Проведено філософсько-соціологічне дослідження проблем інженерної діяльності. Розкрито соціально-гуманістичний зміст проблеми. Здійснено теоретичне обгрунтування її внутрішнього зв'язку з соціально-філософською проблематикою людини, суспільства, природи і виробництва як процесу і результату історичного розвитку, розкрита сутність, структура і соціальні функції інженерної діяльності. Визначені фактори, що впливають на зміну змісту і характеру соціальних функцій інженерної діяльності в умовах сучасного етапу НТП. Обгрунтовані принципи універсальності інженерної діяльності, розкриті шляхи перенесення методології технічних наук та інженерної діяльності в суспільну практику. Визначені критерії прогресивності інженерної діяльності, обгрунтовані об'єктивні джерела гуманізації і гуманітаризації інженерної освіти.

Викладено погляди на філософське узагальнення проблем впливу інтелектуальної діяльності на соціальні перетворення в житті суспільства та держави. Розглянуто пропозиції щодо створення умов для піднесення рівня інтелекту нації, напрями розвитку науково-технічної інформації як основи передачі досвіду і знань, і одного з важливих етапів науково-технічного прогресу.

Описано схему первинної формалізації слабкоструктурованої інформації на прикладі задачі причинно-наслідкового прогнозування розвитку науки та техніки.

Висвітлено питання соціально-філософського дослідження взаємодії людини та суспільства, тип якої визначено як інформаційну цивілізацію, її зміст та співвідношення з іншими поняттями у системі філософських категорій. Розглянуто методологічний аспект дослідження генезису інформаційної форми зв'язку у соціальному світі. Осмислено специфіку взаємодії людини та суспільства на сучасному етапі переходу до нового способу відтворення соціальності людини. Проаналізовано детермінанти переходу до інформаційної фази розвитку і механізм взаємодії людини та суспільства у процесі становлення соціального організму країни, функціонування якого базується на соціальному метаболізмі переважно інформаційного характеру. Вирішальна роль у становленні нового типу цивілізації належить особистості, розвиток сутнісних сил якої перетворюється на її нагальну потребу, обумовлюючи тим самим трансформації у способі організації соціального життя, де на першому місці знаходиться духовне виробництво як спосіб задоволення духовних потреб людини. Поширення даних тенденцій в Україні зустрічає певні перешкоди, пов'язані з перехідним характером сучасного стану українського суспільства. Висвітлено основні напрямки оптимізації становлення соціального організму країни з урахуванням особливостей її історичного розвитку, менталітету українців та їх домінуючих цінностей.

Викладено погляди німецького філософа Ганса Йонаса на нову етику принципу відповідальності, нагальна потреба в якій зумовлена глобальним характером сучасної науково-технічної цивілізації. Розглянуто етику онтології, в якій поєднано імператив збереження буття людини з імперативом збереження буття природи. На противагу формальній етиці норм розбудовано матеріальну етику цінностей, яка на основі "евристики страху" та концепту "переваги негативних прогнозів над позитивними" має запобігати такій активності людини, що за своїми глобальними наслідками була б згубною для людини та природного довкілля.

Простежено генезис інформаційної цивілізації. На підставі соціально-філософського аналізу розглянуто цивілізацію як тип зв'язку між людиною та суспільством. Проаналізовано особливості морфології інформаційного суспільства, описано механізм формування його інфраструктури. Розглянуто інформаційну структуру та механізм взаємодії об'єктивної та суб'єктивної складових у процесі розвитку нової форми відтворення соціальності людини.

Прослежен генезис информационной цивилизации. На основе социально-философского анализа рассмотрена цивилизация как тип связи между человеком и обществом. Проанализированы особенности морфологии информационного общества, описан механизм формирования его инфраструктуры. Рассмотрена информационная структура и механизм взаимодействия объективной и субъективной составляющих в процессе развития новой формы воссоздания социальности человека.

