Досліджено генезу становлення візуального мислення в історії філософії. Актуальність проблеми обґрунтовано ствердженням інформаційного світу, домінанту якого становить сфера бачення і візуального сприйняття. Були виявлені особливості "візуального знання", "візуальної культури", "візуального досвіду", "візуального інтелекту", "візуальних студій". На цій підставі доведено необхідність дослідження історико-філософських передумов становлення візуальної проблематики як факту сучасного інтелектуального життя. Показано включення феномену візуального під час розвитку філософського мислення в античній, середньовічній і модерній філософії. Виявлено, що картезіанська позиція в епістемології Нового часу формує візуальні техніки пізнання, які дають змогу отримати максимум інформації для її подальшої ментальної "обробки" в розумі. У контексті раціонального методу метафора "світла" перетворюється в метафору "знання", яке стало смислом епохи Просвітництва. Еволюція генези візуального мислення виокремлює візуальні метафори, концепт "метафізики світла", "окулярцентризм" модерної філософії, "візуальну епістемологію". Історико-філософська реконструкція проблеми "зору" здійснюється у двох вимірах – лексикографічному (аналіз основних понять і категорій візуального дискурсу) і доксографічному (пошук візуальних ідей в генезі філософської думки від Античності до сучасності). Під час розвитку філософія створює візуальну термінологію, на основі чого формує власний "візуальний дискурс", у контексті якого відбувається становлення візуальної філософської лексики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю223 г + Ю935.113.11 + Ю935.131.3

Рубрики:

Філософські проблеми пізнання

Зорові сприйняття

Образне мислення. Проблема символічного і знакового мислення

Шифр НБУВ: РА454249 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложен подход к построению интеллектуальной системы с привлечением элементов мышления. Рассмотрены проблемы творческого мышления человека в свете теории информации и принципы его мыслительной деятельности. Перечислены познавательные процессы, участвующие в отражении действительности. Изучены особенности создания образа и функционирования систем образного мышления.

Розглянуто значення музичної символіки в розвитку художньо-образного мислення в процесі фахової підготовки студентів музичних спеціальностей із Китаю, які здобувають освіту у вищих навчальних закладах України. Висвітлено значення деяких мотивів-символів, які в музиці європейської професійної традиції набули усталеної семантики і тому відіграють важливу роль у конкретизації емоційно-образного змісту та художньої концепції музичного твору, що сприяє розвитку художньо-образного мислення майбутнього китайського музиканта.

Розглянуто проблему дослідження проектування концептуальної моделі діяльності викладача інформатики, також поняття: "проектування", "моделювання", "концептуальна модель". Побудовано схему концептуальної моделі професійної діяльності майбутнього викладача інформатики, яка складається із сукупності оперативних образів.

Зазначено, що наявність лінгвістичних (лексичних) знань щодо знаків-слів та їх денотатів і відсутність логічних і логістичних знань щодо знаків-термінів, знаків-концептів та їх денотатів сприяє формуванню лише фахових, психологічних знань, але не фахового мислення та фахового розуміння. Логістична фаховізація підготовки психологів передбачає введення дисциплін (логіка, логістика) з метою оволодіння психологічними механізмами утворення денотатів знаків-термінів і знаків-концептів, правил і законів оперування ними, спрямованих на формування професіонального (високого рівня) образу мислення психологів.

Визначено творчий потенціал особистості як сукупність її властивостей, станів і здібностей, набір засобів і прийомів, застосовуваних у вирішенні творчих завдань. Виокремлено такі важливі аспекти творчого потенціалу, як: натхнення, зовнішня готовність до неї, здатність до імпровізації. Теоретично досліджено питання щодо ролі інтелекту у творчій діяльності особистості. Визначено інформативні показники інтелектуального розвитку особистості, можливості їх діагностики та використання для вирішення проблеми творчої діяльності. Відзначено, що інтелект - це форма організації ментального досвіду, який містить у собі когнітивні структури (переробка інформації), метакогнітивні структури (керування власною інтелектуальною діяльністю), інтенціональні структури (інтелектуальні переваги). Загалом, інтелект - це здатність бути здібним. Зазначено, що понятійні структури грають провідну роль у структурі метакогнітивного розвитку і, взагалі, у структурі ментального досвіду. Окреслено методики, за якими оцінюється рівень розвитку понятійних структур. Висвітлено результати емпіричного дослідження щодо виявлення рівня інтелектуального розвитку досліджуваних, ступеня вираженості в них творчого потенціалу особистості та з'ясування зв'язку між ними. Доведено, що інтелектуальний розвиток, показником якого є ментальний досвід, і ключовим показником - сформованість понятійних структур, виступає однією з умов розвитку творчого потенціалу особистості. Констатовано, що , однак, він не є визначальною умовою поряд з іншими умовами, до яких відносяться, в першу чергу, особистісні особливості людини, її спрямованість, емоційно-вольові риси характеру.

