Розглянуто прояви антиципації у процесах вирішення льотчиком польотних завдань. Розкрито залежність ефективності керування літальним апаратом від успішного формування льотчиком антиципаційного уявлення польотної ситуації.

Запропоновано підхід до оцінки рівня натренованості льотчика при виконанні фігур пілотажу. Даний підхід дозволяє врахувати не тільки якість пілотування, але і психофізіологічні можливості льотчика шляхом визначення резервів уваги.

Дисертацію присвячено питанням участі оперативної пам'яті у формуванні антиципаційного рішення у функціональних системах діяльності льотчика. Розроблено методику експериментального дослідження, в якій моделюються завдання, що реально вирішує льотчик в умовах дії інформаційних екстремальних факторів. Установлено, що оперативна пам'ять відіграє провідну роль в організації антиципації процесів, які швидко розвиваються. Визначено специфічні функції оперативної пам'яті в антиципаційному процесі. Виявлено особливості впливу інформаційних екстремальних факторів на ефективність реалізації антиципаційних функцій оперативної пам'яті. Установлено, що антиципаційні функції оперативної пам'яті, які визначають процес формування образа-мети в завданнях стеження, розвиваються в діяльності льотчика.

Синтезовано моделі поведінки пілота літака-цілі з метою їх використання в розв'язанні задачі термінального керування тактичною ракетою. Запропоновано моделі пілота із нестійкою ланкою та нечітким контролером. Ефективність одержаних моделей продемонстровано за допомогою реалістичного числового моделювання. Проведено порівняння результатів комп'ютерного моделювання процесу наведення ракети, у випадках використання наведених моделей пілота та теоретично оптимальної стратегії ухиляння цілі.

Розроблено моделі для моніторингу поточного емоційного стану людини-оператора у разі особливих випадків в польоті. Діагностика деформацій емоційного досвіду у вигляді переходів до небезпечних типів діяльності людини-оператора (розсудливого чи емоційного) в екстремальних ситуаціях та визначення стійкості системи дозволить своєчасно попередити розвиток польотної ситуації в сторону її погіршення. Розроблено комп'ютерну програму "Діагностика емоційного стану людини-оператора" для збору даних про роботу екіпажу, аналізу дій людини-оператора і прогнозування його функціональної стійкості.

Розроблено та науково обгрунтовано структуру і зміст методики діагностики та коригування професійно важливих якостей майбутніх пілотів засобами наземної підготовки. Розкрито особливості етапів (засобів) наземної підготовки. Розглянуто хід і результати експериментальної оцінки ефективності методики.

Разработана и научно обоснована структура и содержание методики диагностики и корригирования профессионально важных качеств будущих пилотов средствами наземной подготовки. Раскрыты особенности этапов (средств) наземной подготовки. Рассмотрен ход и результаты экспериментальной оценки эффективности методики.

In the article the method of diagnostics and correction professionally of important qualities of future pilots is described by facilities of surface preparation, and also motion and results of experimental estimation of its affiance.

На підставі запропонованих ІСАО сучасних концепціях проактивного забезпечення безпеки польотів з урахуванням людського чинника проведено дослідження з виявлення й аналізу спектра з n = 15 небезпечних чинників, а також подальших ризиків, що загрожують життєздатності аеронавігаційної системи. Оскільки саме ставлення авіадиспетчерів до небезпечних дій і умов відображає "безпечну" корпоративну культуру, то виявлено їх індивідуальні переваги на цих чинниках. Враховуючи, що системну властивість емерджентності має групова система переваг, яка може узагальнити і суперечливі думки, доведено, що ця "маргінальність" може бути наслідком унікального особистісного досвіду професійної діяльності авіадиспетчерів, залучених до випробувань. Адаптовано процедури застосування класичних критеріїв прийняття рішень (Вальда, Севиджа, Байєса - Лапласа, Гурвиця) для непараметричного встановлення групових систем переваг на множині досліджуваних чинників небезпеки з визначеною мірою ризику відповідних висновків.

Враховуючи систематичний і сталий вплив людського чиннику на безпеку польотів, а також недоліки сучасних методів і технологій розслідування авіаційних пригод, виниклих внаслідок помилкових дій авіадиспетчерів під час безпосереднього управління повітряним рухом, розроблено методологію здійснення відповідного аналізу за допомогою фреймів, як обов'язкової складової інтелектуальної системи підтримки рішень. Відповідний модуль у вигляді програмного продукту доведений до практичної реалізації у тренажерному центрі обслуговування повітряного руху, що дозволило здійснювати повний і всебічний аналіз помилкових дій авіадиспетчерів і сприяє проактивному їх попередженню в професійній діяльності.

