Розглянуто проблему вираження цілісного змісту психіки в єдності свідомого та несвідомого у символічній формі тематичних психомалюнків. З'ясовано сутність феномену полівалентності змісту тематичних психомалюнків, його психологічні передумови, а також обгрунтувано необхідність урахування зазначеного феномену в професійній підготовці психологів-практиків. Обгрунтовано переваги феноменологічного підходу в роботі з психомалюнками клієнта над їх формалізованою (тестовою) інтерпретацією. Виявлено зв'язок полівалентності змісту тематичних малюнків з внутрішньою суперечністю психіки суб'єкта - автора малюнків, що дозволяє розширити діагностичні та корекційні можливості малюнка.

У контексті інтелектуалізації творчої свідомості показано еволюцію форм і методів вираження інформації та її роль у розвитку творчого інтелекту. Визначено суть понять інформаційно-художньої свідомості, інтелектуальної комунікації, мислення умовно реального (міфологічного) та реального (публіцистичного), відображення (художнього), свідомісної інтенсифікації вираження факту, інформаційно-естетичного аспекту форм індивідуального вираження, свідомісно-домінантного рівня творчості, авторської та інтелектуальної модульності, образної комунікації. Висвітлено еволюцію авторської модульності інформаційно-художньої свідомості ХІХ - початку ХХ ст. Розглянуто процес формування національних інформаційних модулів (особистостей), які утверджують інформаційно-художню свідомість усіх рівнів сприйняття й обробки інформації (міфологічного, художнього та публіцистичного мислення).

Зазначено, що розгляд історико-культурологічних аспектів психоаналізу, дослідження його ролі у розвитку культури, художньої творчості виявляють нові можливості духовного піднесення людини. Сьогодні висвітлення нових можливостей духовного удосконалення людини має пріоритетне, стратегічне значення для розвитку людства.

Указано, что рассмотрение историко-культурологических аспектов психоанализа, исследования их роли в развитии культуры, художественного творчества обнаруживают новые возможности духовного подъема человека. Сегодня освещение новых возможностей духовного усовершенствования человека имеет приоритетное, стратегическое значение для развития человечества.

Consideration history-cultural aspects of the psychological analysis, research of their role in development of culture, art creativity is found out with new opportunities of spiritual rise of the person. Today illumination of new opportunities of spiritual improvement of the person has priority, strategic value for development of mankind.

Наведено аналіз особистісних особливостей артистів цирку, від яких залежить, в якому жанрі вони створюють свої сценічні художні образи. Розглянуто відношення артиста до його діяльності.

Порівняно дослідницькі спроби пошуку символічно-підсвідомих і міфологічних основ творчості Т.Шевченка, зокрема, С. Балей зосередив увагу на фемінному началі; Г. Грабович, О. Забужко та Д. Донцов аналізують Шевченків міф України.

Доведено, що формування захисної системи, взаємопов'язане з едіповою ситуацією розвитку суб'єкта та зумовлене необхідністю нівелювання суперечностей "Я" шляхом відступів від реальності у напрямку ствердження його гідностей, що спричинює ідеалізацію "Я". З використанням психодинамічної теорії здійснено психоаналіз малюнка як адекватного методу пізнання психологічних захистів суб'єкта. Малюнку притаманна симультанність вираження свідомих і несвідомих аспектів психіки, які об'єктивуються у процесі діалогічної взаємодії психолога з автором як варіанту психоаналітичної процедури. Особливо результативним є психоаналіз комплексу тематичних малюнків, що сприяє цілісності пізнання психіки. Застосування методу психоаналізу комплексу тематичних малюнків створює умови для процесуальної діагностики глибинних детермінант психіки, останні знаходять відображення у базових захистах і логіці несвідомого. Доведено переваги й адекватність цілісного підходу до пізнання психологічних захистів в їх системній організації під впливом дії генерального механізму "від слабкості до сили". Об'єктивовано глибинні витоки відступів від соціально-перцептивної реальності, що соціально дезадаптують суб'єкта. Показано шляхи психокорекції (метод активного соціально-психологічного навчання) для їх нівелювання.

Розкрито сутність, зміст і особливості художнього психологізму. Розглянуто його роль у художньому пізнанні людини. Висвітлено теоретичні засади художнього психологізму в історико-літературознавчих дослідженнях. Проаналізовано засоби творення характерів, художній інструментарій пізнання. Висвітлено психологізм Л. Первомайського на тлі художніх відкриттів української прози 1960 - 1970 рр.

Раскрыты сущность, содержание и особенности художественного психологизма. Рассмотрена его роль в художественном познании человека. Освещены теоретические основы художественного психологизма в историко-литературоведческих исследованиях. Проанализированы средства создания характеров, художественный инструментарий познания. Освещен психологизм Л. Первомайского на фоне художественных открытий украинской прозы 1960 - 1970 гг.