Определен творческий потенциал личности как совокупность ее свойств, состояний и способностей, набор средств и приемов, применяемых в решении творческих задач. Выделены следующие важные стороны творческого потенциала: вдохновение, внешняя готовность к ней, способность к импровизации. Теоретически исследован вопрос о роли интеллекта в творческой деятельности личности. Определены информативные показатели интеллектуального развития личности, возможности их диагностики и использования для решения проблемы творческой деятельности. Отмечено, что интеллект - это форма организации ментального опыта, который включает в себя когнитивные структуры (переработка информации), метакогнитивные структуры (управление собственной интеллектуальной деятельностью), интенциональные структуры (интеллектуальные преимущества). В общем, интеллект - это способность быть способным. Указано, что понятийные структуры играют ведущую роль в структуре метакогнитивного развития и, вообще, в структуре ментального опыта. Определены методики, по которым оценивается уровень развития понятийных структур. Отражены результаты эмпирического исследования по выявлению уровня интеллектуального развития испытуемых, степени выраженности у них творческого потенциала личности и выяснения связи между ними. Доказано, что интеллектуальное развитие, показателем которого является ментальный опыт, и ключевым показателем - сформированность понятийных структур, выступает одним из условий развития творческого потенциала личности. Констатировано, что, однако, он не является определяющим условием наряду с другими условиями, к которым относятся, в первую очередь, личностные особенности человека, его направленность, эмоционально-волевые черты характера.

The article analyzes the concepts "level of intellectual development" and "personal creativity". The author demonstrates some results of experimental study on interrelation between intellectual development and personal creativity.

Досліджено проблему формування проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів у ВНЗ. Визначено та науково обгрунтовано сутність феномену проектно-образного мислення дизайнера як свідомого та цілеспрямованого процесу миследіяльності фахівця, у результаті якого відбувається вирішення професійних завдань дизайн-діяльності шляхом усвідомлення умов проблемної ситуації, породження образу й оперування ним за допомогою проектних дій. Встановлено й апробовано сукупність педагогічних умов, які забезпечують успішність освітнього процесу й експериментально доведено їх ефективність.

Наведено результати першого комплексного дослідження процесу формування художньо-образного мислення студентів-вокалістів через впровадження спеціальної методики. Розглянуто психолого-педагогічні особливості творчої активності майбутніх співаків. Вивчено реальні педагогічні умови вокального навчання, серед яких має домінувати принцип індивідуального підходу, поєднаний з діагностикою особистості та використанням контрольних завдань творчого характеру. Зазначено, що структура даного феномена включає поєднання мотиваційного, когнітивного та творчого компонентів. Розроблено педагогічну технологію тьюторського супроводу, а також науково обгрунтовано й експериментально перевірено методичну модель процесу формування художньо-образного мислення студентів у процесі вокального навчання.

Розглянуто проблему формування образного мислення у студентів засобами мистецтва (ЗМ). Проведено історико-генетичний аналіз проблеми, описано модель образного мислення (ОМ) та методичну модель його формування. Обгрунтовано використання ЗМ як найефективнішого засобу формування ОМ, педагогічну систему формування ОМ у студентів ЗМ.

Розглянуто роль формування просторового мислення в процесі професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, проблему підготовки молоді до творчої і професійної діяльності. За допомогою досвіду естетичного виховання найбільш розвинених країн світу висвітлено Концепцію художньої освіти, розроблену і затверджену Міністерством культури Російської Федерації і Міністерством освіти Російської Федерації у 2001 р. та предметно-орієнтовану художню освіту у США, розкрито їх цілі. Висвітлено один з пріоритетних напрямків сучасних педагогічних досліджень в Україні - розробку Державного стандарту загальної середньої освіти, під яким розуміється зведення норм і положень щодо визначення державних вимог до освіченості учнів - випускників початкової, основної і старшої школи та гарантії держави в їх досягненні.

Рассмотрена роль формирования пространственного мышления в процессе профессиональной подготовки будущих учителей изобразительного искусства, проблема подготовки молодежи к творческой и профессиональной деятельности. С помощью опыта эстетического воспитания наиболее развитых стран мира освещены Концепция художественного образования, разработанная и утвержденная Министерством культуры Российской Федерации и Министерством образования Российской Федерации в 2001 г. и предметно-ориентированное художественное образование в США, раскрыты их цели. Обсуждено одно из приоритетных направлений современных педагогических исследований в Украине - разработка Государственного стандарта общего среднего образования, под которым понимается свод норм и положений относительно определения государственных требований к образованности учеников - выпускников начальной, основной и старшей школы и гарантии государства в их достижении.

The role of the formation of spatial thinking in the process of training future teachers of fine arts, the issue of preparing young people for creative and professional activities. With the experience of aesthetic education of most developed countrieshighlights the Concept of Art Education, developed and approved by the Ministry of Culture of the Russian Federation and the Ministry of Education of the Russian Federation in 2001, and subject-oriented art education in the U.S., the disclosure of their purpose. Discussed one of the priorities of modern pedagogical research in Ukraine - the development of the standard of general education, which refers to a set of rules and regulations concerning the definition of state requirements for education of students - graduates of elementary, primary and high school and state guarantees to achieve them. While noting the establishment of the educational system that will both develop the kinds of creative thinking among students and raise the already formed on aqualitatively new level.

