Рассмотрены эстетика как наука, а также сущность понятия прекрасного как ее универсальный предмет. Раскрыто содержание понятий эстетического восприятия, созерцания и наслаждения, единства, ограничения, формы, явления и оформления, жизненной правды и красоты, правды в изобразительном и неизобразительных искусствах. Освещены вопросы метафизики формы, онтологии эстетического предмета. Проанализировано место возвышенного и комического в структуре слоев. Приведен обзор моментов ценностей прекрасного.

Показано, що спадщина Т.Манна є транскультурним феноменом. Зазначено, що видатний письменник значну увагу приділяв проблемам естетики та філософії, аналізові культурно-історичних періодів і творчої спадщини багатьох видатних діячів XIX ст., зокрема, А.Шопенгауера, Р.Вагнера, Ф.Ніцше, Ф.Достоєвського. Виявлено специфіку впливу на творчість Т.Манна філософії Ф.Ніцше, Т.Адорно, а також авангардистської музики (А.Шенберга). Показано, що велике значення щодо художніх пріоритетів Т.Манна мали такі морально-психологічні стани та творча орієнтація, які трансформуються через поняття "витримка", "естетизація життя", "одухотворення", "представництво", "філософський епос", "інтелектуальний роман", "єдиний текст", "відкрита особистість", "гуманний міф". Визначено, що творчості Т.Манна властиві принципи класичної та некласичної естетики, які найповніше виявилися у теорії та практиці міфологічного роману, створеного за ідеями гуманізму.

Розглянуто естетичну парадигму напередодні ніцшеанства, визначено безпосередні витоки філософії Ф. Ніцше. Системно та цілісно проаналізовано естетичні погляди Ніцше, зважаючи на їх генезис в творчості німецького мислителя. Розглянуто категорії аполлонічного та діонісійського як основу естетики та метафізики Ф. Ніцше. Виявлено причини критики Ф. Ніцше сучасної йому естетики романтизму як форми експлікації нігілізму. Розкрито причини виникнення концепції надлюдини. Узагальнено естетичні погляди Ф. Ніцше в контексті аналізу мистецтва як форми волі до влади. Розкрито змістовні аспекти рецепції поглядів Ф. Ніцше естетикою модернізму на прикладі філософії О. Шпенглера та Х. Ортеги-і-Гассета. Простежено еволюцію естетики Ф. Ніцше в межах постмодерністської парадигми на прикладі творчості Ж. Дельоза, М. Фуко та Ж. Дерріда.