Впервые в отечественной практической деятельности психофизического поведения изложены правила безопасности на борту судна, в частности, на мостике со всеми членами коллектива согласно ИМО. Проанализирована ситуация посадки на мель лайнера "Королева Елизавета - 2", а также столкновения парохода "Адмирал Нахимов" с теплоходом "Петр Власов". Освещены процедура пуска и работы на тренажере, а также природа стресса и его влияние на мореплавание.

Рассмотрена методика формирования эргономических знаний и умений будущих инженеров-педагогов в области компьютерных технологий. Изложены метод определения содержания учебного материала в предметной области "Эргономика информационных технологий", а также формализованный метод и компьютерно ориентированная технология построения, анализа и корректировки структурно-смысловой модели учебного материала. Сформулированы цели всех дидактических модулей, определены психолого-педагогические условия организации учебного процесса по данной дисциплине с использованием модульной и мотивационной технологий обучения.

Рассмотрены вопросы теории и практики психофизического поведения судоводителей, проблемы отработки навыков по безопасному коллективному управлению судном с ходового мостика на русском и английском языках.

Розглянуто сутність професійної надійності, її структуру та фактори, що впливають на рівень надійності спеціаліста за типових і нетипових умов здійснення професійної діяльності. Наведено математичну модель надійності професійної діяльності спеціаліста соціономічної сфери. Увагу приділено проблемам управління вітчизняною системою вищої освіти.

Рассмотрены сущность профессиональной надежности, ее структура и факторы, влияющие на уровень надежности специалиста в типичных и нетипичных условиях осуществления профессиональной деятельности. Приведена математическая модель надежности профессиональной деятельности специалиста социономической сферы. Уделено внимание проблемам управления отечественной системой высшего образования.

Розроблено і реалізовано технологію і комп'ютерну систему байєсівського прогнозування ефективності діяльності оператора (користувача ПК) за його соціопсихофізіологічними властивостями.

Розглянуто призначення, задачі та вимоги до системи оперативної підтримки дій людини-оператора, яка є перспективним напрямком підвищення ефективності функціонування автоматизованих систем управління військового призначення.

Рассмотрен один из аспектов актуальной проблемы разработки методического аппарата анализа и синтеза эргатических (человеко-машинных) систем управления, адекватных уровню требований, которые предъявляются к перспективным боевым авиационным комплексам. Предложен подход к определению параметров "гомеостазисного" и целевого критериев оптимальности системы - наиболее проблемной части существующих методов синтеза эргатических систем управления комплексов вооружения. Основу подхода составляет рассмотрение задачи синтеза как задачи оптимизации "в большом" и использование математических моделей в форме дифференциальных конфликтов.

Предложен возможный подход к созданию интеллектуальной системы управления людьми и коллективом при решении ими профессиональных задач, в которой бы учитывались личные особенности и психологическое состояние человека как "ненадежного" элемента. Описаны некоторые элементы модели интеллектуальной системы управления: модель профессиональной деятельности и модель "ненадежного" элемента - человека.

Представлен подход к проектированию системы интеллектуального управления людьми для повышения их надежности, использующей известные из теории управления методы управления. Рассмотрена реализация подсистемы применения методов управления посредством определенного набора процедур управления, реализующих тот или иной метод управления.

Розглянуто принципи побудови інтегральної системи безпеки за надзвичайних ситуацій. Визначено місце і роль останньої у процесі запобігання проявам небезпечних факторів аварій та надзвичайних ситуацій. Визначено основні напрямки подальшого аналізу щодо впливу інженерно-технічних та соціально-психологічних чинників на формування загальної структури системи безпеки.

Побудовано математичну модель психосоціальної сфери людини для системи підтримки прийняття психодіагностичних рішень на засадах нечіткої логіки для покращення функціонування соціотехнічних систем (СТС). Розроблено математичну модель, алгоритм та програму діагностики психосоціальної сфери (ПСС) та соціально-психологічної зрілості людини (СПЗ) на базі лінгвістичної апроксимації з застосуванням композиційного правила нечіткого логічного виводу. Це дозволило формалізувати процедуру прийняття діагностичного рішення про СПЗ людини за якісних параметрів ПСС та одержати ефективний інструмент прогнозування поведінки людини для розв'язання різноманітних практичних задач СТС.

