Індекс рубрикатора НБУВ: С5*685*333.42*332.1 + Ю817.2

Рубрики:

Соціологія

Роль мистецтва у естетичному вихованні

Шифр НБУВ: Ж16622 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено філософсько-правовий аналіз поняття естетичної культури юриста, висвітлено її принципи та функції. Розглянуто місце та роль естетичної культури у праві.

Розглянуто естетичне значення мистецтва як складову дисципліни "Естетика". Показано ефективність естетичного виховання фахівців сфери туризму за умов вивчення театрального мистецтва, яке має свою унікальну специфіку та є формою активності людини, морального очищення її існування. Доведено, що естетичне виховання фахівців сфери туризму засобами театрального мистецтва у процесі вивчення курсу "Естетика" сприяє їх духовному збагаченню та творчому удосконаленню, що позитивно позначається на професійному становленні.

Розглядається проблема оптимізації духовного розвитку особистості. Даються відповіді на ряд проблемних питань щодо психологічного змісту понять "духовність", "духовний розвиток". Містяться дані емпіричного дослідження особливостей розвитку естетичних характеристик духовності в онтогенезі. Представлені авторські методики їх вивчення та формування характеризуються різноманітністю напрямків та форм роботи, оригінальністю задумів.

Досліджено основні історико-теоретичні засади, на яких грунтувався процес музично-естетичного виховання в Україні у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано соціально-економічні процеси, які впливали на стан освіти і музично-естетичного виховання українського народу у зазначений період. Висвітлено діяльність видатних українських громадських діячів, митців, а також громадських та музичних товариств, аматорських організацій, закладів освіти та мистецтва та визначено їх роль у розвитку теорії й практики музично-естетичного виховання.

Розглянуто питання виникнення та розвитку процесу музично-естетичного виховання дітей та молоді на території України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Висвітлено діяльність громадських та музичних товариств, аматорських організацій, закладів освіти та мистецтва, окремих видатних українських діячів (М.В.Лисенка, Б.В.Підгорецького, П.П.Сокальського, Я.С.Степового, К.Г.Стеценка, М.Д.Леонтовича, В.М.Верховинця та інших), які сприяли розвитку національної культури та самосвідомості українського народу.

Подається історія питання, визначені основні напрями, зміст та організаційні засади художньої самодіяльної творчості студентів вищих закладів освіти як засобу естетичного виховання майбутніх спеціалістів. В окремих розділах наведено нормативні документи, тематика навчання, поради та розробки до організації посвяти в студенти, проведення тематичних вечорів на честь знаменних подій у житті українського народу, впровадження та відзначення народних свят і обрядів упродовж навчального року тощо.

Рассмотрены роль и место эстетической составляющей в системе общекультурной и профессиональной подготовки будущего инженера-руководителя, показана взаимосвязь его духовности, эстетики и рационального мышления. Раскрыто эмоциональное воздействие отдельных видов искусств на формирование личности руководителя и его имидж.

Висвітлено актуальну проблему художньо-естетичної освіти, зокрема розкриваються програмні напрями роботи, пов'язані з психолого-педагогічним забезпеченням цього процесу.

Освещены актуальные проблемы художественно-эстетического образования, в частности раскрываются программные направления работы, связанные с психолого-педагогическим обеспечением этого процесса.

The article is devoted to actual problems of artistically-aesthetical education, especially to program lines of psychologically-pedagogical supplying of the process.

Висвітлено методологічні засади художньо-естетичної освіти та виховання учнівської та студентської молоді, наведено її історико-педагогічний аналіз у вищій школі України. Розглянуто художньо-естетичний інтерес як психолого-педагогічну проблему. Розкрито зміст і специфіку підготовки студентів гуманітарних факультетів до естетичного виховання учнів у сучасній школі. Проаналізовано особливості освітньо-виховної діяльності творчих об'єднань художньо-естетичного спрямування в сучасному позашкільному закладі.

Освещены методологические основы художественно-эстетического образования и воспитания учеников и студенческой молодежи, приведен ее историко-педагогический анализ в высшей школе Украины. Рассмотрен художественно-эстетический интерес как психолого-эстетическая проблема. Раскрыты содержание и специфика подготовки студентов гуманитарных факультетов к эстетическому воспитанию учеников в современной школе. Проанализированы особенности образовательно-воспитательной деятельности творческих объединений художественно-эстетической направленности в современном внешкольном заведении.

Розглянуто твір мистецтва як художньо-естетичну інформаційну систему, яка може бути використана в навчально-виховному процесі як дидактичний засіб для формування певних якостей та вмінь професійного спілкування соціального педагога. Наведено загальний огляд досліджень різних галузей наукових знань, присвячених проблемі сутності інформації як загальнонаукової категорії, а також проблемі художньо-естетичної інформації як виду соціальної інформації, що має специфічну, оригінальну форму вираження. Розкрито зміст, функції та характеристики основних типів художньо-естетичної інформації та механізм її сприйняття.

Висвітлено історію і теорію проблеми естетичного виховання. Проаналізовано становлення і розвиток гуманістичного світосприймання. Розглянуто гуманізм у духовному житті доби Відродження, гуманізм виховання в динаміці культурно-історичних процесів, питання подолання суперечностей процесу естетичного виховання. Описано виховний потенціал мистецтва.

Освещены история и теория проблемы эстетического воспитания. Проанализировано становление и развитие гуманистического мировосприятия. Рассмотрены гуманизм в духовной жизни эпохи Возрождения, гуманизм воспитания в динамике культурно-исторических процессов, вопросы преодоления противоречий процесса эстетического воспитания. Описан воспитательный потенциал искусства.

