Розкрито філософсько-психологічні засади розвиваючого впливу художньої літератури на культуру мислення особистості, лінгвістичні засади розробки "чорних" ПР-стратегій за матеріалами текстів виборчої кампанії Президента України. Проаналізовано мовну політику держави та роль ЗМІ у її впровадженні, мову як визначальний культурно-політичний фактор інформаційної безпеки держави. Висвітлено особливості темпоральної структури текстів публіцистичного стилю та їх жанрову диференціацію, а також жанри сучасної журнальної публіцистики та особливості фразеологічних одиниць. Визначено семантико-прагматичний потенціал запозичень у дискурсі мас-медіа.

Раскрыты философско-психологические основы развивающего влияния художественной литературы на культуру мышления личности, лингвистические основы разработки "черных" ПР-стратегий по материалам текстов избирательной кампании Президента Украины. Проанализированы языковая политика государства и роль СМИ в её внедрении, язык как определяющий культурно-политический фактор информационной безопасности государства. Освещены особенности темпоральной структуры текстов публицистического стиля и их жанровая дифференциация, а также жанры современной журнальной публицистики и особенности фразеологических единиц. Определен семантико-прагматический потенциал заимствований в дискурсе масс-медиа.

Розглянуто проблему розуміння літературних творів старшокласниками. Розкрито вітчизняні та зарубіжні теоретико-методологічні підходи до аналізу процесів сприйняття та розуміння особистістю текстового матеріалу. Охарактеризовано зміст, структуру та психологічні компоненти даних процесів. Запропоновано модель розуміння літературних задач. Увагу приділено концептуальному апарату, методичному інструментарію дослідження психологічних механізмів розуміння старшокласниками художніх творів, структурі читацької діяльності.

Рассмотрена проблема понимания литературных произведений старшеклассниками. Раскрыты отечественные и зарубежные теоретико-методологические подходы к анализу процессов восприятия и понимания личностью текстового материала. Охарактеризованы содержание, структура и психологические компоненты данных процессов. Предложена модель понимания литературных задач. Уделено внимание концептуальному аппарату, методическому инструментарию исследования психологических механизмов понимания старшеклассниками художественных произведений, структуре читательской деятельности.

Використовуючи матеріали психолого-естетичного аналізу за романом О.Гончара "Собор", розкрито чинники психолого-естетичного впливу на духовне буття людини, шляхи його покращання через розкриття сакрального в мистецтві. Звернено увагу на проблеми етики, моральних відносин, на викладання етики у загальноосвітній середній школі. Зроблено висновки, що у соціальному середовищі цінність людської особистості залежить від присутності позитивної гармонії у внутрішній будові людини.

Твори Миколи Гоголя відрізняються образністю, де є хитрість, і прихована іронія, і удавання, і приховане лукавство, що надає їм психологізму. Де в кінцевому стані, читач розуміє естетику Гоголя як випад супроти вульгарності, та, що разом - це є базою сучасних літературно-художніх інтенцій до відродження духовності.

З'ясовано, що процес формування здібностей до літературної творчості обумовлений структурою взаємозв'язаних етноекологічних чинників, які можна розкласти на компоненти - часопросторові характеристики навколишнього середовища; наявністю етноекологічного фуркаційного чинника (інваріант імпринтингу/імпресингу), що впливає на мобільність когнітивних та емоційних структур творчої особистості. Розроблено програму тренінгу для формування емпатії та творчого вербального мислення як структурних компонентів літературних здібностей учнів.

