Проведено теоретическое исследование производства в его взаимодействии с распределением. Общественный способ производства рассматривается как единство технологического способа производства и способа распределения. Социальное бытие человека трактуется как единство его абстрактной стороны (деятельность как абстрактное бытие человека) и его стороны конкретной (производство как конкретное бытие человека). Таким образом, производство выступает как способ обеспечения жизнедеятельности общества, как способ его самосохранения и условие его прогрессивного развития.

Наведено результати соціально-філософського дослідження феномену підприємництва та підприємницької праці. Визначено зміст і структуру підприємницької діяльності, специфіку пізнавальної активності суб'єкта підприємництва, його ціннісні орієнтації. Запропоновано теоретичну розробку понять, що характеризують підприємницьку працю та процес її становлення. Проаналізовано фактори підвищення соціальної ефективності підприємницької діяльності, тенденції її розвитку та роль підприємництва в соціокультурному оновленні українського суспільства.

Рассмотрена методологическая роль диалектики как всеобщих теории развития и метода научного познания и прогнозирования применительно к развитию человеческого общества. На данной методологической основе, с применением принципа тождества противоположностей к анализу развития общества, рассмотрен прогноз К.Маркса о будущем человечества. Доказано, что человечество идет, как и прогнозировал великий мыслитель, от предистории к подлинной истории человечества - коммунизму. Освещены проблемы современного общественного развития, обусловленные обострением антагонизма между трудом и капиталом в условиях капиталистических производственных отношений, между глобальным капитализмом и странами так называемого третьего мира.

Изложены философско-методологические основы познания явления "внутрифирменная идеология". Раскрыты структура, функции, место и роль внутрифирменной идеологии в социальной структуре организации. Рассмотрен процесс формирования данной идеологии и механизм ее трансформации в структуре социального организма.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*665*622 + С5*671

Рубрики:

Соціальна філософія

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено адекватний образ дискурсивності сучасного економічного знання (ЕЗ) у процесі глобалізаційних перетворень світового господарства в його основних вимірах і формах. У контексті неоекономічної проблематики проведено комплексний соціально-філософський аналіз специфіки функціонування національного ЕЗ в епоху глобалізації, досліджено його структуру, змістове навантаження та можливості соціально-креативного потенціалу як теоретико-методологічної основи концепції цивілізаційного розвитку сучасного українського суспільства. Розкрито новітні інтелектуальні засади ЕЗ за умов загальнокультурного постмодерністського контексту освіти.

Освещен адекватный образ дискурсивности современного экономического знания (ЭЗ) в процессе глобализационных преобразований мирового хозяйства в его основных измерениях и формах. В контексте неэкономической проблематики проведен комплексный социально-философский анализ специфики функционирования национального ЭЗ в эпоху глобализации, исследована его структура, содержательная нагрузка и возможности социально-креативного потенциала как теоретико-методологической основы концепции цивилизационного развития современного украинского общества. Раскрыты новейшие интеллектуальные основы ЭЗ в условиях общекультурного постмодернистского контекста образования.

Висвітлено теоретичні засади дослідження підприємницького інтересу, специфіку соціально-філософського аналізу його феномену, а також особливості змістової спрямованості. Розглянуто підприємницький інтерес як форму творчої самореалізації людини, питання становлення громадянського суспільства як передумову проведення даного інтересу. Визначено фактори гармонізації особистісного, державного та загальносуспільного в підприємницькому інтересі.

Освещены теоретические основы исследования предпринимательского интереса, специфика социально-философского анализа его феномена, а также особенности содержательной направленности. Рассмотрены предпринимательский интерес как форма творческой самореализации человека, вопросы становления гражданского общества как предпосылку проведения данного интереса. Определены факторы гармонизации личностного, государственного и общественного в предпринимательском интересе.

Розкрито теоретико-методологічні засади менеджменту як соціокультурного феномена, науково-теоретичні засади вивчення його філософії, висвітлено генезу, сутність, структуру, класифікацію та інструментарій. Проаналізовано проблеми та перспективи розвитку менеджмент-освіти на початку ХХІ ст., зокрема у релігійному контексті.

Раскрыты теоретико-методологические основы менеджмента как социокультурного феномена, научно-теоретические основы изучения его философии, освещены генезис, сущность, структура, классификация и инструментарий. Проанализированы проблемы и перспективы развития менеджмент-образования в начале ХХІ ст., в частности в религиозном контексте.

Визначено сутність економічного мислення як соціально-культурного феномену, розкрито специфіку взаємодії етнонаціональних і релігійних факторів у соціально-господарській діяльності. Описано соціокультурні моделі господарської модернізації економіки, визначено її соціальні пріоритети. Проаналізовано процес розвитку господарської культури та стратегії економічної діяльності в епоху глобалізації. Вперше обгрунтовано концепцію поліваріантності економічного мислення як методології пошуку шляхів стабільного розвитку та виходу з кризової ситуації. Розглянуто економічний дискурс і його деконструкцію у господарстві інформаційного суспільства.