Враховуючи вплив людського чинника на безпеку аеронавігаційної системи та застосовуючи методи організаційної ергономіки, лінгвістичних змінних та нечітких множин, запропоновано методику формування тренажерних вправ для авіадиспетчерів, спираючись на їх ставлення до окремих відстаней усередині нормативно встановлених інтервалів ешелонування. Обгрунтовано розмірність терм-множини і побудовано функції належності лінгвістичної змінної "ризик виникнення потенційно-конфліктної ситуації", яка є моделлю ставлення авіадиспетчерів до зменшення норм ешелонування під час управління повітряним рухом. Спираючись на одержані результати, показано можливість кількісного розв'язання "трикутника ризиків" ІКАО.

Викладено теоретичні основи дослідження проблеми формування комунікативних умінь у майбутніх пілотів у процесі навчання в льотному ВНЗ. Розглянуто організаційно-методичні засади та запропоновано дидактичну модель формування таких умінь. Розроблено методичні рекомендації для викладачів, що сприяють формуванню комунікативних умінь майбутніх пілотів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.

Враховуючи вплив людського чинника на безпеку польотів під час управління повітряним рухом, уперше розроблено новий діагностичний і корекційний механізм проактивного дослідження небезпечних стратегій поведінки оперативного, мислення та прийняття рішень. Професійні ситуативні вправи, що для цього розроблені, не мають правильних відповідей, що сприятиме щирості відповідей авіадиспетчерів. Таким чином виявлену структуру переваг запропоновано аналізувати разом з результатами психологічної діагностики небезпечних властивостей.

У дослідженні за допомогою факторного й кореляційного аналізів вивчено особливості взаємозв'язку професійно важливих психофізіологічних якостей у осіб льотного складу (ЛС), залежно від віку та стану здоров'я. Встановлено, що у групах здорових осіб ЛС тренування психофізіологічних функцій організму призводить до трансформації об'єднуючого їх кореляційного каркасу не тільки шляхом збільшення кількості кореляційних зв'язків факторів із психофізіологічними показниками, але й шляхом зміни їх характеру (знаку). У групах практично здорових льотчиків такі тренування вже не можуть протистояти віковим змінам і призводять до істотного зменшення кількості цих зв'язків, зниження їх рівня і зміни знаку.

Сделан вывод о необходимости совершенствования системы профессиональной подготовки будущих пилотов в области формирования и корригирования профессионально важных качеств. Приведены данные, свидетельствующие о критическом снижении эффективности мер, предпринятых в предыдущие годы (введение профессионально-психологического отбора) и информация, свидетельствующая о возрастании актуальности проблемы состояния профессионально важных качеств будущих пилотов на современном этапе. Оговорено перспективное направление системного влияния на психологическую надёжность обучаемых средствами педагогического инструментария. Акцентировано внимание на актуальность целенаправленного перманентного психолого-педагогического воздействия на психологические способности будущих пилотов именно в период их обучения в высшей школе.

Сформовано на підставі теоретично-емпіричного аналізу розслідувань авіаційних подій та існуючої системи забезпечення професійної надійності льотного складу в цивільній авіації висновок про необхідність вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх пілотів в сфері формування і коригування професійно важливих якостей. Наведено дані, що свідчать про критичне зниження ефективності заходів, вжитих у попередні роки (введення професійно-психологічного відбору) та інформацію, яка свідчить про зростання актуальності проблеми стану професійно важливих якостей майбутніх пілотів на сучасному етапі. Обумовлено перспективний напрямок системного впливу на психологічну надійність майбутніх пілотів під час їх професійної підготовки засобами педагогічного інструментарію. Акцентовано увагу на актуальність цілеспрямованого перманентного психолого-педагогічного впливу на психологічні здібності майбутніх пілотів саме в період їх навчання у вищій школі. Зроблено висновок про можливість використання для такої роботи результатів досліджень сучасної психології праці.

Based on theoretical and empirical analysis of aviation accidents investigation and the existing system of flight crew professional reliability in civil aviation, it is summarized in this article that there is a need to improve the system of professional training for future pilots in forming and correcting professionally important characteristics. It is also shown data, justifying critical reduction in efficiency measures, taken in previous years (introduction of professional and psychological selection) and information about increasing the problem significance of professionally important characteristics for future pilots at the current stage. In the article it is also discussed a prospective direction of systemic impact on psychological reliability of future pilots by means of teaching methods.