З'ясовуються зовнішні ознаки і сутність творчого процесу, розкривається зв'язок між інтелектуальними задатками і творчими здібностями індивідуума та вичленяються головні складові компоненти творчої особистості. Наводяться мотиви доцільності розвитку творчих здібностей школярів та розкриваються суперечності соціально-економічного і психолого-педагогічного характеру ефективного розв'язання проблеми формування творчої особистості. Систематизуються й узагальнюються організаційні форми реалізації програм формування творчої особистості, методи розвитку творчих здібностей школярів та специфічні прийоми виховної роботи серед них.

Науково обгрунтовано дидактичну модель розвивальної взаємодії учителя й учнів у класній кімнаті з використанням засобів інноваційного програмово-методичного забезпечення, розроблених педагогами експериментальних шкіл і ліцеїв, які працюють за модульно-розвивальною програмою. Запропоновано теоретико-змістову характеристику інноваційних програмово-методичних засобів навчання, а також адекватну їх комплексному використанню модель дидактичних умов взаємодії учителя й учнів, що передбачає поетапне створення у процесі дидактичного експерименту чотирьох груп умов - розвивально-педагогічних, програмово-методичних, організаційно-психологічних і науково-експертних. За інноваційного навчання дидактичні умови реалізуються через відповідні різновиди змісту цієї взаємодії, а саме: психолого-дидактичний, навчально-предметний, методично-засобовий, управлінсько-технологічний. Доведено ефективність такої навчальної взаємодії за системою науково обгрунтованих параметрів і показників.

З використанням цілісного підходу, який передбачає застосування методологічних основ діяльнісного та генетичного підходів, досліджено структуру учбової діяльності. Розкрито зміст психологічної структури учбової діяльності. Виявлено закономірності динаміки її внутрішніх перетворень, описано етапи становлення цілісності даної діяльності. Доведено, що провідним механізмом становлення учбової діяльності у молодшому шкільному віці є подолання внутрішнього протиріччя між теоретичними формами мислення, що знаходяться у стадії формування, та наявними дитячими формами мислення. Визначено внутрішні деструктивні чинники, що впливають на становлення цієї діяльності. Виокремлено індивідуально-типологічні особливості дітей з різними типами включеності до учбової діяльності. Розроблено типологію становлення психологічної структури учбової діяльності у молодших школярів, які навчаються у класах розвивального навчання. Запропоновано основні напрямки корекційно-розвивальної роботи зі школярами у системі такого навчання.

Розглядається проблема формування мотивів вивчення англійської мови у студентському віці. Визначається зміст мотиваційного синдрому вивчення на основі таких критеріїв: дієвості мотиву, його відповідності провідній діяльності та віковим особливостям суб'єкта вивчення, зв'язку з позитивними емоційними переживаннями. Встановлюється оптимальна структура мотиваційної сфери студента з точки зору роботи над англійською мовою як профільним предметом, обгрунтовуються шляхи, механізми та способи формування мотивів вивчення студентів вищих навчальних закладів.

Висвітлено теоретико-методологічні передумови дослідження розвивальної функції навчання (РФН), історико-педагогічні детермінанти її дидактичної концепції (ДК). Розкрито психологічні основи ДК РФН, проблему співвідношення навчання та розвитку в сучасній психології. Визначено змістово-цільову складову РФН, базові характеристики її процесуальної складової.

Освещены теоретико-методологические предпосылки исследования развивающей функции обучения (РФО), историко-педагогические детерминанты её дидактической концепции (ДК). Раскрыты психологические основы ДК РФО, проблема соотношения обучения и развития в современной психологии. Определены содержательно-целевая составляющая РФО, базовые характеристики её процессуальной составляющей.

