Викладено погляди на філософське узагальнення проблем впливу інтелектуальної діяльності на соціальні перетворення в житті суспільства та держави. Розглянуто пропозиції щодо створення умов для піднесення рівня інтелекту нації, напрями розвитку науково-технічної інформації як основи передачі досвіду і знань, і одного з важливих етапів науково-технічного прогресу.

Викладено погляди німецького філософа Ганса Йонаса на нову етику принципу відповідальності, нагальна потреба в якій зумовлена глобальним характером сучасної науково-технічної цивілізації. Розглянуто етику онтології, в якій поєднано імператив збереження буття людини з імперативом збереження буття природи. На противагу формальній етиці норм розбудовано матеріальну етику цінностей, яка на основі "евристики страху" та концепту "переваги негативних прогнозів над позитивними" має запобігати такій активності людини, що за своїми глобальними наслідками була б згубною для людини та природного довкілля.

Досліджено вплив інтенсивного розвитку інформаційних технологій на економічні та культурні зміни в сучасному суспільстві. Показано вплив інформатизації на формування молодіжної культури, реклами, електронного зв'язку та гнучкого графіку роботи. Проаналізовано наслідки технологізації виробництва, зокрема прискорене сприйняття часу та психологічні зміни суспільної свідомості. Доведено, що повільний плин часу стає розкішшю та дефіцитом, людина втрачає свободу від інформації і все більше стає заручницею моменту.

Исследовано влияние интенсивного развития информационных технологий на экономические и культурные преобразования в современном обществе. Показано влияние информатизации на формирование молодежной культуры, рекламы, электронной связи и гибкого рабочего графика. Проанализированы последствия технологизации производства, в частности ускоренное восприятие времени и психологические изменения в общественном сознании. Доказано, что плавное течение времени становится роскошью и дефицитом, человек теряет свободу от информации и все больше зависит от настоящего момента.

Простежено генезис інформаційної цивілізації. На підставі соціально-філософського аналізу розглянуто цивілізацію як тип зв'язку між людиною та суспільством. Проаналізовано особливості морфології інформаційного суспільства, описано механізм формування його інфраструктури. Розглянуто інформаційну структуру та механізм взаємодії об'єктивної та суб'єктивної складових у процесі розвитку нової форми відтворення соціальності людини.

Прослежен генезис информационной цивилизации. На основе социально-философского анализа рассмотрена цивилизация как тип связи между человеком и обществом. Проанализированы особенности морфологии информационного общества, описан механизм формирования его инфраструктуры. Рассмотрена информационная структура и механизм взаимодействия объективной и субъективной составляющих в процессе развития новой формы воссоздания социальности человека.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*18:Ж

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*18:ж

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*18:ж

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*18:ж

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*328.933 + Ю6*18:Ж

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано теоретичні концепції інформаційного розвитку, здійснено компаративний аналіз практичних моделей переходу до інформаційного суспільства (ІС) у розвинутих країнах світу. Розкрито структурні засади ІС. Висвітлено особливості політико-правової, економічної та соціокультурної сфер ІС. Проаналізовано особливості розвитку ІС у сучасній Україні, визначено позитивні та негативні чинники його становлення. Наведено основні напрямки оптимізації інформаційного розвитку української держави.

Предложены теоретические концепции информационного развития, осуществлен компаративный анализ практических моделей перехода к информационному обществу (ИО) в развитых странах мира. Раскрыты структурные основы ИО. Освещены особенности политико-правовой, экономической и социокультурной сфер ИО. Проанализированы особенности развития ИО в современной Украине, определены позитивные и негативные факторы его становления. Приведены основные направления оптимизации информационного развития украинского государства.

Висвітлено основні положення системно-інформаційної теорії дільності та методології розвитку. Наведено оцінку сучасного стану світового співтовариства. Охарактеризовано трансформаційні напрямки постіндустріального розвитку. Викладено підходи щодо визначення ролі й місця інформаційного ресурсу в соціально-економічних процесах. Розглянуто механізми та закономірності його функціонування в інтелектуальних і суспільно-трудових системах, а також в історичних процесах цивілізаційного поступу.

