На підставі використання матеріалів прикладних досліджень, психологічних тренінгів і консультацій розглянуто теоретико-методологічні аспекти вивчення проблеми психологічної адаптації студентів до умов навчання у вузі, конкретні методики практичної психологічної роботи - діагностичні, консультативні, тренінгові. Проаналізовано механізми психологічної адаптації, явища успішної та неуспішної адаптації, визначено найбільш характерні адаптаційні типи. Подано характеристику деяких типових проблем, з якими першокурсники звертаються до практичного психолога.

Викладено загальні принципи, методичне забезпечення та зміст послідовних етапів оптимізації адаптаційних можливостей учнів і студентів, які здійснюються з метою психофізіологічного забезпечення їх навчання. Наведено шкалу самооцінки рівня тривожності Спілбергера - Ханіна, а також опитувальник Вассермана - Бойко для учнів і студентів.

Изложены основные принципы, методическое обеспечение и содержание последовательных этапов оптимизации возможностей учеников и студентов, осуществляющихся с целью психофизиологического обеспечения их обучения. Приведены шкала самооценки уровня тревожности Спилбергера - Ханина, а также опросник Вассермана - Бойко для учеников и студентов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю940.3-72

Рубрики:

Психологічні питання навчання та навчальної діяльності дорослих

Шифр НБУВ: Ж69446 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання формування професійних мотивів в період здобуття освіти за допомогою тренінгових технологій. Проаналізовано мотиви вибору професії співробітника ОВС. Запропоновано тренінгову програму щодо ознайомлення курсантів з майбутньою професією та підвищення їх мотиваційної готовності до навчання.

Рассмотрены вопросы формирования профессиональных мотивов у курсантов учебных заведений МВС в период получения образования с помощью тренинговых технологий. Проанализированы мотивы выбора профессии правоохранителя. Предложена тренинговая программа для идентификации курсантов с будущей профессией и повышения их мотивационной готовности к обучению.

The article is devoted to the problems of professional motivation forming for cadets with the help of training methods. The motives of choice of profession by the police force staff are analyzed in the present article. The program for identification of cadets with their future profession and the increase of their motivation Turing their studies are presented by the author.

Розглянуто педагогічні та психофізіологічні аспекти проблеми соціальної дезадаптації учнів середніх загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів з акцентуаціями характеру - межовими станами між нормою та порушенням нервово-психічного здоров'я. Визначено шляхи профілактики і корекції акцентуацій характеру в учнів, підкреслено значення лікувальної педагогіки за Л.Виготським.

Рассмотрены педагогические и психофизиологические аспекты проблемы социальной дезадаптации учеников средних общеобразовательных школ и высших учебных заведений с акцентуациями характера - предельными состояниями между нормой и нарушением нервно-психического здоровья. Определены пути профилактики и коррекции акцентуаций характера в учеников, подчеркнуто значение лечебной педагогики по Л.Выготскому.

Наведено теоретико-методологічне обгрунтування особистісно орієнтованої освіти. Описано інтегративно-синергетичну модель психолого-педагогічного проектування особистісно орієнтованих технологій навчання та виховання. Розкрито особистісну орієнтацію Болонського процесу в євроінтеграційному контексті. Проаналізовано інноваційні підходи до реалізації моделі особистісно орієнтованого навчання та виховання. Визначено потенціал інформаційно-комунікаційних технологій у забезпеченні особистісно орієнтованого підходу до навчання. Розглянуто процес особистісно-професійного становлення студентів.

Изложено теоретико-методологическое обоснование личностно ориентированного образования. Описана интегративно-синергетическая модель психолого-педагогического проектирования личностно ориентированных технологий обучения и воспитания. Раскрыта личностная ориентация Болонского процесса в евроинтеграционном контексте. Проанализированы инновационные подходы к реализации модели личностно ориентированного обучения и воспитания. Определен потенциал информационно-коммуникационных технологий в обеспечении личностно ориентированного подхода к обучению. Рассмотрен процесс личностно-профессионального становления студентов.

На підставі аналізу соціологічних, психологічних, політологічних джерел і результатів студій "Старшокласник Луганщини" та "Першокурсник", проведених у 2003 - 2004 роках кафедрою психології Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля щодо ціннісних орієнтацій старшокласників і першокурсників, здійснено спробу проаналізувати вплив цих чинників на проблему мотивації навчальної діяльності студентства, її продуктивності.

Досліджено питання професійної мотиваційної основи освітньої діяльності студентів. На думку автора, головною цінністю освіти стає розвиток потреб і здатності до самореалізації творчого потенціалу, спрямованості на саморозвиток і самоосвіту.

