Розглянуто соціоморфічні, натуроморфічні, техноморфічні та антропоморфічні моделі дизайну. Значну увагу приділено культурі Стародавнього Єгипту, Ірану, Китаю, класичного Арабського Сходу, античності, середньовіччя, Відродження та Нового часу. Висвітлено явища абстракціонізму, футуризму, кубізму, функціоналізму, машинізму та індустріального мистецтва, описано категоріальний універсум композиції, культурно-історичні типи категоризації дійсності.

Рассмотрены роль и место эстетической составляющей в системе общекультурной и профессиональной подготовки будущего инженера-руководителя, показана взаимосвязь его духовности, эстетики и рационального мышления. Раскрыто эмоциональное воздействие отдельных видов искусств на формирование личности руководителя и его имидж.

Розглянуто феномен раптового підвищення інтересу масової культури до поняття "дизайн", а також основні аспекти, що відрізняють розвиток сучасного вітчизняного дизайну від "західного".

Рассмотрен феномен внезапного повышенного интереса массовой культуры к понятию "дизайн", а также основные аспекты, отличающие развитие отечественного дизайна от "западного".

In this article is described phenomenon of sudden increase of interest to design in mass culture. Here are discussed main questions, forming a character and tendencies in design, features of today changes in social mind, leading to exchange between "design" and "art".

Досліджено композицію - фундаментальну даність в природі, яка обумовлює всі явища та процеси середовища життя, є основою світогляду майбутнього та закладає базу наукового композиційного мислення з метою формування єдиної теорії образу, єдиного методу фундаментальних досліджень, а також конкретного дизайн-проектування та дизайн-програмування.

Продолжено исследование композиции - фундаментальной данности в природе, обусловливающей все явления и процессы жизненной среды, являющейся основанием мировоззрения будущего человека и закладывающей базис научного композиционного мышления с целью формирования единой теории образа, единого метода фундаментальных исследований, а также конкретного дизайн-проектирования и дизайн-программирования.

Research of composition - fundamental given is continued in Nature, which stipulates all phenomena and processes of environment of life, is basis of world view of the future and mortgages the base of scientific composition thought with the purpose of forming of unique theory of appearance, unique method of fundamental researches, and also concrete design-planning and design-programming.

Наголошено на необхідності досліджень світоглядних підвалин дизайну. Висловлено гіпотезу про джерела та напрямки досліджень.

Акцентировано внимание на необходимости исследований мировоззренческих основ дизайна. Высказано предположение об источниках и направлениях исследований.

The problem on necessity of researches weltanschauung of bases of design is formulated. The hypothesis about sources and directions of researches is expressed.

Викладено проектну концепцію культури "хай-тач" - дизайну кольору, освітлення, звуку, тембру, акустичного режиму середовища, яка прагне зробити людину центром штучного середовища.

Изложена проектная концепция культуры "хай-тач" - дизайна цвета, освещения, звука, тембра, акустического режима среды, которая стремится сделать человека центром искусственной среды.

The project concept of culture "high-tech" ("high-tech" is a design of colour, illumination, sound, timbre, of an acoustic condition of medium) allows to put the man, person, creator in center artificial of medium.

Висвітлено створення нової науки, а саме естетики через етику та екологію.

Освещено создание новой эстетики через этику и экологию, что должно стать основополагающим при создании любого продукта.

New object culture. The creation of a new aesthetics through ethics and bionomics should become establishing at creation of any yield.

Наголошено, що художник, вірний первісному покликанню дизайнера, у формах свого "екологічного" живопису доводить: думку про універсальну естетизацію світу не слід відносити до кола утопічних і безперспективних ідей, особливо якщо цей процес починається з самої людини та сприяє очищенню її душі.

Акцентировано, что художник, верный первоначальному призванию дизайнера, в формах своей "экологической" живописи показывает, что мысль об универсальной эстетизации мира не следует относить к кругу утопичных и бесперспективных идей, особенно если этот процесс начинается с самого человека и способствует очищению его души.

The artist shows to a correct initial calling of the designer and in the forms of the "ecological" painting, that the idea about universal aestheticism of the world should not be carried to a circle utopian and unpromising ideas, is especial if this process begins with the man and ablution dark alleyway of his soul.

Викладено основи дизайну, образотворення та функціонального проектування середовища. Розглянуто сучасні фундаментальні засади знань про світобудову, результати досліджень членами Міжнародної Академії фундаментальних основ буття теорії фізичного вакууму та їх втілення в суспільну практику. Висвітлено новітні фундаментальні знання методики спеціального проектування, що базується на системному підході, аналізі та синтезі понять і складових композиції.

