Проведено дослідження залежності, а також впливу зовнішніх (візуальних) факторів, даних, властивостей, характеристик предмета, витвору мистецтва на психологічний стан індивіда, який страждає на клептоманію.

В статье проводится исследование зависимости, а также влияния внешних (визуальных) факторов, данных, свойств, характеристик предмета, произведения искусства на психологическое состояние индивидуума, страдающего клептоманией.

In this article the research of dependence as well as of influence of external (visual) factors, facts, characteristics of an object on the psychological condition and behaviour of a person suffering from kleptomania is carried out.

Висвітлено методологічні, соціокультурні, психолого-педагогічні засади та чинники формування естетичного смаку особистості у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи в пенітенціарній системі України. Визначено закономірності функціонування та розвитку психічних механізмів творчої діяльності у дітей і підлітків, розкрито особливості перебігу даного процесу в обдарованих учнів. Розглянуто питання практичної реалізації творчого потенціалу й формування естетичної культури особистості за умов ефективно організованої самостійної роботи учнівської молоді. Обгрунтовано можливості використання індивідуального підходу як одного з чинників активізації естетичного виховання у місцях позбавлення волі.

Освещены методологические, социокультурные, психолого-педагогические основы и факторы формирования эстетического вкуса учащейся молодежи в учебно-воспитательном процессе общеобразовательной школы в пенитенциарной системе Украины. Определены закономерности функционирования и развития психических механизмов творческой деятельности у детей и подростков, раскрыты особенности даного процесса у одаренных школьников. Рассмотрены вопросы практической реализации творческого потенциала и формирования эстетической культуры личности в условиях эффективно организованной самостоятельной работы учащейся молодежи. Обоснованы возможности использования индивидуального подхода как одного из факторов активизации эстетического воспитания в местах лишения свободы.

Дано философское обоснование понятия "формирование эстетических вкусов" в его историческом контексте. Сформулированы практические рекомендации относительно использования теоретических разработок по формированию эстетических вкусов в воспитании и обучении молодежи с учетом особенностей украинского менталитета и этнопедагогики. Рассмотрены психолого-педагогические факторы и художественные источники развития эстетических вкусов, раскрыты особенности их формирования у одаренных детей и взрослых. Разработана методология и методика определения эстетических вкусов, описаны основные типы личности ученика по уровню их сформированности. Обоснована необходимость формирования эстетических вкусов у педагогов как предпосылка успешной преподавательской деятельности.

Висвітлено поняття, сутність, структуру, соціально-філософський аспект естетичної свідомості. Визначено статус, роль і суспільне значення естетичного в житті сучасного студента. Розглянуто основні закономірності формування естетичної свідомості студентської молоді як об'єкт і суб'єкт наукового управління. Увагу приділено проблемам формування естетичної свідомості сучасної молоді за умов глобалізаційних процесів.

Освещены понятие, сущность, структура, социально-философский аспект эстетического сознания. Определены статус, роль и общественное значение эстетического в жизни современного студента. Рассмотрены основные закономерности формирования эстетического сознания студенческой молодежи как объект и субъект научного управления. Уделено внимание проблемам формирования эстетического сознания современной молодежи в условиях глобализационных процессов.

Висвітлено теоретичні та методичні засади розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійного навчання засобами мистецтва. Обгрунтовано концепцію педагогіки мистецтва, розкрито його значення як детермінанта, чинника, засобу, компонента змісту, елементу культурно-мистецького середовища професійно-педагогічного закладу та ВНЗ. Досліджено вплив мистецтва на формування педагогічної майстерності студентів спеціальності "Професійне навчання", найвищим виявом якої є творча індивідуальність. Розроблено методологічні підходи та концепцію розвитку даної якості у майбутніх педагогів професійної школи засобами мистецтва у процесі навчання, позанавчальної культурно-мистецької діяльності та науково-дослідної роботи. Проаналізовано результати експериментальної перевірки ефективності організаційно-методичної системи розвитку творчої індивідуальності майбутніх педагогів професійної школи засобами мистецтва.

Освещены теоретические и методические основы развития творческой индивидуальности будущего педагога профессионального обучения средствами искусства. Обоснована концепция педагогики искусства, раскрыто его значение как детерминанта, фактора, средства, компонента содержания, элемента культурной среды профессионально-педагогического заведения и ВУЗ. Исследовано влияние искусства на формирование педагогического мастерства студентов специальности "Профессиональное обучение", наивысшим проявлением которой является творческая индивидуальность. Разработаны методологические подходы и концепция развития данного качества у будущих педагогов профессиональной школы средствами искусства в процессе обучения, внеурочной художественно-культурной деятельности и научно-исследовательской работы. Проанализированы результаты экспериментальной проверки эффективности организационно-методической системы развития творческой индивидуальности будущих педагогов профессиональной школы средствами искусства.