Узагальнено досвід наукового осмислення феномена активної комунікативної позиції особистості та виділено основні підходи його тлумачення з позицій філософської, психологічної та педагогічної наук. Представлено розроблені концептуальні положення формування активної комунікативної позиції учнів основної школи. Визначено та конкретизовано зміст, структурні компоненти, критеріальні та рівневі характеристики активної комунікативної позиції учнів. Обгрунтовано та вдосконалено сукупність дидактичних умов, які забезпечують результативність імітаційно-ігрового навчання в активізації комунікативної позиції учнів основної школи. Визначено методичні вимоги до імітаційно-ігрових форм і методів. Розроблено методику проведення занять з української літератури, побудованих на принципах комунікативної спрямованості та рольової взаємодії у системі відносин учитель - учні, методику проведення рольових і ділових ігор на основі вільного вибору завдань.

Проаналізовано педагогічні ідеї відомих учених - Л. Виготського, Д. Ельконіна, В. Давидова, Л. Занкова, які значну увагу приділяли питанням розвивального навчання. Виокремлено основні показники успішності реалізації розвивального навчання в початковій школі. Окреслено перспективи впровадження ідеї розвивального навчання в Україні.

Висвітлено сутність феномена людини як об'єкта теоретичних досліджень, розкрито теоретико-методологічні засади конструювання системи знань. Проаналізовано знання про людину як детермінанту розвитку ціннісних орієнтацій старшокласників. Обгрунтовано концепцію та дидактико-методичні аспекти формування системи знань про людину в учнів старшої школи. Описано етапи та динаміку розвитку освітньої діагностики досліджуваної проблеми. Показано, що саме в учнів старшої школи доцільно формувати систему знань про людину як єдине ціле. Кожний старшокласник вже має чималий досвід зі спогадами, сумнівами, страхами, оцінками, висновками, удачами та поразками, вирішеними та невирішеними проблемами. В цей період у свідомості учнів набувають значного сенсу процеси морально-духовної автономізації особистості, фізичного та морального вдосконалення, входження у світ суспільства, життєвого самовизначення, а також розгортається механізм інтеграції знань у цілісну особистісну картину світу. Психологічними особливостями цього віку є цілеспрямованість, інтелектуальна зрілість, виражена потреба у самопізнанні, саморозвитку, що зумовлює готовність старшокласників усвідомлювати цілісну людську проблематику, інтеріоризувати ціннісні аспекти знань про людину.

Розкрито процес інтегрально-гармонійного впливу на розвиток і саморозвиток особистості учня з позицій систематики технологічних задумів. Висвітлено теоретичні і методологічні засоби навчання і виховання, розвитку та саморозвитку. Увагу приділено пізнавальній, практичній і цілісній діяльності педагога. Обгрунтовано такі науково-теоретичні і практичні задуми, як оптимальне поєднання психолого-педагогічних можливостей педагогічної майстерності вчителя, творча єдність технологічних прийомів та їх вплив на вихованців, гармонійна узгодженість майстерних дій педколективу освітнього закладу в навчанні і вихованні учнів, світ краси майстерної дії вчителя в творенні психолого-педагогічних технологій, множина прийомів вивчення внутрішнього світу людини.

Розглянуто проблему можливості естетичного виховання на уроках з предметів неестетичного циклу. Проаналізовано основні шляхи та засоби естетичного виховання учнів у навчальному процесі, зокрема: виявлення та використання естетичних аспектів таких навчальних предметів як: математика, фізика, хімія, природознавство, фізична культура, трудове навчання; вдосконалення методики їх викладання; використання на уроках творів мистецтва. Виокремлено питання естетизації умов навчальної праці та естетичної завершеності результатів діяльності учнів. Наголошено, що діти повинні вміти красиво оформлювати усні відповіді, твори, креслення, малюнки тощо. Констатовано, що за умови правильної організації навчального процесу естетично-виховні аспекти виявляються на уроках з усіх предметів. Вони надають змогу формувати естетичні знання учнів, розвивати їхні естетичні почуття, смаки, ідеали, творчі здібності, тобто допомагають закладати фундамент загального естетичного розвитку і значно підвищують ефективність навчально-виховної роботи школи.

