Досліджено проблеми сучасної філософії, естетики, культурології, релігієзнавства, мистецтвознавства. Висвітлено актуальні питання розвитку сучасного українського суспільства. Розглянуто питання розвитку конкретних видів мистецтва, інших сфер людської діяльності.

Отображается единство философского, эстетического, искусствоведческого, онтологического аспектов формообразований художественной культуры. Дан анализ авангардистского творчества как художественной установки, описываются особенности неотрадиционного творчества , концептуализируется феномен эстетического переживания в искусстве ХХ в. На материале архитектурного творчества и художественного творчества К.Малевича, В.Кандинского, П.Филонова, Э.Лисицкого, А.Петрицкого, В.Ермилова исследуются субстанциально-онтологические искания художников авангарда. Дается трактовка таких направлений, как "модернизм", "постмодернизм", "сюрреализм", "соцреализм", представленных в творчестве Г.Моро, Серова, Врубеля, Боннара, Ж.Дерриды, Вентури, М.Фуко, Б.Джонсона, К.Петрова-Водкина и др. Описывается динамика формообразования в пространственных искусствах, а также анализируются социокультурные детерминанты компьютерного синтеза искусств.

Виявлено зв'язок естетики спонтанності з трансформаційним потенціалом візуального мислення, динамікою його часових і просторових характеристик. Відстежено шляхи переосмислення ролі спонтанної імпровізації у мистецькій практиці ХХ ст., що пов'язано з актуалізацією пошуку культурно-екологічної адекватності досвіду людини.

Зазначено, що трансформація класичних принципів творчого процесу актуалізує переосмислення основ естетичної теорії. Теоретичні пошуки ХХ ст. визначено утвержденням лінгвістичної парадигми, яка змінює традиційні відносини між текстом і дійсністю. Розкрито роль реципієнта за умов акцентування інтертекстуальної природи мистецтва.