На основании данных ведущих фирм Запада и Японии изучены вопросы этики, ценностные ориентации потребителей и сотрудников, экономические цели организации, которые в совокупности определяют корпоративную культуру (КК). Рассмотрены миссия и основные принципы КК организаций различного типа, взаимосвязь КК организации и профессиональной миссии каждого сотрудника. Описаны внешние проявления КК: фирменный стиль (концепция дизайна), символы, ритуалы и праздники, стиль поведения сотрудников. Рассмотрены тенденции развития менеджмента и КК, а также их виды, оптимальные для различных ситуаций. На основе теории менеджмента изменений и общей теории проектирования разработана программа повышения КК.

Теоретично проаналізовано сучасний стан вивчення експресивної поведінки людини та проблеми дослідження її психологічних складових.

В современной психологии проблема изучения експрессивного поведения человека разделяется на несколько направлений. Дискусионный характер многих аспектов ее изучения существенно усложняет процесс системного использования научных знаний в разных видах деятельности человека.

In modern psychology a problem of study expressiveness of behaviors of the man to divide on some directions. Disputable the character of many aspects of her study essentially complicates process of system use of scientific knowledge in different kindsof activity of the man.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.03 + Ю936.2-723

Рубрики:

Право і правосвідомість. Правова культура

Поведінка

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто відповідальність як інтегральну якість особистості. Висвітлено методологічні та теоретичні основи її вивчення. Проаналізовано психологічні механізми процесу мотивації відповідальної поведінки на різних його етапах. Описано феноменологію та типи відповідальності.

Рассмотрена ответственность как интегральное качество личности. Освещены методологические и теоретические основы ее изучения. Проанализированы психологические механизмы процесса мотивации ответственного поведения на разных его этапах. Описана феноменология и типы ответственности.

Changing in the process of researching some views on the essence and origin of motivation of the person have been analyzed; some matters of the motive and motivational sphere of the person have been examined.

Розглянуто моделі поведінки особистості, ситуації та умови зміни поведінки. Особливу роль відведено мотиваційній спрямованості особистості, мотиваційній диспозиції, що складають мотиви дій, актуалізуючись у певних ситуаціях.

На підставі результатів експериментального дослідження проаналізовано особливості мотиваційної сфери осіб з підвищеною тривожністю, а також мотиваційні регулятори поведінки та ефективної діяльності особистості.

Досліджено процеси мотивації в структурі особистості, яке є одним із основних понять, які використовуються для пояснення рушійних сил поведінки. Зазначено, що це одна з найбільш актуальних проблем як для психологів, так і для управлінців усіх рівнів, кадрових працівників, педагогів, медиків і представників багатьох інших спеціальностей.

Визначено головні підходи до проблеми харизматичності та її якісних характеристик, розробено комплекс психометрично обгрунтованих методів і процедур дослідження особистісної харизматичності відповідно поставленій меті. Виявлено загальнопсихологічну чотирикомпонентну структурну модель особистісної харизматичності. Модель відображає основні типи, кожен з яких є достатньо однорідною групою, а саме: ті, в яких формується харизматичність, інтернальні, ті, в яких формується харизматичність, екстернальні, яскраво харизматичні, напружені й яскраво харизматичні, адаптивні. Виявлено особливості становлення особистісної харизматичності на сензитивних етапах онтогенетичного розвитку (20 - 26 років).

Розкрито особливості вибору форм поведінки студентів в конфліктній ситуації залежно від рівня самооцінки, схильності особистості до конфліктної поведінки, емоційного стану.

Проаналізовано процес формування мотивів поведінки і діяльності. Розглянуто процес, складовою ланкою якого є мотив, для з'ясування можливості його впливу на мотив і спричинення можливих змін у ньому. Формування мотивів розглядається як процес їхнього розвитку і вдосконалення, який відбувається в ході багаторазового застосування на практиці, перевірки і корекції. Наведено результати вивчення процесу формування мотиву і виявлено його складові; виділено його стадії: перша стадія процесу, на якій відбувається початкове становлення мотиву; друга стадія - на якій відбувається розвиток мотиву в ході діяльності; і третя стадія - коректування мотиву, що реалізується в результаті контролю. Здійснено виклад підходу до створення методики формування мотивів і зроблено спробу її реалізації.

Висвітлено теоретичні проблеми розуміння особи як суб'єкта права і правомірної поведінки, розкрито основні питання співвідношення права і свободи особи. Розглянуто поведінкові елементи правового статусу особи. Зазначено, що в процесі аналізу видів поведінки особи у сфері права є доцільним використання як родового поняття "юридично значуща поведінка", у змісті якого необхідно виокремлювати загальні та спеціально-юридичні ознаки. "Правомірну поведінку" особи описано у контексті її співвідношення з "протиправною поведінкою", а "зловживання правом" - як дуалістичний вид юридично значущої поведінки. Питання про юридичні критерії оцінювання поведінки особи як суб'єкта права розглянуто в контексті проблеми праворозуміння, співвідношення права та закону. Склад правомірної поведінки особи репрезентовано з урахуванням положень теорії правовідносин. Акцентовано увагу на необхідності розуміння суб'єктивної сторони правомірної поведінки виключно як елемента її складу і суто як прикладної категорії, котра має свій власний відповідний зміст. Проаналізовано уявлення щодо правосвідомості як традиційного предмета дослідження загальнотеоретичної юриспруденції та внутрішньої передумови правомірної поведінки особи. З позицій конструктивного критичного аналізу розглянуто основні елементи соціально-психологічного механізму правомірної поведінки особи.