Досліжено маніпуляції свідомістю в естетико-культурологічному аспекті. Маніпуляція, наявна у сфері технологічного застосування, активізується у духовно-естетичному і художньому просторі суспільства. Поєднуючи людей шляхом навіювання, зараження та сугестії, вона формує їх у штучно організовані різновиди мас. Трансформації у культурі й естетиці та поступовий розвиток науково-технічного прогресу від початку XX ст. забезпечили передумови маніпуляційних впливів у художньо-естетичному просторі. Естетизація навколишнього середовища, утвердження масової культури та метаморфози естетичних категорій є головними чинниками маніпуляційного впливу. Інформаційний простір є засобом поширення маніпулятивних технологій й умовою формування масового суспільства.

Досліджено методологічні, теоретичні та методичні засади використання мистецтва у системі розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійної школи. Обгрунтовано значення науково-мистецької парадигми освіти та визначено методологічні підходи та концептуальні засади впровадження мистецтва до змісту професійної підготовки майбутніх педагогів ПТНЗ. У широкому міждисциплінарному контексті сформульовано зміст поняття "творча індивідуальність педагога професійного навчання", розкрито її значення як критерію його професійно-педагогічної майстерності. Розроблено концептуальну модель творчої індивідуальності педагога ПТНЗ. Проаналізовано суть, рушійні сили та механізми розвитку в нього цієї інтегративної якості. Запропоновано теоретичні засади педагогіки мистецтва як бази розвитку творчої індивідуальності суб'єктів педагогічного процесу. З'ясовано сучасний стан використання мистецтва у змісті професійної підготовки студентів спеціальності "Професійна освіта (за профілем)". На підставі розроблених критеріїв визначено типологію та рівні розвитку творчої індивідуальності майбутніх і працюючих педагогів професійної школи. Запропоновано організаційно-методичну систему та технологію розвитку творчої індивідуальності студентів професійно-педагогічних навчальних закладів на базі мистецтва.

Наведено результати емпіричного дослідження особливостей розуміння студентів певного пісенного жанру у зв'язку з первинною настановою даної молоді. За результатами проведеного експериментального дослідження виявлено п'ять форм вияву первинної настанови (інтерпертаційної, прагматичної, чуттєвої, резонансної та консервативної) та їх взаємозв'язок з певним типом розуміння пісенного тексту (конструктивним (продуктивним), розсудково-емпіричним (формально-логічним (значеннєвим), емоційно-образним, ідентифікаційним, ригідним), а також з певними особистісними утвореннями (потребою у самореалізації, емпатією, рівнем суб'єктивного контролю, творчим потенціалом і загальною самооцінкою), поєднання яких розглянуто як системне психологічне утворення суб'єкта розуміння. Наведено результати застосування запропонованої програми оптимізації процесу розуміння студентами пісенного тексту за допомогою прийомів творчого тренінгу. Обгрунтовано тезу про евристичність цієї програми як особливого психолого-педагогічного засобу породження новоутворень, притаманних особистості як суб'єкту творчої самодіяльності.

З'ясовано та науково обгрунтовано пріоритетні цінності особистісно орієнтованої моделі виховання. Розкрито педагогічну суть понять "особистісно орієнтоване виховання", "цінність", "артпедагогіка". Установлено залежність ступеня сформованості цінностей дослідженої моделі від якості готовності до її реалізації. Визначено критерії (мотиваційний, когнітивний, креативно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний), їх показники, рівні (адаптивний, репродуктивний, пошуковий, продуктивно-перетворювальний) готовності до запровадження особистісно орієнтованої моделі виховання засобами артпедагогіки. Відзначено, що показником усвідомленості цінностей цієї моделі є рівень готовності мотиваційного критерію. Сформульовано та теоретично обгрунтовано педагогічні умови результативного формування зазначених цінностей, а саме: усвідомлення студентами гуманістичного сенсу особистісно орієнтованого виховання; засвоєння теоретичних засад організації особистісно орієнтованої виховної взаємодії, особистісно-розвивального потенціалу артпедагогіки; організацію суб'єкт-суб'єктного стилю взаємодії; включення майбутнього вчителя у професійно значущу діяльність артпедагогічного змісту, пріоритетом якої є дитиноцентризм. Розроблено й апробовано технологію реалізації зазначених умов, яка передбачає етапи її реалізації: актуалізувальний, моделювальний, продуктивний. Експериментально доведено об'єктивність виокремлених умов і ефективність розробленої технології.

Розкрито методологічні, соціокультурні, психолого-педагогічні засади та чинники формування естетичної свідомості особистості у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Увагу приділено питанням практичної реалізації творчого потенціалу естетичної смакової культури особистості за умов ефективно організованої самостійної роботи учнівської молоді, а також аналізу індивідуального підходу як одного із чинників активізації естетичного виховання.

Раскрыты методологические, социокультурные, психолого-педагогические основы и факторы формирования эстетического сознания личности в учебно-воспитательном процессе общеобразовательной школы. Уделено внимание вопросам практической реализации творческого потенциала эстетической вкусовой культуры личности в условиях эффективно организованной самостоятельной работы ученической молодежи, а также анализу индивидуального подхода как одного из факторов активизации эстетического воспитания.

