Досліджено передумови появи та розгортання меценатської діяльності, взаємодії з освітою, типологічні характеристики меценатів як суб'єктів суспільно-корисної діяльності. Для вивчення проблеми автором використано метод аналізу мемуарної літератури й архівів кінця ХIХ-початку ХХ ст. Зазначено, що меценатство як вид суспільно корисних дій є частиною більш широкого поняття - благодійних занять, тобто цілеспрямованої діяльності на користь інших. Оцінка діяльності меценатів потребує врахування ряду соціальних складових, серед яких: соціально-економічні передумови зростання добробуту підприємців як наслідок виникнення фінансової бази благодійництва. Доведено, що розуміння освіти як фундаментальної основи матеріального та духовного процвітання суспільства й особистості спонукало значну частину населення до благодійної діяльності у сфері освіти у ІІ половині ХІХ ст. Досліджено меценатську діяльність харківського купця К.М. Кузіна, сім'ї сумських цукрозаводчиків Терещенків, родини Алчевських. Підкреслено необхідність створення повного банку даних про меценатів, що дозволить розширити соціальні та історичні характеристики вивчення діяльності цієї групи.

Вивчено категорію моральних цінностей суб'єктів ринку та досліджено феномен ринку не тільки з точки зору його доцільності, а й співвідношення в ньому критеріїв економічної ефективності та моральності. Наведено точки зору різних дослідників. Зазначено, що моральність є необхідною умовою ефективного функціонування ринку та виявляється у повазі до чужої власності, у встановленні моральних меж конкуренції, в економічній свободі.

Розглянуто моральні цінності ринку, який є інтегруючою моделлю, де усі дії за будь-яких умов регулюються мораллю. Суб'єкти ринку виконують не тільки свої власні обов'язки, але й обов'язки перед суспільством. Виділено декілька варіантів мотивації індивідів до економічної діяльності, способи участі людей у ринкових взаєминах. Моральні цінності ринку виникають шляхом особливого "прикладання" загальновизнаних норм до особливих ринкових умов. "Прикладання" в такому випадку - внутрішнє засвоєння вічних норм і цінностей загальнолюдської моралі. Перехід від "економіки харчування" до ринку призвів , зокрема, і до змін у моральній сфері. Саме економічна діяльність мотивує потреби, які вимагають від громадян вміння спілкуватися, погоджувати свої інтереси, дотримуватися своїх прав і свобод.

Окреслено коло питань, які досліджує сучасна економічна психологія, серед них - особливості існування особистості за умов ринку, шляхи адаптації до нього, вивчення економічної діяльності людини. Розглянуто фактори формування моральних цінностей особистості за умов ринкових відносин. Висвітлено моральні цінності як складову частину спрямованості особистості. Наведено показники, за якими у соціальній психології визначають тип особистості. Вивчено поведінку людини за умов ринкових відносин.

Рассмотрена роль социально-исторических, этических факторов в хозяйственном поведении человека. Проанализирована эволюция модели человека в экономических исследованиях и перспективы развития гуманитарной парадигмы в изучении хозяйственных процессов. Изложены онтологические и гносеологические основы преодоления дуализма этики и экономической науки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю703.6 + Ю702.06

Рубрики:

Мораль і економіка

Обов'язок. Зобов'язання. Відповідальність

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю703.6 + Ю751.4 + Ю702.06

Рубрики:

Мораль і економіка

Етика підприємництва. Етика бізнесу

Обов'язок. Зобов'язання. Відповідальність

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф024 + Ю6*666в03 + Ю703.64

Рубрики:

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Соціальна філософія

Моральні аспекти накопичення і розподілу

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження економічної етики як нової галузі соціально-гуманітарного знання. Охарактеризовано соціокультурний контекст її становлення, обгрунтовано теоретичні засади та показано відповідність сучасним процесам раціоналізації господарства. На підставі вивчення матеріалів етико-філософського та економічного дискурсів розглянуто морально-етичну проблематику господарства. Виявлено специфіку функціонування моралі у сфері економіки в конкретному соціокультурному вимірі. На основі результатів аналізу морально-етичних інтенцій політичної економії у дослідженні онтології господарства доведено принципову можливість кореляції етичної та економічної теорії. Встановлено, що економічна етика сприяє пошуку орієнтирів етизації економічної діяльності.