Освещена эволюция терапии творческим самовыражением (ТТС) в Одессе в практическом здравоохранении, обучении и воспитании, социальной работе, религиозной медицине. Раскрыты теоретические основы эмоционально-стрессовой терапии, описаны элементы эмоционально-стрессового воздействия в воспитательной работе с детьми в детских садах. Проанализированы опыт работы школ психогигиенического обучения, использования психогигиенического варианта ТТС, игровой ТТС в комплексном лечении фобических и навязчивых состояний у детей, вклад Одесской областной клинической больницы в развитие психогигиены и психотерапии. Описана методика групповой психотерапии при гипертонической болезни. Определена роль эмоционально-стрессовой терапии в комплексном лечении соматических больных. Проведена оценка эффективности комплексной немедикаментозной терапии больных туберкулезом легких. Рассмотрены вопросы индивидуализированной аутопсихотерапии в системе групповой ТТС больных кардиологического профиля. Приведены показатели системы защиты организма как критерий оценки эффективности ТТС.

Описано структуру інтелекту людини, методики самооцінки творчого потенціалу, визначення типів мислення та рівня креативності, оцінок логічного мислення та творчої уяви. Висвітлено психоаналітичну теорію творчості, методики дослідження рівня самоактуалізації особистості, її індивідуально-психологічних особливостей.

Описаны структура интеллекта человека, методика самооценки творческого потенциала, определения типов мышления и уровня креативности, оценок логического мышления и творческого представления. Освещены психоаналитическая теория творчества, методики исследования уровня самоактуализации личности, её индивидуально-психологических особенностей.

Висвітлено погляди відомого словенського філософа, психоаналітика, культуролога, політолога С. Жижека щодо психологічних особливостей творів детективного жанру, зокрема фільмів американського режисера А. Хичкока. В контексті структуралістичних ідей проаналізовано механізми людської фантазії у їх тісному зв'язку з соціальним виміром буття індивіда.

Освещены взгляды известного словенского философа, психоаналитика, культуролога, политолога С. Жижека на психологические особенности произведений детективного жанра, в частности фильмов американского режиссера А. Хичкока. В контексте культуралистических идей проанализированы механизмы человеческой фантазии в их тесной связи с социальным измерением бытия индивида.

Досліджено психоаналітичний дискурс у романістиці окремих представників інтелектуальної прози 20-х рр. XX ст. З'ясовано шляхи реалізації авторського розуміння фройдівської теорії позасвідомого, проаналізовано модерністсько-еротичну модель та оніричну домінанту в світі текстової реальності.

Розкрито теоретичні аспекти прикладного психоаналізу. Вперше у вітчизняній літературознавчій науці висвітлено конструктивну методологію психоаналітичного дослідження художнього твору з виходом на мікрорівень. Проаналізовано мікрообрази сновидного походження у творчості Ліни Костенко, зокрема, в її романі "Берестечко". Розглянуто архетипи Аніми / Анімусу як кореляти мікрообразів фемінно-маскулінного типу. Увагу приділено зовнішньо-внутрішній діяльності мікрообразів: архетипам Персони (Маски) / Тіні та способам їх вираження.

Раскрыты теоретические аспекты прикладного психоанализа. Впервые в отечественной литературоведческой науке освещена конструктивная методология психоаналитического исследования художественного произведения с выходом на микроуровень. Проанализированы микрообразы сновидного происхождения в творчестве Лины Костенко, в частности, в ее романе "Берестечко". Рассмотрены архетипы Анимы / Анимусы как корреляты микрообразов феминно-маскулинного типа. Внимание уделено внешне-внутренней деятельности микрообразов, архетипам Персоны (Маски)/Тени и способам их выражения.

Розглянуто актуальну проблему методології науки - культурну детермінацію вищої психічної діяльності. Наведено реконструкцію психолого-історичного розвитку особистості через творчість видатного митця XX ст. К. Петрова-Водкіна. Розглянуто джерела розвитку неймовірно обдарованої особистості, яка змогла відобразити у своїй творчій спадщині цілу епоху в житті суспільства. На підставі аналізу автобіографічних творів творця надано феномен мистецтва в контексті культурно-історичної психології. Зазначено, що функція мистецтва полягає в образному пізнанні світу, зокрема того, що вже зник. Витвори мистецтва як конкретизація художньої мови є втіленням соціальної сутності Художника.