Дано философское обоснование понятия "формирование эстетических вкусов" в его историческом контексте. Сформулированы практические рекомендации относительно использования теоретических разработок по формированию эстетических вкусов в воспитании и обучении молодежи с учетом особенностей украинского менталитета и этнопедагогики. Рассмотрены психолого-педагогические факторы и художественные источники развития эстетических вкусов, раскрыты особенности их формирования у одаренных детей и взрослых. Разработана методология и методика определения эстетических вкусов, описаны основные типы личности ученика по уровню их сформированности. Обоснована необходимость формирования эстетических вкусов у педагогов как предпосылка успешной преподавательской деятельности.

Вперше розроблено та науково обгрунтовано педагогічні умови естетичного виховання курсантів Національної академії Прикордонних військ України (НАПВУ) засобами зарубіжної літератури. Визначено основні рівні, критерії та показники естетичної вихованості курсантів НАПВУ, досягнуті з використанням засобів зарубіжної літератури. Експериментально перевірено методи удосконалення естетичного виховання курсантів НАПВУ на сучасному етапі. Розроблено навчальну програму з курсу історії зарубіжної літератури, спрямовану на естетичний розвиток курсантів НАПВУ.

  Скачати повний текст

Здійснено філософський, культурологічний, історико-педагогічний аналіз естетичної сутності педагогічної майстерності. Доведено необхідність формування естетичних основ педагогічної майстерності засобами музичного мистецтва для естетизації педагогічної діяльності учителя музики. Обгрунтовано зміст, структуру, виокремлено критерії. Розроблено педагогічні технології формування естетичних основ педагогічної майстерності майбутніх учителів музики.

Здійснено філософське дослідження специфіки образотворчого мистецтва у контексті національного виховання особистості. Базуючись на українознавчому аналізі як комплексному соціогуманітарному підході, проведено дослідження та показано, що національне виховання є потужним фактором формування цілісної особистості, яка відчуває себе повноцінним представником української нації, носієм національної культури, самостійним і творчим суб'єктом суспільного життя. Зазначено, що українська образотворча спадщина як складова національної культури спроможна оптимізувати виховний процес завдяки своїм потенційним персонологічним (метахудожнім) можливостям. Зауважено, що українське образотворче мистецтво базується на зоровому сприйманні, образному мисленні, єдності пізнавальної та афективної сфер особистості і здатне виконувати смислопороджувальні функції. Воно репрезентує ціннісно-смисловий вимір національного буття українства, висвітлює історичне буття українського народу, відображає духовні взаємозв'язки особистості з нацією, духовну єдність і наступність поколінь. Для нього характерна образно-символічна та ціннісно-смислова атрибуція національних цінностей та ідеалів, що уможливлює створення образно-смислової опори для національного виховання особистості. Українське образотворче мистецтво як засіб національного виховання особистості може виконувати різні ролі, а саме: медіатора, конденсатора та транслятора культурно-історичного досвіду, історичної пам'яті, світоглядних настанов, цінностей, ідей, ідеалів, символів, культурних змістів, смислів. На підставі концептуальної смислової проблематики запропоновано модель становлення

Проведено дослідження розвитку пайдеї як одного з найбільш вагомих чинників естетичного й етичного виховання, сформованого в результаті цивілізаційного поступу. Доведено, що найбільш яскравим виявом пайдеї у добу її зародження у давньогрецькій культурі були твори Есхіла, Софокла й Евріпіда. Детально проаналізовано творчість видатних трагіків і громадських діячів, висвітлено їх внесок у процес становлення вільного громадянина держави-поліса. Наведено кілька дефініцій пайдеї з урахуванням специфіки розвитку поняття у різні історичні епохи, розглянуто сучасне його трактування на Всесвітньому філософському конгресі (Бостон, 1998). Проаналізовано погляди відомих філософів на розвиток концепції пайдеї за умов постіндустріальної цивілізації. Охарактеризовано сучасний стан пайдеї, досліджено її вплив на формування громадянського суспільства.

Обгрунтовано ідею естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва як вихідну форму й основу цілісного формування особистості людини. Процес оновлення технологій масового естетичного виховання засобами музичного мистецтва розглянуто як необхідну умову досягнення соціально-гуманістичної мети формування особистості на сучасному етапі розвитку суспільства: розвитку активності, здатності до творчого, оптимістичного, конструктивного ставлення до світу й себе. Аргументовано тезу про необхідність оновлення технологій музично-естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва, що підвищує ефективність їх інтелектуального, морального, трудового, фізичного навчання та виховання, забезпечує розвиток творчого ставлення до життя, здатності подолати проблемні ситуації. Запропоновано нову технологію естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва.

Визначено психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом і на його підставі розроблено програму для підвищення культурного рівня юнаків і дівчат віком 16 - 23 років. Уперше виявлено, теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено фактори, що визначають сформованість естетичної свідомості та мотиваційної сфери в молоді у періоди ранньої та пізньої юності. Виявлено, що базальними факторами є загальне ставлення до музики, музична обізнаність, особистісне сприйняття, а фактор естетичних цінностей орієнтації є перехідним від базальної групи факторів до основної, до якої входять: естетичні потреби, естетичні почуття, естетичні емоційні стани та провідні мотиви. Встановлено психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом. Розкрито алгоритм його дії у процесі формування мотивації даного сприйняття (на прикладі музики) та підтверджено ефективність його застосування.