Охарактеризованы вопросы основ дизайна, создания образов и функционального проектирования среды. Рассмотрены современные фундаментальные основы знаний о мироздании, результаты исследований членами Международной Академии фундаментальных основ бытия теории физического вакуума и их воплощение в общественную практику. Освещены новейшие фундаментальные знания методики специального проектирования, которая базируется на системном подходе, анализе и синтезе понятий и составляющих композиции.

Рассмотрены вопросы построения композиции, основы цветоведения, инженерно-психологические требования к организации комфортных рабочих мест в системах человек - техника - среда. Раскрыты эргономические аспекты светоцветовых характеристик производственных среды, освещены особенности эстетических и эргономических качественных показателей печатной рекламы. Описаны виды, методы, номенклатура эстетических и эргономических качественных показателей продукции.

Вивчено принципово нову систему синтезу мистецтв, що складається за умов нової інформаційної цивілізації. Формотвірним чинником у данній системі є дизайн.

Изучена принципиально новая система синтеза искусств, формирущегося в условиях новой информационной цивилизации. Формообразуючим фактором данной системы является дизайн.

Рассмотрены вопросы классификации видов компьютерной графики и графических систем, формирования градостроительной модульной системы общественно-транспортных узлов. Изучены влияния современных технологий на развитие искусства графики, дизайна на конкурентоспособность товара в современных социокультурных условиях. Проанализировано стилистическое развитие советского графического дизайна в 1920-е гг. Приведены результаты маркетинговых и проектных исследований как структурный элемент дизайн-процесса. Освещены особенности дифференциации зон влияния станций метрополитена по форме архитектурно-пространственной интеграции с городской средой, композиционные особенности декоративной керамики в архитектуре общественных зданий, а также особенности архитектурно-дизайнерской организации среды малоэтажных жилых комплексов.

Розглянуто історію дизайну у широкому культурно-естетичному контексті. Висвітлено особливості розвитку дизайну протокультури, стародавнього світу (Єгипту, Месопотамії, Ірану та мусульманського світу, Китаю й Японії, Латинської Америки й Індії, Греції та Риму, Візантії та Київської Русі), епох середньовіччя та Відродження. Визначено місце дизайну у творчості Леонардо да Вінчі. Викладено питання дизайну предметного світу в ХХ ст., а також дизайну одягу (французька й італійська школи, азіатський і слов'янський світ).

Рассмотрена история дизайна в широком культурно-эстетическом контексте. Освещены особенности развития дизайна протокультуры, древнего мира (Египта, Месопотамии, Ирана и мусульманского мира, Китая и Японии, Латинской Америки и Индии, Греции и Рима, Византии и Киевской Руси), эпох западного средневековья и Возрождения. Определено место дизайна в творчестве Леонардо да Винчи. Изложены вопросы дизайна предметного мира в ХХ в., а также дизайна одежды (французская и итальянская школы, азиатский и славянский мир).

Висвітлено проблеми реконструкції та реставрації комплексу Національного художнього музею України. Проаналізовано архітектурно-конструктивні особливості сезонного рекреаційного житла. Розглянуто питання формування об'ємно-планувальної структури бейсбольних споруд. Розкрито аспекти розвитку архітектурного дизайну хмарочосів. Визначено роль комп'ютерно-орієнтованих технологій в декоративно-прикладному мистецтві.

Освещены проблемы реконструкции и реставрации комплекса Национального художественного музея Украины. Проанализированы архитектурно-конструктивные особенности сезонного рекреационного жилья. Рассмотрены вопросы формирования объемно-планировочной структуры бейсбольных сооружений. Раскрыты аспекты развития архитектурного дизайна небоскребов. Определена роль компьютерно-ориентированных технологий в декоративно-прикладном искусстве.

Проаналізовано систематичний проблемний курс нового перспективного наукового напрямку - філософії дизайну, що лежить на межі багатьох наук - філософської антропології, аксіології, соціальної філософії, історії, культурології, технічної естетики. Розглянуто дизайн як соціальний, культурний, загальноцивілізаційний феномен. Вперше в контексті людської діяльності висвітлено ряд основних категорій філософії дизайну - творчості, свободи, мотивації, потреб, інтересів, цінностей, традицій. Запропоновано нові ідеї та гіпотези нелінійного дизайну, що впливає на формування парадигми дизайну XXI ст.

