Розглянуто особливості зв'язку статево-рольових шкал у дівчат 18 - 20 років. Подано психодіагностичну карту утворень маскулінності/фемінінності у дівчат. Отримано доповнення стосовно раніше запропонованої структурної організації симптомокомплексу маскулінності/фемінінності у дівчат.

Розглянуто питання, пов'язані з психологічними аспектами діяльності жінок, орієнтованих на працю на керівних посадах. Простежено функції та обов'язки жінки-менеджера. Наведено результати досліджень, метою яких було виявлення особистісних якостей сучасної жінки-керівника, для чого було використано тести: опитувальний "Кейрсі", "Кар'єрна орієнтація", Лірі. За результатами тестування визначено позитивні та негативні фактори управлінської діяльності жінок-менеджерів, що впливають на формування стилів управлінської діяльності.

Проаналізовано вплив статеворольових структур особистості, зокрема, їх рівневих і структурних особливостей на формування життєвого стилю жінок. Розглянуто різноманітні його аспекти: реалізованість жіночого потенціалу, кар'єрні орієнтації, методи виконання гендерно-специфічних ролей, функціональні різновиди подружніх відносин, особливості стосунків у шлюбі. Показано, що статево-рольова регуляція життєвого стилю жінок найбільше виражена у випадку відхилення нормативної структури симптомокомплексу маскулінності/фемінінності від андрогінної моделі статево-рольових властивостей особистості. Виявлено психосоматичні особливості структури жіночого простору, а також особистості та стилю керівництва в різних групах жінок-керівників. Запропоновано методики вимірювання рівня реалізованості життєвого потенціалу жінки.

Досліджено психологічний феномен самоактуалізації сучасної жінки за умов трансформаційних змін українського суспільства посттоталітарного періоду. Розкрито типологію особливостей гендерної соціалізації, що грунтуються на способі підпорядкування гендерним нормам (поступливості, схвалення, ідентифікації, непідкорення, андрогінії). Розглянуто вплив чинника сімейного стану жінки на рівень основних показників самоактуалізації. Експериментально діагностовано залежність основних показників процесу самоактуалізації від характеру розв'язання життєвих криз: індивідуального психічного розвитку, сімейного циклу та професійного становлення. Показано, що суперпозиція досліджуваних чинників дає змогу виокремити основні ментальні та поведінкові патерни сучасних жінок, які знаходять вияв у стилі саморегуляції. Цей стиль репрезентує психологічні механізми самоактуалізації (планування, моделювання, програмування, оцінку результатів) і регуляторно-особистісних властивостей жінки (гнучкості і самостійності).

Проаналізовано вплив статево-рольових структур особистості, зокрема, їх рівневих і структурних особливостей на формування життєвого стилю жінок. Розглянуто різноманітні його аспекти: реалізованість жіночого потенціалу, кар'єрні орієнтації, особливості здійснення гендерно-специфічних ролей, функціональні особливості подружніх відносин, особливості любовних стосунків у шлюбі. Показано, що статево-рольова регуляція життєвого стилю жінок більшою мірою виражена тоді, коли є відхилення нормативної структури симптомокомплексу "маскулінності/фемінінності" від андрогінної моделі статево-рольових властивостей особистості. Виявлено психосемантичні особливості структури жіночого простору, а також з'ясовано особливості особистості та стилю керівництва в різних групах жінок-керівників. Запропоновано методики вимірювання рівня реалізованості життєвого потенціалу жінки.

Обсуждены проблемы гендерного равенства и карьерного продвижения женщин в условиях различных регионов мира, роли образования и воспитания в обеспечении профессионального роста женщин, возможностей и путей повышения их политической и деловой активности.

Здійснено аналіз самотності як переживання стану. Зазначено специфіку переживання самотності жінками. Виявлено специфічні особливості організації життя самотніх жінок, а також вказано особливості прояву соціального інтелекту. Результати дослідження дають змогу проаналізувати дії з організації власного життя самотніми жінками та визначити їх проблемні зони. Розглянуто способи взаємодії цих жінок з оточуючими. Виділено типи жіночої самотності: самотність жінки без чоловіка; самотність жінки без конкретного чоловіка; самотність як нерозуміння; самотність як нереалізованість жінки. Досліджено особливості образу "Я" самотніх жінок, що відносяться до визначених типів самотності. Запропоновано стратегію та тактику психологічної корекції даним жінкам, а також способи психологічної допомоги.