Освещены основные положения системно-информационной теории деятельности и методологии развития. Приведена оценка современного состояния мирового сообщества. Охарактеризованы трансформационные направления постиндустриального развития. Рассмотрены подходы к определению роли и места информационного ресурса в социально-экономических процессах. Установлены механизмы и закономерности его функционирования в интеллектуальных и общественно-трудовых системах, а также в исторических процессах цивилизационного развития.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*18:Ж

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто концепції інформаційного суспільства, напрацьовані зарубіжними вченими протягом останньої чверті XX - початку XXI ст. Показана еволюція уявлень щодо можливостей і реальних виявів впливу інформаційно-комунікативних технологій на соціум, зокрема, нові взаємовідносини в усіх сферах суспільного життя, нові значення свободи, влади, ідентифікації особистості. Визначено спільні позиції концепцій глобалізації, інформаційного суспільства та теорії самоорганізації соціуму. Увагу приділено розробці методологічних і теоретичних засад історико-філософського аналізу комплексу проблем, породжених феноменом глобалізації.

Рассмотрены концепции информационного общества, наработанные зарубежными учеными на протяжении последней четверти XX - в начале XXI вв. Показана эволюция представлений, касающихся возможностей и реальных проявлений влияния информационно-коммуникативных технологий на социум, в частности, новые взаимоотношения во всех сферах общественной жизни, новые значения свободы, власти, идентификации личности. Определены общие позиции концепций глобализации, информационного общества и теории самоорганизации социума. Уделено внимание разработке методологических и теоретических основ историко-философского анализа комплекса проблем, порожденных феноменом глобализации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч62 + Ю6*18:Ж

Рубрики:

Засоби масової інформації (ЗМІ): преса, радіомовлення, телебачення

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано перспективи розвитку інформаційного суспільства в Україні. Визначено соціокультурні передумови та специфіку становлення адекватної парадигми освіти інформаційного суспільства. Розглянуто питання гуманізації та комп'ютеризації мовної освіти у сфері навчання іноземних мов у контексті прогресивного розвитку суспільства. Висвітлено інформаційно-телекомунікаційні технології як об'єктивне явище сучасного етапу культури.

Проанализированы перспективы развития информационного общества в Украине. Определены социокультурные предпосылки и специфика становления адекватной парадигмы образования информационного общества. Рассмотрены вопросы гуманизации и компьютеризации языкового образования в сфере обучения иностранных языков в контексте прогрессивного развития общества. Освещены информационно-телекоммуникационные технологии как объективное явление современного этапа культуры.

Описано схему первинної формалізації слабкоструктурованої інформації на прикладі задачі причинно-наслідкового прогнозування розвитку науки та техніки.

Проаналізовано у соціально-філософському аспекті національні моделі розвитку інформаційного суспільства (ІС). Зазначено, що кожна країна йде до ІС власним шляхом, який визначають певні наявні політичні, соціально-економічні та культурні умови. У цьому випадку приклад провідних держав доводить, що успіх розвитку ІС залежить від плідної взаємодії держави (зокрема, комплексної державної інформаційної політики), бізнесу та суспільства.

Із використанням соціально-філософської рефлексії розкрито закономірності впливу інформаційного соціуму на формування особистості воїна-професіонала (ВП). Встановлено, що реальний інформаційний простір не існує поза перцептивними процесами та функціональними станами психіки споживачів інформації, і в цьому контексті він підпорядковується законам реляційності. Обгрунтовано, що в розвиненому інформаційному суспільстві все більший вплив на свідомість особистості та її комунікативну поведінку здійснюють різноманітні семіотичні моделі та коди. Виявлено пряму залежність успішності формування духовності та соціальної відповідальності (СВ) від ефективності використання в цьому процесі різноманітних інстанцій соціальної відповідальності ВП. Запропоновано впровадження цілеспрямованого, системного підходу до формування духовності та СВ особистості ВП на підставі запропонованих закономірностей.

На підставі аналізу таких проблем сучасності як перспектива екологічного колапсу, наукократизм, деструкція людської особистості та розчинення етнічної складової культури в універсальності технічного, визначено імперативи людської життєдіяльності, реалізація яких, на думку авторів, допомогла б уникнути подальшого поширення вказаних небезпек.

Осмислено проблему формування термінологічного апарату в дискурсі інформаційного суспільства (ІС). Поняття "ІС" визначено як один із ключових моментів дослідження сучасного етапу історії людського суспільства. Узагальнено існуючі підходи до трактування поняття "ІС", доведено, що під цим розуміється, по-перше, суспільство нового типу, яке формується в результаті глобальної соціальної інформаційної революції, та, по-друге, суспільство знання, в якому інформація, доступ до інформації і уміння з нею працювати, виступають найважливішим соціальним та економічним ресурсом.