Проведено етико-філософський аналіз функціонування існуючої у суспільстві просоціальної практики - благодійності. Визначено її історичні типи й особливості сучасного, уточнено понятійно-категоріальний апарат, наведено теоретичні моделі. Досліджено форми реалізації за допомогою благодійної діяльності морально-етичних цінностей і принципів (справедливості, милосердя, діяльнісної любові, відповідальності), розглянуто напрямки та перспективи їх розвитку. Проаналізовано індивідуальну, колективну особисту та професіоналізовану форми благодійності. Досліджено її зв'язок з державною соціальною політикою та корпоративну філантропію. Розглянуто три основні суспільні функції благодійної діяльності: послаблення існуючого соціального зла, покращання соціального становища у суспільстві, нагромадження "соціального капіталу".

Досліджено соціально-філософську концепцію місця та ролі в системі економічної життєдіяльності людини та суспільства. Доведено, що мораль є невід'ємним елементом саморегуляції та самоорганізації життєдіяльності людини та суспільства. Досліджену категорію розглянуто як світоглядно ціннісну та мотиваційно стимулювальну базу економічної діяльності людини, яка є суб'єктом економічних інтересів, потреб та духовно-моральних цінностей, ідеалів, переконань і прагнень. Висвітлено питання соціально-економічного керування, сучасної економічної культури та підприємницької моралі.

Досліджено процес трансформації філософських і культурологічних уявлень про моральну цінність праці під впливом соціокультурних чинників. Визначено основні тенденції у зміні моральної цінності праці в постіндустріальному й інформаційному суспільствах. Розглянуто проблему її трансформації у контексті зміни смислового навантаження поняття "праця", що є історичним і пов'язане з проблемою розмежування праці й інших видів діяльності. Показано, що споживацькі настрої, які набувають масового характеру в постіндустріальному суспільстві, призводять до зниження моральної цінності праці та сприняття праці як засобу задоволення матеріальних потреб. Виявлено тенденцію до розширення поняття "праця", розмивання межі між працею та не-працею, працею та споживанням, за цього інтелектуально-творча праця постіндустріальної епохи наближується до дозвілля та розваги. Праця сприймається як засіб творчої самореалізації також завдяки розповсюдженню хакерської трудової етики.

Здійснено соціально-філософський аналіз процесу формування та розвитку морально-етичних цінностей підприємця в Україні у період становлення ринкових та демократичних відносин. З'ясовано сутність підприємництва як способу організації виробництва та реалізації господарської діяльності. Визначено джерела формування ринкових відносин в Україні, історичні та соціальні передумови розвитку вітчизняного підприємнцитва та особливості його становлення у період 1990 - 2000 рр. Встановлено фактори формування особистісних моральних якостей підприємців. Доведено, що поряд з позитивними морально-етичними характеристиками нерідко формуються суперечливі та вкрай негативні якості - зарозумілість і чванство, підлість і пристосовництво, безпідставне прагнення до влади та орієнтація на швидке збагачення, що нерідко призводить до утворення особливого типу підприємця, який негативно сприймається в Україні та за її межами. Сформовано модель управлінської діяльності з урахуванням морально-етичної характеристики підприємців.

Досліджено вплив змісту основних категорій християнської господарської етики (зокрема у греко-католицькому варіанті християнської соціальної філософії), а саме: праці, багатства та бідності - на масову свідомість та економічні процеси ринкових перетворень в Україні. На підставі вивчення особливостей філософії економіки як елементу соціальної у контексті греко-католицької традиції виявлено значну роль духовних чинників у здійсненні економічних процесів. Проаналізовано теоретичні розробки проблем релігійної господарської етики у працях видатних діячів - папи Івана Павла II, митрополита Андрея Шептицького, митрополита кардинала Мирослава Івана Любачівського та сучасних дослідників у даній сфері. Висвітлено історичний зміст української греко-католицької традиції, зокрема, її етико-економічні аспекти та їх сучасні трансформації. Встановлено можливість взаємодії між християнськими настановами у галузі економічної етики та економічним процесами, а також їх позитивний вплив на формування ринкової економіки України.

Проаналізовано феномен грошей, який розглядається як ціннісний за своєю природою соціальний прояв у культурі. Обгрунтовано ідею про аутентичність аксіології як методології пізнання феномену грошей. Розглянуто презентовані в історико-філософській думці гносеологічні підходи до розуміння й опису природи та сутності грошей. Простежено еволюцію розвитку філософської думки про гроші в будь-яку історичну епоху. Відбудовано онтологію грошей на базі атрибутивної моделі світу. Наведено світоглядно-конфесійні підходи до господарської етики (православ'я, протемтантизму, юдаїзму, католицизму), яка і формує етичний вимір грошей. Розглянуто вплив грошей на становлення особистості в контексті сенсу життя індивіда, його смислоустрою.