Проблема жіночої ідентичності в сучасному суспільстві прямо пов'язана з проблемою жіночої сексуальності, а отже й проблемою жіночності. Для багатьох жінок самовираження через почуттєві відносини часто стають серйозною психологічною проблемою, з якою вони змушені звертатися до психотерапевта. Бути асексуальною в нашому суспільстві вважається такою ж вадою, як колись у вікторіанській Англії одержувати задоволення від сексу. Досліджено проблему взаємозв'язку жіночої сексуальності та жіночої ідентичності.

Здійснено комплексне емпіричне досліження особливостей самовизначення жінок, орієнтованих на управлінську діяльність. Побудовано систему індикаторів процесу самовизначення, що емпірично характеризують мотивацію, ціннісні орієнтації, самооцінку. Досліджено їх вплив на особливості самовизначення жінок. Поглиблено уявлення щодо впливу соціальної детермінації на розвиток людської особистості та механізми, які забезпечують засвоєння та активне відтворення соціального досвіду у такій сфері діяльності, як управління. Обгрунтовано шляхи вирішення проблем внутрішньогрупових відносин між керівником і підлеглими, обумовлених соціально-психологічними та особистісними чинниками. Поглиблено уявлення про самовизначення особистості, зокрема самовизначення жінки, орієнтованої на управлінську діяльність.

Вивчено внутрішньоособистісний рольовий конфлікт жінки-керівника. Теоретично обгрунтовано й емпірично досліджено особливості гендерних стереотипів як складових внутрішньоособистісного рольового конфлікту жінки-керівника. Показано, що параметри гендерних стереотипів взаємопов'язані зі ступенем вияву цього конфлікту. Розглянуто особливості стереотипізації та зміст гендерних стереотипів у жінок-керівників. З'ясовано місце та значення гендерних стереотипів у структурі рольового конфлікту такої жінки. Визначено шляхи подолання рольового конфлікту жінки-керівника з застосуванням засобів корекції гендерних стереотипів.

Досліджено вплив сімейних факторів на формування материнської сфери під час вагітності в жінок з загрозою невиношування. Розглянуто особистісні завдання вагітності, які впливають на формування материнської сфери та прихильності до плода: побудову стосунків зі значущими іншими, формування образу себе як матері й інтеграцію нового образу тіла. Проаналізовано сімейні передумови розвитку материнської сфери у жінок з загрозою невиношування у контексті теорії сімейних систем. Показано системний вплив сімейних чинників на формування материнської сфери під час вагітності.

Досліджено особливості формування психологічної готовності жінки до материнства. Виявлено високий рівень особистісної тривожності у вагітних з гестозами, причиною виникнення якої є процеси у центральній нервовій системі, низький рівень нервово-психічної стійкості та невирішені внутрішньоособистісні конфлікти, які виникли, здебільшого, у дитинстві вагітної. Виявлено вплив особистісної зрілості на формування психологічної готовності жінки до материнства. Показано зв'язок рівня психологічної готовності до материнства з виникненням гестозів та варіантами можливих стилів майбутнього виховання дитини, які обирають вагітні. Розглянуто біологічні, психологічні, сімейні, соціальні та духовні фактори, які впливають на формування психічної готовності жінки до материнства. Запропоновано технологію психологічної підтримки вагітних, що підвищує рівень їх психологічної готовності до материнства в результаті формування свідомого ставлення вагітних до себе, материнства, дитини.

Вивчено особливості самоактуалізації жінки у її професійній діяльності на прикладі соціоекономічних професій, а саме: педагога, медика, військовослужбовця, керівника. До контрольної групи увійшли домогосподарки, які не займалися професійною діяльністю не менше одного року. Установлено, що психологічні особливості самоактуалізації сучасної працюючої жінки зумовлені задоволеністю її потреб у професійній та сімейній сферах. У професійній діяльності ці особливості стосуються вибору професій фемімінного чи маскулінного типів за компенсаторним принципом, орієнтації на різні базові та термінальні цінності, задоволеності своїм професійним вибором і самореалізованості в обраній діяльності, а також співвідношення "Я-актуального" та "Я-ідеального". Розроблено й апробовано тренінг, завдяки якому розвинуто якості, значущі для професійної самоактуалізації. Після проведення тренінгу виявлено ускладнення когнітивної складності особистісних конструктів, що дозволяють усвідомити значущість вищих цінностей-цілей - професійної й особистісної самореалізації, творчості та волі, а також здійснити вибір більш адекватних засобів їх досягнення.

