Освещены методологические и теоретические основания нового видения общественно-исторического процесса. Рассмотрены взаимосвязь логики и энергии истории, человеческий субстрат социально-экономических отношений, индивидуативный и социативный способы материально-производственной жизнедеятельности людей. Проанализированы новые аспекты марксистской теории, в частности, раскрыта сущность органического строения капитала. Определена роль капитализма в современной концептуальной картине общественно-исторического процесса, установлены причины возникновения, особенности проявления и последствия таких явлений, как глобализм, антиглобализм и альтерглобализм. Приведена характеристика социализма как дивергенции и самоотрицания капитализма. Исследованы модели и реалии "постсоциалистического" общества, проанализирован опыт трансформационных попыток в украинской экономике. Охарактеризовано современное социально-экономическое состояние Украины, рассмотрены метаморфозы рыночной политики, процессы "реформирования" собственности и развития предпринимательства, описана социально-классовая структура общества.

Запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає в cиcтeмнoмy, комплексному дослідженні генези капіталізму у положеннях представників "німецької історичної школи". Теоретичні та методологічні положення "німецької історичної школи", її концепції розширюють знання про характер і роль чинників, які сприяли появі капіталізму. Перегляд і переосмислення ідей представників "школи" на Генезу капіталізму, а також теорії про розвиток капіталізму в Німеччині, відмінні від марксистських авторів, є важливим внеском в історичну науку, її творчим розвитком та збагаченням.

Викладено концептуально нову (мотиваційно-діалектичну) методологію ефективного державотворення та трансформації капіталізму в нове суспільство, що грунтується на природній меті, мотиваційному механізмі людей і діалектичних законах. Розглянуто діалектичну закономірність виникнення демократії та її визначальну роль у розвитку капіталізму і людства в цілому. Наведено механізми і способи забезпечення справжньої демократії та ефективної влади в країні. Подано концептуально нову систему оцінювання ефективності держави за рівнем умов для досягнення громадянами своєї природної мети.

Шляхом історико-філософського дослідження визначено ретенції (ретроспективи) та протенції (перспективи) вчення щодо "азійського способу виробництва" та "цивілізації". Доведено концептуальний ізоморфізм їх конотацій, наявність спільних елементів змісту, взаємне співвідношення як частини цілого. Цивілізаційну теорію розглянуто і як певне уточнення та доповнення європоцентричної формаційної концепції, де азійський спосіб виробництва позначив специфіку розвитку неєвропейських цивілізацій. Показано особливості сучасної деконструкції формаційного та цивілізаційного схематичних конструктів історії, які становлять концептуальне підгрунтя для розробки нового методологічного підходу до розуміння суспільного розвитку. Визначено їх футурологічне значення, що виявляється у своєрідному передбаченні К. Марксом і А. Тойнбі сучасних процесів глобалізації. Показано доцільність уживання концептів "азійський спосіб виробництва" та "цивілізація" під час вивчення особливостей української історії.