Рассмотрена проблема возможности эстетического воспитания на уроках предметов неэстетического цикла. Проанализированы основные пути и средства эстетического воспитания учащихся в учебном процессе, в частности: выявление и использование эстетических аспектов таких учебных предметов как: математика, физика, химия, естествознание, физическая культура, трудовое обучение; совершенствование методики их преподавания, использование на уроках произведений искусства. Выделены вопросы эстетизации условий учебной работы и эстетической завершенности результатов деятельности учащихся. Отмечено, что дети должны уметь красиво оформлять устные ответы, произведения, чертежи, рисунки и т. д. Констатировано, что при правильной организации учебного процесса эстетически-воспитательные аспекты проявляются на уроках по всем предметам. Они позволяют формировать эстетические знания учащихся, развивать их эстетические чувства, вкусы, идеалы, творческие способности, т. е. помогают закладывать фундамент общего эстетического развития и значительно повышают эффективность учебно-воспитательной работы школы.

In the article the question of aesthetic education of schoolchildren at the lessons of the subjects of unaesthetic cycle is considered. Basic ways and facilities of aesthetic education of pupils in the educational process are analyzed, in particular: revealing and use of aesthetic aspects of educational subjects; perfection of method of their teaching; use on the lessons of works of art; aestheticization of terms of educational lab our; aesthetic completeness of results of activity of pupils.

Висвітлено педагогічні умови функціонування розвиваючого навчально-виховного середовища початкової школи в загальноосвітніх навчальних закладах. Сформульовано сутність поняття "навчально-виховне середовище". Розглянуто й охарактеризовано типи навчально-виховних середовищ. Проаналізовано досвід функціонування розвиваючих навчально-виховних середовищ.

Розкрито погляди науковців на проблему розвивального навчання, викладені у педагогічній літературі. Проаналізовано роль емоційних елементів (відгуку, настрою, стимулу) у сучасній технології навчальної діяльності. Підкреслено зв'язок емоційного стимулу з інтересом до діяльності. Досліджено етапи розвитку інтересу (за В.Оніщуком). Розкрито мету, форми та ознаки розвивальних завдань. Наведено приклад розвивального завдання "Назви три предмети" (ігрова вправа). Проаналізовано виділення видів завдань (за М.Богдановичем та Б.Друзем). Викладено рекомендації щодо використання на уроках пізнавальних завдань розвивального характеру.

Розглянуто питання застосування системно-діяльнісного підходу в навчальній діяльності школярів. Розкрито теоретичний, методологічний та процесуальний аспекти означеної проблеми. Запропоновано технологію системно-діяльнісного підходу в розвивальній освіті, розроблену на підставі теорії навчальної діяльності Д. Б. Ельконіна - В. В. Давидова, яка забезпечує використання технології будь-яким учителем і передбачає мисленнєві операції учнів як правила пізнання. Зазначено, що технологія системно-діяльнісного підходу та перероблена інформація допомогли розробити концепцію нової методичної системи розвивального навчання. Виявлено сутність традиційного та розвивального навчання. Виділено основні взаємопов'язані блоки у розвивальному навчанні, пріоритетна позиція серед яких належить діяльності.

Наведено розроблений у контексті активізації науково-педагогічної ініціативи та творчості науково-педагогічний проект "Росток" (Проект), висвітлено його мету й основні завдання. Обговорено концепцію Проекту, що базується на принципах особистісного підходу, системності та екологізації освіти, єдності національного та загальнолюдського в освіті, пріоритету розвивального навчання та виховання, пріоритету творчої діяльності, додатковості й інтеграції. За допомогою аналізу наукової спадщини Л.С. Виготського та дослідників, праці яких складають основу теорії розвивального навчання, зроблено висновок, що розвивальне навчання є одним із важливих компонентів гуманізації освіти, а також її необхідною умовою. Розглянуто типові навчальні плани експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за Проектом.

