Запропоновано нову процедуру дослідження мимовільного запам'ятовування, яке полягає в цілеспрямованому аналізі числових рядів.

Розглянуто проблему гендерних особливостей пам'яті. Представлено результати експериментального дослідження запам'ятовування текстів різних жанрів чоловіками та жінками з урахуванням їх гендерних ролей.

Досліджено гендерні особливості запам'ятовування текстового матеріалу, що проявляється у розкритті специфіки відтворення художнього та науково-популярного текстів чоловіками та жінками з урахуванням їх гендерно-рольових характеристик за довільного та мимовільного запам'ятовування. З використанням кількісних та якісних методів аналізу виявлено, що запам'ятовування текстів чоловіками та жінками має деякі кількісні та якісні відмінності, специфіка яких залежить від змісту та форми тексту (художнього, емоційно або гендерно забарвленого, науково-популярного) та виду запам'ятовування (довільного або мимовільного). З'ясовано характер запам'ятовування залежно від гендерно-рольових особливостей (рівня маскулінності/фемінності) особистості. Виявлено розбіжності у співвідношенні довільного та мимовільного запам'ятовування у чоловіків і жінок, а також специфіку даного співвідношення залежно від типу тексту та його змісту. З'ясовано причини виникнення даних відмінностей.

Досліджено питання історичного розвитку процесів мимовільного запам'ятовування. Здійснено повторення експериментів П.І.Зінченка та досліджень за різних соціокультурних умов. Проведено порівняльний психолого-історичний аналіз якісно-кількісних характеристик мимовільного запам'ятовування. Виявлено, що у мнемічних процесах людини з розвитком суспільства відбуваються кількісні та якісні зміни. Установлено факти, взаємопов'язані з історичним розвитком процесів мимовільного запам'ятовування та перебудовою діяльності, під час якої це запам'ятовування відбувається. З'ясовано сензитивність мимовільного запам'ятовування сучасних дітей щодо матеріалу у вигляді малюнків. На підставі теоретичного й експериментального аналізу виявлено чинники, що впливають на ефективність запам'ятовування. Результати дослідження дозволяють створювати адекватні методи навчання та подання інформації з урахуванням виявлених закономірностей мимовільного запам'ятовування різних типів матеріалу дітьми та дорослими.

Розглянуто взаємозв'язок особливостей запам'ятовування та відтворення тексту і мотивації досягнення. Зв'язок памяті з мотивацією відмічався рядом дослідників, але досліджень, спрямованих на вивчення впливу мотивації досягнення на запам'ятовування, майже не проводилося. Хоча безперечним залишається той факт, що домінування одного з видів мотивації досягнення впливає на діяльність індивіда, на постановку цілей діяльності, на вибір способів досягнення мети. А це у свою чергу може відображатися на мотивації запам'ятовування. Мотивація досягнення може бути пов'язана з мнемічною установкою, тому що на установку запам'ятати головне в матеріалі, запам'ятати повно, точно, надовго й т. п. може впливати домінуюче в індивіда прагнення до успіху або уникання невдачі. Мета дослідження - виявити взаємозв'язок між особливостями запам'ятовування та мотивацією досягнення. Як у групі чоловіків, так і в групі жінок домінуюча мотиваційна тенденція (виражений мотив прагнення до успіху або уникнення невдачі) впливає на продуктивність запам'ятовування та відтворення тексту. Запам'ятовується та інформація, що безпосередньо пов'язана зі сферою реалізації мотиву. Відзначено перевагу чоловіків і жінок з вираженим мотивом прагнення до успіху за показниками продуктивності запам'ятовування; чоловіки та жінки з вираженим мотивом уникнення невдачі у своїх відтвореннях не відзначають таких важливих відомостей, безпосередньо пов'язаних зі сферою досягнень. Виявлено, що продуктивність запам'ятовування певного матеріалу пов'язана з домінуючою у людини мотиваційною тенденцією.

Проанализированы процессы забывания студентами знаний по дисциплине "Информатика". Предложена формула для расчета времени, по истечении которого знания студентов не изменяются. Достоверность расчетов по формуле подтверждена экспериментально.

Висвітлено мнемонічну діяльність у процесі навчання іноземної мови студентів ВНЗ. Підкреслено роль спілкування тих, хто навчається, акцентовано увагу на особливості протікання мнемічних процесів залежно від організації та регулювання пізнавальних процесів студентів, а також створення найбільш відповідних умов для групового спілкування та контакту з викладачем.

Высветлена роль мнемической деятельности в процессе обучения иностранному языку студентов вуза. Подчеркнута роль общения обучающихся и акцентировано внимание на особенности протекания мнемических процессов в зависимости от организации и регулирования познавательных процессов студентов, на создании наиболее подходящих условий для группового общения и контакта с преподавателем.

It is revealed the role of mnemonic activity in teaching a foreign language to students of high school. It is emphasized the role of communication in a studentТs group and drawed attention to peculiarities of proceeding of mnemonic processes according to organization and regulation of studentsТ cognitive processes, as well as providing favorable conditions for group communication and contact with the teacher

Визначено вплив використання карт пам'яті "розумових карт" на рівень запам'ятовування аудіо текстів різних стилів на основі проведеного експериментального дослідження. Висвітлено основні принципи подібності карт пам'яті та роботи людського мозку, механіку створення розумової карти, основною складовою якої є діаграма ключових понять та образів. За результатами констатувального дослідження ефективними є предикативні пари. Виокремлено правила зображення карти пам'яті, результати аудіювання та ефективність відтворення матеріалу та рівні відтворення матеріалу студентами контрольної та експериментальної груп наведено в таблицях. Проаналізовано особливості мнемічної роботи з текстами різних мовленнєвих стилів, специфіку публіцистичних, розмовних, художніх, наукових текстів і характеристику кожного зі стилів в контексті аудіювання.