Теоретично досліджено питання, пов'язані з функціонуванням образного мислення у творчій діяльності. Образ розглянуто як кінцевий продукт творчості і засіб досягнення мети цієї діяльності.

Теоретически исследованы вопросы, связанные с функционированием образного мышления в творческой деятельности. Образ рассмотрен как конечный продукт творчества и средство достижения цели этой деятельности.

Theoretically studied issues related to the functioning of creative thinking in a creative activity. Manner as the end product of creativity and a means of achieving the goal of this activity.

Здійснено комплексний, філософсько-естетичний аналіз художнього мислення як індивідуально-інтелектуального та соціокультурного явища. Досліджено генезис наукових уявлень про нього, здійснено типологізацію за видово-родовими ознаками. Розглянуто чинники його детермінації, пізнавальні та творчі можливості. Визначено статус поняття "художнє мислення" у сучасній науці. Розглянуто художнє мислення інакологічною інформаційно-пізнавальною стратегією, зумовленою у витоках грунтування на естетичних чинниках, яка породжує пізнавально-творчі та культурно-значущі новації.

Висвітлено один із перспективних напрямів педагогічного пошуку шляхів вирішення проблеми розвитку музично-образного мислення у старших дошкільників. Охарактеризовано особливості впливу педагогічних настанов на формування психологічної установки. Розглянуто систему настанов, що спрямовані на актуалізацію установок, які сприяють досягненню домінанти в образному відображенні музичного твору.

Освещено одно из перспективных направлений педагогического поиска путей решения проблемы развития музыкально-образного мышления у старших дошкольников. Охарактеризованы особенности влияния педагогических наставлений на формирование психологической установки. Рассмотрена система наставлений, направленных на актуализацию установок, которые способствуют достижению доминанты в образном отображении музыкального произведения.

The article characterizes some peculiarities of influence of pedagogical instructions on formation of psychological orientation in the process of developing musical-visual thinking of senior preschoolers.

Рассмотрены процессы, которые могут иметь место у субъекта при понимании смысла текста. Предложена функциональная схема процесса понимания, учитывающая процессы восприятия, поиска смысла и действий для трех основных составляющих человеческого бытия: физического мира, социума и внутреннего мира.

Проанализирован важный этап творческого процесса - возникновение замысла. Выявлены возможности развития ассоциативно-образного мышления при изучении цикла художественных дисциплин в подготовке инженера-педагога. Раскрыта роль преподавателя в управлении творческим мышлением студентов.

Проаналізовано важливий етап творчого процесу - виникнення задуму. Виявлено можливості розвитку асоціативно-образного мислення в процесі вивчення циклу художніх дисциплін в підготовці інженера-педагога. Розкрито роль викладача в керуванні творчим мисленням студентів.

Is reviewed the important stage of the creative processа- the emergence of design. Possibilities of associative-shaped thinking in the study of the cycle of artistic disciplines in the preparation of engineer-teacher. The role of the teacher in the management of the creative thinking of students.

Розглянуто інфологічний підхід до представлення пізнавальної діяльності на базі моделі образного мислення людини. Обгрунтовано доцільність моделювання психічних процесів шляхом визначення поняття інфологічної системи. Запропоновано формальні схеми та критерії ефективності взаємодії інфологічних систем на основі одиниць сенсу когнітивного ресурсу людини.

Створено "розумний" контент для електронних підручників. На підставі вимог моделі образного мислення розглянуто принципи побудови тезауруса образів. Запропоновано формальну реляційну модель тезауруса, що наповнений в результаті обробки текстів із навчальним матеріалом, а також методику побудови відповідних програмно-педагогічних систем. Діючий прототип тезауруса образів програмно реалізовано на базі технології Python + SQLite.

Розкрито специфіку візуально-мислиннєвих образів, їх місце в системі наочних образів. Досліджено взаємозв'язки та відмінності з образами-перцептами, образами-уявленнями. Висвітлено спільні та відмінні риси "зорових" і "візуальних" образів. Показано логіку авторського бачення генези наочних форм відображення.

Раскрыта специфика визуально-мыслительных образов, их место в системе наглядных образов. Исследованы взаимосвязи и отличия с образами-перцептами, образами-представлениями. Освещены общие и отличительные особенности "зрительных" и "визуальных" образов. Показана логика авторского видения генезиса наглядных форм отображения.

The article deals with the specificity of visual - cogitative images, their place in system of evident images. Interrelations and differences with images - percepts, images - representations are investigated. The common and distinctive features of "visual" and "visual" images are covered. The logic of author's vision of genesis of evident forms of display is shown.

Здійснено естетико-культурологічний аналіз стимулів творчості. Виявлено новий підхід до розуміння творчої особистості. Показано значущість естетичних чинників детермінації творчого процесу. Розкрито потенціал художньо-образного та художньо-проективного мислення у культуротворчому сенсі.

Проведен эстетико-культурологический анализ стимулов творчества. Выявлен новый подход к пониманию творческой личности. Показана значимость эстетических факторов детерминации творческого процесса. Раскрыт потенциал художественно-образного и художественно-проекционного мышления в культуротворческом смысле.