Проаналізовано поняття та роль етичної раціональності у сучасному соціально-філософському дискурсі системи господарювання постмодерного суспільства. Висвітлено різні підходи щодо визначення поняття етичної раціональності, а саме, релігійний, комунікативний та неоарістотелевський. Відзначено як переваги, так і вади кожного з даних підходів. Розкрито взаємовідношення економіки та культури в епоху постмодерну. Досліджено культуру виробництва, культуру споживання, моделі корпоративного керівництва. Розглянуто культуру організації та вдосконалено відсутність теорії єдиного морального кодексу в організації.

Проаналізовано статистичні дані щодо проблеми безробіття в Україні і у світі. Висловлено припущення, що однією з домінантних причин цього явища, окрім глобальної економічної кризи, є те, що не існує бізнесу, який підтримував би загальнолюдські цінності, був засобом самореалізації особистості та дозволяв зробити хоч крок на шляху до більшої досконалості світу.

Розглянуто проблему переосмислення сучасних норм праці та визначено необхідність розширення чинних норм. Обгрунтовано необхідність запровадження в систему соціально-трудових відносин правових норм, які зменшуватимуть прояв негативних рис сучасної системи соціально-трудових взаємин. Запропоновано більш чітко диференціювати регламентацію різних аспектів нормативно-трудової поведінки впливом моральних, правових чи інших видів норм.

Проведено системний філософський аналіз проблем моральної регуляції підприємницької діяльності. Визначено, що "моральні пріоритети" підприємницької діяльності є поняттями, що охоплюють собою сукупність історично сформованих загальнолюдських моральних норм і принципів, які відображають внутрішні інтереси та потреби людей у різних сферах їх соціально-економічної діяльності, цілепокладають економічну діяльність людей, врегульовують її сенси в контексті людських відносин. Доведено, що в системі ринкових відносин складається особлива структура моральних пріоритетів, сукупність яких складає загальну парадигму морального впливу на ринкове виробництво. Доведено, що моральні пріоритети підприємницької діяльності є більш високим типом осмислення цивілізаційних надбань людства (науки, техніки, технології, моделей організації й управління, моральних цінностей тощо) стосовно безпосереднього виробництва, розподілу та споживання.

Проаналізовано меценатство як вид естетичної діяльності у контексті соціокультурних трансформацій сучасного українського суспільства. Зі встановленням радянської влади меценатство було заборонене, як явище, що не вписувалося в соціально-економічні, ідеологічні реалії нового суспільства; меценати пішли у забуття. Соціально-економічні зміни, які відбуваються у нашій країні з 1991 р., призвели до трансформації усіх сфер життя, торкнулися й такого культурного феномена, як меценатство. Формування нової соціально-економічної системи, заснованої на приватній власності надало можливість відродити цю сферу, створити умови для появи особистостей, яких можемо назвати меценатами. Головний лікар Клініки лазерної медицини Інституту дерматології та косметології Ольга Богомолець свою меценатську діяльність спрямовує на організацію благодійних концертів, є засновником музею домашньої ікони в м. Радомишль на Житомирщині, проте не ідентифікує себе як мецената. Однак її діяльність, її переконання в тому, що завдяки такій діяльності вона "намагається зберегти духовність", а не одержати прибуток, говорять самі за себе. В Україні меценатство лише почало відроджуватись, іноді набуваючи спотворених форм, які продукуються превалюванням суто споживацьких потреб і інтересів як от одноразові акції одарювання дітей цукерками на день Святого Миколая та продуктовими наборами перед виборами. У багатьох випадках у так званих сучасних меценатів, особисті інтереси й потреби не співпадають з потребами й інтересами українського суспільства. Меценатство перебуває у нас ще в ембріональному стані. Отже, яким виросте це дитя, на що перетвориться, залежить від нашого сучасного суспільства, від усвідомлення важливості цього соціокультурного чинника як на рівні державних інституцій, законодавчого забезпечення діяльності меценатів, уваги засобів масової інформації до них, суспільної думки, так і самого об'єкта меценатської діяльності - сфери науки і мистецтва.