Определена сущность экономического мышления как социально-культурного феномена, раскрыта специфика взаимодействия этнонациональных и религиозных факторов в социально-хозяйственной деятельности. Описаны социокультурные модели хозяйственной модернизации экономики, определены ее социальные приоритеты. Проанализирован процесс развития хозяйственной культуры и стратегии экономической деятельности в эпоху глобализации. Впервые обоснована концепция поливариантности экономического мышления как методологии поиска путей стабильного развития и выхода из кризисной ситуации. Рассмотрен экономический дискурс и его деконструкция в хозяйстве информационного общества.

Висвітлено історію розвитку та теоретичні засади філософії економіки як новітнього напряму соціальної філософії. Проведено соціально-феноменологічний аналіз поняття "економічна свідомість". Розкрито сутніть філософії бізнесу та філософії господарства як різних парадигм філософсько-економічного знання. Проаналізовано особливості економічної ментальності українців, визначено її соціально-креативний потенціал. Розглянуто освітньо-аксіологічний контекст економічної ідеології. Визначено пріоритетні напрямки розвитку та перспективи застосування філософсько-економічного знання в українському суспільстві.

Освещена история развития и теоретические основы философии экономики как новейшего направления социальной философии. Проведен социально-феноменологический анализ понятия "экономическое сознание". Раскрыта сущность философии бизнеса и философии хозяйства как различных парадигм философско-экономического знания. Проанализированы особенности экономической ментальности украинцев, определен ее социально-креативный потенциал. Рассмотрен образовательно-аксиологический контекст экономической идеологии. Определены приоритетные направления развития и перспективы применения философско-экономического знания в украинском обществе.

Розглянуто питання філософії та психології підприємництва. Визначено структуру та шляхи формування особистості підприємця (керівника). Описано процес ухвалення управлінських рішень, зокрема в складних ситуаціях. Розкрито психологічні основи поведінки підприємця в конфліктних ситуаціях та в процесі формування соціально-психологічного клімату колективу.

Рассмотрены вопросы философии и психологии предпринимательства. Определены структура и пути формирования личности предпринимателя (руководителя). Описан процесс вынесения управленческих решений, в частности в сложных ситуациях. Раскрыты психологические основы поведения предпринимателя в конфликтных ситуациях и в процессе формирования социально-психологического климата коллектива.

Рассмотрены вопросы развития предприятий государственной и коммунальной собственности в условиях принципиально нового этапа развития производственных отношений в результате изменений экономической реальности на основании нового экономического мышления. Проанализирована экономическая целесообразность узкой специализации производства, где экономическая реальность существенно изменяется благодаря сокращению подразделений и использования аутосорсинга.

Розглянуто проблему соціальної політики України за умов розвитку ринкової економіки з урахуванням соціально-філософського аспекту (СФА). Визначено актуальні СФА розглянутої проблеми. Обгрунтовано основні та загальні напрямки соціальної політики, визначено економічні пріоритети.

Розглянуто проблеми суб'єкт-суб'єктних відносин в економічних структурах за умов кризи техногенної цивілізації. На засадах філософської антропології вивчено феномен відчуження людини та запропоновано шляхи його подолання. Зроблено висновок про необхідність пошуку нових підходів до питань стосовно людини. Стверджено, що нові підходи вимагають розширення філософського інструментарію за рахунок включення у філософсько-антропологічний дискурс понять і концептів суміжних галузей знань, зокрема психології соціології та теорії управління. Проаналізовано діалектично протилежні тенденції технократичного та гуманістичного підходів до людини у процесі виробництва матеріальних благ. Показано перевагу технократизму в суб'єкт-суб'єктних відносинах в економічних структурах. Доведено, що побудова постіндустріального інформаційного суспільства має здійснюватися за умов гармонізації гуманістичної та технократичної складових у сфері виробництва матеріальних благ і надання послуг.

Сформовано адекватний образ дискурсивності сучасних економічних знань у процесі глобалізаційних перетворень світового господарства в його основних вимірах і формах. Досліджено процедуру становлення сучасного номодологічного проекту теорії, методології та механізмів існування соціально-економічної сфери буття постіндустріального суспільства, яка базується на принципових положеннях практики формування неоекономіки за умов пластичного ризоматичного середовища. У контексті неоекономічної проблематики здійснено комплексний соціально-філософський аналіз специфіки функціонування національного економічного знання в епоху глобалізації, досліджено його структуру, змістове навантаження та можливості соціально-креативного потенціалу як теоретико-методологічної основи концепції цивілізаційного розвитку сучасного українського суспільства.

