2. |
Давиденко Е. М. Поліваріантний підхід конструювання історичного процесу : автореф. дис. ... канд. філософ. наук : 09.00.03 / Е. М. Давиденко; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2010. - 20 c. - укp.Досліджено дефініцію понять "об'єктивне", "суб'єктивне", "можливість", "дійсність", "варіант", "альтернатива", а також сутність та особливості прояву поліваріантності історичного процесу. Розглянуто альтернативність історичного процесу, суб'єктивність вибору цілей, шляхи та методи діяльності. Запропоновано новий, варіативно-моделювальний підхід щодо розуміння історичного процесу. Визначено основні темпоральні характеристики історії. Розкрито роль контрфактичних моделей як ефективних засобів дослідження альтернативних ситуацій. Обгрунтовано легітимність її інтерпретації з погляду лнової», наративної філософії, у контексті якої історичний наратив розшифровується як специфічна знакова та смислова реальність. Проведено дослідження ролі поліваріантності історії в її кризові періоди. Скачати повний текст Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*327.4 + Т010.4
Рубрики:
Шифр НБУВ: РА376453 Пошук видання у каталогах НБУВ
|
3. |
Boreiko Yu. G. Event as a transformation of everyday life modus of social being = Подія як трансформація повсякденного модусу соціального буття / Yu. G. Boreiko // Антропол. виміри філос. дослідж. : зб. наук. пр. - 2018. - Вип. 14. - С. 42-49. - Бібліогр.: 47 назв. - англ.Мета дослідження - з'ясування взаємозалежності події як фактора перетворень в усталених сферах життя людини і повсякденності як способу існування соціального буття, що охоплює різноманітні види людської діяльності. Теоретичний базис дослідження грунтується на розумінні повсякденності як форми соціальної дійсності, складного і багатовимірного об'єкта, який постійно розвивається, включає нові форми реальності, зазнає впливу різноманітних соціальних змін. Основна функція повсякденності полягає у виживанні індивіда і суспільства, тому у повсякденному житті домінантну роль відіграють стабільні основи буття людини. Своєю чергою подія виступає способом існування буття, має сингулярний характер, індивідуальне вираження, виявляє елементи, котрі не вписуються у звичні рамки повсякденного життя. Наукова новизна отриманих результатів полягає в осмисленні події як протиставлення світу явищ позадосвідному світу буття, неочікуваної новації, яка зумовлює появу незвичних для повсякденності порядків і структур. Подія не є тотожною емпіричній фактичності, не відповідає звичному розумінню явищ і процесів, призводить до розриву з повсякденністю, оскільки спричиняє значні зміни у житті людини на індивідуальному та суспільному рівнях. Неочікувана зміна повсякденного життя, яка спричинена подією, постає для індивіда травматичним зіткненням з іншим виміром буття, в результаті чого можуть відкриваються нові смисли. Висновки: на тлі повсякденності, яка має здатність перебувати у різних станах, функціонувати у різноманітних відносинах, виявлятися в численних структурах, перетинах і зв'язках, подія передбачає перспективу появи нової дійсності, котра суперечить попереднім уявленням. З екзистенційної точки зору подія завжди є перериванням повсякденності як, наприклад, любов або релігійне навернення. Масштабна подія спричиняє потрясіння, які стосуються більшості або всіх індивідів та спільнот, котрі використовують численні способи реакції на подію - інтерпретацію, відбір, прославляння, замовчування, коригування оцінок, явищ, фактів, відзначення свят, здійснення ритуалів, які періодично повторюються. Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*327.4
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж74194 Пошук видання у каталогах НБУВ
|