Проаналізовано дослідження альтруїстичної поведінки з позиції біологічної обумовленості. Виділено загальний для подібних праць постулат про те, що допомога іншим людям сприяє збереженню популяції в цілому. Підкреслено, що тенденція піклуватися про ближнього є генетично обумовленою та формується в процесі еволюційного розвитку. Визначено основні механізми, що забезпечують альтруїзм - захист власного роду, взаємний обмін.

Представлен анализ исследований альтруистического поведения с позиции биологической обусловленности. Выделен общий для подобных работ постулат про то, что помощь другим людям способствует сохранению популяции в целом. Подчеркнуто, что тенденция заботиться о ближнем является генетически обусловленной и формируется в процессе эволюционного развития. Определены основные механизмы, обеспечивающие альтруизм - защита собственного рода, взаимный обмен.

In article the analysis of researches of altruistic behaviour from a position of biological conditionality is presented. The general in similar works is the postulate that the help to other people promotes preservation of a population as a whole. The tendency to show care about other people is genetically caused and generated during evolutionary development. The basic mechanisms providing altruism are inclusive fitness and reciprocal aid.

Освещены методический и операционный аспекты схемы научного анализа проблемы саморегуляции. В этом контексте рассмотрены термины "деятельность", "действие", "поведение", "мотив" и др.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.7 + Ю936.2-723

Рубрики:

Правові відносини. Юридична конфліктологія

Поведінка

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.03 + Х002.9 + Ю936.2-723

Рубрики:

Право і правосвідомість. Правова культура

Право і особа. Правове становище особи

Поведінка

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми мотивації просоціальної поведінки в студентському віці на прикладі ставлення до донорства крові. Розроблено і стандартизовано методику для діагностики поведінкових компонентів просоціальної поведінки, що відбувається у формі донорства крові. Доведено, що комплекс діагностичних показників методики дозволяє оцінити намір реалізувати просоціальну поведінку, когнітивний і афективний компоненти атитюдів, соціальні, моральні та наочні норми, самоефективність як складову суб'єктивного поведінкового контролю. Виділено предиктори просоціальної поведінки в пізньому юнацькому віці: намір, пов'язаний з очікуваним жалем, моральними нормами і самоефективністю. Описано структуру взаємозв'язків компонентів просоціальної поведінки з особистісними особливостями і її вікову специфіку. У представників пізнього юнацького віку виявлено прямий зв'язок поведінкових показників просоціальності з високим рівнем емпатійних здібностей та інтернальним локусом контролю. Виявлено основні психологічні аспекти донорства крові, мотиви, бар'єри та фактори фасилітації такого виду просоціальної поведінки. Розроблено програму розвитку мотивації просоціальної поведінки студентів та емпірично підтверджено її ефективність.

Розглянуто сутність гебоїдної поведінки підлітків без гебоїдного синдрому та формування їх поведінкових реакцій, проблем з соціалізацією.

Рассмотрена сущность гебоидного поведения подростков без гебоидного синдрома и формирование их поведенческих реакций, проблем с социализацией.

Сonsidered the nature of teenagers` geboid behavior without geboid syndrome and behavioral responses of their problems with socialization.

Ныне человечество живет в мире, где сложно не заметить негативные экологические изменения. Деятельность каждого является основной причиной трансформаций в природной среде. Для того, чтобы остановить деградацию в природе, всем представителем человеческого вида нужно объединиться и совершать больше "экологически дружелюбных", нежели разрушающих поступков, но такая смена направленности поведения зависит от многих факторов. В этой работе мы сконцентрировались на личностных факторах экологического поведения индивида. Цель работы - рассмотрение экологической позиции в качестве основы самоэффективности субъекта и последующее изучение возможных влияний на эмпирических данных. В рамках теоретического анализа обсуждаются этапы развития экологической самоэффективности в зависимости от доминирующих биосферных или финансово-экономических смыслов в экологической позиции. Предполагается, что экологическая самоэффективность воздействует на общую самоэффективность личности. Методы. Предположение проверялось при помощи корреляционного (коэффициент ранговой корреляции Спирмена) и регрессионного (множественная регрессия) анализа, а также моделирования структурными уравнениями. Результаты. В результате статистического анализа выявлено, что экологическая позиция влияет на общую самоэффективность, опосредовано через экологическую самоэффективность. Выводы: установлено, что в зависимости от ценности как ресурса жизнеобеспечения - денег или биосферы - снижается или повышается вера человека в продуктивность личных поступков в области выполнения различных повседневных задач, опосредовано через уверенность человека в возможности собственными и общечеловеческими действиями улучшить экологическую ситуацию на планете.