Досліджено синдром "емоційного холоду" у міжособистісних стосунках, котрий ускладнює (або унеможливлює) встановлення психологічної інтимності у шлюбно-партнерських відносинах. На основі аналізу фольклорного матеріалу запропоновано жіночі архетипи, розглянуті як варіанти реалізації синдрому "емоційного холоду" на поведінковому рівні. Розглянуто шляхи подальшого дослідження та концептуалізації синдрому "емоційного холоду".

Исследован синдром "эмоционального холода" в межличностных отношениях, который усложняет (или делает невозможным) установление психологической интимности в брачно-партнерских отношениях. На основе анализа фольклорного материала предложены женские архетипы, которые рассмотрены как варианты реализации синдрома "эмоционального холода" на уровне поведения. Рассмотрены пути дальнейшего исследования и концептуализации синдрома "эмоционального холода".

The article deals with the syndrome of " an emotional cold " in interpersonal relations, which complicates (or makes impossible) an establishment of psychological intimacy in married and friendship relations. On the basis of the analysis of a folklorematerial female archetypes, which are considered as variants of realization of a syndrome of "an emotional cold" at a level of behavior, are offered. Ways of the further research and концептуализации a syndrome of " an emotional cold " are considered.

Розглянуто моделі поведінки та світосприйняття жінок залежно від провідних архетипів колективного несвідомого, виходячи з концепції К.Г. Юнга про колективне несвідоме. Продовжено дослідження Д.Ш. Болен, в галузі розробки концепції К.Г. Юнга, доповнено змістовний план жіночих архетипів та їх основні риси світосприймання й поведінки: Артеміда, Селена (Діана) - архетип сили духу; Афіна (Мінерва) - архетип, символом якого є інтелект, стратегічний розум і практицизм; Гестія (Веста) - максимально цілісна; Гера (Юнона) - дуже мінлива, запальна й ревнива, але повністю залежить від того, одружена вона чи ні; Деметра (Церера) - архетип всеосяжної турботи й постійного тепла; Персефона (Прозерпіна) - архетип, що формує особистість під впливом інших людей; Афродіта (Венера) - архетип жіночності, чуттєвості й відчуття прекрасного; Геба (Ювента) - архетип вічної юності, невміння сприймати свій вік; Тихе (Тюхе, Фортуна) - сполучення суперечливого бажання безмежного контролю над своїм і чужим життям та абсолютна безстрашність; Немезида - архетип на совість; Геката (Тріодита) - архетип, можливо, найбільш наближений і пов'язаний з колективним та індивідуальним несвідомим. Наголошено, що кожен архетип має свої сильні і слабкі сторони і кожна модель поведінки, представлена у них, є своєрідним сценарієм долі, і тільки сама жінка може обрати, реалізуватися йому чи ні.

Рассмотрены модели поведения и мировосприятия женщинами в зависимости от ведущих архетипов коллективного неизвестного, исходя из концепции К.Г. Юнга о коллективном неизвестном. Продлены исследования Д.Ш. Болен в отрасли разработки концепции К.Г. Юнга, дополнен содержательный план женских архетипов и их основные черты, мировосприятия и поведения: Артемида, Селена (Диана) - архетип силы духа; Афина (Миневра) - архетип, символом которого является интеллект, стратегический разум и практицизм; Гестия (Веста) - максимально целостная; Гера (Юнона) - очень изменчивая, взрывная и ревнивая, но полностью зависит от того, замужем она или нет; Деметра (Цецера) - архетип всеобъемлющей заботы и постоянного тепла; Персифона (Прозерпина) - архетип, что формирует личность под влиянием других людей; Афродита (Венера) - архетип женственности, чувственности и ощущения прекрасного; Геба (Ювента) - архетип вечной юности, неумения воспринимать свой возраст; Тихе (Тюхе, Фортуна) - соединение противоречивого желания бескрайнего контроля над своей и чужой жизнью и абсолютное бесстрашие перед последствиями; Немезида - архетипная совесть; Геката (Триодита) - архетип, возможно, наиболее приближенный и связанный с коллективным и индивидуальным неизвестным. Акцентировано на том, что каждый архетип имеет свои сильные и слабые стороны и каждая модель поведения, представлена в них, есть своеобразным сценарием судьбы, и только сама женщина может выбрать, реализовываться ему или нет.