Представлен разработанный в контексте активизации научно-педагогической инициативы и творчества научно-педагогический проект "Росток" (Проект), освещены его цель и основные задачи. Обсуждена концепция Проекта, основанного на принципах личностного подхода, системности и экологизации образования, единства национального и общечеловеческого в образовании, приоритета развивающего обучения и воспитания, приоритета творческой деятельности, интеграции. С помощью анализа научного наследия Л.С. Выготского и других исследователей, труды которых составляют основу теории развивающего обучения, сделан вывод, что развивающее обучение является одним из важнейших компонентов гуманизации образования, а также ее необходимым условием. Рассмотрены типовые учебные планы экспериментальных общеобразовательных учебных заведений, работающих по Проекту.

It is shown developed in the context of enhancing the scientific and educational initiatives and creativity of scientific and educational project "Rostok" (Draft), highlights its purpose and main objectives. Debated project concept based on the principles of personal approach, the systematic integration of environmental education, national unity and universal education, the priority of developing training and education, the priority of creative activity, integration. Through analysis of the scientific heritage of L. Vygotsky and other researchers, whose work form the basis of the theory of developmental education, concluded that developmental education is a critical component of the humanization of education, as well as its prerequisite. Review the model curriculum pilot secondary schools, working on the Project.

Висвітлено стадії мислення в теоріях Ж. Піаже та Г. Ейпштейна. Встановлено, що для одержання бажаних результатів необхідне конструювання змісту і навчальної діяльності, які відповідали б можливостям дітей у міру того, як змінюються їх пізнавальні можливості. Виявлено відмінності розвитку хлопчиків та дівчаток. Досліджено особливості мислення лівої та правої півкуль головного мозку. Виділено специфічні типи вищої нервової діяльності: художній, мислячий, середній. З'ясовано, що в динаміці навчання у залежності від профілю функціонування асиметрії мозку з різною швидкістю формується домінування однієї із двох півкуль, що стає можливим за подавлення конкурентного домінування симетричного пункту другої півкулі в результаті навчання. Аргументовано, що особистість людини характеризує цілісне мислення, в якому поєднуються елементи раціонально-логічного та інтуїтивно-образного типів мислення, породжені специфікою функціонування півкуль головного мозку.

Освещены стадии мышления в теориях Ж. Пиаже и Г. Эйпштейна. Установлено, что для получения желаемых результатов необходимо конструирование содержания и учебной деятельности, которые отвечали бы возможностям детей по мере того, как изменяются их познавательные возможности. Определены отличия в развитии мальчиков и девочек. Исследованы особенности мышления левого и правого полушария головного мозга. Выделены специфические типы высшей нервной деятельности: художественный, мыслящий и средний. Доказано, что в динамике обучения в зависимости от профиля функционирования асимметрии мозга с разной скоростью формируется доминирование одного из двух полушарий, что становится возможным при подавлении симметрического пункта другого полушария в результате обучения. Аргументировано, что личность человека характеризирует целостное мышление, которое объединяет в себе элементы рационально-логического и интуитивно-образного типов мышления, вызванные спецификой функционирования полушарий головного мозга.

Розглянуто проблему теоретичного обгрунтування взаємозалежності між ефективністю процесу формування творчого мислення старшокласників і способом здійснення цього процесу - рольовою грою у розвивальному навчанні.

Рассмотрена проблема теоретического обоснования взаимозависимости между эффективностью процесса формирования творческого мышления старшеклассников и способом совершения этого процесса - ролевой игрой в развивающем обучении.

Розглянуто застосування на уроках хімії для одержання високого навчального результату модульно-розвивального навчання, актуальність якого полягає в тому, що це навчання дозволяє переглянути підходи до освітніх цілей, цілеспрямовано оновити зміст навчання, свідомо вибрати відповідно до змісту освіти технології, методики, засоби навчання й кардинально змінити підходи до оцінювання результатів навчання. Доведено високу ефективність інтегрованої контрольно-тестової системи, призначеної для проведення тестування учнів з метою виявлення рівня їх знань. Увагу приділено опорно-інформаційним схемам, які є одним з різновидів дійового схематичного уточнення. Акцентовано увагу на інноваційно-трансформаційному підході до вивчення нового матеріалу як одного з формувальних факторів компетентнісної моделі особистості. Вміщено індивідуальну програму для вивчення нового матеріалу та приклад семінарського заняття для VII класу.