За допомогою наукових міждисциплінарних досліджень вчених з психології виявлено прояви феномену мономіфу в процесі психологічної допомоги суб'єкту, оскільки врахування основних факторів творення мономіфологічної історії дозволяє актуалізувати та усвідомити культурний потенціал в процесі особистісного розвитку представника певної етнічної спільноти. Розглянуто етапи особистісного саморозуміння та саморозвитку героя в теорії мономіфу Дж. Кемпбелла. Одержані результати теоретичного дослідження відкривають можливості для подальшого вивчення, використання мономіфологічних історій в аспекті проблем психотерапевтичної допомоги особистості та інших контекстах людської діяльності.

Уперше в українській фольклористиці проаналізовано семантику персонажів українських народних чарівних казок Закарпаття у контексті психоаналізу. Розглянуто особливості об'єктивації архетипів "Аніма", "Анімус", "Самість", "Мудрий Старий (Стара)", "Дух", "Тінь" шляхом аналізу сюжетів. Герої трактуються як об'єктивовані архетипи колективного несвідомого, а сюжети казок - як метафоричні сценарії вікових ініціацій чоловіка (у "чоловічих" казках) або жінки (в "жіночих" казках). З використанням положень психоаналізу З. Фройда та К.-Г. Юнга висвітлено історію людської душі, яка в чарівних казках прихована під системою архетипних образів, мотивів і символів. Систему персонажів чарівних казок Закарпаття розглянуто як нерозривну єдність об'єктивованих архетипів, які у процесі взаємодії створюють мозаїчну картину індвідуалізації людини, яка, долаючи межу між реальним та ірреальним, знаходить шлях до осягнення Самості.

Досліджено теоретичні аспекти прикладного психоаналізу. Вперше у вітчизняному літературознавстві розроблено конструктивну методологію психоаналітичного дослідження художнього твору на мікрорівні. Запропоновано проводити аналіз тексту з використанням найменших формальних елементів (мікрообразів), які є засобами творення індивідуально-авторського стилю та виразниками прихованого психічного змісту. Розкрито сутність мікрообразу та його психоаналізу. Запропоновано алгоритм психоаналітичного дослідження творчості письменника. Нову методологію психоаналізу мікрообразів художнього тексту розглянуто на прикладі творчості Л. Костенко. Виділено та систематизовано мікрообрази, які проектуються з індивідуального та колективного несвідомого письменниці, наведено їх психоаналітичну інтерпретацію. Вперше проаналізовано сновидні мікрообрази у творчості Л. Костенко. Розкрито значення трансформаційних процесів у межах архетипних пар. Запропоновано поділ трансформацій мікрообразів на види залежно від особливостей вираження архетипів та їх втілення у тексті. Висвітлено перспективи застосування психоаналізу до вивчення художньої творчості митця.

Приведены результаты лингвопсихологического исследования уникального текста Р. Роллана. Рассмотрены национальная специфика и общефольклорная основа порождения образов, семантика и мотивация архетипических метазнаков мифологического, структурно-семантическое моделирование мира в романе писателя "Кола Брюньон". Внимание уделено метаязыковому кодированию в народной традиции европейцев, кодовым моделям описания общей картины мира.

Представлено описание теории и практических методик рекреативной эстетической психокоррекции.

Досліджено художні особливості суїцидальних мотивів у прозі представників "Розстріляного Відродження". Проаналізовано суїцидальний дискурс в літературі, який функціонує на базі процесів семіотизації танатологічних образів і семантизації смерті. Розкрито, що у літературі 1920 - 1930 рр. самогубець є доволі поширеним художнім образом, що пояснюється негативним впливом революційної ідеології та загальним посттравматичним станом митців повоєнного часу. Визначено, що проблема нової моралі та конфлікт "батьків і дітей" також своєрідно загострюють танатологічну образність у літературі, художнє втілення потягу до смерті в текстах даного періоду виводиться з маргінальних мотивів у центральні. Встановлено, що травматичний досвід війни, виявившись у надтомлених долях митців, трансформується у психонастрої страху та порожнечі, притаманних персонажам, які стають суїцидентами внаслідок трагічної провини. Зазначено, що меланхолійні мотиви, які полягають у символізації втрати, виявляються провідною причиною суїцидальної поведінки у прозі модернізму. У творчості М. Хвильового, Г. Епіка та В. Підмогильного суїцидальний дискурс набуває свого найбільшого вираження, і саме психобіографічний аспект дозволяє відчитати особливості авгодеструктивної образності їх прози.

Обгрунтовано естетотерапевтичну концепцію духовного розвитку людини у психолого-педагогічному просторі сучасного навчального закладу. Розглянуто начально-виховні засади естетотерапевтичного впливу на людину у світлі християнської антропології. Доведено необхідність спеціальної підготовки педагога щодо творчого використання естетотерапевтичних православних традицій виховання особистості.