Досліджено проблеми мотиваційних особливостей запам'ятовування та збереження професійних текстів. Доведено взаємозв'язок запам'ятовування та збереження з навчальною мотивацією як у разі безпосереднього, так і у разі відстрочених відтворень. Досліджено ефективність збереження тексту за різної вираженості навчально-пізнавального та професійного мотивів залежно від мнемічної або пізнавальної задачі. Розкрито вплив мотивації на запам'ятовування і збереження професійного тексту. Визначено залежність запам'ятовування, відстроченого відтворення від різних навчальних задач, виявлено наявність ефекту генерації на текстовому матеріалі.

Здійснено узагальнення напрямів наукових досліджень проблеми мимовільного запам'ятовування, вивчення сутності, особливостей мотиваційної спрямованості, мотивації досягнення. Проведено аналіз науково-теоретичних концепцій та підходів до вивчення проблеми у вітчизняній та зарубіжній психології. Розглянуто гендерні особливості запам'ятовування. Для дослідження продуктивності мимовільного запам'ятовування за даними безпосереднього та відстрочених відтворень використовувалися спеціально підібрані тексти, пов'язані з мотивацією досягнення, які були гендерно забарвлені. Для дослідження зв'язку пам'яті з мотивацією досягнення та гендером використовувалися кількісно-якісні методи аналізу текстів, розроблені схеми наративного та контент-аналізу. За результатами емпіричного дослідження доведено взаємозв'язок запам'ятовування та відтворення з мотиваційною спрямованістю досягнення. Визначено особливості безпосереднього та відстрочених відтворень. Виявлено механізми взаємозв'язку пам'яті з мотивацією досягнення за мимовільного запам'ятовування, безпосереднього та відстроченого відтворень.

Актуалізовано вирішення проблеми запам’ятовування у процесі вивчення іноземної мови. Проаналізовано існуючі методи запам’ятовування і обгрунтовано необхідність застосування нових методів у викладанні іноземних мов у зв'язку з процесом глобалізації освітнього процесу. Підтверджено багато положень теорії психолінгвістики, зокрема, лінійність пам'яті, зв'язок короткочасної пам'яті з довгостроковою, запам'ятовування слів за їх складовими, значущість словосполучень, необхідність систематичного повторення вивченого матеріалу тощо. Результати спостережень процесу запам'ятовування у студентів дозволили зробити висновок, що в пам'яті краще зберігаються поняття, пов'язані з соціальним та емоційним тлом; для ефективного пригадування словесно-граматичних комплексів необхідно застосовувати міжмовні паралелі, асоціативні зв'язки за формою, змістом та за ситуаціями у запам'ятовуванні лексики. Підкреслено роль емоцій як мотивації у формуванні позиційно-ціннісного ставлення, закріпленні понять тощо.

Актуализировано решение проблемы запоминания в процессе изучения иностранного языка. Проанализированы существующие методы запоминания и обоснована необходимость применения новых методов в преподавании иностранных языков в связи с процессом глобализации образовательного процесса. Подтверждены многие положения теории психолингвистики, в частности, линейность памяти, связь кратковременной памяти с долгосрочной, запоминание слов по их составляющим, значимость словосочетаний, необходимость систематического повторения изученного материала и. т. д. Результаты наблюдений процесса запоминания у студентов позволяют сделать вывод, что в памяти лучше сохраняются понятия, связанные с социальным и эмоциональным фоном; для эффективного припоминания словесно-грамматических комплексов необходимо применять межъязыковые параллели, ассоциативные связи по форме, содержанию и по ситуациям в запоминании лексики. Подчеркнута роль эмоций как мотивации в формировании позиционно-ценностного отношения, закреплении понятий и т. д.

The article considers the problems of learning in studying foreign languages. Methods proposed by the scientists-psychologists are analyzed. Introducing the methods of learning linguistic phenomena at the English classes ascertained many statements of the psycholinguistic theory of learning and allowed to make important conclusions.

Удосконалено математичну модель "кривої забування", породженої Г. Еббінгаузом. В удосконаленій моделі враховано і синергетичну складову, що уповільнює процес забування за рахунок внутрішньої роботи мозку у той відрізок часу, в який нова інформація до цього мозку не надходить, запропоновану Б. І. Мокіним, і складову, запропоновану Л. М. Присняковою, що задає значення тієї частки початкової інформації, яка ніколи з пам'яті індивідуума не стирається. Розроблено алгоритм ідентифікації удосконаленої математичної моделі "кривої Г. Еббінгауза" і проаналізовано причини появи некоректних рішень з його застосуванням та вказані шляхи подолання цієї некоректності. Розширено базу обгрунтування необхідності переходу від "кривої забування", породженої Г. Еббінгаузом, при аналізі процесів забування початкової інформації, одержаної студентом від викладача на лекції, до "смуг забування", породжених Б. І. Мокіним та О. Б. Мокіним. Якщо раніше ця база грунтувалась лише на особливостях оброблення експериментальних даних та центральній граничній теоремі Лапласа стосовно ймовірнісних даних, підпорядкованих нормальному закону розподілу, то її розширення відбулося ще й завдяки необхідності подолання некоректності розв'язання системи рівнянь, на яких базується алгоритм ідентифікації удосконаленої математичної моделі "кривої забування". Побудовано нові границі "смуг забування", які, як і в алгоритмі їх побудови, запропонованому Б. І. Мокіним та О. Б. Мокіним, використовують відоме з теорії ймовірностей правило "трьох сігм", але адекватніше відображають ці "смуги" і вивільняють їх від ділянок, на яких забування інформації набуває знака "мінус", не властивого для цього процесу.