Розглянуто проблему самовираження жінки в соціумі та в педагогічній професії, феномен жіночої привабливості. Розкрито зміст поняття, виділено характерні ознаки, необхідні для побудови психологічної моделі жіночої привабливості.

Рассмотрена проблема самовыражения женщины в социуме и в педагогической профессии, феномен женского обаяния. Раскрыто содержание понятия, выделены характерные признаки, необходимые для построения психологической модели женского обаяния.

It is dealed with the problem of a womanТs self-expression in society and pedagogical career. The phenomenon of feminine attraction is considered to be an important aspect of this category. The notion is not enough investigated in psychological science, thatТs why it requires more precise defining, extending contents and distiguishing characteristic features for building a psychological model of feminine attraction

Вивчено питання міжособистісної залежності. Розглянуто особливості уявлень залежних дівчин про шлюбного партнера. Описано ті особливості залежної особистості, які впливають на формування образа шлюбного партнера; а сам образ шлюбного партнера розділено на складові компоненти (ступінь позитивності образа, ступінь оцінювання образа, ступінь егоцентричності образа та ступінь амбівалентності образа).

Проаналізовано науково-методичну літературу щодо проблеми психологічної готовності до материнства. Визначено її структуру та провідні детермінанти. Встановлено індивідуальні прояви, що детермінують психологічну готовність до материнства у дівчат юнацького віку, на основі яких розроблено програму її формування.

Проанализирована научно-методическая литература о проблеме психологической готовности к материнству. Определена ее структура и ведущие детерминанты. Установлены индивидуальные проявления, которые обуславливают психологическую готовность к материнству у девушек молодого возраста, на основе которых разработана программа ее формирования.

It is analysed scientific and methodological literature dedicated to the problem of psychological readiness for maternity, ascertains its structure and leading determinants. The research allowed establishing some individual indicators of young girlsТ psychological readiness for maternity, which enabled developing the program of its formation

Висвітлено актуальність проблеми формування системи якісної підготовки фахівців управлінської діяльності із застосуванням наукових методів педагогіки та психології управління та з урахуванням особливостей жінок. Розкрито роль жінки-керівника у підвищенні ефективності роботи в органах місцевого самоуправління. Виявлено чинники, що впливають на професійний статус жінок. Обгрунтовано необхідність формування системного підходу до особистості жінки-адміністратора з урахуванням особливостей жіночого мислення.

Показана актуальность проблемы формирования качественной подготовки специалистов управленческой деятельности с применением научных методов педагогики и психологии управления. Раскрыта роль женщины-руководителя в повышении эффективности работы в органах местного самоуправления. Определены факторы, влияющие на профессиональный статус женщины. Обоснована необходимость формирования системного подхода к личности женщины-администратора с учетом особенностей женского мышления.

In the article of forming administrative personnel preparation is revealed, in particular the preparation of women-leader in institutions of local government using scientific methods of administrative psychology. The role of a modern women-leader administrator was analyzed.

Одержано дані щодо впливу стилів подружньої прив'язаності на успішність повторного шлюбу. Виявлено функціональні та дисфункційні стилі подружньої взаємодії. Показано роль трансгенераційних чинників і сімейної історії "за жіночою лінією" у побудові подружньої комунікації жінок у повторному шлюбі. Одержано дані щодо комунікативних і особистісних чинників, що сприяють задоволеності повторним шлюбом у жінок та відмови від дисфункційних сценаріїв подружньої взаємодії у повторному шлюбі. Розвинуто теоретичний аспект щодо типології ранніх психічних травм і способів їх подолання у контексті забезпечення успішності повторного шлюбу, а також щодо рольових шлюбних очікувань і образів подружнього партнера в жінок як чинника успішності повторного шлюбу.