Зроблено концептуальне осмислення етики бізнесу у контексті сучасного економічного та соціального буття українського суспільства. Визначено її соціоморальний статус як "діючої моральності", вагомого чинника соціальної практики, засобу духовно-практичного освоєння соціуму й орієнтації в ньому. З'ясовано, що у структурі моральних нормативів регулювання поведінки бізнесменів домінуючою цінністю є соціальна відповідальність. Проаналізовано генезу теоретичних уявлень щодо співвідношення прибуткової, моральної та соціальної систем мотивування бізнес-діяльності, яка у сучасній підприємницькій етиці формулюється як необхідність синтезу економічної доцільності та соціоморальної дієвості. Розроблено періодизацію становлення соціально-філософського й етичного знання про моральні чинники бізнес-культури, наведено характеристику трьох основних етапів становлення етики бізнесу (кінець 1950-х - початок 1980-х рр., 1980-ті - початок 1990-х рр., 1990-ті - 2000 рр.). Зроблено експлікацію основних понять моральної теорії до бізнес етики, виявлено своєрідність прояву таких ціннісних гіпернорм, як "свобода", "вибір", "гідність" у контексті соціоекономічної практики різних категорій (шести груп) підприємців, яка полягає в опосередкуванні та конкретизуванні даних понять у формулах "здоровий прагматизм", "справедлива нерівність" (Дж. Ролс), "обопільна згода щодо вигідних зв'язків". З'ясовано, що у поліфункціональних призначеннях етики бізнесу (ціннісно-орієнтуючій, нормативно-регулювальній, організаційно-управляючій функціях) центральне місце традиційно посідає забезпечення практичного інтересу ділової людини.

Досліджено соціально-філософську концепцію місця та ролі в системі економічної життєдіяльності людини та суспільства. Доведено, що мораль є невід'ємним елементом саморегуляції та самоорганізації життєдіяльності людини та суспільства. Досліджену категорію розглянуто як світоглядно ціннісну та мотиваційно стимулювальну базу економічної діяльності людини, яка є суб'єктом економічних інтересів, потреб та духовно-моральних цінностей, ідеалів, переконань і прагнень. Висвітлено питання соціально-економічного керування, сучасної економічної культури та підприємницької моралі.

Вперше у вітчизняній науковій літературі застосовано філософські методи до аналізу моральних регуляторів ринкової господарської діяльності. Виявлено соціально-історичні та теоретичні передумови формування моралі підприємництва й управління, закономірності еволюції основних філософських концепцій етики бізнесу, визначено роль моральної регуляції в економічній діяльності та її місце у структурі світогляду ринкового суспільства. Висвітлено основні типи сучасної моральної практики бізнесу та менеджменту (американський, західноєвропейський, азіатський та російський). Встановлено принциповий взаємозв'язок онтологічного і гносеологічного аспектів проблеми. Викладено структуру етики бізнесу та її інтердисциплінарний характер. Розглянуто взаємообумовленість предмета й об'єкта науки етики підприємництва. Запропоновано дефініцію даної науки як специфічного виду професійної етики. Розкрито соціально-психологічні умови специфіки ринкової економіки, напрямки державної політики, стан суспільної свідомості творення української моделі підприємницької моралі з урахуванням зарубіжного досвіду та національного менталітету. На основі проведеного дослідження спрогнозовано основні напрямки розвитку "етичного" бізнесу в Україні.

Здійснено соціально-філософський аналіз процесу формування та розвитку морально-етичних цінностей підприємця в Україні у період становлення ринкових та демократичних відносин. З'ясовано сутність підприємництва як способу організації виробництва та реалізації господарської діяльності. Визначено джерела формування ринкових відносин в Україні, історичні та соціальні передумови розвитку вітчизняного підприємнцитва та особливості його становлення у період 1990 - 2000 рр. Встановлено фактори формування особистісних моральних якостей підприємців. Доведено, що поряд з позитивними морально-етичними характеристиками нерідко формуються суперечливі та вкрай негативні якості - зарозумілість і чванство, підлість і пристосовництво, безпідставне прагнення до влади та орієнтація на швидке збагачення, що нерідко призводить до утворення особливого типу підприємця, який негативно сприймається в Україні та за її межами. Сформовано модель управлінської діяльності з урахуванням морально-етичної характеристики підприємців.

Вперше проведено комплексне дослідження проблеми ідеального. Запропоновано концепцію об'єктивності ідеального, що грунтується на розумінні єдиної субстанціальної єдності природи та суспільства. Обгрунтовано положення про існування ідеального як об'єктивної форми реальності, що реалізується в здатності одиничної реальності через ставлення до іншої виявляти всю повноту своєї природи. Встановлено, що специфіка ідеального полягає у здатності соціально-економічної реальності створювати свій власний загальний образ, а не відображати своєю реальністю щось принципово позабуттєве, що перетворює саме буття. Розкрито специфіку конкретних форм існування об'єктивної реальності духу, або об'єктивної ідеальності, тобто абстрактної форми ідеї та рівного власній сутності і тому конкретного образу ідеалу. Обгрунтовано висновок, що в соціально-економічній реальності об'єктивна ідеалізація через відчуження даною реальністю свого власного загального образу здійснюється не тільки всупереч, а завдяки усьому особливому та людському, що є в ній. На підставі реально існуючої ідеалізації економічної суспільної єдності, що є її загальним образом у вигляді грошей, конкретизовано специфіку свідомості через здатність не тільки відображати об'єктивно існуючу ідеалізацію буття, але й здійснювати саму ідеалізацію як суспільно значущу об'єктивну мисленнєву форму.