встановлено її ефективність та рекомендовано використовувати у навчально-виховному процесі у молодшій школі.