Рассмотрено применение на уроках химии для получения высокого учебного результата модульно-развивающего обучения, актуальность которого заключается в том, что это обучение позволяет пересмотреть подходы к образовательным целям, целенаправленно обновить содержание обучения, сознательно выбрать соответственно содержанию образования технологии, методики, средства обучения и кардинально изменить подходы к оценке результатов обучения. Доказана высокая эффективность интегрированной контрольно-тестовой системы, предназначенной для проведения тестирования учащихся с целью определения уровня их знаний. Внимание уделено опорно-информационным схемам, которые являются одной из разновидностей действенного схематического уточнения. Акцентировано внимание на инновационно-трансформационном подходе к изучению нового материала как одного из формирующих факторов компетентной модели личности. Помещены индивидуальная программа для изучения нового материала и пример семинарского занятия для VII класса.

An application for chemistry lessons for high school results module-development education, the relevance of which lies in the fact that this training allows you to review the approaches to educational goals specifically update the content of courses, respectively consciously choose the content of education technology, methods, teaching resources and radically change approaches to assessing learning outcomes. The high efficiency of the integrated control and test system for testing students to determine their level of knowledge. Much attention is paid to supporting and information schemes, which are a form of effective schematic clarification. The attention to innovative and transformational approach to the study of new material as one of the formative factors of competent model of personality. Abstract contains an individual program for learning new material and an example of seminars for VII class.

Розкрито сутність системи розвивального навчання Д. Б. Ельконіна - В. В. Давидова, зокрема її завдання, мету, головні мотиви навчання, роль вчителя у цьому процесі, метод роботи на уроці. Зазначено, що система розвивального навчання Д. Б. Ельконіна - В. В. Давидова - це інноваційна педагогічна технологія випереджувального психологічного та інтелектуального розвитку особистості дитини, що передбачає зовсім іншу, відмінну від прийнятої, педагогічну діяльність, основа якої - проектування умов (ситуацій) для самостійних дій учня, для його розвитку. Наголошено, що система дає можливість формувати, розвивати інтерес, логічне, абстрактне, образне, критичне мислення, зорову, слухову пам'ять, увагу. Висловлено надію, що за умови цілеспрямованої роботи адміністрації школи з педагогічним колективом, уведення системи розвивального навчання в середню та старші ланки , можна буде розробити цілісну модель школи розвитку - школи для майбутнього.

Наголошено на значенні використання креативних методів під час проведення уроків української мови та літератури в ЗНЗ, описано форми, методи, ефективність яких апробована на уроках словесності. Охарактеризовано прийоми "Думка-речення", відкриття через портрет, прийоми, що розкривають поняття чи героїв через художні деталі, колористику, прийом "Якби ти був кінорежисером". Особливу увагу приділено схемам-опорам з проблемним питанням. Запропоновано такий алгоритм даної пошукової творчої роботи: проблемне запитання - пошук ключових деталей - аналіз даних - формулювання гіпотези - її дослідження - синтез думок - формулювання висновків.

Визначено вимоги до технології навчання. Розроблено модель особистісно розвивального навчання застосування завдань з хімії для створення теоретичних засад, організації та проведення навчального процесу. Розкрито складові педагогічної технології: мотиваційно-змістову; процесуальну (операційну). Значну увагу приділено управлінській складовій технології навчання, яка дозволяє створити умови замкнутого (циклічного) управління.

Определены требования к технологии обучения школьников. Разработана модель личностно развивающего обучения применения задач по химии для создания теоретических основ, организации и проведения учебного процесса. Раскрыты составляющие педагогической технологии: мотивационно-содержательная, процесуальная (операционная). Большое внимание уделено управленческой составляющей обучения, создающей условия замкнутого (циклического) управления.