Розроблено концепцію розвитку віртуального феномену та його поширення на усі сфери життя за умов інформаційно-комп'ютерної революції та наступу інформаційної цивілізації. Розкрито механізми, форми, наслідки даного процесу на глобальному та індивідуальному рівні. Зроблено історико-філософський та методологічний аналіз процесів віртуалізації через лінгвосемантичний, онтологічний, аксіологічний та гносеологічний аспекти. Доведено, що перехід інформаційної цивілізації на віртуальний рівень є домінантною тенденцією розвитку людства. Зроблено висновок, що феномен віртуалізації є технічною апеляцією до природних властивостей людини - волі, віри, уявлення. Встановлено, що за умов розгортання інформаційної цивілізації віртуалізація усіх сфер буття стає глобальною цінністю та товаром. Акцентовано увагу на проблемі людини у віртуальній реальності та її відчуженні за умов віртуального простору.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*18:ж

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*18:ж

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*18:ж

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Осмислено категорію знання у світоглядно-методологічному ракурсі як важливого ресурсу на етапі постіндустріальної трансформації суспільства. Простежено динаміку якісної зміни ролі знання в нинішніх інноваційних моделях соціально-економічного розвитку, чинники та складові інтелектуального потенціалу суспільства та засоби реалізації означеного потенціалу, розкрито суть, особливості вияву та дії нових форм і механізмів використання знання у процесі соціальних трансформацій. Проаналізовано різні види та рівні інформаційних технологій, умови та засоби їх дійового застосування. Конкретизовано зміст понять інтелектуалізації та інформатизації суспільства, розглянуто світоглядно-методологічні засади подальшого вдосконалення національних і локальних програм інформатизації як форм безпосередньої участі знання у житті суспільства та його розвитку.

Досліджено передумови виникнення та критерії відтворення людини-маси за умов техногенної цивілізації, їх зв'язок з фундаментальними феноменами даного типу цивілізації. Розкрито суть і механізми деструктивного впливу дегуманізованого техногенного середовища існування на людину, за допомогою якого відбувається масове відтворення та поширення регресивної структури особистості людини, яка в межах техногенного суспільства перетворюється на домінуючий тип організації особистості. Обгрунтовано твердження, що за умов техногенної цивілізації регресивні тенденції розвитку особистості обумовлюються всебічним наступом на людську сутність, інстинктивну природу людини, який є цілеспрямованим процесом всього пануючого техногенного порядку існування суспільства, соціально-економічна система якого базується на експлуатації всебічного відчуження буття людини. Доведено, що відтворення регресивної структури особистості як головної умови увіковічування є не побічний ефект розвитку техногенної цивілізації, а необхідна і найважливіша умова її подальшого існування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*18:Ж

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив інтенсивного розвитку інформаційних технологій на економічні та культурні зміни в сучасному суспільстві. Показано вплив інформатизації на формування молодіжної культури, реклами, електронного зв'язку та гнучкого графіку роботи. Проаналізовано наслідки технологізації виробництва, зокрема прискорене сприйняття часу та психологічні зміни суспільної свідомості. Доведено, що повільний плин часу стає розкішшю та дефіцитом, людина втрачає свободу від інформації і все більше стає заручницею моменту.

Исследовано влияние интенсивного развития информационных технологий на экономические и культурные преобразования в современном обществе. Показано влияние информатизации на формирование молодежной культуры, рекламы, электронной связи и гибкого рабочего графика. Проанализированы последствия технологизации производства, в частности ускоренное восприятие времени и психологические изменения в общественном сознании. Доказано, что плавное течение времени становится роскошью и дефицитом, человек теряет свободу от информации и все больше зависит от настоящего момента.

Визначено основні соціокультурні підходи щодо дослідження онтології техніки у соціокультурному контексті. Розглянуто особливості сучасного етапу взаємозв'язку техніки та соціуму. Проаналізовано основні тенденції становлення сучасного онтологічного технічного простору. Висвітлено засоби та шляхи впливу техніки на становлення соціального типу характеру. Розкрито значення відношень, сформованих у сфері технічного простору, для перспектив розвитку людського суспільства.