Розглянуто, як завдяки мистецтву, на прикладі музики та живопису можна гармонізувати психічний стан людини, а також сутність краси, яка полягає в гармонії, тобто у відповідності певного явища життя або витвору мистецтва з діючим у світобутті законом розвитку.

Розглянуто мистецтво як фактор формування емоційної культури студентів. Мистецтво виступає засобом виховання духовності та емоційності.

Розглянуто творчі здібності майбутніх учителів, особливості їх художньої творчості та можливості впливу образотворчого мистецтва на формування окреслених здібностей.

Розглянуто мистецтво як один із найбільших дієвих засобів упередження та мінімалізації агресивності. Окреслено основні аспекти впливу художніх творів на інтелектуальний розвиток індивіда, на формування моральних цінностей, що в свою чергу забезпечує фундамент соціальних відносин, а також дій та вчинків людей.

Розглянуто проблему впливу особливостей культури на формування психіки людини. Доведено, що культура, будучи компонентом людської психіки, детермінує вітосприймання людини, її поведінку та впливає на формування її образу світу.

Встановлено психологічні особливості та умови творчої соціалізації особистості на етапі ранньої юності. Проаналізовано взаємозв’язок процесу соціалізації й творчості особистості. Зроблено висновок про те, що означена технологія сприяє оптимізації рівня творчої соціалізації раннього юнацького віку.

Определены психологические особенности и условия творческой социализации личности на этапе ранней юности. Проанализирована взаимосвязь процесса социализации и творчества личности. Сделан вывод о том, что представленная технология способствует оптимизации уровня творческой социализации раннего юношеского возраста.

The article is devoted the study of features of creative socialization of the personality on the stage of early youth. The analysis of intercommunication of process of socialization and creation of the personality is given. The model if «creative socialization of the personality» is presented. Technology of organization of the personality of early youth age is developed. The psychological terms of creative socialization are set. The results of forming experiment are presented.

Висвітлено психологічні проблеми спільної творчості суб'єктів у комунікаційному процесі та психологічні особливості надання інформації у епоху змін. Проаналізовано мистецтво як частковий випадок масової комунікації та як інструмент впливу на психіку суб'єктів комунікаційного процесу. Наголошено на плинності психоісторичних обставин у процесі сприйняття інформації. Порушено проблеми безпеки інформаційного середовища та наведено оптимальні способи й умови трансляції повідомлень.

Освещены психологические проблемы сотворчества в коммуникационном процессе и психологические особенности подачи информации в эпоху перемен. Проанализировано искусство как частный случай массовой коммуникации и как инструмент воздействия на психику. Рассмотрено влияние психоисторических обстоятельств на процесс восприятия информации. Подняты проблемы безопасности информационной среды, рассмотрены оптимальные способы и условия трансляции сообщений.

It is dedicated to some issues on perfecting the process of communication. It is considered art to be a particular case of mass communication and a tool of influence on mentality. It is examined influence of psychical and historical circumstances on perception of information. It is raised issues on safety of informational medium and gived some optimal methods and conditions of message transmission.

Вперше розширено наукові уявлення про сутність та специфіку моральних почуттів особистості. Виділено драматичні ситуації як чинник, що впливає на становлення та поглиблення моральних почуттів особистості. Створено методичний аппарат щодо дослідження впливу драматичних ситуацій в мистецтві на емоційно-почуттєву сферу особистості. Встановлено зв'язок між моральними почуттями та рівнем моральної свідомості, виявлено участь морально-етичної відповідальності та ціннісних орієнтацій у поглибленні моральних почуттів. Виявлено, що спостереження, сприймання й оцінка драматичних ситуацій породжують моральні почуття. Розкрито сутність драматичних ситуацій, які частково поглиблюють моральні почуття й асимілюються з індивідуальним досвідом, утворюють образ драматичного. З’ясовано механізми функціонування моральних почуттів під час сприймання драматичних ситуацій, емпірично зафіксовані елементи досвіду, котрі ініціюють актуалізацію моральних почуттів, що окреслює феноменологічне поле морального-аморального, у якому вони діють. Доведено, що переживання драматичних ситуацій сприяє становленню та поглибленню моральних почуттів, стаючи подальшим регулятором поведінки особистості.

Наведено результати дослідження проблеми наративної інтерпретації особистістю (носієм масового дискурсу) естетичних переживань. Визначено особливості інтерпретації феномену "естетичне переживання" в науково-психологічному дискурсі. Обгрунтовано вплив надіндивідуальних дискурсивних чинників на формування індивідуальних особливостей конструювання та інтерпретації естетичних переживань особистості, а також роль прецедентних текстів у поширенні дискурсивних практик. Описано структуру і загальний обсяг концепту "естетичне переживання", що побутує в межах масового дискурсу, а також запропоновано типологію наративних моделей інтерпретації зазначеного феномену.