Рассмотрены особенности привлечения студентов к поступлению на фармацевтический факультет заочной формы обучения Запорожского государственного медицинского университета, некоторые аспекты мотивации к обучению, организации учебного процесса и возможности внедрения новейших технологий в процесс обучения специалистов-провизоров.

Розглянуто проблему формування мотивації студентів до науково-дослідної діяльності у процесі вивчення англійської мови та літератури. Теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування мотивації студентської молоді до проведення власних наукових досліджень.

Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено, що формування мотивації учіння у студентів - це системний процес, зумовлений розвитком стійких мотиваційних утворень (мотивів). Встановлено, що на розвиток мотивації учіння впливають такі фактори: посилення почуття компетентності; формування у студентської молоді здатності до самокерування власною мотивацією; наявність схильності до визначення мети та самореалізації. Проаналізовано психологічні механізми розвитку мотивації учіння: мотиваційне зміщення, наслідування, сенсоутворення, динаміку когнітивного компонента мотивації. Під час проведення психотренінгу встановлено статистично значуще зростання у студентів показників за такими мотивами: саморозвитку, пізнання, соціального престижу, досягнення.

Виявлено особливості та тенденції розвитку мотивації навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів. Визначено концептуальні основи дослідження на засадах системної методології. За результатами констатуючого експерименту вивчено індивідуальні, гендерні особливості мотиваційної сфери студентів та тенденції її змін у процесі навчання. Запропоновано методику формувального впливу на мотиваційні сфери студентів, експериментально підтверджено її ефективність та доведено доцільність.

Вперше визначено суб'єктивні та об'єктивні умови розвитку психологічної готовності курсантів інженерних груп до професійної діяльності на кордоні та запропоновано програму її формування у навчально-виховному процесі під час вивчення курсу вищої математики. Розкрито зміст поняття "психологічна готовність до професійної діяльності інженера-прикордонника". Визначено й охарактеризовано компоненти та розроблено модель психологічної готовності курсантів до професійної діяльності інженера. Обгрунтовано умови та динаміку розвитку мотиваційно-ціннісного, когнітивного та операційно-процесуального компонентів даної якості у курсантів I - IV курсів Національної академії Державної прикордонної служби України. Удосконалено метод психодіагностики психологічної готовності курсантів до професійної діяльності та наведено психологічне обгрунтування методик навчання курсантів вищої математики. Показано провідну роль розвитку мотиваційно-ціннісного компонента у формуванні психологічної готовності курсантів до професійної діяльності за умов використання активних методів навчання і створення на заняттях з вищої математики сприятливої атмосфери для саморозвитку особистості. Розроблено й апробовано програму формування психологічної готовноті майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності у навчально-виховному процесі, яка сприятиме забезпеченню розвитку професійно важливих якостей майбутнього фахівця. Підтверджено ефективність її застосування для формування таких якостей майбутніх офіцерів-прикордонників, як комунікативна компетентність, самооцінка, здатність до творчої самореалізації.

Досліджено проблему формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів. Розроблено й апробовано програми фасилітативного формування смислоутворюючих мотивів за умов мотиваційної кризи. Розглянуто теоретичні аспекти проблеми формування смислоутворюючих мотивів на рівні взаємодії суб'єктивних й об'єктивних смислів діяльності. Проаналізовано підходи щодо розв'язання проблеми їх неспівпадіння, запропоновані у різних моделях навчання. Обгрунтовано доцільність використання для формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів криз мотиваційного характеру. Виявлено, що за умов традиційного навчання стихійне переживання студентами-психологами мотиваційних криз має недостатньо великий потенціал формування смислоутворюючих мотивів, необхідних для ефективного досягнення поставлених завдань особистісного та професійного розвитку. З урахуванням необхідності перетворення мотиваційної кризи на предмет навчальної діяльності майбутніх психологів розроблено програму фасилітативного формування їх смислоутворюючих мотивів за умов керованої мотиваційної кризи засобами недирективного впливу (фасилітації). Доведено можливість більш ефективного формування смислоутворюючих мотивів шляхом використання умов керованої мотиваційної кризи. Виявлено, що розвиток реконструктивних умінь майбутніх психологів сприяє прискоренню розв'язання протиріч в їх мотиваційно-смисловій сфері, пов'язаних з кризою професійного самовизначення та зростанню активності та відповідальності студентів за результати навчання.