Визначено поняття "ефективність" як соціальну характеристику, що включає особистісні, суспільні, національні, етичні та інші аспекти, а також поняття "ефект" - як об'єктивну властивість будь-якої взаємодії. Теоретично проаналізовано поняття "мораль", "моральність" з позиції діяльнісного підходу до свідомості (як предмет загальної психології). Переглянуто існуючі раніше парадигми комунікативного процесу та перенесення акценту з "суб'єкт-об'єктних" на "суб'єкт-суб'єктні", де одержувача інформації (реципієнта) вже наділяли активною позицією, що впливає на сам процес породження та передачі інформації. Теоретично обгрунтовано зміну абревіатури ЗМІ (засоби масової інформації) на ЗМК (засоби масової комунікації). Теоретично та експериментально досліджено психосемантику неповнолітніх правопорушників, що дозволяє розкрити ряд принципових особливостей, які в процесі судочинства можуть відігравати вирішальне значення для класифікації конкретної протиправної дії в межах Карного кодексу.

Розкрито аналітику сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі крізь призму рецептивної естетики, аналітичної та герменевтичної традицій у дослідженні тексту. Розглянуто естетично-літературознавчі орієнтири на перетині української, західноєвропейської та російської естетичної думки. Доведено, що на теренах України розвивається міждисциплінарний підхід щодо вивчення процесу сприйняття літературного тексту. Встановлено, що до нього долучено літературознавці, психологи, критики, зумовлюючи певний синтез філософських, естетичних, літературознавчих і психологічних напрацювань у дослідженні проблеми рецепції текстів. Здійснено аналіз тексту як об'єкта читацького сприйняття у нерозривному зв'язку з твором, книгою та використанням "протоестетичних" категорій читання, тлумачення, розуміння у контексті філософії "діалогу", співтворчості, критики.

Висвітлено результати дослідження психоаналізу й української белетристки початку ХХ ст., теорії класичного психоаналізу, аналітичної й індивідуальної психології з неофрейдистською концепцією неусвідомленого в контексті духовного простору богослов'я і патристики та нових екзистенційно-психологічних граней людського й творчого феномену класиків української літератури. Розглянуто питання антропології любові у літературно-психоаналітичних вимірах. Увагу приділено авторефлексії нарцисизму як невротичному синдрому творчого процесу. Визначено форми, мотиви, особистісні та соціально-культурні фактори камертону літературоциду.

Проаналізовано закономірності формування літературної творчої уяви студентів ВНЗ за умов навчальної діяльності. Простежено зв'язок такої уяви з психічними процесами - сприйманням, мисленням, пізнанням, емоціями та відчуттями. Охарактеризовано специфіку функціонування літературної уяви як спроби самоствердження молоді у творчій діяльності. З'ясовано роль мистецьких цінностей як умови становлення творчої особистості. Проведено психологічний теоретико-методологічний аналіз проблеми формування творчої літературної уяви студентів ВНЗ, розроблено діагностичну систему для визначення її особливостей і динаміки. Запропоновано програму тренінгу розвитку творчої уяви й активізації творчого потенціалу.

Проаналізовано стан вивчення проблеми літературної творчості за умов сучасного мультипарадигмального етапу розвитку психологічної науки, обгрунтовано вивчення літературної творчості з позицій системного підходу та системно-стратегічної концепції творчої діяльності. Визначено можливість застосування новітньої теорії тексту та теорії динамічних систем під час психологічного аналізу процесу породження вербально-художнього тексту. Досліджено вікові відмінності та мотиваційні особливості особистості в юнацькому віці, здійснено біографічне експериментальне дослідження процесу літературної творчості авторів вербально-художнього тексту минулого. Охарактеризовано дисипативні й атрактивні процеси в онтогенезі творчої особистості та виявлено їх вікову кореляцію, визначено індивідуальну специфіку літературної творчості через аналіз хронотопів. Проведено порівняльний аналіз літературної творчості, образотворчої діяльності та математичної творчості, виявлено споріднені типи загальної художньо-просторової обдарованості. Проведено експериментальне дослідження особливостей літературної творчості в юності авторів вербально-художнього тексту сучасності, впроваджено комплексну програму розвитку літературно обдарованих особистостей в юнацькому віці. Доведено, що рівень розвитку літературних здібностей як підструктури особистості, здатної до літературної творчості, залежить від впливу збагаченого соціокультурного середовища.

