Висвітлено проблему трансформації вітчизняного культурно-історичного досвіду в сучасну українську державобудівничу концепцію. Розкрито світоглядні засади, методологічні підвалини, джерела, конституційність, реальну спрямованість політики національного державотворення. Обгрунтовано ідейно-теоретичні принципи узгодження політичних розбіжностей з урахуванням національного контексту. Розглянуто механізми та засоби трансформації досвіду, особливості процесу формування культурно-історичної свідомості та громадянської позиції особистості.

Вивчається історичний період в 2,5 тисячоліття, починаючи з часу виникнення найперших філософських систем і аж до другої половини ХХ ст. У ньому викладаються основні філософсько-правові ідеї мислителів минулого і теперішнього, в тому числі тих, котрі, як правило, майже не згадуються у виданнях з історії правових вчень (Д.Андреєв, З.Фрейд, Й.Хейзінга, Х.Ортега-і-Гассет, А.Камю, Е.Фромм, М.Фукко та ін.). Додаток містить низку творів або фрагментів з тематики, що вивчається.

Досліджено факти виникнення, розвитку і функціонування права з точки зору їх обумовленості відповідними пізнавальними процесами. Розглянуто динаміку соціально-політичних, психологічних, аксіологічних, логічних, філософських та інших чинників правового мислення, яка створює цілісну картину функціонування права як пізнання, а також є підставою для виокремлення предмета самостійної науки - гносеології права.

Наведено результати авторських розмірковувань над співвідношенням свободи і закону, принципами соціальної справедливості в контексті сучасної економіки і політики, а також значенням демократії з метою розбудови політичного устрою вільного народу. Зроблено спробу роз'яснення традиційної доктрини ліберального конституціоналізму.

Робота присвячена розгляду поняття "бюрократії" в західній соціальній та політичній філософії. У стислій формі розглядається поняття бюрократії у найвпливовіших представників світової філософії ХХ ст.

Робота є спробою створення концептуальної рамки для інтерпретації поняття "суб'єкту влади" в історико-філософській науці та сучасній соціальній і політичній філософії. Пропонується детально розроблена система орієнтирів для аналізу влади як суспільно-історичного феномену. Робиться історико-філософська розвідка витлумачення поняття влади основними представниками світової філософської думки. Подається концептуальна схема аналізу функціонування влади в сучасному українському суспільстві.

В широком культурно-историческом контексте с привлечением древних мифов, религиозных книг и произведений художников слова от Софокла до Ф.Достоевского и Кафки рассмотрены две проблемные сферы - философия права и философия преступления, которые в реальной социальной практике неотрывны одна от другой. Анализируются статус и познавательные возможности философии права, историософия правовых цивилизаций (циклическая модель Дж.Вико, ступенчатая модель Г.Гегеля, историческая типология правовых цивилизаций П.А.Сорокина, метафилософия Д.Л.Андреева). Дана детальная характеристика онтологии права, философско-правовой антропологии, философии естественного права, неправа, преступления, а также философской пентологии.

Розглянуто філософські аспекти формування девіантної правосвідомості.

Рассмотрены философские аспекты формирования девиантного правосознания.

Philosophical aspects of formation deviant sense of justice are considered.

Викладено філософські аспекти взаємодії управління, влади та держави в процесі суспільного розвитку, охарактеризовано основні принципи та наведено методи сучасного соціального управління, зокрема, врегулювання соціальних конфліктів. Розкрито зміст управлінської діяльності на технологічному, прагматичному та морально-світоглядному рівнях, а також аксіологічні аспекти сучасного управління. Показано роль інтелігенції та еліти в системі влади.

Изложены философские аспекты взаимодействия управления, власти и государства в процессе общественного развития, охарактеризованы основные принципы и приведены методы современного социального управления, в частности урегулирования социальных конфликтов. Раскрыты содержание управленческой деятельности на технологическом, прагматическом и морально-мировоззренческом уровнях, а также аксиологические аспекты современного управления. Показана роль интеллигенции и элиты в системе власти.

Висвітлено взаємозв'язок моральних, правових і політичних аспектів соціального порядку. Розглянуто особливості сучасного правового статусу особи. Проаналізовано проблеми правового порядку і правоохоронної діяльності у суспільстві. Досліджено право і правопорядок у філософській та історичній рефлексії.

Обгрунтовано соціальну необхідність створення нової філософії освіти. Розкрито світоглядно-соціальне значення філософії права у вищій школі та фактори і механізми соціалізації особи у системі освіти. Розглянуто питання теорії та практики управління формуванням правової та моральної культури студентів.

Розглянуто питання про природу приватного права, висвітлено історію розвитку його філософії. Проаналізовано взаємодію суспільного та індивідуального інтересів як методологічну проблему філософії приватного права, роль правових відносин у системі суспільних відносин. Значну увагу приділено аксіології та онтології приватного права, власності, моралі, культурі, етиці підприємництва.

Рассмотрен вопрос о природе частного права, освещена история развития его философии. Проанализированы взаимодействие общественного и индивидуального интересов как методологическая проблема философии частного права, роль правовых отношений в системе общественных отношений. Значительное внимание уделено аксиологии и онтологии частного права, собственности, морали, культуре, этике предпринимательства.

Рассмотрены вопросы жизнеспособности власти народа. Показана невозможность обеспечения такой жизнеспособности без понимания сущности власти, форм ее проявления и средств реализации. Раскрыты сущность права как меры реализации свободы, а также правовые основания демократической государственности. Рассмотрены принципы организации государственной власти, обоснованы полномочия суда в демократическом государстве и важность достижения профессионализма в осуществлении государственной власти народа.

