Розглянуто природу міжособистісних конфліктів. З часів античності простежено природу конфліктних взаємин у європейській культурі. Увагу акцентовано на ролі християнства в становленні персоніфікованих відносин. Відокремлено площини реалізації особистості: приватну та неприватну. Злочин розглянуто як результат руйнування морального поля особистості у випадках, коли механізм вольової регуляції психічної діяльності і поведінки не спрацьовує. Висвітлено проблему правової та моральної відповідальності особи.

Наведено матеріали дослідження соціально-психологічних аспектів проблеми гуманізації судочинства та кримінально-виконавчої системи. Показано, що реформування судової та пенітенціарної системи неможливо без усвідомлення населенням необхідності переорієнтації правоохоронних функцій від каральної спрямованості на превентивну та соціально-реабілітаційну. Розглянуто особливості проведення широких інформаційних кампаній з метою формування громадської думки щодо необхідності гуманізації та демократизації системи виконання покарань.

Приведены материалы исследования социально-психологических аспектов проблемы гуманизации судопроизводства и криминально-исполнительной системы. Показано, что реформирование судебной и пенитенциарной системы невозможно без осознания населением необходимости переориентации правоохранных функций от карательной направленности на превентивную и социально-реабилитационную. Рассмотрены особенности проведения широких информационных компаний с целью формирования общественной мысли о необходимости гуманизации и демократизации системы исполнения наказаний.

Розглянуто основні напрямки превенції злочинів серед персоналу органів внутрішніх справ, що стосуються соціально-психологічних аспектів роботи с особовим складом.

Рассмотрены основные направления превенции преступлений среди персонала органов внутренних дел, касающихся социально-психологических аспектов работы с личным составом.

The article is devoted to consideration of main directions, preventing the crimes among law-enforcement personnel, concerning the socio-psychological aspects of staff management.

Вивчено соціально-психологічні чинники, які зумовлюють формування правової поведінки студентської молоді. Теоретично проаналізовано основні положення психологічної науки стосовно соціальних і правових норм, які регламентують соціально-правову поведінку особистості. Визначено, що соціально-правова поведінка особистості залежить від впливу соціально-психологічних чинників, а саме: когнітивних, емоційно-вольових, мотиваційних, ціннісно-смислових і соціальних. Показано, що поведінку особистості можуть змінювати психокорекційні впливи на когнітивному та ціннісно-смисловому рівнях. Такі впливи дають змогу вдосконалити самоставлення студентів і підвищувати загальний рівень їх смисложиттєвих орієнтацій. Розроблено комплекс соціально-психологічних заходів, спрямованих на підвищення інтерналізації особистістю соціально-правових категорій, відповідних соціально-економічним перетворенням, що відбуваються у суспільстві.

Розглянуто соціально-психологічні передумови становлення віктимної поведінки серед студентської молоді. Подано наукове визначення поняття "віктимологія". Проаналізовано наукові публікації з питань віктимізації та шляхи девіктимізації. Досліджено шляхом анкетного опитування студентів 2 - 4 курсів технічних спеціальностей ВНЗ Севастополя основні напрями та форми віктимізації студентів, їх віктимогенні якості. З'ясовано, що основними формами віктимізації студентів є соціально-побутова, рольова, статусна, особистісна віктимізація. Зазначено про необхідність розробки рекомендацій щодо профілактики конфліктів і правопорушень, а у перспективі - здійснення індивідуальної та загальної віктимологічної профілактики всіх верств населення.

Рассмотрены социально-психологические предпосылки становления виктимного поведения среди студенческой молодежи. Приведено научное толкование термина "виктимология". Проанализировано научные публикации по проблемам виктимизации и девиктимизации. Исследовано путем анкетирования студентов 2 - 4 курсов технических вузов Севастополя основные направления и формы виктимизации студентов, их виктимогенные свойства. Доказано, что основными формами виктимизации студенческой молодежи являются социально-бытовая, ролевая, статусная, личностная виктимизация. Акцентировано на необходимости разработки рекомендаций по профилактике конфликтов и правонарушений, а в перспективе - проведение индивидуальной и общей витимологической профилактики всех слоев населения.

It is considered social and psychological preconditions of becoming behaviour in victimization among student's youth. Scientific interpretation of the term victimology is resulted, characterized a subject and object of victimology. It is analysed scientific publications about problems of victimization and it is resulted results of author's research of psychological mechanisms of victimization of students. It is proved, that the basic forms of victimization of student's youth are social, role, status,personal victimization.

Мета роботи - проаналізувати елементи ресоціалізації засуджених, методи впливу на процес формуванні законослухняної поведінки для життя на волі, а також, психологічно-правові чинники, що впливають на процес адаптації засуджених до правомірної самореалізації на волі. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків і рекомендацій. Під час дослідження використовувалися наступні методи наукового пізнання: термінологічний, системно-структурний, діалектичний, порівняльний, логіко-нормативний, логіко-семантичний. У процесі дослідження визнано, що ресоціалізація засуджених - це безперервний процес спрямований на свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, якому перешкоджають соціально-психологічні девіації правосвідомості засудженого і суспільства та безпосереднього оточення особи, що відбуває (відбувала) покарання в місцях позбавлення волі. Ресоціалізація засуджених повинна відбуватися на основі поваги до прав і свобод людини, з дотриманням принципів людської гідності та згідно з внутрішньодержавними і міжнародними нормативно-правовими актами. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що повноцінний, результативний процес ресоціалізації повинен бути спрямований на виправлення деформованої правосвідомості, правомірне соціально-нормативне становлення особи у суспільстві, а також, недопущення негативних наслідків примусової ізоляції злочинця від суспільства. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у правотворчій діяльності для вдосконалення чинного законодавства і наближення його до європейських стандартів з метою збагачення загальнолюдськими цінностями, які становлять зміст вимог природного права, а також, для підвищення ефективності правового регулювання суспільних відносин через закріплення у чинному законодавстві гарантій реалізації, забезпечення і захисту прав та свобод людини і громадянина.

Визначено теоретичні підходи до вивчення проблеми віктимності особистості підліткового віку. Уточнено специфіку інтелектуально обдарованих підлітків, що може зумовити їхню схильність до віктимної поведінки. Обґрунтовано взаємозв’язок між психологічними особливостями інтелектуально обдарованих підлітків і їх схильністю до проявів віктимності тощо. Констатовано психологічні властивості інтелектуально обдарованих підлітків, схильних до віктимної поведінки: занижена самооцінка, високі рівні навіюваності, агресивності, імпульсивності, низькі рівні соціально-психологічної адаптованості, позитивного ставлення до власної особистості та нервово-психічної стійкості. Виявлено особливості стосунків інтелектуально обдарованих підлітків із батьками, що можуть слугувати чинниками схильності до проявів віктимності. Обгрунтовано психологічні умови запобіганя проявам віктимності в інтелектуально обдарованих підлітків з урахуванням яких розроблено, апробовано та доведено ефективність відповідної корекційно-розвивальної програми. Розроблено методичні рекомендації для практичних психологів системи освіти щодо попередження схильності інтелектуально обдарованих підлітків до проявів віктимності з урахуванням виявлених особливостей і умов.