Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*63

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж70616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано еволюцію природи і суспільства як взаємно зумовленої зміни систем. Здійснено спробу методологічного аналізу через синергетичний принцип. На підставі дослідження необхідності коеволюції природи і суспільства зроблено висновок про синтез знань сумісності різноманітних рівнів коеволюції та уявлень про коеволюційні процеси, що знаходять місце в науці, а також у художній творчості, релігії та міфології.

Освещены проблемы взаимодействия природы и общества в начале ХХІ ст., проанализированы внутренний мир человека, изменения мировоззрения и психологии людей в зависимости от уровня их культуры по отношению к фауне, истоки стереотипов сознания, функционирующие во взаимоотношениях и взаимозависимостях человека с миром животных.

На підставі аналізу філософсько-світоглядних та етно-ментальних характеристик українців розглянуто питання дослідження українського менталітету та національного характеру. Виявлено основні тенденції, що визначають сьогодні та визначатимуть у майбутньому долю країни. Висвітлено екологічну політику у контексті національних пріоритетів сучасної України. Особливу увагу приділено еволюції екологічних поглядів українців у другій половині ХХ ст. крізь призму творчості І.Драча.

Охарактеризованы учения 45 философов из США, Канады, Норвегии, Австралии, Финляндии, Индии, Италии, Польши, Германии и Великобритании, России и Украины периода VI в. до н.э. - начало XXI в. н.э. о назначении дикой природы и необходимости охраны природы. Приведен анализ работ современного американского природоведа и культуролога, альпиниста, знатока религий и мифологий Эдвина Бернбаума, автора книги "Священные горы мира". Особое внимание уделено философии святого Франциска Ассизского (1182 - 1226 гг.), котрый являлся основателем Францисканского ордена монахов римско-католитической церкви. Он одним из первых не только в христианстве, но и западной культурной традиции стал ратовать о духовном равноправии с природой, проповедывать любовь и сострадание ко всему живому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю702.24 + Ю6*63

Рубрики:

Справедливість

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто феномен екологічної свідомості у широкому діапазоні його теоретичних і практичних виявів, а також особливості його генези та формування. Розкрито суть понять "дійсного" та "належного" в системі екологічної освіти та виховання, проаналізовано недоліки даної системи. Висвітлено еволюцію форм інтеграції природничо-наукового та соціогуманітарного знання у формуванні екологічної свідомості.

Рассмотрены феномен екологического сознания в широком диапазоне его теоретических и практических проявлений, а также особенности его генеиса и формирования. Раскрыто содержание понятий "действительного" и "надлежащего" в системе экологического образования и воспитания, проанализированы недостатки данной системы. Освещена эволюция форм интеграции естественно-научного и социогуманитарного знания в формировании экологического сознания.

Показано, что составной частью ноосферы (геологической оболочки Земли, охваченной человеческой деятельностью) выступает неорганическая природа. Выполнен анализ одного из важнейших уровней неорганической природы - минералов. На большом фактическом материале раскрыты взаимосвязи и влияние минералов на человеческую судьбу, раскрыта тайна живого минерала, показана их роль в исцелении людей и питании, а также значимость минералов в качестве украшений, фетишей и в совершении ритуальных обрядов. Освещена их роль в становлении мировоззрения человека. Определены причины предрассудков и предубеждений, порождаемых минералами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю700.871 + Ю6*63

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано концепцію формування екологічної свідомості, розробленої на засадах філософії голізму. Висвітлено питання відповідальності за природу, взаємодії спільноти людей і природного спільносвіту. Розглянуто основні ідеї голістської етики, визначено внесок людської культури в історію природи. Встановлено культурні межі індустріального господарства, запропоновано 24 тези повернення до життя за умов сучасної екологічної кризи. Досліджено теорії природної та соціальної держави, проаналізовано вплив соціальної кризи на виникнення кризи екологічної, визначено шляхи встановлення мирного співіснування людського суспільства і природного середовища.

Приведена концепция формирования экологического сознания, разработанная на основах философии голизма. Освещены вопросы ответственности человеческого общества за состояние природы, взаимодействия общности людей и природного мира. Рассмотрены основные идеи голистской этики, определен вклад человеческой культуры в историю природы. Установлены культурные границы индустриального хозяйства, разработано 24 тезы возвращения к жизни в условиях современного экологического кризиса. Исследованы теории природного и социального государства, проанализировано влияние социального кризиса на возникновение кризиса экологического, определены пути установления мирного сосуществования человеческого общества и природной среды.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*63 + Б1в05

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто становлення феномену екологізму у контексті історичних, ідейно-світоглядних, суспільно-політичних передумов екологічної проблематики в ХХ - на початку ХХІ ст. Розкрито філософсько-світоглядні засади екологізму, виконано філософсько-світоглядний аналіз сучасних екологістських концепцій. Охарактеризовано принцип справедливості та визначено співвідношення локального та глобального у сучасному екологізмі.

Рассмотрено становление феномена экологизма в контексте исторических, идейно-мировоззренческих, общественно-политических предпосылок приоритеризации экологической проблематики в ХХ - начале ХХІ вв. Раскрыты философско-мировоззренческие основы экологизма, выполнен философско-мировоззренческий анализ современных экологистических концепций. Охарактеризован принцип справедливости и определено соотношение локального и глобального в современном экологизме.

Науково обгрунтовано концептуальні засади формування екологічного світогляду майбутніх учителів. Запропоновано науково-методичну систему, що базується на поєднанні традиційного й інноваційного навчання на підставі вдосконалення навчально-виховного процесу з екології за допомогою введення у навчальний процес активних методів і позааудиторних форм навчання.