Висвітлено еволюцію розуміння права з часів античності до кінця ХХ ст. Викладено деякі важливі для вдосконалення української правової системи напрямки англоамериканської філософії права (ФП) (правовий позитивізм, натуралізм, критицизм, фемінізм, економізм, постмодернізм). Запропоновано класифікацію напрямків ФП. Охарактеризовано складність права як об'єкта розуміння, проаналізовано внесок грецьких мислителів у ФП.

Освещена эволюция понимания права со времен античности до конца ХХ ст. Изложены некоторые важные для усовершенствования украинской правовой системы направления англоамериканской философии права (ФП) (правовой позитивизм, натурализм, критицизм, феминизм, экономизм, постмодернизм). Предложена классификация направлений ФП. Охарактеризована сложность права как объект понимания, проанализирован вклад греческих мыслителей в ФП.

Приведены статьи философов, юристов и историков Украины, России, Литвы и Голландии, в которых исследуются биография, взгляды и идеи П.И.Новгородцева (1866 - 1924) - выдающегося российского правоведа, основателя московской школы "возрождение естественного права". Проанализированы общефилософские основания философии права, а также проблемы соотношения права и морали в учении П.И.Новгородцева. Рассмотрен правовой персонализм как аксиологическая теория и методология правопонимания в современном демократическом обществе.

На підставі комплексного теоретичного та соціально-історичного аналізу розглянуто феномен соціальної держави в контексті громадянського суспільства. Особливу увагу приділено аналізу різних аспектів розвитку соціальної держави з точки зору її укоріненості у соціально-культурних традиціях, сумісності з вимірами справедливості й ефективності. Висвітлено нові християнські горизонти держави добробуту.

На основе комплексного теоретического и социально-исторического анализа рассмотрен феномен социального государства в контексте гражданского общества. Особое внимание уделено анализу разных аспектов развития социального государства с точки зрения ее укорененности в социально-культурных традициях, совместимости с измерениями справедливости и эффективности. Освещены новые христианские горизонты государства благополучия.

Висвітлено теоретичні та методологічні основи ідеї демократичної державності. Розглянуто такі питання, як ідеальне начало, диференціація цілісності, межі внутрішньої визначеності держави. Розкрито сутність, форми прояву та засоби реалізації влади. Визначено конституційні параметри демократії. Розкрито принципи організації державної влади та владні повноваження народу.

Освещены теоретические и методологические основы идеи демократической государственности. Рассмотрены такие вопросы, как идеальное начало, дифференциация целостности, грани внутренней определенности государства. Раскрыты сущность, формы проявления и средства реализации власти. Определены конституционные параметры демократии. Раскрыты принципы организации государственной власти и властные полномочия народа.

Проаналізовано теорію управління, влади та держави в історії філософії, зокрема, в роботах філософів. Здійснено методологічний аналіз взаємодії управління, влади та держави, розглянуто три рівні управління - технологічний, прагматичний і морально-світоглядний. Досліджено роль природних і соціальних законів в управлінні, діалектику необхідності та свободи в управлінській діяльності, роль потреб та інтересів у формуванні її мотивів і цілей. Показано творчу визначальну роль інтелігенції (еліти) в ефективному управлінні різними сферами суспільства, у визначенні соціальних моделей суспільного розвитку та соціальних ідеалів суспільства. З'ясовано сутність й основні управлінські методи вирішення соціальних суперечностей і конфліктів. Проаналізовано управлінські проблеми в сучасній Україні в історико-філософському контексті з часів античності до сьогодення.

На підставі врахувань новітніх досягнень теоретико-правової науки та філософської гносеології наведено положення про інтенсивність пізнавальних процесів, які супроводжують будь-який акт виникнення, розвитку та функціонування права на індивідуальному і соціальному рівнях. Стверджено, що дане положення свідчить про істотну приналежність права фундаментальних гносеологічних констант, що визначають його регулятивні потенціали. Істинність постає основним принципом взаємодетермінації нормативності та справедливості - справедливість не може бути хибною, а істина -- ненормативною. Зумовленість справедливості пізнанням з необхідністю породжує проблему гносеологічного обгрунтування права. Її вирішення передбачає: по-перше - експлікацію предмета, методу та мети правового пізнання, по-друге - демонстрацію нормативно-правової трансформації результатів соціально-історичного пізнання, "переливання" істинного, хибного та невизначеного знання в зобов'язуючі, забороняючі та дозволяючі диспозиції норм права, по-третє - демонстрацію власного еврістичного потенціалу права як самостійного засобу соціального пізнання. Пізнавальна динаміка права проявляється в дії низки гносеологічних констант, що значною мірою зумовлюють ефективність процесів правотворчості та правореалізації. Соціально-політичні, психологічні, аксіологічні, логічні та інші чинники правового мислення утворюють цілісну картину функціонування права як пізнання і складають предмет самостійної науки - гноселогії права.

Проведено дослідження громадянської злагоди як одного з найважливіших чинників суспільного розвитку. Розглянуто феномен "визнання" як вираження волі до влади, як перший крок до формування влади авторитету. Проведено дослідження влади авторитету та авторитету влади, взявши за аксіому положення, що основу будь-якої влади складає насильство. Розглянуто феномен публічності та спілкування як передумови та умови громадянської злагоди. Визначено підстави формування громадянських цінностей і встановлено механізм їх адаптації. Проаналізовано намагання України знайти відповідь на свій історичний виклик на підставі розгляду шляхів, форм і способів здійснення громадянської злагоди. Обгрунтовано висновок про можливість формування громадянської злагоди як нової ідеології українського суспільства за умов особливих трансформаційних процесів.