Запропоновано новий аспект розгляду проблеми психології літературної творчості в юності із врахуванням зміни дослідницької парадигми, що відбулася на початку третього тисячоліття у науках гуманітарного циклу. На підставі аналізу основних положень системно-стратегічного підходу до психології творчості, вивчення процесу літературної творчості в контексті теорії динамічних систем, а також дослідження значного масиву текстів автобіографій і творчого доробку письменників і поетів доведено, що у ролі атракторів літературної творчості виступають часо-просторові чинники середовища, які впливають на формування часо-просторової матриці творчої особистості в юності і сприяють переходу до самостійної творчості.

Предложен новый аспект рассмотрения проблем психологии литературного творчества в юности с учетом изменения исследовательской парадигмы, произошедшей в начале третьего тысячелетия в науках гуманитарного цикла. На основе анализа основных положений системно-стратегического подхода к психологии творчества, изучения процесса литературного творчества в контексте теории динамических систем, а также исследования значительного массива текстов автобиографий и творческого наследия писателей и поэтов доказано, что в роли аттракторов литературного творчества выступают временно-пространственные факторы среды, которые влияют на формирование временно-пространственной матрицы творческой личности и содействуют переходу к самостоятельному творчеству.

Розкрито важливість естетичного сприймання художніх творів у навчальному процесі. Виявлено естетичне сприймання, що базується на переосмисленні традицій народної культури та використанні її елементів і мотивів у практичній та творчій діяльності студентів. Проаналізовано стан формування естетичного сприймання художніх творів засобами українського килимарства у педагогічних навчальних закладах. Обгрунтовано концепцію формування у майбутніх вчителів образотворчого мистецтва естетичного сприймання художніх творів засобами українського килимарства з використанням моделі та навчально-методичного курсу "Килимарство України у професійній підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва". Теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування у майбутніх вчителів образотворчого мистецтва естетичного сприймання художніх творів з використанням засобів українського килимарства. Запропоновано навчально-методичний комплекс з використанням мистецтва українського килимарства.

Розглянуто загальне уявлення про психологію музичного мистецтва через призму мистецького ідеалу та професійної ідентичності майбутніх вчителів музики. Розкрито особистісний та професійний аспект мистецького образу професії та професійної ідентичності студентів - майбутніх вчителів музики. Визначено зміст і специфіку психологічного супроводу, акцентовано на створенні відповідного освітнього простору в процесі підготовки майбутніх вчителів музики. Наголошено на необхідності формування ціннісного ставлення до професійної діяльності, мистецького ідеалу у студентів, які опановують зазначений професійний фах.

Проведено емпіричне дослідження співвідношення між перцептивною підструктурою ритмічної організації психіки у вигляді п'яти віршованих розмірів у російському віршуванні (хореєм, ямбом, дактилем, амфібрахієм, анапестом) і психічною підструктурою у вигляді п'яти типологічних груп (холероїдної, сангвіноїдної, рівноважної, меланхолоїдної, флегматоїдної).

Розглянуто проблему сприйняття та творення художнього образу у межах вивчення творчого потенціалу особистості. Розглянуто сучасні погляди на творчу особистість, складові творчого процесу. Визначено критерії оцінки й аналізу творчого потенціалу особистості.

Рассмотрена трактовка понимания художественного текста с позиций философской диалектики. Это позволяет получить представление о возникновении замысла художественного произведения, о творческих намерениях автора, его творческих задачах, о взаимодействии авторских интенций и читательского восприятия, о влиянии читателя на формирование окончательного текста.

Зазначено, що питання взаємодії читача з літературним текстом стають все більш актуальними для сучасної психологічної науки. Вивчено можливості використання художньої літератури в межах психотерапевтичного та психокорекційного процесу.

С помощью проведенного контурного анализа стихотворения "Дневник Шевченко" Л. Мартынова представлены психологические аспекты поэтического восприятия этого известного поэтического портретиста русской поэзии ХХ в.