Научно обоснованы концептуальные основы формирования экологического мировоззрения будущих учителей. Предложена научно-методическая система, базирующаяся на соединении традиционного и инновационного обучения на основе усовершенствования учебно-воспитательного процесса по экологии при помощи введения в учебный процесс активных методов и внеаудиторных форм обучения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю751.1 + Ю6*63*328.912

Рубрики:

Екологічна етика

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто філософсько-релігійні погляди та ноосферну концепцію В.І. Вернадського як парадигму майбутнього розвитку людства. Проаналізовано вплив ідей ученого на формування екологічної свідомості та філософії освіти. Досліджено проблеми відповідальності людини за збереження навколишнього середовища. Розкрито психологічні аспекти філософського вчення про ноосферу В.І. Вернадського, розглянуто моральні орієнтири ноосферного світогляду. Висвітлено питання захисту довкілля у контексті проблем і перспектив консолідації українського суспільства. Показано роль регіонального компонента та традицій у формуванні екологічного мислення. Проаналізовано сучасні інтерпретації ноосфери, описано постмодерністський тип раціональності. Досліджено світоглядно-методологічну проблематику сучасного екологічного світогляду. Розглянуто культурно-цивілізаційний аспект глобалізації, визначено місце екології у системі наук. Проаналізовано актуальні проблеми екології Східної України у контексті учення В.І. Вернадського про біосферу та ноосферу. Визначено ефективність використання методу проектів у формуванні екологічної свідомості молоді. Показано роль сучасної екологічної оцінки стану природно-техногенних об'єктів у розвитку індустріальних мегаполісів. Обгрунтовано стратегічні цілі та пріоритети державної регіональної політики у сфері екологічної безпеки.

Рассмотрены философско-религиозные взгляды и ноосферная концепция В.И. Вернадского как парадигма будущего развития человечества. Проанализировано влияние идей ученого на формирование экологического сознания и философии образования. Исследованы проблемы ответственности человека за сохранение окружающей среды. Раскрыты психологические аспекты философского учения о ноосфере В.И. Вернадского, рассмотрены моральные ориентиры ноосферного мировоззрения. Освещены вопросы защиты окружающей среды в контексте проблем и перспектив консолидации украинского общества. Показана роль регионального компонента и традиций в формировании экологического мышления. Проанализированы современные интерпретации ноосферы, описан постмодернистский тип рациональности. Исследована мировоззренческо-методологическая проблематика современного экологического мировоззрения. Рассмотрен культурно-цивилизационный аспект глобализации, определено место экологии в системе наук. Проанализированы актуальные проблемы экологии Восточной Украины в контексте учения В.И. Вернадского о биосфере и ноосфере. Определена эффективность метода проектов в формировании экологического сознания молодежи. Показана роль современной экологической оценки состояния природно-техногенных объектов в развитии индустриальных мегаполисов. Обоснованы стратегические цели и приоритеты государственной региональной политики в сфере экологической безопасности.

Із екософських позицій з'ясовано соцієтальні обмеження управлінської парадигми, притаманні носіям техногенної цивілізації, та запропоновано шляхи їх зняття на підставі застосування таких фундаментальних ознак екогармонійного типу мислення, якими є екофільність і гуманістичність. Визначену зміну типу управлінської парадигми обгрунтовано як умову успішної трансформації сучасної України до рівня сталого розвитку інформаційного постіндустріального громадянського суспільства, правової державності.

Із екософських позицій доведено вичерпаність творчого потенціалу соцієтальної системи, що керується технократичною парадигмою техногенної цивілізації, та її екологічну небезпечність. Право обгрунтовано як екогармонійний засіб подолання соцієтальності та як фундаментальний чинник становлення інформаційного постіндустріального громадянського суспільства, правової державності в контексті особливостей трансформаційного етапу розвитку сучасної України.

Розвинуто філософське розуміння поняття природи на підставі виявлення нових аспектів у взаємодії людини та природи. Сучасні філософські джерела дозволяють включити у поняття природи такі характеристики як тотальність, самовладність і здатність до самоорганізації. Тому є підстави очікувати від природи несподіваних відповідей на цивілізаційні впливи.

Здійснено соціально-філософське дослідження аквакультури. Розглянуто науково-методологічні засади вивчення феномену аквакультури як рушійної сили соціальної активності особистості за умов екологічної кризи. Виявлено та проаналізовано категорії, що відображають зміст аквакультури. З'ясовано її суть і проаналізовано підходи до осмислення у суспільствознавчій думці. Запропоновано визначення аквакультури як цілепокладаючу діяльність людини стосовно пізнання, перетворення, впорядкування, охорони, раціонального та комплексного використання такої складової природного середовища, як вода та водний ресурс, спрямовану на відтворення, оновлення, організацію та трансформацію соціального буття відповідно до потреб, намірів, ціннісних орієнтацій суб'єктів.

Розроблено концептуально-методологічну базу сучасної соціальної екології з метою вивчення та аналізу глобальних і регіональних екологічних проблем, які є життєво значущими. Обгрунтовано, що єдине концептуальне поле соціальної екології будується на основі сучасного осмислення традиційної натурфілософії, соціально-філософського аналізу накопичених людством екологічних знань, практичного досвіду розв'язання екологічних проблем, усвідомлення об'єктивності природних закономірностей та взаємозв'язків між компонентами системи людина - природа - суспільство. Доведено, що найбільш ефективним шляхом у розв'язанні завдань охорони та захисту навколишнього середовища є комплексний підхід, який полягає у поєднанні соціально-психологічних, аксіологічних, економічних, політико-правових та інших аспектів даної проблеми.