Досліджено проблему психологічного забезпечення ефективності спільної діяльності операторів з урахуванням психологічної сумісності. Проаналізовано основні науково-теоретичні підходи до визначення взаємозв'язку ефективності спільної діяльності та сформованої психологічної сумісності, зокрема, структурний, функціональний і адаптивний підходи. Визначено структуру даної сумісності та її компоненти. Проаналізовано діяльність операторів військ Протиповітряної оборони, які виконують завдання бойового чергування. Запропоновано професіограму спеціальностей радіотехнічного та зенітно-ракетного профілю, яка містить вимоги до фахівців цих спеціальностей у психологічному аспекті та встановлено професійно важливі якості операторів, сформованість яких дозволяє підвищити ефективність їх спільної діяльності. Визначено та згруповано внутрішні та зовнішні фактори, які впливають на ефективність спільної діяльності. Установлено критерії для кожного компонента психологічної сумісності, їх рівні, динаміку й умови формування. Визначено основні причини психологічної несумісності. Для суб'єктів керівництва військових підрозділів розроблено й апробовано методику психологічного забезпечення ефективності спільної діяльності з урахуванням психологічної сумісності операторів.

Розкрито зміст та особливості підприємницької діяльності (ПД), проблему мотивації у психологічних дослідженнях та основні підходи до її розв'язання, значення мотивації ПД та чинники її розвитку. Проаналізовано основні мотиви ПД, визначено структуру мотивації ПД та її динаміку в процесі розвитку ПД на основі методик дослідження. Висвітлено взаємозв'язок мотивації ПД з успішністю ПД та особистісним успіхом підприємців, їх організаційно-професійними та соціально-демографічними характеристиками. Обгрунтовано психологічні умови розвитку мотивації ПД.

Розкрито психологічні аспекти професійної діяльності працівників морського та річкового транспорту. Проаналізовано закономірності функціонування психічних механізмів, досліджено специфіку природних додаткових регулятивних можливостей психіки. Висвітлено традиційні засоби запобігання впливу "людського фактора" у ході роботи членів суднового екіпажу. Розглянуто психічну культуру моряка як фактор протистояння психогенним впливам, визначено шляхи її удосконалення. Увагу приділено сутності методів свідомого психічного самовпливу та технології їх використання.

Раскрыты психологические аспекты профессиональной деятельности работников морского и речного транспорта. Проанализированы закономерности функционирования психических механизмов, исследована специфика природных дополнительных регулятивных возможностей психики. Освещены традиционные средства предупреждения влияния "человеческого фактора" при работе членов судового экипажа. Рассмотрена психическая культура моряка как фактор противостояния психогенным воздействиям, определены пути ее усовершенствования. Внимание уделено сущности методов сознательного психического самовлияния и технологии их использования.

Вивчено психологічну культуру як найважливіший чинник професійної підготовки фахівців інженерно-педагогічного профілю. Розглянуто теоретико-методологічні підходи до проблеми психологічної культури. Проаналізовано основні об'єктивні та суб'єктивні чинники, які впливають на розвиток психологічної культури фахівця інженерно-педагогічного профілю в процесі професійної підготовки. Удосконалено комплексні психологічні знання про психологічну культуру особистості, її параметри, функції та компоненти: когнітивний, комунікативний, емоційний, вольовий, регулятивний, рефлексивно-перцептивний, ціннісно-мотиваційний та досвід соціальної взаємодії.

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми формування готовності учнів до професійної діяльності як водіїв. Досліджено психофізіологічні особливості та професійно значимі якості діяльності водіїв. Обгрунтовано психолого-педагогічну структуру готовності старшокласників до роботи з автотранспортною технікою. Запропоновано й експериментально підтверджено зміст і педагогічні впливи, що сприяють підвищенню рівня сформованості морального, практичного та психологічного компонентів готовності старшокласників. Визначено мотиваційний, когнітивно-практичний, професійної придатності, самооцінковий критерії та рівні сформованості готовності. Створено педагогічні технології, що дозволяють сформувати вміння переносу описових і зорових об'єктів до реальної дорожньої обстановки, вміння діяльності з урахуваням своїх особистісних властивостей (сприймання, реакція, темперамент), вміння самостійно та творчо застосовувати набуті знання в професійній діяльності.

Адаптовано модель SHEL для системного і комплексного оцінювання впливів людського чинника на безпеку залізничної транспортної системи.

Для виявлення гендерних особливостей надійності операторської діяльності за умов модельованого психоемоційного стресу протестовано 31 жінку та 42 чоловіки. Психофізіологічними тестами різного рівня складності визначали якість динамічного запам'ятовування, реакцію на рухомий об'єкт, короткочасну пам'ять та увагу. У чоловіків встановлено достовірно вищий рівень надійності виконання найскладніших тестових завдань, що містять поєднання темпорального та мнестичного компонентів. У жінок виявлено більше напруження регуляції серцево-судинної системи під час здійснення операторської діяльності у стресових умовах до її початку та при виконанні найбільш складного тестування якості динамічного запам'ятовування.

Приведены основные понятия и подходы кластерного анализа. Проведен кластерный анализ экспериментальных исследований влияния транспортного затора на функциональное состояние водителя.

Проанализированы факторы, влияющие на функциональное состояние водителя в транспортном заторе, и характер их воздействия. Приведена нелинейная математическая модель влияния темперамента на функциональное состояние водителя в транспортном заторе.