За допомогою проведеного контурного аналізу вірша "Щоденник Шевченка" Л. Мартинова висвітлено психологічні аспекти поетичного сприйняття цього відомого поетичного портретиста російської поезії ХХ ст.

By performing a contour analysis of the poem "Diary Shevchenko" L. Martynov presented the psychological aspects of poetic perception of the famous poetic portrait of Russian poetry of the twentieth century.

Проаналізовано психологічні особливості індивідуального простору організації психіки письменників і поетів. Доведено наявність впливу географічного простору і на формування окремої особистості, і на специфіку характеру окремих націй, під час розгляду невипадковий зв'язок між особливостями ландшафту і національної ментальності або окремої творчої особистості.

Проанализированы психологические особенности индивидуального пространства организации психики писателей и поэтов. Доказано наличие влияния географического пространства и на формирование отдельной личности, и на специфику характера отдельной нации, рассматривая неслучайную связь между особенностями ландшафта и национальной ментальности или отдельной творческой личности.

It's considered psychological features of individualized space of organization of writers' and poets' mentality. It's proved the fact of influence of geographical space both on formation of a personality and on specificity of national character, considering regular dependence between landscape peculiarities and national mentality or a certain creative personality.

Розкрито процедуру проведення формувального експерименту з метою перевірки ефективності художньо-естетичного, ідейно-емоційного впливу творів української літератури та дисциплін українознавчого циклу на розвиток національної самосвідомості студентів (по 30 студентів з факультету культури і мистецтва та Інституту іноземної філології). Відповідно до завдань формувального експерименту розроблено спецкурс "Україна і українці в літературі і мистецтві". Проведено порівняльний аналіз результатів двох груп, які були одержано до і після експерименту. Наведено таблиці, що демонструють динаміку показників розвитку самосвідомості. Доведено ефективність впливу на становлення національної самосвідомості української літератури, української народної творчості, історії. Для перевірки ефективності програми застосовано математично-статистичні методи, що остаточно підтвердили, що зростання національної самосвідомості у респондентів групи А вище, ніж у респондентів іншої групи, за умови низьких показників у студентів групи Б, що були констатовані до експерименту. Крім того, доведено, що чим вищий висхідний рівень національної свідомості до початку експерименту, тим вищий він буде після його проведення. Аргументовано, що зростання рівня розвитку національної самосвідомості є результатом впливу інтерактивного, проблемно-пошукового, вчуваного пізнавально-реконструктивного та духовно-катарсичного характеру вивчення української літератури та дисциплін українознавчого циклу а також використання різних форм позаурочної та виховної роботи зі студентами.

Раскрыта процедура проведения формирующего эксперимента с целью проверки эффективности художественно-эстетического, идейно-эмоционального воздействия произведений украинской литературы и дисциплин украиноведческого цикла на развитие национального самосознания студентов (по 30 студентов с факультета культуры и искусства и Института иностранной филологии). Разработан спецкурс "Украина и украинцы в литературе и искусстве". Проведен сравнительный анализ результатов двух групп, которые были получены до и после эксперимента. Помещены таблицы, демонстрирующие динамику показателей развития самосознания. Доказана эффективность влияния на становление национального самосознания студентов украинской литературы, украинского народного творчества, истории. Для проверки эффективности программы применены математико-статистические методы, которые окончательно подтвердили, что рост национального самосознания у респондентов группы А выше, чем у респондентов другой группы, при условии низких показателей у студентов группы Б, которые были констатированы до эксперимента. Кроме того, доказано, что чем выше исходящий уровень национального сознания до начала эксперимента, тем выше он будет после его проведения. Аргументировано, что рост уровня развития национального самосознания вызван влиянием интерактивного, проблемно-поискового, познавательно-реконструктивного и духовно-катарсического характера изучения украинской литературы и дисциплин украиноведческого цикла с использованием различных форм внеурочной и воспитательнойработы со студентами.

The article describes the procedure of conducting and analysis of results of forming experiment aimed at developing national self-consciousness by means of studentsТ active acquiring some elements of material and spiritual culture of their nation.