Представлен систематический проблемный курс нового перспективного направления - философии дизайна, лежащего на грани многих наук - философской антропологии, аксиологии, социальной философии, истории, культeрологии, технической эстетики. Рассмотрен дизайн как социальный, культурный, общецивилизационных феномен. Впервые в контексте человеческой деятельности освещен ряд основных категорий философии дизайна - творчества, свободы, мотивации, потребностей, интересов, ценностей, традиций. Выдвинуты новые идеи и гипотезы нелинейного дизайна, что влияет на формирование парадигмы дизайна XXI в.

Проаналізовано проблему визначення рухомих зірок для квартир у сучасних багатоповерхових багатоквартирних будинках. Запропоновано змінену просту методику для вирішення даної проблеми.

Проанализирована проблема определения движущихся звезд для квартир в современных многоэтажных многоквартирных домах. Предложена измененная простая методика для решения данной проблемы.

The problem of determination of locomotive stars for apartments in modern multistoried apartment buildings is repeatedly analyzed in the article. The changed simple method for the decision of the indicated problem is offered.

Розглянуто естетичний чинник як складову історико-культурного процесу цивілізації. Проаналізовано культурно-естетичний зміст сучасної реклами та дизайну. Розкрито проблеми естетики іміджмейкінгу та принципи конструювання імідж-образу.

Рассмотрен эстетический фактор как слагаемое историко-культурного процесса цивилизации. Проанализировано культурно-эстетическое содержание современной рекламы и дизайна. Раскрыты проблемы эстетики имиджмейкинга и принципы конструирования имидж-образа.

Дисертацію присвячено розробці нового напрямку використання геометричних принципів у галузі художнього формоутворення. Розглянуто питання геометричного моделювання композиційних закономірностей, взаємовідношення у творчому процесі інтуїтивних та науково обгрунтованих методів. Вперше сформульовано геометричні принципи формоутворення знаково-символьних образів у графічному дизайні, основні закономірності композиційної побудови творів образотворчого мистецтва. Подано геометричну характеристику образно-стильових рис народного орнаментального мистецтва, морфологічні ознаки української шрифтової форми та питання синтезу традиційних і авторських методик організації та гармонізації форми. Запропоновано методику практичного розв'язання типових композиційних і кваліметричних задач художнього формоутворення. Розроблено алгоритми і програми для реалізації цих методик за допомогою ПЕОМ.

Розглянуто питання естетики формоутворення предметного середовища життєдіяльності людини. Розвинуто напрямок геометричного моделювання естетичного формоутворення на інформаційному рівні. Досліджено взаємозв'язок між геометрією і семіотикою естетичної інформативності форм об'єктів будівельного мистецтва, що збагатило засоби моделювання в дизайні архітектурного середовища. Наведено алгоритми моделювання естетично інформативних повідомлень в аналітичній формі. Їх достовірність обгрунтовано теоретично і підтверджено практично.

Розроблено цілісну соціально-філософську концепцію дизайну як фактора гармонізації відносин суспільства й особистості. Розкрито сутність дизайну як об'єкта вивчення соціальної філософії. Проаналізовано наукові підходи щодо дизайну в його історичній ретроспективі. Визначено принципи та методи філософського аналізу та розроблено категоріальний апарат дослідження дизайну. Вивчено генезу дизайнерської діяльності, акцентовно увагу на її інноваційному характері. Визначено сутність, форми та функції дизайну, досліджено концепцію дизайнерської діяльності в системі відносин людина - суспільство, розкрито сутніть дизайнерської творчості як специфічного способу самореалізації особистості. Встановлено роль дизайну у розвитку соціальної свободи та самоудосконалення соціуму й особистоті, розглянуто специфіку самореалізації особистості в дизайнерській діяльності. Розкрито сутність дизайну як культурної універсалії цивілізації, розглянуто сучасні уявлення про технократичний дизайн. Уточнено аксіологічну складову змісту дизайну та його антропологічний вимір. Виявлено специфіку сучасної концепції становлення та розвитку дизайну як духовно-практичного феномену в інформаційно-культурному просторі й обгрунтовано напрями оптимізації його нових форм. Показано роль вітчизняних дизайнерських традицій у саморозвитку українського суспільства. Проаналізовано актуальні проблеми дизайну в сучасному філософському дискурсі - класичному, модерністському, постмодерністському.