Проаналізовано природу, становлення і функціонування глобального соціального порядку постіндустріалізму. Висвітлено постіндустріальні засади глобального соціального порядку. Виявлено вплив науково-технологічних трансформацій, пов'язаних з переходом на постіндустріальний шлях розвитку, зокрема наукової раціональності та процесу інформатизації, на формування рис сучасного соціального порядку, визначено роль глобалізації у процесі його становлення, з'ясовано особливості постіндустріальної трансформації капіталізму. Обгрунтовано значення корпоративної організації у становленні та функціонуванні глобального соціального порядку постіндустріалізму, запропоновано шляхи його гармонізації. Проаналізовано природу, джерела та наслідки глобальної соціальної нерівності та напруження. Визначено соціальний зміст глобалізації владних відносин як чинника становлення та функціонування глобального соціального порядку постіндустріалізму.

Осмислено проблему формування термінологічного апарату в дискурсі інформаційного суспільства (ІС). Поняття "ІС" визначено як один із ключових моментів дослідження сучасного етапу історії людського суспільства. Узагальнено існуючі підходи до трактування поняття "ІС", доведено, що під цим розуміється, по-перше, суспільство нового типу, яке формується в результаті глобальної соціальної інформаційної революції, та, по-друге, суспільство знання, в якому інформація, доступ до інформації і уміння з нею працювати, виступають найважливішим соціальним та економічним ресурсом.

Визначено імперативні засади життєдіяльності людини як сукупності світоглядно-регулятивних принципів та показано можливості їх використання для ліквідації суперечностей техногенного суспільства на його постіндустріальному етапі розвитку. Доведено, що екологічний імператив є базовим принципом етики виживання людства та систематизуючим для інших імперативів суспільного розвитку. Сформульовано зміст імперативу економічної збалансованості як необхідної умови практичної реалізації екологічного імперативу. Розкрито зміст імперативу незаангажованості науки, який розкривається в деполітизації наукової сфери, а також визнанні принципу наукової альтернативи. Обгрунтовано значення імперативу толерантності як необхідного принципу подолання інертності та стереотипності мислення, культивування неупередженого ставлення до "інакших" індивідуальних проектів буття. Встановлено значення імперативності дії "етнічного" як позитивно-консервативного чинника культурного поступу за умов технократизму як певної сукупності світоглядно-ціннісних настанов. Визначено, що імператив рівноцінності культур є регулятивним принципом толерантного цивілізаційного співбуття, умовою підтримки гетероетнічної природи людства.

Проаналізовано у соціально-філософському аспекті національні моделі розвитку інформаційного суспільства (ІС). Зазначено, що кожна країна йде до ІС власним шляхом, який визначають певні наявні політичні, соціально-економічні та культурні умови. У цьому випадку приклад провідних держав доводить, що успіх розвитку ІС залежить від плідної взаємодії держави (зокрема, комплексної державної інформаційної політики), бізнесу та суспільства.

Із використанням соціально-філософської рефлексії розкрито закономірності впливу інформаційного соціуму на формування особистості воїна-професіонала (ВП). Встановлено, що реальний інформаційний простір не існує поза перцептивними процесами та функціональними станами психіки споживачів інформації, і в цьому контексті він підпорядковується законам реляційності. Обгрунтовано, що в розвиненому інформаційному суспільстві все більший вплив на свідомість особистості та її комунікативну поведінку здійснюють різноманітні семіотичні моделі та коди. Виявлено пряму залежність успішності формування духовності та соціальної відповідальності (СВ) від ефективності використання в цьому процесі різноманітних інстанцій соціальної відповідальності ВП. Запропоновано впровадження цілеспрямованого, системного підходу до формування духовності та СВ особистості ВП на підставі запропонованих закономірностей.