Теоретично обгрунтовано й експериментально виявлено психологічні й організаційно-методичні умови, які детермінують досягнення вираженої професійної ідентичності в процесі навчання у ВНЗ. Розроблено й апробовано комплекс методик для діагностики професійної ідентичності в контексті майбутньої часової перспективи. Розкрито особливості часових перспектив за різних статусів професійної ідентичності. Показано, що високий рівень розвитку рефлексивності, відповідальності, усвідомлення власного життя є характерним для студентів із досягнутою ідентичністю. У студентів з дифузією, мораторієм чи псевдоідентичністю дані риси потребують корекції та розвитку. Наведено спеціальну комплексну програму, яка спрямована на визначення та гармонізацію власної часової перспективи, формування відповідної мотивації щодо побудови образу позитивного майбутнього у її учасників, а також на розвиток антиципаційної спроможності, рефлексії, відповідальності, осмисленості життя, на проектування образу професійного майбутнього й актуалізацію своїх професійних ресурсів.

Уперше в системі вищої музично-педагогічної освіти розроблено й апробовано експериментальну методику формування мотивації педагогічної діяльності у майбутніх учителів музики. Визначено педагогічні умови ефективного формування мотивації педагогічної діяльності у студентів. Обгрунтовано критерії та показники сформованості мотивації педагогічної діяльності у цих учителів музики. Конкретизовано поняття "мотивація музично-педагогічної діяльності", виявлено особливості її формування. Удосконалено методичне забезпечення фахової підготовки студентів факультетів музично-педагогічного спрямування. Розроблено методику формування мотивації педагогічної діяльності у процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики, сутність якої полягає у закріпленні наявних і формуванні нових мотивів професійної діяльності, усвідомленні її смислу, стимулюванні розвитку теоретичної обізнаності та спрямованості на збагачення досвіду музично-педагогічної діяльності студентів.

Вперше проведено психологічне вивчення рівня сформованості мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності. Сконструйовано й апробовано діагностичні методики та розроблено психологічні підходи ефективного впливу на розвиток мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності у період навчання в університеті. Виявлено структуру та встановлено критерії та рівні мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності. Визначено домінантні мотиви та характер їх впливу на діяльність і виявлено "модифіковані ознаки критеріїв", які визначають процес і результат мотиваційної готовності. Вдосконалено знання сутності феномену мотиваційної готовності студента-сурдопедагога до здійснення професійної діяльності та конкретизовано положення про взаємозв'язок мотиваційної сфери та діяльності у формуванні особистості.

Вивчено психологічні особливості самореалізації особистості майбутніх педагогів (МП). Визначено концептуальні підходи до вивчення проблеми мотивації учбово-професійної самореалізації (УПС) як процесу розкриття, випробування, розгортання, здійснення можливостей індивіда в контексті її оволодіння та виконання. Описано теоретичну модель УПС з когнітивною, цілепокладальною, мотиваційною, креативною та поведінковою складовими. Наведено дані про рівні сформованості даних складових у МП. Розкрито зміст та особливості мотивів УПС. Доведено, що формування даних мотивів відбувається на підставі опосередкування існуючою, реально діючою мотивацією. Визначено психолого-педагогічні умови формування мотивів УПС і розроблено розвивальну психолого-педагогічну програму впливу на становлення даних мотивів, доведено її ефективність позитивною динамікою показників самореалізації студентів експериментальної групи.

Досліджено проблему оптимізації індивідуальних навчальних стилів студентів економічних ВНЗ. На підставі психолого-педагогічного аналізу проблеми уточнено сутність, зміст, структурно-функціональні компоненти індивідуального навчального стилю студента. Розроблено типологію стилів і трансферно-інверсійну модель їх оптимізації. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови оптимізації індивідуальних навчальних стилів студентів (поєднання інноваційних і традиційних технологій навчання у навчальному процесі під час вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу; застосування ергономічного підходу; забезпечення мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів). Експериментально доведено ефективність використання трансферно-інноваційної моделі оптимізації індивідуальних навчальних стилів студентів, спрямованої на поступове, послідовне, логічно обгрунтоване формування у них оптимальних індивідуальних навчальних стилів.

Проаналізовано проблему формування мотивації до вивчення психолого-педагогічних дисциплін (ППД) у студентів технічних ВНЗ. Розроблено, обгрунтовано й описано методику даної проблеми. Сформульовано, теоретично обгрунтовано та експериментально досліджено педагогічні умови формування мотивації до вивчення ППД у студентів технічних ВНЗ, зокрема, реалізацію особистісно-орієнтованих технологій інноваційного навчання майбутніх інженерів у процесі вивчення ППД на основі педагогічного співробітництва студента з викладачем та модульного навчання, забезпечення професійної спрямованості навчання ППД, використання в процесі вивчення ППД інтерактивних методів навчання. Визначено критерії, показники та рівні мотивації до вивчення ППД у студентів. Доведено, що впровадження методики формування мотивації до вивчення ППД у студентів технічних ВНЗ на основі визначених педагогічних умов сприяє позитивним змінам у рівнях мотивації студентів.